Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Травматологія та ортопедія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Спондилолістез

Спондилолістез – захворювання, яке характеризується зміщенням вищерозташованого хребця по відношенню до нижчерозташованого (рис. 7.29).

Етіологія спондилолістезу залишається недостатньо вивченою. Одним із чинників розвитку спондилолістезу вважають порушення тазостегнового балансу, патологію pars interarticularis та ін.

Класифікація. Залежно від провідного етіологічного фактора, який спричиняє спондилолістез, розрізняють:

• істмічний (перешийковий, або спондилолізний) – характеризується наявністю патології перешийка – pars interarticularis, яка поділяється на:

• лізис pars interarticularis

• подовження pars interarticularis

• перелом pars interarticularis

Рентгенограми (передньо-задня (А) та бокова (Б) проекції) попереково-крижового відділу хребта після оперативного втручання – дискектомія міжхребцевого диска it - Lf задній міжтіловий спондилодез керамічним імплантатом і задній спондилодез апаратом транспедикулярної фіксації

Рис. 7.28. Рентгенограми (передньо-задня (А) та бокова (Б) проекції) попереково-крижового відділу хребта після оперативного втручаннядискектомія міжхребцевого диска it - Lf задній міжтіловий спондилодез керамічним імплантатом і задній спондилодез апаратом транспедикулярної фіксації

Спондилолістез (стрілка)

Рис. 7.29. Спондилолістез (стрілка)

• дислластичний або вроджений;

• дегенеративний;

• травматичний.

• патологічний (генералізований чи локальний патологічний процес у кістковій тканині, пухлина, спондиліт).

Залежно від напрямку зміщення вищерозташованого хребця розрізняють

антеролістез – до переду, ретролістез – до заду, латеролістез – вбік. За класифікацією Меєрдінга виділяють чотири ступені зміщення хребців один відносно одного.

I ст. – зміщення на 1/4 тіла хребця;

II ст. – зміщення на 1/2 тіла хребця;

III ст. – зміщення на 3/4 тіла хребця;

IV ст. – зміщення на всю довжину тіла хребця, або спондилоптоз (7.30).

Також залежно від наявності патологічної рухомості між хребцями виділяють стабільну та нестабільну форму спондилолістезу. Це має важливе значення для вибору хірургічного втручання (виконувати чи ні стабілізуючі втручання).

Клініка. При огляді пацієнти із 3-4 ст. зміщення мають характерний телескопічний тулуб. Внаслідок зміщення центру ваги тіла та порушення тазо-стегнового балансу хода в цих пацієнтів по типу "канатохідця". Пальпація по лінії остистих відростків визначає западіння – симптом східців. Пацієнти мають горизонтальне положення крижової кістки.

Клінічна картина спондилолістезу складається з двох складових – болі в спині (в англомовній літературі back pain) та неврологічних порушень, що обумовлені компресією тих чи інших нервових структур. Існує багато теорій виникнення болю в спині.

Рис. 7.30. Ступені зміщення хребців

У випадку спондилолістезу больовий синдром обумовлений патологічними змінами у міжхребцевому диску, міжхребцевих суглобах і вторинно у паравертебральних м'язах та зв'язках.

Біль у спині має механічний характер, посилюється при фізичних навантаженнях, нахилах тулуба. Також виникають скарги на порушення постави та ходи.

Компресія нервових структур (корінців, спинного мозку) виникає при звуженнях просвіту спинномозкового каналу, внаслідок зміщення хребців один відносно одного, патологічних розростань у pars interarticularis, натягу крижових корінців при зісковзуванні хребців. У випадку компресії нервових корінців будуть відзначатись симптоми натягу (с-м Ласега, зворотній с-м Ласега або с-м Вассермана), зниження або відсутність сухожилкових рефлексів, біль в ділянці відповідного дерматому, гіпо- або анестезія в ділянці іннервації відповідного дерматому). У випадку компресії кінського хвоста виникає "синдром переміжної нейрогенної кульгавості". При компресії спинного мозку виникає мієлопатія. Можуть спостерігатись порушення функції тазових органів.

Істмічний спондилолістез – характеризується патологією pars interarticularis. На косих рентгенограмах (в 3/4) характеризується симптомом "шотландського собаки". Цей симптом може зустрічатись у 5-20% здорових людей. Викликає компресію спинного мозку при 3-4 ст. зміщення хребців.

Диспластичний спондилолістез характеризується дисплазією заднього опорного комплексу хребців, яка проявляється порушенням просторової орієнтації (положення у фронтальній площині) суглобових відростків, що формують так званий кістковий гачок, який утворюється верхніми суглобовими відростками нижчерозташованого хребця та нижніми суглобовими відростками вищерозташованого хребця. Чим фронтальніше розташовані суглобові відростки, тим міцніше зчеплення між суглобами. Цей тип спондилолістезу є складним для прогнозу прогресування.

Дегенеративний спондилолістез розвивається при тривалій міжсегментарній нестабільності, при цьому патологія перешийка відсутня. Відмічається у 6% чоловіків та 9% жінок, характеризується в більшості випадків асимптоматичним перебігом.

Травматичний спондилолістез виникає при переломі pars interarticularis, або заднього опорного комплексу, який формує так званий кістковий крючок. Характеризується локальним різким болем у ділянці перелому, а при наявності компреси нервових структур – неврологічними розладами.

Додаткове обстеження включає рентгенографію (передньо-задня проекція, бокова проекція або функціональні проби, коса проекція), MPT, КТ.

Лікування. Виділяють консервативне та оперативне лікування спондилолістезу. Консервативне лікування при спондилолістезі показане при наявності больового синдрому в поперековому відділі хребта. Консервативне лікування включає прийом НПЗП, корсетотерапію (корсет Бостон) з метою іммобілізації, блокади. При тривалому больовому синдромі (більше 3-6 міс.), який не піддається консервативному лікуванню, вирішується питання щодо операції.

Консервативне лікування також показане при 1, 2 ст за Меєрдінгом без неврологічного дефіциту, при стабільних формах спондилолістезу.

Важливим питанням для вибору методу лікування є прогресування спондилолістезу.

Оперативне лікування показане у випадках появи чи наростання неврологічного дефіциту: радикулопатії, радикуломієлопатії, мієлопатії чи нейрогенної переміжної кульгавості. Основними завданнями оперативного лікування є усунення компресії нервових структур, відновлення сагітального балансу та стабілізація. Стабілізуючі операції направлені на створення умов для спондилодезу. Стабілізацію виконують за допомогою транспединкулярних фіксаторів, міжтілових кейджів, пластин, які встановлюються на вентральну поверхню тіл хребців. У випадку спондилоптозу може виконуватись видалення хребця. Важливою проблемою оперативного лікування є необхідність та ступінь вправлення (редукції) хребця. У деяких випадках досягти редукції без збільшення неврологічного дефіциту неможливо.

Диспластичний спондилолістез

При дегенеративному спондилолістезі із компресією нервових корінців та вмісту спинномозкового каналу і ознаками прогресування виконують декомпресивні втручання (ламінектомія, геміламінектомія, декомпресія каналу спинномозкового корінця) та декомпресивно-стабілізуючі втручання.

Для травматичного спондилолістезу використовують оперативне лікування, яке полягає у декомпресії нервових структур та стабілізації (за допомогою транспедикулярної фіксації, кейджів тощо) з метою створення умов для спондилодезу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси