Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Іноземні інвестиції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Офшорна компанія – власниця дорогого майна

При придбанні будь-якого дорогого майна (вілли, ділянки землі, яхти, приватного літака або інших предметів не першої необхідності), необхідно розв'язати питання про його власника. Можуть бути такі причинами не називатися власником:

  • • власник дорогого майна привертає увагу податкових служб, які можуть зажадати звіту про походження грошей (люди із пролетарською або бюрократичною свідомістю певні, що великі гроші не можна заробити чесним шляхом);
  • • власник дорогого майна може стати об'єктом вимагання;
  • • при продажі дорогого майна треба платити значний податок на продаж (напр., при продажу нерухомості в Європі він досягає кількох відсотків від ціни);
  • • у деяких країнах придбану нерухомість дозволяють перепродати тільки через кілька років після купівлі (це роблять нібито для боротьби зі спекуляцією на ринку нерухомості).

Усі зазначені проблеми зникають, якщо дороге майно купує не сам інвестор, а контрольована ним компанія. Факт володіння майном можна залишити в таємниці, якщо зберегти в таємниці контроль над компанією. Податків на перепродаж можна уникнути шляхом продажу не майна, а акцій офшорної компанії. Те ж стосується й обмежень на спекулятивний перепродаж. При цьому ніхто не повинен мати підстав вважати, що офшорну компанію створено з єдиною метою – зменшити будь-які податки (у даному випадку – податки на передавання майна), інакше в деяких країнах може бути піддана сумніву легітимність усієї схеми.

Офшорна компанія-власниця і ліцензіар товарного знаку. При веденні бізнесу в нестабільній країні (напр. Україні) необхідно розв'язати питання про потенційного власника товарного знаку. Якщо його власником буде місцева компанія, то у випадку її ліквідації (або податкової заборгованості) можна втратити і товарний знак. Як і всяке майно юридичної особи, товарний знак може бути проданий за борги цієї особи. Якщо намагатися перереєструвати товарний знак із ліквідованої компанії на нову в останній момент, суд може не визнати цю угоду законною (в усякому разі, такий підхід характерний для Європи і США). З огляду на таке необхідно планувати все заздалегідь. Товарний знак можна зареєструвати на офшорну компанію (або продати їй уже зареєстрований знак). Надалі офшорна компанія буде на підставі ліцензійних договорів надавати вам (або вашим компаніям) право користуватися цим знаком за певну плату. Скільки б компаній в Україні не використовували і скільки б потім їх не ліквідували, права власності на товарний знак однаково зберігаються.

При цьому ліцензійні платежі (плата за право використання товарного знака) зможуть не тільки збільшити видаткову частину балансу (тим самим зменшуючи податок), але й забезпечити легальну можливість перевести валюту за кордон. Українське підприємство не зобов'язане утримувати податок на доходи іноземної особи, якщо компанію – власницю товарного знаку зареєстровано у країні, з якою в України є договір про запобігання подвійному оподаткуванню.

У реєстрації товарного знаку на іноземну компанію є і свої незручності. По-перше, державні мита, що стягують за реєстрацію знака, для іноземних осіб обчислені у валюті, і ставки цих мит значно вищі, ніж для українських заявників. Наприклад, подання заявки на один клас коштує 160 дол США, реєстрація кожного додаткового класу – 80, видача свідоцтва – 250 дол США. Інша незручність – необхідність звертатися в Патентне відомство тільки через спеціально ліцензованого патентного повіреного (тоді як українські особи можуть подати заявку самі). Загальна вартість реєстрації товарного знаку може в цьому випадку становити до 3 тис. дол США, хоча відомі патентні повірені, які роблять роботу швидко і якісно та при цьому виставляють досить розумні рахунки (буває, навіть, не більше 800– 1000 дол США – це з урахуванням державних мит).

Офшорна компанія – власниця авторських прав. Авторські права на книги, аудіовізуальні твори й інші об'єкти інтелектуальної власності мають у контексті податкового планування одну незаперечну перевагу перед усіма іншими: їх ціну не можна встановити, виходячи з яких-небудь однакових правил. Саме тому платежі за авторські права є дуже зручним способом законного зменшення податків й експорту капіталу. Якщо бізнес полягає у придбанні в авторів прав на їх твори й одержанні доходу від продажу ліцензій або тиражування цих творів, то доцільно використовувати офшорну компанію як власницю цих прав. Немає нічого на цьому світі, що могло б заборонити автору продати права на свою роботу офшорній компанії і немає нічого, що заборонило б сторонам домовитися про ту або іншу ціну (на відміну, напр., від алюмінію, на який існують довідкові ціни).

Однак не завжди операції з авторськими правами логічно вписуються у звичайний бізнес. Нормою є купівля фірмою грамзапису прав на мелодію. Однак, якщо це робить торговельна компанія, то ймовірно, буде потрібно надавати податковому інспектору пояснення. При використанні угод з авторськими правами для податкового планування в Україні можна зіштовхнутися з низкою проблем. По-перше, податкові чиновники інколи дуже погано уявляють собі відмінності між відступленням авторських прав (коли права переходять повністю і безповоротно до покупця) і видачею ліцензій на їх використання. У першому випадку має місце продаж товару (авторські права – це товар), в іншому – надання послуги (передача в користування).

Якщо іноземна компанія продає авторські права, то це зовнішньоекономічна операція, і податок на прибуток продавця прав утримувати не потрібно (просто тому, що він не одержує жодного доходу з території України, а тільки продає туди товар). Якщо ж іноземна компанія видає лише ліцензію на використания прав, сама при цьому залишаючись їх власницею, то платежі цій компанії (роялті) будуть уважатися її доходом, і необхідно утримувати з нього податок. В українському законодавстві відсутні норми, що регулюють угоди з авторськими правами. При поясненні податковим органам, що купівля прав в іноземної компанії – це зовнішньоторговельна операція, вони просять пред'явити митні документи на ввезення прав (до речі, як і на ввезення послуг). Однак права не можуть бути завезені або вивезені – вони за своєю природою не переміщуються. Більше того, права існують не в якому-небудь певному місці, вони просто існують.

Аналогічно використанню товарних знаків, угоди з авторськими правами можуть виявитися дуже вигідним інструментом безподаткового експорту валюти, якщо вміло застосувати норми договорів про запобігання подвійному оподаткуванню.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші