Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Логістика arrow Логістичні системи і ланцюги поставок
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ітераційний метод визначення місця розташування логістичного об'єкту на логістичному полігоні

Фундаментальна цільова функція вирішення завдання раціонального розміщення логістичних об'єктів на визначеному логістичному полігоні має наступний вигляд:

При вирішені оптимізаційного завдання слід знайти таке місце для розміщення об'єкту логістичної інфраструктури (наприклад, складу, складського логістичного комплексу, розподільчого центру), яке б дало змогу мінімізувати витрати на транспортування продукції () і на збереження останньої в необхідних обсягах

(2.1)

(), a, отже, і мінімізувати функцію (2.1) в заздалегідь відомих обмеженнях, що являють собою умови оптимального розміщення.

Для оцінювання варіантів на базі використання сучасних обчислювальних засобів розроблено алгоритм оптимізації цільової функції (2.1), в основу якого покладена ідея алгоритму "київський віник". Дії за цим алгоритмом складаються у формулюванні правил послідовного звуження маси конкурентноздатних варіантів місць розташування. Він є багатокроковим процесом, на кожному кроці якого відкидається певне число варіантів , що не відповідають критерію оптимальность

Даний алгоритм є більш раціональним, ніж універсальні методи повного перебору, динамічного програмування, випадкового пошуку тощо. Отже, сформулюємо умови пошуку вибору раціонального розміщення операційної системи в просторі як завдання оптимального управління.

Нехай:

  • – вектор фазових координат, під яким мається на увазі безперебійність постачання продукцією споживачів з множини Δ;
  • – вектор управління, що полягає у виборі відповідного раціонального плану розміщення ОЛІ.

Процес управління обумовлений деякими початковими і кінцевими умовами, а саме: та.■

Задані крайні обмеження характеризують стан системи безперебійного постачання споживача в заданому часовому інтервалі. Оптимальне розміщення об'єкту буде отримане у разі виконання умови:

(2.2)

Розглянемо алгоритм оптимізації цільової функції (2.1) за умови наявності обмежень та по окремих кроках.

Для наочності представимо алгоритм у вигляді схеми рис. 2.4.

Схема алгоритму з усіканням розглянутих варіантів після однієї ітерації

Рис. 2.4. Схема алгоритму з усіканням розглянутих варіантів після однієї ітерації

На осі абсцис Ω відкладаються значення обсягу поставок (потреба), а на осі ординат Δ – значення витрат на транспортування і збереження, що відповідають ОЛІ, розташованим у k-их точках. Відстань між точками в площинах, що перетинають вісь абсцис, відповідає значенням загальних витрат.

По осі Δ виконуються кроки під номером i та визначається місце розташування ОЛІ в географічній точці, якій відповідає мінімум витрат.

На першому кроці відшукується місце розташування ОЛІ, що забезпечує мінімальні витрати, наприклад, на постачання конкретного обсягу продукції и . Для цього визначаються витрати на постачання продукції и по всіх передбачуваних місцях розташування ОЛІ (наприклад, складів) і т. д. Серед цих значень витрат виявляється те місце, де буде забезпечуватися їх мінімум → min.

Точка на осі Δ, що відповідає мінімуму, є обчислюваною. Вона береться в розрахунок для визначення оптимального розміщення ОЛІ в межах логістичного полігону. Решта варіантів відсівається, бо функція (2.2) опукла і тому допускає усікання усіх варіантів, що не відносяться до оптимальної траєкторії.

Далі виконується наступний крок і визначаються витрати щодо доставки визначеного обсягу продукції обраному споживачеві, тобто розраховуються значення і т. д.

Умова існування другої оптимальної точки на осі Δ має вигляд:

(2.3)

Введемо відстань між площинами Δ , що перетинають вісь Ω.

Будь-яка ламана, що не додержує , , , не може вважатися рішенням. Ці ламані утворять безліч варіантів стратегій розміщення ОЛІ, що відкидаються на кожному кроці, завдяки чому відбувається звуження конкурентних варіантів.

Відкидання варіантів на кожному кроці відповідає рекурентному рівнянню:

(2.4)

Рух по осі Ω продовжується до досягнення оптимальної умови. Отримана оптимальна траєкторія має таку властивість, що будь-який її відрізок також є оптимальною траєкторією.

Наведений алгоритм є найбільш раціональним, тому що велика кількість варіантів не аналізується. З іншого боку, це приводить до того, що збільшується імовірність пропуску оптимального варіанту. Тому у разі здійснення операцій з розрахунку доцільно використовувати алгоритм, за яким відкидання варіантів відбувається не на кожному кроці по , а через декілька кроків (рис. 2.5), тоді мінімум витрат визначається відповідно до наступної умови:

(2.5)

де – кількість ітерацій, після яких відбувається усікання.

Після проведення -ітерацій аналізуються варіанти і обирається конкретний, якому відповідає мінімум витрат. Усікання наступних варіантів відбувається після декількох ітерацій, число яких визначається заздалегідь.

Схема алгоритму з усіканням розглянутих варіантів після двох ітерацій

Рис. 2.5. Схема алгоритму з усіканням розглянутих варіантів після двох ітерацій

У представлену цільову функцію (2.1) у разі необхідності можуть бути внесені обмеження щодо удосконаленої спроможності технічних засобів, що приймають участь у виконанні логістичних активностей (у тому числі і по місткості зони збереження складу), пропускної спроможності транспорту на різних ділянках ланцюга поставок або обмеження за вибором виду транспорту.

Цільова функція (2.1) із заданими обмеженнями має ряд модифікацій і може застосовуватися для вирішення різних завдань. Але у даному випадку представлена форма моделі адаптована до вирішення завдання пошуку і вибору раціонального місця розміщення об'єктів логістичної інфраструктури.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші