Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Іноземні інвестиції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Офшорна транспортна компанія й офшорна компанія- судно власниця

Якщо бізнес дозволяє придбати власну яхту, то цілком природно зареєструвати її на офшорну компанію. Крім міркувань безпеки та запобігання зайвої слави, є і податковий резон. Багато офшорних центрів надають суднам, що ходять під їх прапором, пільгові податкові умови. Найпопулярніші країни для реєстрації яхт: Острів Мен, Мальта, Панама, Кіпр, Ліберія, Гібралтар. Замість повноцінних податків офшорні суднові реєстри стягують необтяжливу плату за тоннаж або просто мито за продовження реєстрації.

Якщо діяльність пов'язана з торговельним мореплаванням, то використання офшорної компанії як судновласника може так само, як і у випадку з яхтою, суттєво оптимізувати податкові платежі. Прикладом може бути Кіпр, який останнім часом став одним із найбільших судновласницьких центрів світу і вийшов на шосте місце за тоннажем морського флоту. Кіпр широко використовують іноземні судновласниками й, особливо, судовласники країн СНД, оскільки країна має офшорний статус. При цьому всі доходи від експлуатації суден, особисті доходи членів команд, від податків звільнено. Перевагою реєстрації суден на Кіпрі є низькі реєстраційні й інші видатки, а також прийнятний міжнародний статус кіпрського морського прапора.

Кіпр – член багатьох авторитетних європейських і міжнародних організацій, чим він вигідно відрізняється від своїх основних конкурентів – Панами та Ліберії. Чинник міжнародного статусу відіграє суттєву роль, коли йдеться про судна як досить дорогі і престижні об'єкти, "зручний" прапор Кіпру поступово стає дедалі надійнішим. Департамент морського судноплавства Кіпру інспектує тільки судна, які мають понад 17 років експлуатації. Для українських судновласників певне значення має підписана Кіпром із нашою країною угода про морське судноплавство і режим найбільшого сприяння в галузі морського транспорту, відповідно до якого кіпрські судна (так само як й українські судна на Кіпрі) при заходженні в порти і територіальні води України користуються тими ж правами і пільгами, що й вітчизняні. Наявність угоди дозволяє говорити про те, що взаємні інтереси в галузі морського судноплавства мають офіційний статус і закріплені на міждержавному рівні.

Міжнародні перевезення – вид діяльності, характерний для спеціалізованих транспортних компаній. Багато конгломератів цілком може мати у своєму складі відповідну господарську одиницю. Із п'яти основних видів транспорту міжнародні податкові угоди діють щодо трьох: морського, повітряного й автомобільного, що дозволяє включати їх у сферу застосування міжнародного податкового права (МПП). Проте тільки на два види транспорту (морський і повітряний) поширюються положення міжнародного права щодо суверенітету транспортного засобу, що використовує національний прапор, який дозволяє виділити судна і літаки в особливі види міжнародного транспорту.

Щодо міжнародних перевезень застосовують як прямі, так і непрямі податки. Об'єктом прямих податків є: фрахт, пасажирський виторг, доходи від використання майна судно- або авіавласника, доходи від операцій на суші (податок на прибуток, податок на майно, податок на приріст капіталу), а також заробітна плата персоналу транспортної компанії. До непрямих податків належать акцизи, ПДВ, митні й інші збори та мита, які стягують у відсотковому або фіксованому відношенні від об'єкта володіння. Об'єктом непрямих податків є вартість транспортних послуг, надаваних компанією, а також митна вартість придбаного устаткування, транспортних засобів, паливно- мастильних матеріалів (ПДВ, акцизи, мита). Фіксовані або адвалорна мита можуть стягувати як оплату послуг, наданих транспортній компанії в портах й аеропортах (різні портові збори, сплата обслуговування в аеропортах, за повітряний коридор тощо). Суб'єктом податкового обкладання в цьому випадку є зазвичай судноплавна або авіаційна компанія, що експлуатує свій транспортний парк.

Ні судна, ні літаки, незважаючи на те, що вони під державним прапором країни їх прописки, за законодавством більшості країн не можуть бути самостійними суб'єктами права, а відповідно і платниками податків. Оподатковування міжнародних транспортних перевезень багато в чому аналогічне оподатковуванню всіх інших видів міжнародної комерційної діяльності: податки сплачують як за місцем резидентства судно- або авіавласника (корпоративний податок із глобального прибутку компанії), так й у країні виникнення доходу за принципом територіальності Поряд із загальними податковими конвенціями, що зачіпають широке коло питань, пов'язаних із подвійним обкладанням доходів і капіталу резидентів договірних держав в іноземній юрисдикції, щодо діяльності судноплавних й авіакомпаній можуть бути застосовані спеціальні податкові угоди, укладені у сфері транспортних перевезень. Міжнародні податкові угоди зазвичай делегують усі права на оподатковування доходу від перевезень країні, у якій судноплавна або авіакомпанія є резидентом. Реєстрація транспортної компанії в юрисдикції з низьким рівнем оподатковування або спеціальних податкових пільг для офшорних транспортних компаній допомагає скоротити ефективну податкову ставку компанії, знизивши її глобальний податковий тягар. Багато податкових гаваней, де допускають реєстрацію офшорних суднових компаній, пропонують, крім низького податку на прибуток, спрощену процедуру реєстрації судна, а крім того, і мінімальний розмір податку на майно.

Згідно з міжнародними угодами в галузі морського права суднам, портом прописки яких є відповідна податкова гавань, надають сприятливий правовий режим в основних портах світу, що істотно скорочує рівень сервісних мит (причальні, маякові, лоцманські тощо). З одного боку, це, безумовно, вигідно судновласникам, що звертають увагу на найзручніші прапори для своїх суден, з іншого боку – сприяє наповненню бюджету країни- реєстра морських суден. Наприклад, бюджет Кайманових о-вів- найбільшого світового реєстра маломірного флоту (переважно яхт) – 25-28 % своїх доходів одержує від податкових платежів судновласників.

Що стосується повітряного транспорту, то авіакомпанії не мають офшорного статусу, зареєстрованого в закордонній офшорній юрисдикції, оскільки вимоги безпеки і міркування престижу є переважаючими. Найбільшою авіакомпанією світу нині є "British Airways", що не пов'язана з пільгами з оподаткування і крім того, як й авіакомпанії деяких інших країн – "Air France" і "Lufthansa", вона має частку державної участі. Однак у багатьох випадках іноземним авіакомпаніям можуть надавати навіть вигідніші умови, ніж національним повітряним перевізникам. Наприклад, у Росії вигідніше літати під прапором іноземної держави, оскільки це дає більші знижки при оплаті непрямих податків в аеропортах обслуговування.

Якщо ж говорити про наземне технічне обслуговування літаків, то його вигідніше здійснювати в юрисдикціях із пільговим оподатковуванням. Не випадково авіакомпанія "Аерофлот – російські міжнародні авіалінії" має закордонну базу обслуговування (ремонт, фарбування лайнерів) в ірландському аеропорті Шеннон, що є зоною зі зниженим оподатковуванням. Фінанси авіакомпанії також вигідно розміщувати в юрисдикціях зі зниженим оподаткуванням. Історія із "чорною касою" аерофлоту в м. Лозанна підтверджує це. Суть закордонних фінансових операцій цього аерофлоту полягала в такому. Донедавна главам закордонних представництв авіакомпанії було рекомендовано направляти 80 % зароблених коштів у Швейцарію на рахунок якоїсь комерційної фірми, співвласником якої був один із керівників аерофлоту. Подібні дії можна пояснити не тільки (а може бути і не так) корумпованістю російських директорів, як застосуванням механізмів МПП, виведенням частини валютного виторгу з-під високого російського прибуткового оподатковування.

Загалом країни з розвиненою ринковою економікою негативно ставляться як до переміщення транспортних компаній у податкові гавані, так і до переказу фінансів транспортних компаній на рахунки компаній-резидентів безподаткових юрисдикцій. Наприклад, законодавство США вимагає, щоб у випадках, якщо перевезення починається або закінчується в американському порті чи аеропорті, 50 % доходу транспортної компанії обкладалося американським податком на прибуток поза залежністю від країни резидентства компанії. Доходи персоналу транспортної компанії обкладають індивідуальними прибутковими податками за місцем резидентства фізичної особи. Якщо персонал укладає контракти і працює протягом тривалого періоду часу (понад 183 дні на рік) в іноземній транспортній компанії, то зареєстрована в безподатковій юрисдикції, то така робота під зручним прапором податкової гавані дозволяє платити мінімальні прибуткові податки. Щодо доходів персоналу суднових компаній й авіакомпаній, які працюють за кордоном, можуть бути застосовані і відповідні положення двосторонніх загальних або спеціальних податкових угод, якщо такі укладені. Податкові угоди щодо доходів від міжнародних перевезень, які одержують іноземні транспортні компанії, теж діють по-різному. Не допускають обкладання податком таких доходів у Росії щодо діяльності транспортних компаній – резидентів Болгарії, Великої Британії, Республіки Корея, Польщі, Румунії, Узбекистану, Швеції. Деякі країни розв'язують питання оподатковування залежно від місцезнаходження фактичного органа управління компанією (ФРН, Іспанія, Нідерланди), інші країни дозволяють обкладати податком лише певні види міжнародних транспортних послуг.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші