Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Логістика arrow Логістичні системи і ланцюги поставок
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЛОГІСТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА

Ключові поняття: ринкова інфраструктура, логістично інфраструктура, функції логістичної інфраструктури, елементна база

логістичної інфраструктури, об'єкти логістичної інфраструктури.

Ключові питання розділу

  • 2.1. Дослідження визначень "інфраструктура" і "логістично інфраструктура" .
  • 2.2. Функції і склад логістичної інфраструктури.
  • 2.3. Фактори впливу на розміщення об'єктів логістичної інфраструктури.
  • 2.4. Типологія підходів до вибору місця розташування об'єктів логістичної інфраструктури на логістичному полігоні.
  • 2.5. Ітераційний метод визначення місця розташування логістичного об'єкту на логістичному полігоні.
  • 2.6. Узагальнений алгоритм вибору місця розташування об'єктів логістичної інфраструктури.

Рівень освоєння матеріалу розділу:

  • знати й розуміти: сутність і склад логістичної інфраструктури, фактори впливу на розміщення об'єктів логістичної інфраструктури на логістичному полігоні, існуючі підходи, що використовуються для вибору місця розташування об'єктів логістичної інфраструктури;
  • уміти: у першому наближенні визначити місце розташування логістичного об'єкту в межах зазначеного логістичного полігону, використовувати алгоритм вибору місця розташування об'єктів логістичної інфраструктури.

Дослідження визначень "інфраструктура" і "логістична інфраструктура"

На нинішньому етапі розвитку України ключовим моментом економічних перетворень будь-якої організації, області, регіону, у цілому держави є формування розвинутої логістичної інфраструктури, організації ефективного інвестиційного процесу щодо сфери логістики, створення й функціонування ринкових інститутів логістичної спрямованості як найбільш значущих складових загальної ринкової інфраструктури.

Для дослідження проблеми формування загальної ринкової інфраструктури фахівці застосовують різні підходи, в основу яких покладено розгляд сутності інфраструктури як одного із ключових понять економіки. Нині відомими підходами є:

  • • хронологічний;
  • • генеалогічний;
  • • структурно-логічний;
  • • функціональний.

Із наведених чотирьох підходів суттєвими є два останніх, оскільки вони є більш фундаментальними.

Хронологія появи перших спроб використання терміну "інфраструктура" в економічній літературі, виходячи з її аналізу, значною частиною достеменно невизначена. В ряді наукових праць вказується післявоєнний період – кінець 40-х років XX століття. Саме в цей період на Заході під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що сприяють нормальному функціонуванню матеріального виробництва. Детальний літературний огляд дає змогу вказати на той факт, що термін "інфраструктура" був запроваджений в економічну науку в 1955 році американським економістом П. Розенштейном-Роданом (Р. Rosenstein-Rodari) стосовно до всіх умов суспільного середовища, необхідних для того, щоб приватна промисловість мала змогу зробити перший стрибок.

Сутність будь-якої економічної категорії і методологія її становлення і розвитку об'єктивно припускає розкриття понятійного апарату, що конкретизує змістовну частину категорії. Прийнята термінологія допомагає виявити сутність будь-якої теорії. Такий підхід визначає необхідність розгляду проблеми з точки зору її походження і подальшого розвитку, тобто генезису проблеми інфраструктури.

Генеалогія терміну "інфраструктура" в світовій літературі прослідковується в двох напрямках. Перший напрямок прив'язує виникнення інфраструктури до будівельного виробництва, ототожнюючи її з фундаментом будь-якої будівлі, її "каркасом" (від лат. "infra" – під, знизу, і "structure" –споруда, розміщення). Другий – пов'язує виникнення терміну з військовою сферою і трактує інфраструктуру як комплекс споруд і комунікацій, що забезпечують успіх військових операцій. А тому сьогодні поширені дві точки зору. Згідно з однією термін "інфраструктура" був запозичений з військового лексикону, а згідно з іншою – з будівельної галузі.

На початку 50–60-х років у ФРН і США з'явилися прогнозні розробки з розвитку галузей інфраструктури на 10–25 років, в яких були представлені розрахунки можливого впливу інфраструктури на темпи промислового розвитку.

В економічній літературі радянських вчених періоду 70–80-х років ХХ-го століття інфраструктуру зазвичай розглядали або як комплекс галузей загального використання, метою функціонування яких було створення необхідних умов для розвитку приватнокапіталістичних підприємств, або як сукупність інженерно-технічних споруд і об'єктів, що забезпечують на визначеній території безперебійний рух потоків вантажів, людей, енергії, інформації, тобто такі матеріально-технічні умови, без яких неможливе успішне функціонування сучасних господарських підприємств.

П. Самуельсон відзначав, що держава свідомо йде на великі інвестиції в інфраструктуру, так як "збільшення суспільного допоміжного капіталу створює неосяжні вигоди, від яких неможна чекати грошових прибутків для приватних інвесторів, так як масштаби деяких із них занадто великі для обмежених ринків приватного капіталу, а інші будуть окупатися впродовж надто тривалого терміну, щоб приватні інвестори дуже ними зацікавились".

Іншої точки зору дотримується А. Пезенті, який стверджує, що "... класичні капіталовкладення, яких вимагає від держави капіталізм, повинні мати своїм об'єктом "суспільні роботи", тобто створення того комплексу умов, який нині іменують у світі "інфраструктурою" (шляхова мережа, транспортні засоби, земельний устрій, фінансово-кредитні установи і т. п.). Ці роботи скорочують накладні витрати капіталістичних підприємств, тобто покращують економічне середовище, в якому ті діють, полегшуючи процес обертання капіталу...".

Щоб підійти до визначення логістичної інфраструктури, необхідно відштовхуватись від поняття інфраструктури як такої, а також її сутності і економічних функцій.

Відомий дослідник даної проблеми професор Кільського університету Р. Іохімсен у своїй роботі "Теорія інфраструктури" узагальнив основні точки зору представників різних буржуазних економічних шкіл на природу і сутність інфраструктури, її функції і роль в сучасному капіталістичному виробництві. Він дає інфраструктурі наступне визначення: "Інфраструктура – це сукупність матеріальних, інституціональних та індивідуальних умов, які є в розпорядженні господарських одиниць і відповідних вирівнюванню доходів, що пов'язані з рівною продуктивністю факторів, що дозволяють при доцільному розміщенні ресурсів забезпечити повну інтеграцію і, можливо, самий високий рівень господарської діяльності".

Російський економіст 1. К. Бєляєвський розглядає поняття "інфраструктура ринку" і визначає її як "сукупність допоміжних підгалузей і засобів, які організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси – взаємний пошук продавцями і покупцями один одного, товарорух, обмін товарів на гроші, а також господарчо-економічну і фінансову діяльність ринкових структур".

В. Н. Стаханов визначає інфраструктуру як "комплекс специфічних трудових процесів з виробництва послуг, що забезпечують обмін діяльністю в суспільному виробництві і житті людини".

Автори роботи "Інфраструктура товарного ринку" В. П. Федько і Η. Г. Федько під ринковою інфраструктурою мають на увазі сукупність видів діяльності, що забезпечують ефективне функціонування об'єктів ринкової економіки і їх єдність у визначеному реальному ринковому просторі.

Український вчений-економіст В. М. Соболев наводить наступне визначення ринкової інфраструктури: "Ринкова інфраструктура – це сукупність елементів, що забезпечують і регулюють безперебійне багаторівневе функціонування господарських зв'язків і взаємодію суб'єктів ринкової економіки і рух товарно-грошових потоків".

У навчально-економічному словнику-довіднику "Ринкова економіка: основні терміни, поняття і визначення" термін "інфраструктура" трактується у такий спосіб: "Інфраструктура – це складові частини загальної будови економічного життя, що мають допоміжний характер і забезпечують нормальну діяльність економічної системи в цілому". У цьому ж виданні наводяться і визначення понять "інфраструктура виробнича", "інфраструктура ринкова", "інфраструктура соціально-побутова", "інфраструктура фірми", "інфраструктура економіки".

Розбіжність наведених визначень поняття "інфраструктура" достатньо очевидна, хоча кожне із них таким або іншим чином вказує на роль і місце інфраструктури в сучасних економічних відносинах, але в той же час свідчить про відсутність єдиного підходу в розумінні сутності інфраструктури. Таким чином, можна стверджувати, що в економіці термін "інфраструктура" не має достатньо точного і сталого визначення.

Аналіз економічної літератури, особливо останніх років, показав, що в ній викладено досить різні трактування, визначення й точки зору стосовно сутності, ролі та місця ринкової інфраструктури в системі національного господарювання. Існує точка зору, що домінуюча роль інфраструктури є одним із проявів особливостей монітаризму в сучасній економіці. Так, наприклад, В. П. Федько, вказує, що у такій економіці отримали розвиток невиробничі джерела отримання фінансових засобів, наприклад, туризм, сфера послуг, реалізація інтелектуальної власності, програмних продуктів, сфера розваг, торгівля та ін. Таке становище дає можливість державі не виробляти ті або інші види продукції, а закуповувати їх в інших країнах, але для цього необхідна саме розвинута інфраструктура: авіа- і морські порти, залізничні та шосейні дороги, транспорт і зв'язок, високорозвинута митна служба та ін. Іншими словами, для достатньо високого економічного розвитку кожна держава повинна розвивати саме логістичну інфраструктуру. Із цього приводу д-р техн. наук, проф. А. О. Смєхов відзначав, що "ця інфраструктура грунтується на сучасних досягненнях науки й техніки, зокрема, тієї ж кібернетики. Ігнорувати процеси розвитку логістики було б украй нерозумно".

Щодо визнання ключової ролі інфраструктури, ймовірно логістичної, в економічному розвитку будь-якої країни Адам Сміт ще в 1776 р. вказував на таке: "Шляхи, канали і судноплавні ріки – це найпотужніші фактори, що сприяють значним поліпшенням".

Проф. Є. В. Крикавський і доц. Н. В. Чорнописька визначення логістичної інфраструктури наводять у такий спосіб: "Логістична інфраструктура – це система засобів просторово-часового перетворення логістичних потоків (матеріальних, інформаційних, фінансових, людських), а також сукупність підприємств різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови проходження цих потоків шляхом створення потенціалу відповідних логістичних послуг".

У публікації [12, с. 14] наводиться визначення терміну "макрологістична інфраструктура" – "це інтегрована сукупність підприємств, організацій, установ різних організаційно- правових форм, які створюють організаційно-економічні умови для прискорення та оптимізації руху матеріального і супутніх його потоків, зростання інвестиційного потенціалу підприємств, а також забезпечують логістичне обслуговування й ефективне функціонування всіх галузей економіки".

В електронній публікації [13] логістичну інфраструктуру автор визначає як "каркас організації логістичної роботи на фірмі в усьому її інтегрованому комплексі".

З наведених вище визначень логістичної інфраструктури слідує, що остання виступає тим механізмом, який забезпечує синтез, взаємозв'язок і взаємодію економічних процесів за рахунок оптимальної організації і своєчасного використання логістики на різних рівнях управління товарорухом. У цьому напрямку логістична інфраструктура повинна розглядатися як сукупність добровільно об'єднаних підприємств і організацій з відповідними засобами просторово-часового перетворення і переміщення логістичних потоків (матеріальних, інформаційних, фінансових) за рахунок створення і надання транспортно- логістичних послуг.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші