Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Шляхи врахування геоекологічних принципів при проектуванні геотехсистем, призначених для знешкодження відходів

У процесі проектування одним з найважливіших є принцип територіальної диференційованості розміщення сануючих ГТС. Для його реалізації важливе значення має розробка інформаційних карт, які служать основним матеріалом для порівняльної оцінки територій з більшим або меншим знешкоджувальним потенціалом.

Для зображення територіально диференційованих складових знешкоджувального потенціалу та їхнього поєднання у показники потенційних захисної та знезаражувальної функцій придатні карти типів природних ландшафтів середніх масштабів (1 : 100 000). Ці карти поряд з геологічними і гідрогеологічними є важливими допоміжними матеріалами для прийняття проектних рішень. Карти потенційних захисної та знезаражувальної функцій мають значення для оцінки характеру використання територій. Вони дозволяють виявляти потенційні зони небезпеки, такі, як, наприклад, зони охорони питної води або перспективного забору питної води.

На основі карт природно-територіальних типів на вищому рівні проводиться вибір місць для влаштування звалищ побутового сміття та їхнє територіальне обґрунтування. У випадку зараження вод шкідливими речовинами в результаті аварії за допомогою таких карт можна швидко отримати першу інформацію про об'єми та напрямки розповсюдження сторонніх речовин. Для загальної оцінки придатності територій для цілей поховання відходів доцільно створювати спеціалізовані карти інженерно-геологічного районування у більш дрібних масштабах (напр., 1 : 500 000).

Принцип територіальної диференційованості має обов'язково підкріплюватися принципом контролю за станом звалищ. Залежно від умов місця звалища і тим самим від інфільтрації води (вертикальна, горизонтальна, застійна) процеси всередині товщі звалища протікають переважно аеробна чи анаеробна. При цьому відбувається багато хімічних, біологічних і фізичних процесів: міграція, сорбція, осадження, розчинення, коагуляція, іонообмін і деструкція.

Серйозні проблеми виникають при складуванні шкідливих і токсичних відходів. Умовою для створення подібного звалища, на яке передбачається вивозити небезпечні речовини, має бути наявність різноманітної й численної популяції мікробів для деструкції відходів. У випадку суміщення різних відходів в одному звалищі цьому питанню слід приділяти особливу увагу. Для раціонального розв'язання цих проблем німецькі вчені розробили концепцію так званого "змішаного звалища шкідливих відходів", котра найкраще забезпечує дотримання reo- та біоекологічних норм при влаштуванні звалищ. Сутність цього методу полягає в тому, що внаслідок установленого співвідношення надходження певних кількостей шкідливих і токсичних відходів і побутового сміття хімічні та біохімічні процеси, що виникають, призводять до знешкодження або зниження токсичності шкідливих речовин, зменшення їхньої міграції з місця звалища, захисту поверхні звалища за рахунок природного заселення рослинами.

При влаштуванні змішаних звалищ на територію звалища мають вивозитися лише такі кількості шкідливих речовин, які не зможуть порушити мікробіологічні процеси розкладання або перевищити здатність субстратів до реакцій у товщі звалища чи навколо нього. Так, наприклад, зола із фільтрів буровугільних топок та інфільтраційна вода звалищ мають певну здатність осаджувати іони важких металів або ж відновлювати інші шкідливі речовини.

Геоекологічні міркування при створенні та територіальній прив'язці звалищ слід враховувати особливо на двох стадіях планування та експлуатації: 1) при виборі місця для влаштування звалища; 2) при повторному заселенні рослинами та включенні в кругообіг ландшафту. Найважливішим критерієм для прив'язки місць звалищ до природної території є взаємозв'язок з горизонтом ґрунтових вод. Також важливими є геологолітологічні умови. Віднесення місць звалищ до варіантів основних типів за геологолітологічною характеристикою їхнього безпосереднього оточення пов'язано з можливим транспортуванням кисню до товщі звалища. Надходження кисню здійснюється як через поверхню звалища з атмосфери та разом з опадами (більша частина), так і через ґрунтові води, а також з повітря у ґрунті фундаменту або укосів звалища. Вирішальне значення для надходження кисню в товщу звалища має проникність його шарів.

Як надходження кисню, так і кількість води має велике значення для перебігу біохімічних процесів. Якщо на відвальних звалищах кількість води і кисню залежить від опадів і визначається проникністю вивезених відходів, то на звалищах, влаштованих у котловинах або відпрацьованих кар'єрах, додаткова кількість води надходить за рахунок поверхневого або підземного стоку.

Ще одним з найважливіших процесів, у результаті якого "дефектні місця" звалищ поступово включаються у природний кругообіг і структуру ландшафту, є самозаростання звалищ рослинами. По закінченні постійного механічного втручання спонтанно починається заселення площ звалищ рослинами, ґрунтовими організмами тощо. Час, необхідний для біотичного процесу регенерації, а також якість рослинної спільноти та щільність заселення залежать насамперед від хімічних властивостей субстрату. Незважаючи на дуже різні умови, по закінченні засипання без подальших антропогенних впливів на поверхні звалищ утворюється ґрунтові структури, що допускають навіть виникнення лісової рослинності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші