Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Геоекологічне обґрунтування проектування геотехсистем, призначених для знешкодження відходів

На всіх етапах діяльності людини (добування та переробка сировини, виробництво різноманітної продукції, споживання продуктів виробництва) утворюється значна кількість відходів, які повертаються в природу. Одноразове використання матеріалів і ресурсів призвело до масового накопичення відходів і виробництва стійких забруднювачів природного середовища. Відходами вважаються будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, та яких їхній власник повинен позбутися шляхом утилізації або видалення.

Кругообіг речовини та енергії в системі "природа - суспільство" характеризується дуже низьким ступенем замкненості. Більша частка речовини (98-99 %), що була вилучена з географічної оболонки, повертається назад у вигляді відходів. У спрощеному вигляді кругообіг речовини в системі "природа - суспільство" подано на рис. ЗО.

Класифікація відходів за різними ознаками

За походженням розрізняють відходи промислові, комунальні, побутові, сільськогосподарські тощо. За своїм агрегатним станом відходи бувають тверді, рідкі та газоподібні. Крім того, виділяється загальна група енергетичних відходів — це шум, теплові втрати та радіоактивне випромінювання. Основну масу відходів (близько 90 %) становлять промислові відходи - це металовідходи, відходи видобування та збагачення корисних копалин, відходи харчових і м'ясо-молочних продуктів, деревообробки, паперу і картону тощо.

Для цілей їхнього знешкодження найважливішою вважається класифікація відходів за санітарно-гігієнічними характеристиками:

- відходи практично інертні;

- органічні речовини, що легко окиснюються та розкладаються;

- слаботоксичні малорозчинні у воді;

- нафтомаслоподібні відходи;

- токсичні зі слабким забрудненням повітря (перевищення ГДК у 2-3 рази);

- особливо токсичні відходи.

Велику загрозу навколишньому середовищу та здоров'ю людей завдають небезпечні відходи. Небезпечні відходи - це відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Поводженням з відходами називають дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їхнє збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Тобто операції поводження з відходами включають:

- Збирання відходів - це діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

- Зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їхньої утилізації чи видалення).

- Оброблення (перероблення) відходів - це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

- Утилізація відходів - це використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

- Видалення відходів - це здійснення операцій з відходами, що не призводять до їхньої утилізації.

- Знешкодження відходів - це зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

- Захоронення відходів - це остаточне розміщення відходів при їхньому видаленні в спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

Небезпечні відходи (НВ) за способами і масштабами утворення, а також способами ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) поділяються на групи:

- НВ, які утворюються і нагромаджуються в режимі регламентного функціонування таких техногенних систем сфери виробництва і послуг, які використовують сировину або продукцію, що містять небезпечні (зокрема токсичні) компоненти.

- Непридатні для використання матеріали або продукція, що містять токсичні речовини і мають бути вилучені зі сфери споживання (застарілі пестициди й отрутохімікати, непридатні для вжитку ліки тощо).

- НВ аварійного походження, що виникають унаслідок небезпечного забруднення токсичними речовинами ґрунтів, водойм, рослинності, предметів споживання, матеріалів та устаткування під час стихійних лих і антропогенних катастроф.

- Відходи будь-якого типу, переважно побутові (комунальні) та змішаного промислово-побутового типу, забруднені небезпечними відходами. Вони виникають тоді, коли у звалища і нагромаджувачі безпечних відходів скидають НВ (пестициди, барвники, нафтопродукти, розчинники, акумулятори тощо).

Узагальнена спрощена схема кругообігу речовини в системі

Рис. 30. Узагальнена спрощена схема кругообігу речовини в системі "природа - суспільство"

Наведені вище групи небезпечних відходів розрізняють за такими ознаками:

- спосіб виникнення (утворення);

- масштаби утворення;

- місце утворення;

- ступінь ризику виникнення надзвичайних ситуацій (НС);

- масштаби економічного і соціального лиха від НС;

- способи попередження НС;

- способи ліквідації наслідків НС.

Методи поводження з відходами поділяються на дві групи:

- Утилізаційні, які вирішують, по-перше, завдання економії паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, а по-друге, підвищують ступінь замкненості виробничих циклів, що таким чином сприяє екологізації виробництва.

- Ліквідаційні, які застосовуються через неможливість на даному етапі розвитку технології утилізувати відходи як вторинне джерело сировини. Вони спрямовані на те, щоб поховання відходів максимально відповідали економічним і санітарно-гігієнічним вимогам. Відходи як вторинна сировина - це відходи, для утилізації та переробки яких існують відповідні технології, виробничо-технологічні та економічні передумови. Для використання відходів як вторинних ресурсів слід дотримуватися таких вимог, як:

- відмова від використання матеріалів, без яких можна обійтися;

- повторне використання матеріалів як вторинних ресурсів;

- переробка вторинних ресурсів для виробництва інших продуктів;

- безпечне спалювання вторинних ресурсів з метою виробництва енергії;

- захоронення відходів, які не можна повторно використати будь-яким шляхом.

Основним напрямом розв'язання проблеми ліквідації відходів є застосування у всіх галузях господарства безвідходної технології, тобто перехід на утилізаційні методи. Оскільки найближчим часом для більшості підприємств можна говорити лише про застосування маловідходної технології, складування виробничих і побутових відходів залишається поки основним методом їхньої ліквідації. Форми складування і характер відходів дуже різноманітні - це терикони і відвали гірничодобувних підприємств, хвостосховища збагачувальних фабрик, полігони та звалища побутового сміття тощо. Як уже було сказано, більшу частину становлять промислові відходи. Але місця їхнього поховання, як правило, нечисленні й розмішуються поблизу відповідних підприємств. Крім того, утилізація або складування промислових відходів є зазвичай заключною ланкою в технологічному ланцюзі процесу виробництва і тому прямо пов'язані з геоекологічними принципами проектування промислових геотехсистем.

Звалища для побутових відходів часто розповсюджені неорганізовано, що збільшує їхню небезпеку в санітарно-гігієнічному відношенні. У межах звалищ, полігонів та інших місць зберігання відходів антропогенно-техногенної діяльності відбувається тісна взаємодія природних складових ландшафту з цими відходами, тобто з різними далекими для природного кругообігу речовинами, або з речовинами, які йому притаманні, але в занадто високих кількостях і концентраціях. Неорганізовані звалища відходів можуть бути одним з основних каналів проникнення сторонніх речовин у природний кругообіг. Ці речовини здатні розповсюджуватися в різних агрегатних станах: дрібні фракції твердих відходів можуть розноситися вітром з територій відкритих звалищ; рідкий фільтрат із товщі відходів може проникати в ґрунтові води або наземні водотоки; гази, які утворюються при розкладанні відходів, забруднюють атмосферу і створюють пожежну небезпеку. Крім цього, звалища та полігони для поховання відходів є джерелами біологічного забруднення навколишнього середовища. Тому необхідно враховувати як перетворення сторонніх речовин у біотичних харчових ланцюгах, так і сукупність властивих природному ландшафту умов для перерозподілу та акумуляції сторонніх речовин. Перерозподіл сторонніх речовин, які потрапили в кругообіг речовини в ландшафті, відбувається за рахунок поверхневого стоку та переносу вітром, шляхом поглинання у результаті хімічних і біологічних процесів метаболізму.

У наш час близько 70-80 % промислових і побутових відходів складують на наземних звалищах, які можна вважати "дефектним" місцем у ландшафти. Особливо це стосується звалищ відходів, що містять шкідливі токсичні речовини. За ступенем впливу звалищ на середовище, особливо на ґрунтові води, за процесами, що відбуваються у товщі звалищ, субстратом (гірською породою), а також за розвитком рослинності на поверхні звалища розрізняють звалища чисті та мішані. Крім того, розрізняють звалища побутового сміття та закриті (під землею і крихкою породою) полігони.

Звалища мають бути організовані в таких умовах, щоб різні сторонні речовини з них не розповсюджувалися у сусідні ландшафті. Якщо звалища розташовуються на спеціально відведених для них ділянках, вони виступають як своєрідні геотехсистеми, призначені для знешкодження або ізоляції відходів, і можуть бути названі сануючими геотехсистемами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси