Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Іноземні інвестиції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Механізм надання різних видів податкових пільг

Дохід фінансової компанії обумовлений різницею відсотків отриманих і наданих кредитів, а витрати з обслуговування позики, що є джерелом коштів для кредитування клієнта, виключають з оподатковуваного прибутку. Податком, таким чином, обкладають дохід у вигляді різниці між кредитом, що надійшов, і виплаченим відсотком за кредит. Цю різницю легко можна зменшити до нуля, якщо кредитування ведуть на внутрішньофірмових умовах. З огляду на це, наприклад, законодавство Нідерландів вимагає сплати податку з мінімального оподатковуваного доходу. З його допомогою податкові інстанції прагнуть обмежити свій податковий ризик, оскільки цей податок є єдиним видом податкових витрат при переказі кредитних ресурсів через Нідерланди. Мінімальний дохід, що оподатковують, становить 1/4 % від обсягу наданого кредиту при одержанні позики від незалежної фірми, що є його джерелом, й 1/8 % при надходженні позики від дочірньої, материнської або асоційованої фірми. Іншими словами, незалежно від розміру чистого доходу 1/4 % або 1/8 % від суми кредиту обкладають нідерландським податком на прибуток корпорації розміром у 40 %.

Нижчий мінімальний дохід, що оподатковують, можливий при більших розмірах кредитів і може бути скорочений до 1/16 % для дочірніх фірм і до 1/32 % для незалежних. Нідерландська фінансова компанія може одержати від податкових інстанцій попереднє підтвердження, що встановлює обсяг податків на взаємозалежні кредитно-позикові операції, у якому передбачено обов'язкове страхування валютних ризиків (хеджування). Безнадійні борги при нарахуванні мінімального податку не враховують. Досить зручним методом зниження податків, що допускає законодавство Нідерландів, є умовне нарахування відсотка на безвідсоткову позику, що отримана від дочірньої компанії. У цьому випадку фінансова компанія може запросити "розумну” податкову знижку, що полягає у вилученні з доходу, який оподатковують, "розумного” відсотка. При цьому, однак, не може бути виключений гарантований податок на мінімальний оподатковуваний дохід.

Використання "розумної" податкової знижки доцільне в тих випадках, коли гарантований податок у країні кредитора не стягують або він невеликий, тобто, коли кошти надійшли з податкової гавані. Податковий інспектор може обумовити надання пільг зниженню граничного співвідношення кредитної заборгованості й акціонерного капіталу фірми (D/E ratio) до 4/1. Отже, оподатковуваний дохід не може бути нижчим 0,25 % (0,125%) від переведеного безвідсоткового кредиту. У діловій практиці нідерландську дочірню фірму часто використовують у поєднанні з її фінансовим відділенням у Швейцарії (існує і зворотна схема штаб-квартира – у Швейцарії, відділення – у Нідерландах, більшу частину прибутку при цьому акцептують у материнському офісі, що має пільговий податковий режим). Комбінування фінансової компанії в Нідерландах із відділенням у Швейцарії дозволяє використовувати як переваги угод про усунення подвійного оподаткування, які існують у Нідерландів, так і податкові пільги на прибуток, що надають у Швейцарії.

Закони Швейцарії, що обмежують необгрунтовані податкові пільги, не поширюються на діяльність фінансового відділення нідерландської фірми. Податкові інстанції в Нідерландах звільняють від податків доходи, переведені із закордонних відділень нідерландських компаній, а операції фінансового відділення обкладають у Швейцарії так само, як й операції місцевих фірм. Прибуток, отриманий на баланс материнської компанії, у Швейцарії податком не обкладають. Діяльність відділення нідерландської фірми у Швейцарії, включаючи пільги з переказу прибут- ку, регулюють відповідною угодою між двома країнами. Пільги надають, насамперед, за умови, що відділення здійснює комерційні операції на постійній основі, та за таких вимог: фінансове відділення має бути створене і діяти відповідно до двосторонньої угоди між Нідерландами та Швейцарією; від 80 до 90 % прибутку і капіталу відділення повинне перебувати на балансі материнської фірми в Нідерландах. Зазначена вище схема з використанням фінансового відділення у Швейцарії дуже цікава, однак аспекти податкового регулювання, пов'язані із функціонуванням фінансових відділень, у Нідерландах неодноразово зазнавали критики. З огляду на це перед здійсненням операцій необхідно довідатися про всі заплановані в податковому законодавстві країни зміни.

Офшорне програмування як сфера бізнесу має кілька тлумачень: розподілена розробка, аутсорсинг, об'єднання трьох видів офшорної діяльності (субпідряд, власні підрозділи, робота за кордоном із робочою візою). Це стосується не тільки програмістів, але й інших IT-спеціалістів. Наприклад, спеціалісти з менфреймів з української компанії виїжджають на Захід для сервісного обслуговування менфреймів американської компанії. Обчислити достовірні обсяги ринку офшорного програмування неможливо. Головна причина криється в тому, що велика кількість колективів, які займаються офшорним програмуванням, не зацікавлені в поширенні інформації про їх діяльність, оскільки не хочуть привертати увагу податкових органів або навести потенційних конкурентів на власних замовників.

Офшорне програмування розвивалося приблизно так. У середині 90-х pp. уперше в американській пресі з'явилася інформація про виконання робіт із програмування російськими спеціалістами (за місцем свого проживання) на замовлення американських компаній. Те саме відбувалося і в Україні, і не тільки для американських компаній. Це було взаємовигідним: у професійному рівні програмісти не поступалися західним, виконували роботу за меншу оплату праці, не треба було витрачати гроші на їх навчання, на забезпечення робочого місця і технічні засоби та зв'язок; з іншого боку, програмісти отримували роботу і заробітну плату більшу, ніж платять у вітчизняних компаніях, підвищували свій престиж, могли вже сподіватися на кращі пропозиції у себе в країні або в іноземних компаніях. Нині іноземні інвестори дедалі частіше намагаються розмістити в Україні аутсорсингові замовлення на виробництво програмного забезпечення українськими програмістами, тобто хочуть укласти гроші в розвиток офшорного програмування. Однак під час побудови бізнес- моделей були виявлені зони ризику, які заважають розвитку такого бізнесу в Україні.

На світовому ринку нішу офшорного програмування зайнято лише частково. Більшість країн, що розвиваються, намагаються іти саме цим шляхом. Наприклад, оборот компаній Індії, що розробляють програмне забезпечення (ПЗ) для іноземних замовників, лише у 2000 р. становив 4 млрд дол США, а оборот 550 таких компаній Ірландії – 6 млрд дол США. Загальний обсяг ринку ПЗ Росії з розробок ПЗ на замовлення, становить 128 млн дол США. Україна може зробити те саме. Існують як позитивні, так і негативні чинники, що впливають на розвиток офшорного програмування в Україні (табл. 5).

Таблиця 5. Чинники, що впливають на офшорне програмування

Позитиві фактори

Негативні фактори

Низький рівень оплати праці

Нерозвинений менеджмент

Надлишок спеціалістів, безробіття

Мовний бар'єр

Високий прикладний рівень (зокрема математичний)

Відсутність досвіду роботи із замовником за західними стандартами

Низька міграція спеціалістів усередині країни

Низький рівень захисту інтелектуальної власності

Потенціал ринку офшорного програмування постійно зростає. На думку американських аналітиків, виведення виробництва програмних продуктів за межі США, Німеччини й інших країн – лідерів у виробництві програмного забезпечення – процес неминучий, бо не вистачає кваліфікованих спеціалістів. Якщо не залучити програмістів з інших країн, то єдиний спосіб розв'язати кадрову проблему в індустрії програмування – це виконувати проекти на ринку офшорного програмування. Прихильники офшорного програмування стверджують, що воно призупиняє відплив інтелекту, хоча при цьому і відбувається відплив інтелектуальної власності, а отже і власності взагалі. З огляду на це офшорне програмування – перший крок до еміграції і відвідпливу інтелекту, проте зупинити цей процес глобалізації неможливо. Тож країна повинна зробити його для себе найменш болючим, а може, і знайти в цьому якусь користь. Наскільки гідне місце посяде Україна за такого міжнародного розподілу праці, залежить від представників українського бізнесу й уваги держави до цієї проблеми.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші