Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Іноземні інвестиції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оподаткування холдингових компаній

Холдингова компанія отримує спеціальний податковий режим у Швейцарії. Незалежно від розмірів холдингу не сплачують кантональний і муніципальний податок на доходи від отриманих дивідендів. Доходи від отриманих дивідендів звільняють від федерального податку із прибутку, якщо інвестиції холдингової компанії в акції компанії, що виплачує дивіденди, становлять мінімум 2 млн швейц. франків і 20 % від сплаченого капіталу. Сплачують:

  • • кантональний податок із капіталу – 0,05-0,25 % від суми сплаченого капіталу і накопичених резервів;
  • • федеральний податок із капіталу – 0,085 % від суми сплаченого капіталу і резервів;
  • • федеральний податок із прибутку – 3,63-9,8 %.

Дивіденди, що виплачує холдингова компанія, обкладають 35-відсотковим додатковим податком на дивіденди. Договори про уникнення подвійного оподаткування, укладені Швейцарією з понад 40 країнами, знижують податок на дивіденди до 0-15 %.

Питання оподаткування "прописаних" компаній у різних кантонах розв'язують по-різному. У низці кантонів така компанія може проводити частину операцій у самій Швейцарії при збереженні пільгового статусу. Проте частка таких операцій обмежена. Так, у деяких кантонах надають податкові пільги за умови, що як мінімум 80 % операцій торгово-закупівельної фірми має відбуватися за межами країни, інакше ставку податку підвищують до 20 %. "Прописані" компанії звільняють від сплати кантонального і муніципального податку з прибутку. Компанія сплачує федеральний податок із прибутку – 3,63-9,8 %. Холдингові компанії, розташовані в кантоні Фрібург, не платять податок на чистий прибуток, якщо дивідендів не менше двох третин валового прибутку. Ставка корпоративного податку на прибуток на федеральному рівні становить 8,5 %. Що стосується корпоративного податку на рівні кантону, то тут ставки можуть дуже істотно відрізнятися від кантону до кантону: у межах від 15 до 27 %, і в середньому – близько 23 %. Усі податки підлягають вирахуванню, тому ефективна ставка федерального корпоративного податку становить 7,83 %. Стягування корпоративного податку на прибуток на муніципальному рівні відбувається так, як і на рівні кантону. Холдингові компанії мають податкові пільги. Податок на капітал сплачують тільки на рівні кантону і на муніципальному рівні. Система нарахування і ставки сплачуваного податку можуть різко відрізнятися залежно від кантону і муніципалітету, але, зазвичай, ставки не дуже високі. Мінімальний податок становить 100-500 швейц. франків. ПДВ – стандартна ставка – 7,6 %. Країна не належить до складу ЄС, проте входить до Шенгенської зони.

Швейцарія має розгорнуте й детальне законодавство, що регулює комерційну діяльність акціонерних товариств і його порушення пов'язане зі значними збитками. Основна форма підприємницької діяльності – анонімне товариство (Societe Anonyme (S.A.)). Ця форма має універсальний характер, оскільки анонімними товариствами у Швейцарії реєструють як великі, так і середні підприємства, незалежно від їх спеціалізації і розміру. Анонімне товариство може бути відкритим і закритим, причому в останньому випадку до уставу вносять статті, що обмежують випуск акцій і допускають їх продаж тільки з дозволу більшості акціонерів. Мінімальний капітал товариства – 50 тис. швейц. франків, а витрати на його створення можуть досягати 15 % акціонерного капіталу.

Підготовка проекту статуту акціонерного товариства – документа, що визначає порядок його діяльності, – є першочерговим й обов'язковим кроком при організації акціонерного товариства. Закони Швейцарії висувають певні вимоги до статуту. Так, у ньому мають бути зазначені:

  • • юридична адреса;
  • • найменування акціонерного товариства;
  • • сфера і напрям діяльності;
  • • розмір акціонерного капіталу і первісний внесок в акціонерний капітал, якщо такий є;
  • • вартість акцій з уточненням їх категорії (іменні або на пред'явника).

У статуті також визначають порядок управління компанією, а саме:

  • • процедуру скликання загальних зборів акціонерів;
  • • порядок голосування власників різних категорій акцій (у т. ч. власників акцій із преференціями в голосуванні);
  • • захист прав меншості;
  • • діяльність органів управління і контролю акціонерного товариства (у т. ч. адміністративної ради і ревізійного органа);
  • • порядок оприлюднення офіційних повідомлень акціонерного товариства.

Фірмове найменування акціонерного товариства має бути затверджене Торговельним реєстром і його можуть зареєструвати при виконанні двох умов. По-перше, воно не повинне мати запозичень із найменувань інших фірм. По-друге, назва має відповідати реальній діяльності компанії. Так, якщо товариство використовує назву "Електронне", то сферою його функціонувати дійсно повинна бути електроніка. Водночас назва анонімного товариства може не мати жодного тлумачення і бути, наприклад, сполученням букв.

Оплата і внесення акціонерного капіталу. Швейцарський закон обмежує мінімальний розмір капіталу акціонерного товариства сумою у 50 тис. швейц. франків, при цьому номінальна вартість акцій, які є акціонерним капіталом, не може бути меншою 100 швейц. франків. Акціонерний капітал може бути вкладений у різних формах: як участь на паях в іншій фірмі, як нерухомість тощо, однак у цьому випадку необхідна незалежна експертиза з метою оцінки їх ринкової вартості, вартість якої досить висока. Зазвичай кошти переводять у банк на спеціальний рахунок, який блокують перед першими загальними зборами акціонерів до остаточної реєстрації товариства в Комерційному реєстрі. Зазвичай упродовж 10 днів.

Установчі загальні збори. Після переказу акціонерного капіталу акціонери проводять загальні збори для затвердження статуту, виборів адміністративного і ревізійного органів. На загальних зборах має бути присутнім нотаріус, який веде протокол. Власники акцій, випущених на пред'явника, не зобов'язані бути присутнім на установчому, як, утім, і на інших зборах акціонерів, на них вони можуть бути представлені будь-якими особами за своїм вибором.

Комерційний реєстр. Процедура реєстрації акціонерного товариства у Швейцарії завершується внесенням відповідних записів у Комерційний реєстр. У ньому має бути така інформація: статут; перелік членів адміністративної ради: список осіб, що мають право підпису контрактів; назва ревізійного органа.

Інформація, яку надає Комерційний реєстр, загальнодоступна, проте особистості акціонерів у реєстрі не фіксують, а інформація про них може бути надана тільки з їх згоди. Запросити її може суддя, якщо це необхідно при розслідуванні кримінальної справи, однак і в цьому випадку визначити власників акцій на подавця досить важко. Приховування податків і вивезення валюти не розглядають у Швейцарії як карний злочин. Швейцарський закон при створенні акціонерного товариства передбачає обов'язкове створення таких органів з управління товариством, як загальні збори акціонерів й адміністративна рада.

Загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Акціонери є власниками акціонерного товариства, що відображається в їх невід'ємному праві затверджувати і змінювати устав, призначати і відкликати управляючих і ревізорів, розпустити товариство тощо. Відповідно до законодавства загальні збори акціонерів мають проводити не рідше одного разу на рік і не пізніше, ніж через шість місяців після закінчення звітного періоду. Збори повинні затвердити (або не затвердити) балансові рахунки, вирішити питання про розподіл прибутку, визначити, зокрема, розмір дивіденду. Збори звільняють управляючих від обов'язків. Позачергові загальні збори скликають у зв'язку з тими або іншими змінами в комерційній діяльності товариства. Право скликання зборів має адміністративна рада, ревізійний орган і певна кількість акціонерів за статутом. Скликання зборів має здійснюватися відповідно до порядку, затвердженого статутом. Будь-який акціонер може анулювати рішення зборів, скликаних із порушенням цього порядку. Закон визначає мінімальний термін у 10 днів між датою оголошення про скликання загальних зборів і їх початком.

За загальним правилом, кожна акція надає право одного голосу її власнику. Водночас статут може передбачати випуск акцій, що надають право на два або три голоси. Для ухвалення рішень зазвичай достатньо контролювати більшу частину акцій (51 %). Статутом може передбачатися захист інтересів меншості. Для цього до статуту вносять положення про те, що деякі рішення вимагають кваліфікованої більшості у 3/4 або 3/5 голосів. У швейцарській діловій практиці зустрічається ситуація, коли акціонери укладають конфіденційну угоду, згідно з якою вони беруть на себе зобов'язання не продавати свої акції іншим особам без згоди учасників угоди; може бути також визначено, кому переходить право викупу акцій у випадку смерті власника акцій. Відповідні положення можуть бути внесені й у статут, однак у цьому випадку вони вже не можуть бути секретними.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші