Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Травматологія та ортопедія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Доброякісні пухлини кісток

Доброякісні пухлини кісток мають чіткі контури, характеризуються добре означеними межами від оточуючих тканин, ростуть повільно, іноді роками, розсуваючи тканини, що їх оточують. Вони не дають метастазів і рідко рецидивують після радикального лікування. Рентгенологічна картина характеризується правильною формою пухлини та її структурного малюнка, чіткими контурами, правильністю процесів окостеніння та нормальним ступенем звапнення. Мікроскопічні прояви цієї групи пухлин відрізняються клітинним і ядерним поліморфізмом, відсутністю або низькою мітотичною активністю, відсутністю інфільтруючого росту. Загальний стан хворого не погіршується.

Доброякісні кісткові пухлини перебігають з маловираженими клінічними проявами і без порушення загального стану людини. Виняток становлять остеоїдні остеоми, що ростуть всередину кістковомозкового каналу, – вони супроводжуються виснажливими болями, що постійно посилюються, призводять до різкого схуднення через поганий сон і апетит.

У більшості випадків кісткові пухлини бувають одиночними. Множинні (поліосальні) ураження кісток пов'язані з характером пухлини або з шляхами розповсюдження метастазів.

Остеоїд-остеома

Частіше уражуються особи молодого віку від 10 до 25 років, переважно чоловіки, пухлина частіше локалізується у стегновій І великогомілковій кістках.

Клініка. Основним клінічним проявом є інтенсивний настирливий нічний біль в ураженому відділі кістки, який триває місяцями. Характерним є те, що болі частіше виникають вночі, не затихають вдень, тимчасово знімаються сильними анальгетиками (кетанов). У хворих, які довго хворіють, з'являється кульгавість, настає атрофія м'язів, контрактура.

Рентгенологічно, а чіткіше – за даними КТ, у кортикальному шарі кістки виявляється округле просвітлення (рис. 9.1) невеликих розмірів, так зване "гніздо” (до 1 см). Кортикальний шар навколо потовщений та склерозований (гіперостоз).

Морфологічно ураження складається з остеоїдної тканини, трабекул, остеобластів, остеокластів.

Диференціювати остеоїд-остеому потрібно з туберкульозом кістки, остеомою, склерозуючим остеомієлітом Гаре, саркомою Юінга.

Рентгенограми проксимального (А) та дистального (Б) метафізів стегнової кістки: остеоїдна остеома

Рис. 9.1. Рентгенограми проксимального (А) та дистального (Б) метафізів стегнової кістки: остеоїдна остеома

Лікування оперативне – крайова резекція кістки з видаленням пухлинного осередку і зони склерозу.

Остеома

Захворювання трапляються в будь-якому віці. Основний клінічний симптом остеоминепостійний біль. Визначальним симптомом при пальпації остеоми е щільне безболісне утворення, спаяне з кісткою.

Розрізняють 3 види остеом: а) зубчасту;

б) компактну; в) проміжну форму, при якій пухлина складається з коркової і губчастої речовини.

Пухлини з компактної кістки частіше уражують кістки черепа. Губчасті і проміжні частіше локалізуються в довгих трубчастих кістках, переважно стегна і гомілки. Остеома цільна, нерухома, не болюча. Пухлини поодинокі і мають різну форму і розмір. Вони можуть мати широку основу, а іноді вузеньку ніжку. Остеома характеризується повільним ростом.

Основний рентгенологічний симптом остеоми: пухлина губчастої кісткової структури на широкій основі. Кортикальний шар материнської кістки переходить, не порушуючи цілості, в кортикальний шар остеоми (рис. 9.2).

Остеоми невеликих розмірів часто перебігають без симптомів і виявляються випадково при рентгенографічному дослідженні з іншого приводу. При рості в порожнину черепа можуть давати функціональні порушення.

Мікроскопічно пухлина не відрізняється від зрілої кісткової тканини.

Диференціювати остеому потрібно з остеоїд-остеомою, екзостозом.

Лікування остеоми хірургічне. Пухлину видаляють разом з основою в межах здорової кісткової тканини. Радикальна операція виключає рецидив пухлини.

Остеохондрома

Остеохондрома зустрічається частіше у зрілому віці. Больовий синдром з'являється, коли пухлина досягає великих розмірів. Остеохондрома може досягти гігантських розмірів. Як правило, вона солітарна, але зустрічаються і множинні остеохондроми. Найчастіше пухлина походить

Рентгенограми кісток гомілки: остеома великогомілкової кістки

Рис. 9.2. Рентгенограми кісток гомілки: остеома великогомілкової кістки

із верхньої третини плечової кістки, лопатки, таза, стегнової і великогомілкової кісток.

Клінічно в ураженій ділянці скелета виникає спочатку безболісна пухлина, що повільно збільшується в розмірах. Коли пухлина досягає значного розміру, з'являються болі і порушення функції.

Рентгенологічний вигляд характерний – пухлина нагадує цвітну капусту, розвивається з поверхневих шарів кістки (рис. 9.3). Поверхня її горбиста, але контури чіткі. Складається з кісткових острівців, що знаходяться серед хрящової тканини. Хрящовий компонент краще видний на комп'ютерній томографії.

Гістологічно пухлина вміщує зрілу кісткову тканину у вигляді острівців та хрящову тканину.

Лікування полягає в крайовій, або клиноподібній резекції кістки в межах здорової тканини. Часткове або несвоєчасне видалення пухлини призводить до трансформації у хондросаркому або до рецидиву.

Прогноз при адекватному хірургічному втручанні сприятливий. Необхідно враховувати, що пухлина має великі потенційні ознаки злоякісності.

Хондрома

Захворювання зустрічається у дітей і юнаків. Хондрому, яка розміщується на поверхні кістки, називають екхондромою, а ту, що розміщується центрально, – енхондромою.

Пухлина уражує переважно трубчасті кістки кінцівок, частіше фаланги пальців, а також п'ясткові кістки.

Хондроми часто бувають множинними (множинний хондроматоз).

Клініка. Хондрома довгий час перебігає без симптомів. Спочатку з'являється біль після травми, фізичного навантаження, припухлість, потім деформація.

Рентгенологічно: основним симптомом хондроми є наявність вогнища деструкції з чіткими контурами. Пухлина має кулясту або овальну форму, чіткі межі. На місці хондроми виявляється ділянка просвітлення та безструктурна кісткова речовина (рис. 9.4).

Макроскопічно пухлинна тканина являє собою компактну білувату масу, що має зернисту структуру і нагадує хрящову тканину.

Рентгенограма стегнової кістки. Остеохондрома верхньої третини стегнової кістки

Рис. 9.3. Рентгенограма стегнової кістки. Остеохондрома верхньої третини стегнової кістки

Рентгенограма кісток кисті: енхондрома основної фаланги IV пальця

Рис. 9.4. Рентгенограма кісток кисті: енхондрома основної фаланги IV пальця

Мікроскопічно – це гіаліновий хрящ різного ступеня зрілості, хрящові клітини розміщені безладно. Серед хрящових клітин можуть знаходитись краплинки вапна.

Диференціювати хондрому потрібно з хондробластомою, остеохондромою, хондросаркомою.

Лікування. Хондроми оперують шляхом внутрішньокісткової резекції пухлини в межах здорових тканин з кістковою пластикою дефекту.

Хондробластома

Хондробластома – доброякісна хрящова пухлина, зустрічається в 1 % випадків. Частіше локалізується всередині епіметафізів довгих кісток. Можлива малігнізація пухлини.

Клініка. Помірна болючість в кістки в місці локалізації пухлини, порушення функції суглоба. Рентгенологічно в центральній частині епіметафіза розташовується вогнище деструкції, що має вигляд неоднорідного розрідження кісткової структури (рис. 9.5).

Лікування хірургічне: екскохлеація пухлини до здорової кістки, коагуляція стіНОК порожнини, пластика дефекту аутокісткою або гідроксіапатитом.

Мікроскопічно пухлинна складається з хондробластів – клітин з округлими ядрами та світлою цитоплазмою.

Остеобластокластома (гігантоклітинна пухлина)

Це захворювання трапляється частіше у віці 25-35 років, але може проявлятися і в підлітків, і в літньому віці.

Процес локалізується в епіметафізарних відділах трубчастих кісток, у спонгіозній тканині, проте може бути в ребрах і дуже рідко – в тілах хребців. Звичайно уражується одна кістка. Ріст пухлини призводить до руйнування структури кістки, потоншення, а іноді й до проривання кортикального шару. Звичайно хрящові поверхні суглоба

Хондробластома великогомілкової кістки

Рис. 9.5. Хондробластома великогомілкової кістки

являють собою бар'єр, який перешкоджає проникненню пухлини в суглоб.

Розрізняють: комірчасто-трабекулярну, літичну, змішану форми.

Клініка: тривалий час пухлина не дає ніякого прояву і перебігає малосимптомно. Часто першою ознакою захворювання є поява постійного болю, припухлість, локальне збільшення обсягу кінцівки, порушення функції суглоба. Іноді в результаті руйнування значної частини єпіметафіза настає патологічний перелом кістки. Тоді при пальпації можна відчути характерний пергаментний хруст, ниючі болі в ділянці пухлини. В процесі розвитку захворювання симптоми наростають – пропальповується щільна пухлина, шкіра над пухлиною має виражений структурний малюнок, з'являється обмеження рухів у суглобі, посилюються болі.

На рентгенограмі характерна картина, яка складається з просвітлення метафіза у вигляді скупчення кіст різної величини, відокремлених одна від одної чіткими перегородками, які при прогресуванні ГКП втрачають чіткість. Кортикальний шар кістки потоншений і здутий, окістя не реагує, суглобовий шар ніколи не уражується. Пухлина нагадує скопище мильних бульбашок. Ділянка деструкції звичайно має розмір 10×6 смуметафізі (рис. 9.6).

Макроскопічно пухлинна тканина пухка, має вигляд згустків бурого, буро-жовтого кольору.

Мікроскопічнопухлина складається з круглих і веретеноподібних клітин (остеобластів) і з багатоядерних гігантських клітин з багатьма ядрами (до 100 в одній клітині)остеокластів. Червонувато- коричнева тканина біопсії містить багато гігантських багатоядерних клітин. Остеобластокластома в 15 % випадків є первинно злоякісною формою.

Диференціювати остеобластокластому необхідно з остеогенною саркомою, туберкульозом, остеофібродистрофією.

Лікування остеобластокластоми хірургічне. Необхідно повністю, в межах здорової кістки, резектувати пухлину, а утворений дефект замістити ауто-, гомо- або гетеротрансплантатом. У випадках великого ураження 2/3 поперечника кістки, патпереломів використовують резекцію ураженого відділу кістки та ендопротезування. Коли не можна зробити резекцію ураженої ділянки, тяжкий загальний стан хворого, вдаються до променевої терапії або ампутації.

Лікування злоякісної ГКП проводять за схемою лікування остеосаркоми.

Прогноз: незважаючи на комплексне лікування, не дуже сприятливий, рецидиви бувають від 20 до 50 %.

Рентгенограма кісток передпліччя: ГКП дистального епіметафіза променевої кістки. Комірчасто-трабекулярний тип: колбоподібне здуття, відсутність кісткової структури, різке стоншення кортикального шару

Рис. 9.6. Рентгенограма кісток передпліччя: ГКП дистального епіметафіза променевої кістки. Комірчасто-трабекулярний тип: колбоподібне здуття, відсутність кісткової структури, різке стоншення кортикального шару

Фіброзна дисплазія

Захворювання починається у дитинстві, хоча може проявитись і в молодому та зрілому віці, ймовірно внаслідок заміщення кісткової тканини на фіброзну. Можливі моно-, оліго- та поліосальні, дифузна та вогнищева форми. Можуть уражуватись різні кістки скелета, але частіше – метафіз та діафіз довгих трубчастих кісток, ребра та череп. Епіфіз, як правило, не страждає. Фіброзна дисплазія може поєднуватись із синдромом Олбрайта.

Клініка залежить від локалізації. Поступово настає викривлення та/або вкорочення кістки за рахунок сповільнення остеогенезу. Може виникати біль, неврологічна (череп, хребці) симптоматика, порушення функції суглоба та патологічний перелом.

Рентгенологічні ознаки фіброзної остеодисплазії (рис. 9.7):

• наявність вогнищ розрідження, ущільнення кортикального шару, відсутність кістковомозкового каналу, деформація і нерівномірне потовщення контуру кістки;

• патологічні переломи, потоншення кортикального прошарку;

• при дифузній формі ураження кістки нерівномірне; помірне або значне здуття метафіза та діафіза, поєднане з хвилястим однорідним малоінтенсивним затемненням (симптом "матового скла") або неоднорідним затемненням, що пов'язане з заміщенням кісткової тканини); при репарації кісткової тканини настає рівномірний остеосклероз без диференціації кірковоїта спонгіозної тканин;

• при вогнищевому ураженні одне або декілька вогнищ овальної форми розташовані інтра-, субкортикально або інтрамедулярно, обмежені чітким обідком склерозу, характерне здуття кістки в цьому місці. Можливі деформації, патперелом, вогнища репарації кістки.

Консервативне лікування неефективне. Оперативне полягає у екскохлеації та кістковій пластиці патологічного вогнища, рідше резекції, при виражених деформаціях – корегуючі остеотомії.

Гемангіома

Гемангіома трапляється в молодому або в похилому віці, частіше у жінок. Серед кісток скелета гемангіома частіше уражує хребці та кістки черепа, особливо лобну та тім'яну, рідше трубчасті кістки, таз.

Клініка. Характерними клінічними проявами є болі, функціональні та неврологічні порушення, обумовлені стисненням головного чи спинного мозку. При розташуванні всередині кістки відзначається тверде нерухоме помірне здуття, а при виході її назовні пальпується м'яке новоутворення, яке легко здавлюється і може змінювати розмір.

Рентгенологічно виявляється овальне або кругле просвітлення овальної форми з фестончатими контурами. Структура дрібнокомірчаста, відмежування чітке, здуття помірне. При ураженні тіла хребця він збільшений, комірчастий з перетинками, нагадує діжку.

Мікроскопічно. Цитологічно – кров. Пстологічно: картина складається з судин, вистелених однорідним ендотелієм.

Лікування. Променева терапія, особливо у важкодоступних місцях (хребцях) або пункційна вертебропластика; у доступних: оперативне видалення пухлини в межах здорової тканини.

Прогноз: при своєчасному лікуванні – сприятливий.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси