Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Геоекологічне обґрунтування проектування геотехсистем сільськогосподарського призначення

Природно-технічні геосистеми сільськогосподарського призначення формуються для цілей і під впливом сільськогосподарського виробництва. Основним їхнім завданням є забезпечення населення продуктами харчування та промисловості - біоорганічною сировиною. Основу ГТС сільськогосподарського призначення становлять природні елементи як засоби сільськогосподарського виробництва. Але тільки їх для формування даних ГТС недостатньо, необхідна ще людина з її цілеспрямованою діяльністю з використанням техніки (машин, хімікатів, води для поливу тощо), тобто антропогенно-техногенні елементи (рис. 31).

Сучасне сільськогосподарське виробництво включає знаряддя праці (сільськогосподарська техніка) та інфраструктуру (різні господарські споруди - ферми, склади, хімічні майданчики, внутрішньогосподарські дороги, зрошувальні та осушувальні канали, сільські населені пункти тощо). Таким чином, тут вплив людини на природу реалізується через техніку. Механізм взаємодії "людина - техніка - природа" полягає у формуванні певного типу природно-антропогенного кругообігу речовини та енергії на основі використання людиною природного потенціалу ландшафтів.

Структура ПТГС сільськогосподарського призначення

Рис. 31. Структура ПТГС сільськогосподарського призначення

Особливості взаємодії природних і технічних складових у сільськогосподарських геотехсистемах

Усю різноманітність сільськогосподарських ГТС зводять до трьох груп.

  • - скотарські;
  • - садівницькі;
  • - землеробські.

Звичайно, найближчими до природних ландшафтів є скотарські ГТС, в основі функціонування яких лежать ті ж самі процеси (напр., природний випас копитних у степу). Основні відмінності тут пов'язані, по-перше, з поліпшенням продуктивності природних ландшафтів шляхом проведення таких заходів, як застосування добрив, зрошення, підсів трави, обгородження тощо; по-друге, з їхньою деградацією, що обумовлена надмірним випасом.

Для садівницьких ГТС характерні висока концентрація дерев і чагарників одних видів і слабкий розвиток трав'яного покриву. Це робить їх дуже нестійкими до таких впливів, як ерозія, розповсюдження шкідників і хвороб тощо. Тобто без постійної допомоги людини існує велика ймовірність зниження їхньої продуктивності і навіть загибелі.

Найбільше від природних ландшафтів відрізняються землеробські ГТС, які не мають аналогів у природі і можуть існувати лише за безпосередньою та постійною участю людини. Незважаючи на відмінності ГТС цих трьох груп, основа їхнього розвитку єдина і базується на використанні однакових властивостей ландшафтів - біологічній продуктивності. У результаті шляхи реалізації геоекологічних принципів проектування в різних групах сільськогосподарських ГТС схожі.

Головним джерелом впливу на природу в ПТГС сільськогосподарського призначення виступає різноманітна діяльність людини, яку залежно від характеру впливу можна поділити на такі групи:

  • - Привнесення в природний ландшафт сторонніх речовин та енергії, а також речовин, притаманних природі, але у підвищених концентраціях - органічних і мінеральних добрив, відходів тваринницьких комплексів, викидів продуктів згоряння палива в процесі роботи сільськогосподарської техніки та ін.
  • - Вилучення з ландшафту речовини та енергії - збирання врожаю, сінокосіння, випас худоби, вилучення води для господарських і побутових потреб тощо.
  • - Перетворення та штучний перерозподіл речовини та енергії в ландшафті - орання, боронування та інші способи обробки ґрунту, меліорація, рекультивація.

Усі щ" типи впливів необхідні для існування ПТГС сільськогосподарського призначення. З їхнім припиненням перестають існувати і самі геотехсистеми. Негативні наслідки, до яких може призвести неправильне співвідношення різних видів впливів без урахування геоекологічних принципів проектування ГТС сільськогосподарського призначення, виражаються в таких змінах у геотехсистемах, як:

  • - зниження їхньої продуктивності - зменшення врожайності, погіршення якості продукції, додаткові витрати на компенсацію цих наслідків, які знижують рентабельність сільськогосподарського виробництва;
  • - скорочення виробничої площі геотехсистем у результаті ерозії, дефляції, заболочування, засолення тощо;
  • - погіршення умов існування людини в результаті збільшення заболочених земель, появи дискомфортних умов праці, побуту і відпочинку людини;
  • - погіршення умов функціонування сусідніх природно-технічних геосистем - зменшення їхньої продуктивності, скорочення площі та ін.

Отже, механізм взаємодії "людина - техніка - природа" в сільськогосподарських ГТС проявляється у формуванні певного типу природно-антропогенного кругообігу речовини та енергії на основі використання людиною природного потенціалу ландшафти.

Виходячи з різноманітності діяльності людини, яка є головним джерелом впливу на природу в сільськогосподарських ГТС, можна зробити такий висновок: неправильне співвідношення різних видів впливів без урахування геоекологічних принципів проектування може призвести до небажаних змін у сільськогосподарських ГТС, а згодом і до негативних наслідків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші