Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Травматологія та ортопедія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Встановлення діагнозу

Завершальним етапом обстеження хворого є встановлення діагнозу. У багатьох випадках травматологічний діагноз простий, але частіше, особливо при ортопедичних захворюваннях, доводиться проводити ретельну диференціальну діагностику, використовуючи увесь арсенал клінічних, рентгенологічних, лабораторних та інших даних при ретельному аналізі перебігу розвитку захворювання.

Попередній діагноз ставлять на основі легко і швидко визначених достовірних, а якщо необхідно – то і відносних ознак ушкодження. Формулювання попереднього діагнозу повинно бути коротким та орієнтувати в тяжкості і локалізації ушкодження, наявності ранніх ускладнень. Він може вимагати уточнень, навіть містити запитання. При формулюванні попереднього діагнозу допускається гіпердіагностика, тобто вказівка на всі підозрювані ушкодження. На підставі попереднього діагнозу постраждалому надають невідкладну допомогу, а також визначають план подальшого обстеження (рентгенографія, пункція, лабораторні дослідження та ін.).

Клінічний діагноз, встановлений після проведення детального збору анамнезу і огляду потерпілого із залученням додаткових методів обстеження, повинен містити відомості про тип перелому, характер зміщення кісткових уламків та наявність супутніх захворювань. На підставі його визначають план лікування пацієнта і (якщо це необхідно) подальшого детального обстеження. У процесі подальшого обстеження і лікування він може бути уточнений або доповнений, у деяких випадках неодноразово.

Остаточний діагноз може бути виставлений не відразу, а через декілька днів, на підставі чого визначають план вичерпного (до остаточного результату) лікування і реабілітації. При його формулюванні необхідно чітко розділити основне захворювання, його ускладнення і супутню патологію.

При травмі правильно сформульований діагноз повинен характеризувати ушкодження і відповідати на наступні питання: 1) відкрите чи закрите ушкодження; 2) його характер; 3) яка тканина пошкоджена (м'язи, кістка та ін.); 4) локалізація ушкодження; 5) наявність розходження і зміщення тканин або кістки; 6) супутні ушкодження (нерва, судин, сечовивідних шляхів та ін.). Повний і точний діагноз визначає лікувальну тактику.

Формулювання діагнозу. При запальних процесах визначають характер запалення – хронічне чи гостре. Потім вказують етіологію запалення: туберкульозна, ревматична, викликана дистрофічним процесом та ін. Після цього уточнюють локалізацію процесу (моно-, оліго- чи поліартрит).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші