Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні функції та функціональні зони міст

Взаємодія природи та господарства в містах відрізняється великими масштабами і концентрацією надходження відходів у природу, які утворюються при реалізації кінцевих ланцюгів ресурсних циклів - переробки і споживання матеріальної продукції. Щоб уявити обсяг цих відходів, розглянемо загальну схему середніх значень основних "вхідних" і "вихідних" потоків речовини, типових для міста з мільйонним населенням (рис. 29).

Загальний обсяг матеріальних потоків речовин залежить від сполучення основних функцій міста, таких як: 1) житло; 2) робота; 3) освіта; 4) відпочинок; 5) комунікації - усі вони тісно взаємодіють між собою. Відповідно до цих функцій на території міст виділяються певні функціональні зони, а саме:

  • - селітебна - житлові райони, суспільні центри, зелені насадження;
  • - промислова - зона промислових підприємств та інших виробничих об'єктів;
  • - комунально-складська - різні склади, бази, гаражі;
  • - транспортна - зона дорожньої міської мережі, станцій, депо, пристаней;
  • - рекреаційна - зона парків, лісопарків, пляжів та інших місць відпочинку в межах міста.

Залежно від профілю міста в його структурі можуть виділятися й інші зони - науково-виробнича, сільськогосподарська тощо; деякі з основних зон можуть бути відсутні (напр., промислова); а деякі можуть об'єднуватися.

Рис. 29. "Вхідні" та "вихідні" потоки міста

Необхідним етапом геоекологічного аналізу території міста є ландшафтно-функціональні дослідження - аналіз ландшафтної структури території й територіальної структури її урбаністично-функціонального використання. Ландшафтно-функціональне зонування території міста виконують у таких варіантах:

  • - Ретроспективне ландшафтно-функціональне зонування для різних історичних етапів містобудівного освоєння ландшафтів території міста.
  • - Актуальне ландшафтно-функціональне зонування, яке характеризує функціональну організацію території, що склалася сьогодні.
  • - Рекомендоване оптимальне ландшафтно-архітектурне функціональне зонування як схема пропонованого розміщення різних за функціями зон відповідно до ландшафтно-архітектурної структури території.

Основні речовинно-енергетичні потоки, що надходять до міських поселень "вхідними" каналами, як правило, беруть початок поза містом і лише іноді формуються в його межах. Так, водопостачання для питних потреб переважно здійснюється з підземних джерел. Сучасні потреби цивілізованого жителя становлять 150-200 л на добу, що для міста з населенням 500 тис. мешканців означає щорічний забір води об'ємом в 37,5 млн. м3. Це може змінити режим ґрунтових вод - утворюються просадні лійки. Поверхневі води є гіршими за якістю, але в деяких випадках підходять для питного водопостачання.

Продукти харчування у великих містах, як правило, не виробляються в межах міста; у середніх і малих містах - вирощуються на сільськогосподарських угіддях і присадибних ділянках. Ці угіддя у межах міста розглядаються як "напівприродні" ландшафти, які, однак, за існуючих засобів хімізації не завжди "лагідні" до навколишнього середовища, зокрема, щодо найближчих водойм, куди потрапляють отрутохімікати та добрива. Енергопостачання в більшості випадків також здійснюється за рахунок увозу речовини ззовні міста.

Потоки, що потрапляють з міських поселень у природне середовище, включають: 1) стічні води, 2) тверді відходи, 3) викиди в атмосферу (рис. 29).

Стічні води міст потрапляють практично від усіх геотехсистем: комунально-побутових, промислових, сільськогосподарських. Характерною рисою міських стічних вод є підвищена температура, забрудненість біогенними речовинами та синтетичними поверхнево-активними речовинами. За своєю шкідливістю комунально-побутові стічні води порівняні з промисловими, оскільки на їхнє розбавлення до нормативного стану потрібен у середньому 10-кратний об'єм чистої води.

Тверді відходи міста утворюються в комунально-побутових і промислових ПТГС. Частина відходів використовується як вторинна сировина, а решта складується на звалищах. Об'єм твердих побутових відходів в містах промислово розвинутих країн досягає в середньому 1,5 кг/добу на одну людину. Оскільки транспортування цих відходів вважається неекономічним, вони звичайно складуються поблизу джерел їхнього утворення, у кращому випадку - на спеціально відведених територіях за межами міста. Побутові й промислові звалища та смітники перетворюються на додаткове джерело впливу на середовище.

Що стосується викидів в атмосферу, то головними джерелами забруднення повітря в містах є промислові виробництва, підприємства теплопостачання (ТЕЦ), різні опалювальні системи, автотранспорт. Практично у всіх містах серед основних забруднювачів обов'язково присутні: о2 - кисень і Ж)х - продукти згоряння вугілля і нафти; СНХ вихлопні гази двигунів внутрішнього згоряння; пил, що включає токсичні металеві частки, тощо).

Специфічним видом відходів є втрати енергії та шум Енергетичне "забруднення'' в містах відбувається у формі теплових випромінювань (температура повітря в містах на 1-2 0 вище, ніж у передмісті) та електромагнітної радіації, основними джерелами яких у містах є радіо і телевізійні станції, радіолокатори, високовольтні лінії електропередач. Шум від автомашин, потягів, літаків, трансформаторів тощо є специфічним видом акустичного забруднення. Наприклад, шум від вуличного транспортного руху на магістралях великого міста становить приблизно 110 дБ; при рівні шуму у 85 дБ настає погіршення слуху.

Найбільш трансформованими і такими, що потребують основної уваги при охороні природи в містах, є, звичайно, повітря, вода та ґрунти (табл. 3). Це пов'язано з тим, що вони найбільше визначають умови життєдіяльності та здоров'я людини.

Таблиця 3. Зміни основних елементів природного середовища в місті

Елемент НПС

Властивості, якості і напрямки вимірювань, що змінюються

Повітря

Забруднення, посилення "агресивності" хімічного складу повітря; підвищення температури; збільшення кількості опадів; зниження вологості повітря; збільшення кількості днів з туманами; зниження сонячної радіації; зменшення циркуляції повітря, збільшення застоїв; підвищення хмарності

Води

Забруднення поверхневих і ґрунтових вод; погіршення умов стоку поверхневих і ґрунтових вод; скорочення об'єму ґрунтових вод; опускання (рідше підвищення - вихід на поверхню) рівня ґрунтових вод; підвищення температури ґрунтових вод; збільшення поверхневого стоку з територій; посилення конденсації вологи під будівлями і покриттями

Ґрунти

Послаблення, припинення природних ґрунтотворних процесів; знищення (зняття, поховання) природних ґрунтів; ущільнення субстрату; посилення сезонного висихання; зниження водопроникності; посилення денудації, ерозії; забруднення токсичними речовинами

Отже, якщо розглядати місто як урбогеотехсистему, то його можна розуміти як просторово

обмежену природно-техногенну систему, складний комплекс взаємозалежних обміном речовини та енергії автономних живих організмів, абіотичних елементів (природних і техногенних), які створюють міське середовище життя людини, що відповідає людським потребам, - біологічним, психологічним, етнічним, трудовим, економічним, соціальним. Концепція ландшафтно-архітектурних систем і класифікація їхніх структурних одиниць дозволяє реалізовувати ландшафтознавчий метод у дослідженні території будь-якого населеного пункту.

Міста, як відомо, є багатофункціональними системами. Від сполучення основних функцій міста (житло, робота, освіта, відпочинок, комунікації) залежить загальний обсяг матеріальних потоків речовин, які тісно взаємодіють між собою. Саме відповідно до цих функцій на території міст виділяються певні функціональні зони. При розв'язанні природоохоронних проблем у містах необхідно пам'ятати, що найбільш трансформованими і тому таких, що потребують основної уваги, є, звичайно, повітря, вода та ґрунти. Ці компоненти природного середовища в найбільшому ступені визначають умови для життя, праці, відпочинку та здоров'я людини.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші