Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Специфіка впливу промислових геотехсистем різних видів виробництв

Кожен тип промислових ПТГС має свою специфіку впливу, обумовлену насамперед галузевим видом виробництва. Найбільш різноманітний характер впливу притаманний підприємствам добувної промисловості з початковими стадіями обробки сировини (шахти, рудники з видобування корисних копалин і фабрики збагачення і первинної обробки сировини), де відбувається не тільки вилучення і порушення земель, але й забруднення відходами виробництва всіх компонентів ландшафту. У наш час в силу техніко-економічних переваг головним є відкритий спосіб видобування корисних копалин - вугілля, залізної руди, фосфоритів тощо. Розміри територій, що зазнали впливу відкритих розробок, у 10-15 разів перевищують площі самих кар'єрів і відвалів. Найбільше забруднення повітря і води відбувається за рахунок шкідливих викидів відходів збагачувальних фабрик. У результаті впливу гірничо-металургійного комбінату змінюється весь природний комплекс: порушується літогенна основа (вилучення речовин), а водним і повітряним шляхами постійно привносяться чужі для ландшафту речовини в підвищених для його природного стану концентраціях.

Що стосується переробної промисловості, то практично всі її виробничі об'єкти є безпосередніми джерелами забруднення атмосферного повітря і вод. Забруднення ґрунтів, пригнічення і знищення рослинності, деградація структури ландшафту частіше відбувається опосередковано - через повітряне та водне середовище.

Найбільш шкідливими з екологічного погляду є промислові об'єкти металургійного профілю та підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості, які забруднюють повітря і воду різноманітними високотоксичними викидами. Основні забруднювачі, що містяться у викидах металургійних заводів, - це пил, окис вуглецю, сірчаний ангідрид, окиси азоту тощо. На долю підприємств чорної металургії припадає близько 15 % усіх промислових викидів в атмосферу пилу, 10 % - викидів сірчаного ангідриду, 40 % - окису вуглецю, 15 % - окисів азоту та 10-15 % - загального об'єму споживання свіжої води і відповідно стічних вод, що скидаються. До цього ще треба додати не менше 200 млн. т твердих відходів (шлаків, шламів) щорічно. Дуже небезпечними є стоки коксохімічного виробництва, які містять такі токсичні речовини, як аміак, феноли, ціаніди, канцерогенні сполуки та ін.

Серед специфічних особливостей підприємств кольорової металургії можна виділити такі:

  • - дуже великий вихід відходів на одиницю продукції (у більшості випадків для отримання 1 т металу треба переробити до 200 т руди і більше, причому більша частина сировини переходить у тверді та газоподібні відходи);
  • - високий відсоток вмісту токсичних речовин у відходах, які навіть у малих кількостях є отрутою (це, напр., сполуки сірки, арсену, свинцю, цинку, міді тощо).

Для підприємств кольорової металургії найбільш характерні викиди в атмосферу сірчаного ангідриду, що утворюється в процесі плавлення кольорових металів із сульфідних руд. На 1 т виплавленого металу утворюються такі кількості сірчаного ангідриду; свинець - 0,54 т; мідь - 8,8 т; цинк - 0,88 т; олово - 0,94 т. Підприємства кольорової металургії є джерелами забруднення атмосферного повітря аерозолями різної природи - сульфідами та окислами металів. При виробництві кольорових металів також витрачається величезна кількість води. Так, на отримання 1 т металу потрібно від 146 (алюміній) до 2420 м3 (нікель). Забруднені стічні води містять кислоти, солі, іони кольорових металів.

Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості викидають у середовище такі забруднювачі, як окиси вуглецю (особливо від нафтопереробних заводів), сірчаний ангідрид (при виробництві сірчаної кислоти, фосфорних добрив та ін.), окиси азоту (азотно-тукові виробництва), сірководень (при виробництві синтетичних волокон), вуглеводні (в основному від нафтопереробних заводів). Виробничі стоки їх містять нафтопродукти, феноли, важкі метали, складні хімічні сполуки тощо.

Найбільшого забруднення повітряне середовище зазнає від теплоелектростанцій (ТЕС), у викидах яких присутній весь набір забруднювальних речовин (пил, попіл, сажа, окис вуглецю, сірчаний ангідрид тощо), об'єктів промисловості будівельних матеріалів, а також деяких підприємств машинобудування та целюлозно-паперової промисловості. Особливо високою є концентрація пилу навколо цементних заводів. Атмосферне повітря забруднюють, насамперед, підприємства важкого машинобудування з ливарним виробництвом; також вони мають сильно забруднені стічні води, які містять такі токсичні речовини, як нафтопродукти, неорганічні кислоти, іони важких металів, піаністі сполуки (табл. 1). Целюлозно-паперові підприємства на сульфатному варінні деревини є основними джерелами забруднення водойм. Вони потребують великої кількості води на виробничі цілі, будуються на берегах великих річок і озер, забруднюючи їх при цьому відходами виробництва. Унаслідок цього відбуваються негативні зміни водного режиму (зміна фізико-хімічних і біологічних властивостей води, ц складу, температури), утворюються нові речовини, які негативно впливають на водні організми.

Значно забруднюють води підприємства легкої і харчової промисловості (залежно від профілю і технологічного способу виробництва). Виробничі стоки текстильної промисловості містять у великій кількості дуже токсичні органічні сполуки, барвники, хлориди, фосфати тощо. У стоках харчової промисловості (напр., м'ясокомбінатів, масло-комбінатів) головним чином містяться нетоксичні органічні сполуки (жири, білки), мінеральні завислі речовини, хлориди тощо.

Таблиця 2.

Викиди забруднювальних речовин зі стаціонарних джерел в атмосферне повітря в Україні за основними галузями промисловості

Галузі промисловості

Викиди за роками, тис. т

1999 р.

2000 р.

Добувна промисловість

1011,8

950,9

Обробна промисловість

1419,6

1429,2

Паливно-енергетичний комплекс

1480,9

1389,4

Будівництво

26,0

21,5

Інші галузі

166,3

158,0

Вплив гідроелектростанцій (ГЕС) насамперед пов'язаний з порушенням великих територій під водосховища (до декількох тисяч квадратних кілометрів) та вилученням із сільськогосподарського виробництва родючих земель. Негативні наслідки проявляються також у погіршенні якості вод і природного гідрологічного режиму річок при скиданні у водойми теплих стоків. Будівництво атомних електростанцій (АЕС), більшість з яких розташовані в регіонах інтенсивного господарського освоєння, також призводить до вилучення значних площ родючих земель. Ставки - охолоджувачі, які створюються при АЕС, негативно впливають на середовище, а саме: змінюють мікроклімат у зв'язку з підвищеною вологістю повітря, знищують ґрунти і рослинність на підтоплених ділянках та ін. Але АЕС порівняно з ТЕС вважаються більш екологічно чистими зазвичай за безумовного дотримання усіх заходів безпеки.

Виходячи з розглянутих вище впливів промислових об'єктів на природне середовище, можна виділити такі групи промислових виробництв:

  • - Добування, первинна обробка та збагачення кам'яного вугілля, горючих сланців, руд чорних і кольорових металів, гірничо-хімічної сировини, добування набігти і газу - тут відбувається забруднення техногенними токсичними речовинами всіх компонентів природного комплексу, порушення та вилучення земель, знищення рослинності підприємствами добувної промисловості з початковими стадіями обробки сировини.
  • - Підприємства чорної і кольорової металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості - забруднення токсичними речовинами переважно повітря і води.
  • - Теплові електростанції, підприємства будівельних матеріалів, машинобудування і целюлозно-паперової промисловості при сульфатному способі виробництва - переважно забруднення повітря.
  • - Підприємства целюлозно-паперової, лісохімічної, деревообробної, легкої та харчової промисловості - переважно забруднення вод (табл. 2).
  • - Підприємства видобування мінерально-будівельної сировини, торфу, лісорозробок, а також функціонування великих гідротехнічних споруд - переважно вилучення та порушення земель, знищення рослинності тощо.

Унаслідок того, що промислові ПТГС переважно впливають на наймобільніші компоненти природних геосистем (повітря, воду) і при цьому розповсюджують цей вплив на далекі відстані, навколо промислових підприємств формуються так звані "техногенні геохімічні ореоли", які виявляються в снігу, ґрунтах, рослинності. Наприклад, високі концентрації токсичних речовин (особливо сірчаного ангідриду) спостерігаються в радіусі 100-150 км від металургійного центру -джерела забруднення. На дуже великі відстані (більше 1000 км) можуть транспортуватися водою забруднені стоки багатьох промислових підприємств (напр., нафта і нафтопродукти - одні із самих розповсюджених забруднювачів; коли вони потрапляють у водойми, то розподіляються у вигляді плівки на великій площі). Це порушує надходження у воду кисню, призводить до зміни гідрологічного режиму, пригнічення водних організмів. Істотно забруднюються великі ріки, вода яких використовується у промисловості.

Таблиця 2.

Динаміка скиду речовин-забруднювачів у поверхневі водні об'єкти України

Регіони України

Обсяги скидів забруднювачів, тис. т

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

АР Крим

59,30

89,36

224,11

188,57

Вінницька

15,30

9,40

10,57

10,30

Волинська

9,50

9,20

7,54

6,91

Луганська

425,30

391,00

323,01

312,52

Дніпропетровська

387,10

327,23

363,33

335,40

Донецька

1451,70

1534,85

1540,05

1420,87

Житомирська

16,60

11,11

10,53

9,35

Регіони України

Обсяги скидів забруднювачів, тис. т

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

Закарпатська

7,80

6,64

8,64

8,28

Запорізька

130,80

213,88

163,44

137,28

Івано-Франківська

36,20

40,90

53,99

41.63

Київська

104,50

54,03

69,85

66,76

Кіровоградська

26,30

28,84

26,32

22,69

Львівська

130,10

107,4

102,23

92,10

Миколаївська

36,00

55,17

53,44

51,68

Одеська

114,80

94,07

52,46

48,96

Полтавська

41,40

33,80

35,13

45,05

Рівненська

20,10

17,41

16,46

12,19

Сумська

19,50

13,64

14,53

13,45

Тернопільська

9,40

7,15

7,64

6,97

Харківська

130,30

127,63

115,67

118,48

Херсонська

26,80

25,64

23,10

19,04

Хмельницька

11,10

10,87

8,85

9,29

Черкаська

39,80

37,47

34,05

32,39

Чернігівська

9,00

8,49

9,02

8,50

Чернівецька

8,70

4,48

7,97

7,38

м. Київ

92,60

41,03

57,55

55,61

Україна загалом

3267,40

3249,39

3277,69

3025,40

Однією із властивостей промислових ГТС є також висока територіальна концентрація та інтенсивність впливу. Оскільки багато промислових об'єктів формуються на певній відносно невеликій обмеженій території, спостерігається локалізація техногенного впливу і концентрація шкідливих токсичних викидів, збільшується загальний обсяг забруднення.

При високому ступені скупчення різних підприємств (особливо чорної та кольорової металургії, хімічної і нафтохімічної промисловості) виникає синергічний ефект впливу промислових виробництв - посилення ступеня шкідливості виробничих викидів унаслідок сполучення певних забруднювальних речовин. Наприклад, при сумісному розміщенні нафтопереробних заводів і підприємств хімічної промисловості, які випускають азотні добрива, можуть утворюватися сильнодіючі токсичні речовини, тому що викиди цих виробництв (вуглеводні, оксид вуглецю, оксиди азоту) вступають у процес фотохімічної реакції.

Отже, кожен тип промислових геотехсистем має свою специфіку впливу на природне середовище, обумовлену насамперед галузевим видом виробництва. Так, найбільш різноманітний характер впливу притаманний підприємствам добувної промисловості з початковими стадіями обробки сировини, де відбувається не тільки вилучення і порушення земель, а й забруднення відходами виробництва всіх компонентів ландшафту.

Якщо говорити про окремі компоненти ландшафту, то переважний вплив на повітря справляють теплоелектростанції (ТЕС), об'єкти промисловості будівельних матеріалів, а також деякі підприємства машинобудування та целюлозно-паперової промисловості. А вплив гідроелектростанцій, наприклад, пов'язаний з порушенням великих територій під водосховища та вилученням із сільськогосподарського виробництва родючих земель. При цьому негативні наслідки проявляються також у погіршенні якості вод і гідрологічного режиму водойм.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші