Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Геоекологічне обґрунтування проектування природоохоронних геотехсистем

До геотехсистем природоохоронного призначення належать як природні, так і слабозмінені людиною ландшафти, основними функціями яких є збереження еталонних ландшафтів (природних і природно-антропогенних) або окремих їхніх компонентів і збереження якомога найбільш повного генофонду всіх систематичних груп організмів. Геотехсистеми природоохоронного призначення можуть виконувати й інші функції (освітньо-виховну, рекреаційну, виробничу), але ці функції мають підлегле значення і здійснюються з обмеженнями, відповідно до основних завдань.

Тобто основні екологічні функції природоохоронних ГТС можна звести до таких трьох:

  • - резерваційна - збереження біорізноманіття еталонних і унікальних природних систем;
  • - регуляційна — підтримка екологічного балансу;
  • - відновлювальна - відновлення тих чи інших видів природних ресурсів.

А додатковими функціями при цьому є такі: 1) рекреаційна, 2) еколого-освітня, 3) науково-дослідна, 4) функція охорони природно-історичних цінностей. Виконання цих функцій можливо лише за повного або часткового обмеження господарської діяльності на охоронних територіях.

Особливості взаємодії природних і технічних складових у природоохоронних геотехсистемах

ГТС природоохоронного призначення складаються з природних та антропогенно-техногенних елементів, представлених природними ландшафтами, різними господарськими заходами з охорони і підтримки геосистем і необхідними спорудженнями (господарськими будівлями, огородженнями тощо) (рис. 34).

Структура ГТС природоохоронного призначення

Рис. 34. Структура ГТС природоохоронного призначення

Наявність антропогенно-техногенних елементів необхідна для функціонування ГТС природоохоронного призначення. Навіть при невтручанні людини безпосередньо в хід природних процесів, що можливо лише в районах, які слабо освоєні господарською діяльністю, антропогенно-техногенні елементи беруть участь у формуванні ГТС природоохоронного призначення у вигляді їхньої охорони від зовнішніх впливів і фонового антропогенно-техногенного впливу (напр., наслідків глобальних впливів діяльності людини). Звичайнішою є участь людини у функціонуванні самих геотехсистем, що виражається у проведенні підтримувальних заходів, таких як випас худоби або сінокосіння у степах і луках, санітарні рубки та очищення лісу від засмічення, регулювання кількості тварин, застосування отрутохімікатів тощо аж до активної зміни структури ландшафтів та їхньої "технізації4', тобто створення захисних лісонасаджень, протиерозійних, протиповоневих, протилавинних та інших споруд. Останні заходи, як правило, не практикуються в самих ГТС природоохоронного призначення, але вони широко застосовуються на територіях, які "охороняють" ці геотехсистеми з метою підвищення їхніх захисних функцій.

Взаємодія природних і природно-техногенних елементів змінюється при зміні категорій ГТС природоохоронного призначення. Наприклад, у випадку переводу резерватів природоохоронного призначення, у яких допускається обмежена господарська діяльність, у категорію природних наукових резерватів суворого режиму взаємодія змішується у бік зменшення ролі антропогенно-техногенних елементів, а при включенні останніх у національні природні парки - у бік збільшення.

Відмінності в природних умовах менше визначають характер взаємодії різних елементів у природоохоронних ПТГС, оскільки збереженню підлягає ландшафт, властивий конкретним природним умовам. Найважливішим тут є врахування стійкості ландшафтів до антропогенно-техногенних впливів, неоднаковий у різних природних умовах. Так, одні й ті ж впливи будуть сильніше проявлятися в гірських та аридних умовах, ніж у рівнинних і гумідних. Відповідно різними будуть і заходи з підтримки ландшафте, що охороняються. Важливішими у визначенні характеру взаємодії різних елементів є відмінності в рівнях освоєності території. Чим вище цей рівень, тим необхіднішим є втручання людини в режим функціонування геотехсистем для збереження їхньої природної складової.

ГТС природоохоронного призначення є необхідною складовою частиною багатофункціональних систем, хоча метою їхнього створення є ізоляція від навколишніх геотехсистем для того, щоб звести до мінімуму впливи останніх. Дані геотехсистеми разом з територіями, що їх "охороняють", і територіями з додатковими природоохоронними функціями беруть участь у формуванні оптимального навколишнього середовища, збереженні та відтворенні природних ресурсів. Виконувані ними функції (збереження еталонних ландшафтів або окремих їхніх компонентів і генофонду організмів) мають безпосереднє відношення до функціонування всіх інших геотехсистем. Адже втрата будь-якого біологічного виду може стати не відшкодувальною для господарства і збереження природних ландшафтів.

Але ГТС природоохоронного призначення можуть також виявитися і джерелом негативного впливу на сусідні ПТГС. Наприклад, вони можуть стати центрами розповсюдження шкідників або хвороб сільськогосподарських і лісогосподарських культур. Режим заповідання, який має зберігати ландшафті, створює сприятливі умови для розмноження і скупчення різних тварин, здатних нанести шкоди сусіднім геотехсистемам (копитні) або навіть самій людині (вовки, здичавілі собаки тощо).

Отже, навіть при невтручанні людини безпосередньо в хід природних процесів наявність антропогенно-техногенних елементів необхідна для функціонування ГТС природоохоронного призначення. Як правило, ці елементи беруть участь у формуванні природоохоронних ГТС у вигляді їхньої охорони від зовнішніх впливів і фонового антропогенно-техногенного впливу. Відмінності в рівнях освоєності тієї чи іншої території мають суттєве значення при визначенні характеру взаємодії різних елементів у ГТС природоохоронного призначення.

Крім того, дані геотехсистеми є необхідною складовою частиною багатофункціональних систем, хоча метою їхнього створення € ізоляція від навколишніх геотехсистем для того, щоб звести до мінімуму впливи останніх. Тобто вони сприяють формуванню оптимального навколишнього середовища, збереженню та відтворенню природних ресурсів. Виконувані ними функції мають безпосереднє відношення до функціонування всіх інших геотехсистем. Але ГТС природоохоронного призначення можуть також стати джерелами негативного впливу на сусідні геосистеми (розповсюдження шкідників або хвороб сільськогосподарських і лісогосподарських культур, інтенсивне розмноження небезпечних хижаків тощо).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші