Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Іноземні інвестиції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Легалізація документів. Апостилювання

Суть проблеми легалізації документів зводиться до визнання юридичними інстанціями офіційних документів, оформлених у закордонній країні. Відповідно до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 р., для легалізації документів компанії достатньо одержати спеціальний сертифікат – апостиль. За наявності такого сертифікату документи акцептують у будь-якій країні – учасниці конвенції. Дійсними є апостилі, видані уповноваженою на це установою й особою на території країни – учасниці конвенції. Наприклад, податкова служба Росії вимагає, щоб апостилі були видані там, де випущено документи, які завіряють. Однак не всі держави підписали Гаазьку конвенцію, тому існує й альтернативний шлях легалізації документів – вони можуть бути завірені в консульстві тієї держави, де необхідно підтвердити їх правочинність. Так, Україна не є учасницею Гаазької конвенції, однак документи можуть бути завірені в її консульстві за кордоном. У тому випадку, якщо консульство відсутнє (як, напр. в Ірландії), то завірення необхідно здійснити в тій країні, що представляє інтереси даної держави. У розглянутому випадку документи можуть бути завірені в українському консульстві у Великій Британії. Апостилювання – на перший погляд суто технічне питання. Однак за певних обставин воно може мати вирішальне значення, тому власникам офшорних фірм рекомендують звернути на нього особливу увагу.

Види бізнес-операцій офшорних компаній

Офшорна компанія – посередниця в зовнішній торгівлі. Зазвичай при торгівлі всередині країни розмістити офшорну компанію між продавцем і покупцем як перекупником немає сенсу – занадто багато виникає при цьому проблем (ПДВ, утримання податку на дохід іноземного підприємства, необхідність реєстрації, проблеми зі статусом постійного представництва тощо). Основна сфера застосування офшорних підприємств- посередників – зовнішньоторговельні операції. При експорті офшорна компанія купує експортований товар за найнижчою ціною, яку можна подати, а потім перепродує цей товар кінцевому покупцю вже за світовою ціною, залишаючи в себе не оподатковувану податками і не підконтрольну місцевою владою різницю. При імпорті здійснюють усе навпаки: офшорна компанія спочатку закуповує "для себе” товар, а потім продає його українському підприємству за ціною, що дасть найбільший антиподатковий ефект. Українська ділова преса не раз коментувала подібні схеми. При цьому слід ураховувати, що на митниці є довідкові ціни багатьох експортних й імпортних товарів і сильно занизити або завищити митну вартість товару, найвірогідніше, не вдасться.

Якщо є можливість імпортувати товар не прямо, а через офшорне підприємство, то спочатку воно придбає товар у продавця, а потім перепродасть за "потрібною" ціною. При відомій відсотковій ставці податку на прибуток, і митних податків, можна знайти таке значення ввізної ціни, за якої сума митних податків і податку на прибуток буде мінімальною.

Проблему пошуку оптимальної ціни можна звести до розв'язування звичайного лінійного рівняння, де X – ідеальна ціна, а зміст рівняння полягає в пошуку такого значення X, за якого загальна сума податкових втрат (митні податки плюс податок на прибуток) була б мінімальною.

У світовій комерційній практиці широко поширене створення дочірніх торгово-закупівельних і торговельно-посередницьких компаній, яких використовують як проміжну інстанцію для акумуляції доходів від міжнародних зовнішньоторговельних операцій. Водночас свою сферу використання мають різні "часткові" офшори і пільгові резидентні фірми. Вони дозволяють:

  • • переміщувати частину витрат у райони з низькими податками,
  • • перерозподіляти і реінвестувати торговельний дохід,
  • • використовувати переваги реальних податкових угод,
  • • консолідувати платіжні потоки від зовнішньоторговельних операцій.

При здійсненні зовнішньоторговельних операцій через офшорну фірму особливу увагу необхідно приділити проблемі планування ПДВ. Цей податок перебороти найважче, проте і проти нього існують спеціальні схеми. Це так звані тріангуляції, офшорної фірми, яких убудовують у комерційну схему, що перебуває поза зоною дії ПДВ. Через цю фірму оформляють нові інвойси. Така схема відома також як реінвойсинг. Зекономлені кошти розподіляють через офшорну фірму між учасниками угоди. Слід зазначити, що такі схеми з юридичного погляду перебувають "на межі" і вимагають ретельного аналізу усіх чинників, хоча їх описано в загальнодоступній діловій літературі.

Сфера діяльності дочірньої фірми може включати не тільки торговельні, але й інші операції. Підприємці зазвичай прагнуть розмістити торговельно-посередницькі фірми в зонах податкових пільг і залежно від завдань, які поставлено перед дочірньою фірмою, їх створюють або в країнах із помірним оподатковуванням, або в податкових гаванях. Перевагами країн із помірним оподатковуванням є: наявність системи двосторонніх податкових угод, можливість розмістити тут реальний резидентний офіс або представництво, а також довіра з боку клієнтів. Їх недоліки

– високі прибуткові податки. Однак в останні роки деякі країни цієї групи ввели у своє законодавство норми, що допускають створення безподаткових або пільгових фірм. Часто вони мають деякі ознаки справжніх офшорних компаній, не втрачаючи можливості мати офіс або навіть вести ділові операції на території самої пільгової юрисдикції.

Офшорні і звільнені фірми різних типів можна створювати у Швейцарії, Ірландії, Греції, Гонконгу, Гібралтарі й о. Мен, який можна розглядати як найбільш популярну європейську офшорну юрисдикцію. Список таких юрисдикцій достатньо великий, він включає Нормандські о-ви, мініатюрні держави Європи – Мальту, Андорру, Монако, Ліхтенштейн, а також самокеровані й відособлені острови та території, наприклад о. Мадейра (Португалія). У боротьбі за залучення іноземних інвестицій деякі податкові гавані вже надали офшорним фірмам право створення офісу або мають намір це зробити в найближчому майбутньому. У цьому випадку усувають один з основних недоліків офшорних фірм у податкових гаванях – неможливість мати офіс й органи управління в самій офшорній зоні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші