Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Геоекологічне обґрунтування проектування гідромеліоративних природно-технічних геосистем

Оскільки меліорація вважається соціально необхідним фактором перетворення природних ландшафтів, то й меліоративні природно-технічні геосистеми (МПТГС) мають проектуватися для тих регіонів, які потребують зміни певних динамічних процесів для поліпшення їхнього біотичного потенціалу. Основне призначення меліоративних ГТС - підвищення біопродуктивності природних геосистем - реалізується шляхом задоволення низки соціально-економічних потреб, серед яких найважливішими є такі: отримання додаткової продукції рослинництва і тваринництва на меліорованих землях, підвищення економічності та ефективності сільського господарства за рахунок оптимізації його галузевої й територіальної структур, збільшення продуктивних статей водного балансу регіону тощо.

Особливості взаємодії природних і технічних складових у меліоративних природно-технічних геосистемах

Однією із специфічних особливостей меліоративних ГТС є те, що вони включають такі підсистеми та їхні основні елементи, як:

  • - Соціально-виробнича підсистема, елементами якої є трудові колективи, зайняті будівництвом і експлуатацією меліоративної системи, отриманням і переробкою сільськогосподарської продукції на меліорованих землях, риборозведенням у водосховищах тощо.
  • - Природна (ландшафтно-екологічна) підсистема, елементами якої виступають або природні геосистеми, які є складовими МПТГС, або елементи природних компонентів ландшафту.
  • - Інженерно-технічна, яка включає: магістральний та розподільні канали різних порядків, колекторно-дренажну мережу, греблі, водосховища, насосні станції, очисні споруди, осушувальну та зрошувальну техніку тощо.
  • - Керуюча, яка забезпечує управління меліоративною системою на всіх її ієрархічних рівнях; найважливішими елементами цієї підсистеми є блоки автоматизованої системи управління (АСУ) меліоративної системи.
  • - Моніторингова, елементи якої контролюють та інформують підсистему управління про стан природних і технічних елементів МПТГС: пости реєстрації рівня та якості води в каналах, водосховищах; свердловини стеження за рівнем і ступенем мінералізації ґрунтових вод; метеостанції й пости тощо.

Меліоративною природно-технічною геосистемою є територіально цілісний регіон, меліорація якого організована взаємодією перелічених вище підсистем. У гідромеліоративних ГТС провідним видом меліорації є водна, але одночасно може проектуватися та здійснюватися цілий комплекс меліорацій різних видів. Останні можуть мати як самостійне значення, так і виконувати роль посилювача ефекту водної меліорації. Так, наприклад, планування полів (земельна меліорація) забезпечує рівномірне та глибоке промочування ґрунту водою на зрошуваному полі, запобігає вторинному засоленню і заболочуванню, що є можливим при зрошенні.

Гідромеліоративні ГТС, основною функцією яких є зміна та регуляція водного режиму природних геосистем з метою підвищення їхнього біотичного і водного потенціалу, розрізняють за такими ознаками:

  • - за складом технічних і керуючих елементів, які здійснюють цю функцію, - зрошувальні, зрошувально-осушувальні, осушувальні меліоративні системи;
  • - за властивостями, особливо зональними, меліорованих природних геосистем - лісові, лісостепові, степові та ін.

Основні контури взаємозв'язків між підсистемами в МПТГС визначаються частково регульованим орієнтованим потоком води. З ним тісно пов'язані горизонтальний та вертикальний переноси солей, забруднювальних речовин, органічної та мінеральної частин грунту, біогенні міграції та інші динамічні процеси, необхідність регуляції яких слід враховувати в проектах меліоративних ГТС. При будівництві меліоративної системи зміни природних геосистем мають досить суттєвий (часто незворотній), але переважно локальний характер. Тобто найбільшим змінам підлягають геосистеми локального рангу (урочища та фації) уздовж каналів, колекторів, водосховищ, насосних станцій. У них відбувається заміщення природних елементів ландша4Ьту антропогенними.

З початком функціонування меліоративної ГТС її технічні елементи та сконцентровані навколо них зміни природних складових геотехсистем стають початковими ланками багатьох ланцюгових реакцій. Упродовж усього часу функціонування МПТГС набір, інтенсивність та інші особливості взаємозв'язків ЇЇ елементів закономірно змінюються. Час функціонування МПТГС умовно поділяють на такі стадії - "юності", "зрілості" і "дряхлості".

На стадії "юності" меліоративної ГТС відбувається оформлення системи функціональних зв'язків між її елементами. У цей час підвищена ймовірність несправності технічних елементів МПТГС, які проходять етап "звикання" як між собою, так і з природними елементами. Тому контроль на стадії юності МПТГС має бути особливо пильним з більшою часовою та просторовою частотою спостережень. Зміни природних геосистем на цій стадії можуть бути двох типів:

  • - зміни, які різко проявляються у перші ж роки функціонування МПТГС і стабілізуються до стадії її зрілості (напр., підвищення рівня ґрунтових вод зрошуваних масивів, яке спочатку відбувається інтенсивно, а потім, при досягненні певної глибини, припиняється);
  • - інерційні зміни, тобто ті, що в перші роки життя МПТГС відбуваються уповільнено та активізуються до кінця юності (вторинне засолення ґрунтів у степових ландшафтах України проявляється лише на 7-10-й рік від початку зрошення).

"Юність" МПТГС може продовжуватися до 20-30 років, протягом яких мають бути налагоджені основні взаємозв'язки між її елементами.

Стадія "зрілості" характеризується набуттям природними геосистемами більш стійкого динамічного стану; відсутністю (або малою ймовірністю) прояву активних і катастрофічних змін геосистем; більшою надійністю технічних елементів. Правильно організовані догляд і контроль за МПТГС здатні підтримувати її в найбільш оптимальному, тобто зрілому стані, не допускаючи настання стадії "дряхлості".

Свідоцтвом наближення "дряхлості" МПТГС є знос її технічних елементів, підвищення Ймовірності та інтенсивності поломок, через що можливий розвиток небажаних процесів (напр., підтоплення та вторинне засолення внаслідок замулення колекторно-дренажної мережі та ін.). Довготривале перебування МПТГС у стадії "дряхлості" може призвести до незворотних змін природних складових геосистем, тому при перших ознаках "одряхління" меліоративної системи необхідно негайно приступати до реконструкцій них робіт.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші