Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Логістика arrow Логістичні системи і ланцюги поставок
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Узагальнений критерій проектування логістичних систем

Метою проектування будь-якої логістичної системи є максимізація ефективності, тобто одержання максимального ефекту від використання системи на одиницю витрачених ресурсів. Під ефектом для логістичної системи мається на увазі ступінь досягнення поставлених перед системою цілей, у якості яких може виступити ряд необхідних властивостей, які математично можна описати наступним виразом:

(3.6)

Властивості PS, приведені до виду, що допускає кількісне їх оцінювання, утворять низку так званих локальних критеріїв оцінки ефекту системи:

(3.7)

Для однієї конкретно спроектованої логістичної системи групи її властивостей є взаємозалежними і змінюються узгоджено. Виходить, що у загальному випадку у разі, коли п т, досліджувані групи властивостей можуть бути оцінені одним синтетичним окремим критерієм. Відомо, що логістичну систему із заданими властивостями можна побудувати лише тільки на масі елементів МS і зв'язків RS між ними. А для досягнення необхідних і бажаних властивостей в логістичну систему необхідно докласти деякий "обсяг" різнорідних ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових тощо):

(3.8)

необхідних для реалізації (використання) елементів і відношень (зв'язків) між ними.

Таким чином, можна припустити, що на абстрактному рівні існують певні (задані) узагальнені оцінки ефекту логістичної системи (E) та ресурсовитрат (їхньої вартості) С:

(3.9)

(3.10)

де – оператори згортки, ідентифікація яких і є суттю проблеми багатокритеріального оцінювання будь-якої системи.

Визначивши узагальнені оцінки Е и С логістичної системи, можна вважати, що її ефект у загальному випадку є неубуваюча функція її вартості, тобто:

(3.11)

де F – оператор перетворення.

Функціональна залежність (3.11) показує, що кількісні і якісні характеристики логістичної системи залежать від виду оператора перетворення (F), що визначається припустимими множниками функціональних елементів, принципів побудови, структур і технологій функціонування логістичної системи:

де – число допустимих підсистем логістичної системи;

– кількість допустимих топологічних реалізацій підсистем логістичної системи ;

– безліч допустимих технологічних реалізацій топологічних підсистем логістичної системи

За умови твердого фіксування оператора F залежність Е = F (C) графічно буде інтерпретована S-подібною кривою (рис. 3.11), що добре описується логістичною функцією.

Залежність ефекту системи від вкладених ресурсів

Рис. 3.11. Залежність ефекту системи від вкладених ресурсів

Даний графік зазначає, що для кожної конкретної логістичної системи існує обмеження на потенційно можливий ефект. Виходить, останній можна максимізувати двома способами:

  • а) значним введенням "обсягів" ресурсів у систему (тобто її розвиток чи удосконалення);
  • б) оптимізацією оператора перетворення ресурсів, що входять в логістичну систему (процес удосконалення F тривалий і трудомісткий).

Якщо логістична система будується на умовах достатності ресурсів, то теоретично можна прогнозувати можливість необмеженого зростання ефекту. Однак перед логістом чи групою логістів у будь-якому випадку буде поставати завдання оптимізування ефективності рішень щодо "вливання" в систему ресурсів за критерієм "ефект – вартість":

(3.12)

де opt G – оператор, що визначає конкретний вид критерію ефективності.

У більшості випадків у процесі проектування логістичних систем доцільно користуватися критеріями виду:

(3.13)

або

(3.14)

Рішення оптимізаційного завдання проектування логістичної системи за критерієм (3.12) дає можливість визначати стратегію розвитку визначеного класу систем, зокрема, обгрунтовувати економічно доцільний рівень ефекту системи і оцінювати раціональність рівня витрат з метою досягнення якомога значної результативності від її діяльності.

Примітка. Контроль поточної діяльності логістичної системи можна проводити на основі розрахунку за визначені інтервали часу функції допустимих меж зміни результативного її параметру (E):

(3.15)

де – значення i-го приватного критерію (обирається особою чи групою осіб, що приймають рішення) для визначеного варіанту логістичної системи;

– найкраще і найгірше значення i-го приватного критерію, що відповідає границям сфери припустимої зміни відповідних параметрів логістичної системи чи межам наближеної сфери компромісів; αi показник нелінійності.

Саме функція корисності (3.15) характеризує ступінь наближеності до локального оптимуму за критерієм ej, що є достатнім для виконання контролю функціонування логістичної системи і за необхідності прийняття корегуючого рішення щодо подальшої модернізації системи або у крайньому випадку її ліквідації. Також необхідно зазначити, що для вибору єдиного рішення з компромісів необхідно обгрунтувати аксіоматику і на її основі сформулювати правило (схему компромісу) ухвалення логістичного рішення щодо подальшого розвитку логістичної системи.

Для розв'язання цієї проблеми потрібна додаткова інформація, яку можна одержати шляхом аналізу і формалізації особливостей мети і стратегії логістичної системи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші