Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Іноземні інвестиції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Адміністративна рада

Адміністративна рада здійснює управління справами акціонерного товариства на підставі й у межах закону, статуту і рішень загальних зборів. Рада складається з одного або кількох членів, вибраних на загальних зборах акціонерів. Закон визначає, що їх мандат на перший термін не може перевищувати три роки, а мандат на наступний термін становить шість років із правом продовження. Закон також вимагає, що за наявності єдиного управляючого в адміністративній раді він повинен мати швейцарське громадянство і бути резидентом країни. Якщо в раді кілька адміністраторів, то більшість із них має відповідати цій умові. Адміністративна рада, що складається з понад одного члена, призначає президента зі свого складу. За великого розміру фірми рада може делегувати деякі свої функції іншим особам, яких не обирали на загальних зборах, однак уся відповідальність за дії уповноважених радою адміністраторів лежить на членах адміністративної ради. Закон покладає на них обов'язок бути поінформованим щодо всіх справ акціонерного товариства, знати умови укладених контрактів, зобов'язання товариства, його фінансове становище.

Управляючі повинні мати змогу відзвітуватися у своїх діях у будь-який момент. Закон зобов'язує членів адміністративної ради:

  • • надавати на загальні збори не менше одного разу на рік письмовий звіт про свої дії із зазначенням фінансових результатів й інших даних, що дозволяють акціонерам оцінити їх ефективність;
  • • скликати загальні збори, якщо в ході підведення підсумків комерційної діяльності з'ясували, що активи товариства покривають менше половини акціонерного капіталу;
  • • надавати звіт з оцінкою ринкової вартості активів у тому випадку, якщо існує побоювання, що активи товариства не забезпечують його зобов'язань;
  • • негайно довести до відома суддю про неплатоспроможність фірми з метою оголошення банкрутства, якщо проведена оцінка підтверджує неплатоспроможність товариства.

У Швейцарії іноземні інвестори створюють компанії різних типів і профілів, у тому числі холдингові, інвестиційні, фінансові, страхові, ліцензійні, а також реєструють офшорні торговельні компанії, що користуються пільговим оподатковуванням.

Республіка Кіпр займає 2/3 території о. Кіпр, який розташований у північно-східній частині Середземного моря. Площа країни близько 9 тис. кв. км, населення – 800 тис. осіб. Кіпр одержав незалежність у 1960 р. У 1974 р. внаслідок міжетнічного конфлікту острів розділили на дві частини: турецьку і грецьку. Міжнародне визнання одержала тільки його грецька частина – Республіка Кіпр. Виконавчу владу очолює президент. Офіційна мова – грецька, але широко поширена й англійська. Із січня 2008 р. офіційна валюта – євро. Юридична система заснована на британському праві і доповнена елементами цивільного континентального права. У 90-ті pp. Кіпр набув статусу визнаного центра ділової активності у Східному Середземномор'ї й увійшов до першої десятки країн, що спеціалізуються на офшорному бізнесі. Представників іноземних ділових кіл мотивувало вигідне географічне положення Кіпру, сучасна система зв'язку, налагоджена банківська справа, відсутність обмежень на вивезення капіталу, пільгове оподатковування.

Однак у зв'язку із запланованим вступом у ЄС Кіпр за вказівкою Брюсселя провів у 2002 р. податкову реформу, наслідком якої було скорочення пільг для іноземного капіталу. Так, відповідно до правил ЄС були відзначені преференційні податкові ставки для офшорних компаній, підвищені ставки корпоративного податку із 4,25 до 10 %, обмежено сферу застосування двосторонніх угод про запобігання подвійному оподатковуванню, стали жорсткішими вимоги із забезпечення прозорості податкових схем й обміну інформацією про походження капіталів і клієнтів. Навіть після вступу в ЄС (1 травня 2004) Кіпр має найнижчий рівень корпоративного податку серед країн співтовариства (Ірландія, напр., увела єдиний корпоративний податок у 12,5 %). Крім того, на Кіпрі зберегли низку переваг у формуванні податкової бази, а також у застосуванні методів оподаткування дивідендів (відсутність оподаткування "біля джерела") тощо.

Найпопулярніший вид компанії на Кіпрі – товариство з обмеженою відповідальністю. Стандартний розмір номінального статутного капіталу офшора на Кіпрі – 1 тис. євро, однак чітких вимог законодавства до статутного капіталу таких фірм на Кіпрі не існує.

Особливості реєстрації компанії на Кіпрі такі:

  • • секретар-резидент – обов'язковий;
  • • директор-резидент обов'язковий для одержання компанією резидентного статусу (у компанії може бути кілька директорів, у т. ч. і нерезиденти);
  • • компанія повинна мати юридичну адресу на Кіпрі;
  • • для застосування угод про запобігання подвійному оподатковуванню, компанія має одержати статус платника ПДВ (15%);
  • • термін реєстрації нової компанії – близько 10 робочих днів.

Іншими популярними структурами для створення офшора на Кіпрі і міжнародних компаній є:

  • • компанії спільного інвестування (Collective Investment Schemes),
  • • кептивні страхові компанії,
  • • шилінгові і судновласницькі компанії.

Завдяки розвиненому трастовому законодавству, на Кіпрі реєструєть чимало трастів. Найвигідніші умови створені і для заснування та діяльності на Кіпрі холдингових компаній, які за новим податковим законодавством отримали можливість звільнити від податків одержані дивіденди від компаній і переказувати їх за кордон без оподаткування в юрисдикції знаходження холдингу, що нерідко є складним завданням.

Інформація про власників компанії недоступна. Однак між Україною і Кіпром існує низка угод, що в багатьох конкретних випадках полегшують двосторонній обмін фінансовою інформацією.

Оподаткування і звітність офшорів на Кіпрі Із 2003 р. у країні діє резидентна система оподатковування й усі кіпрські компанії-резиденти платять єдиний податок на прибуток – 10 %. Резидентною вважають компанію Кіпру, якою управляють і контролюють із території Кіпру. Щоб компанія була визнана резидентною, лише реєстрації на Кіпрі недостатньо. Особливостями комерційної діяльності офшорних компаній є:

  • • фінансову й аудиторську звітність надають щорічно;
  • • при одержанні статусу платника ПДВ фінансову звітність надають щокварталу;
  • • дивіденди, відсотки за кредитами і роялті, одержувані від нерезидентів і виплачувані нерезидентам, податками не обкладають;
  • • податку на виплату дивідендів за межі Кіпру (податок на репатріацію) немає;
  • • прибуток від діяльності закордонних філій кіпрської компанії звільнено від податків на Кіпрі;
  • • обов'язкових щорічних платежів не існує.

Переваги реєстрації офшорної фірми на Кіпрі:

  • • стабільна політична ситуація,
  • • позитивний міжнародний імідж,
  • • членство в ЄС,
  • • найнижчий податок на прибуток у ЄС,
  • • безліч договорів про усунення подвійного оподаткування,
  • • відсутність податку на дивіденди (вхідні і вихідні),
  • • відсутність у "чорних списках" офшорних зон України.

Недоліки реєстрації офшорної фірми на Кіпрі:

  • • наявність податку на прибуток, хоч і з мінімальною ставкою;
  • • стійке асоціативне сприйняття як офшора;
  • • відносно висока вартість реєстрації й утримування компаній;
  • • необхідно надавати звітність (фінансову й аудиторську).

Використання офшорної компанії на Кіпрі для бізнес-цілей:

  • • торгівля (експорт/імпорт);
  • • одержання доходів у вигляді роялті, дивідендів, комісійних;
  • • надання послуг;
  • • інвестиційні і фінансові операції, створення холдингів;
  • • створення трастів;
  • • управління торговельними марками й іншими правами інтелектуальної власності.

І хоча Кіпр веде більшу частину своєї торгівлі зі своїми партнерами з ЄС, нині він також активно розвиває ефективні торговельні відносини із країнами Близького Сходу, Центральної і Східної Європи. Вільна торговельна зона Ларнакі – це яскравий приклад спроб уряду заохочувати міжнародну торгівлю на острові, причому вільна торговельна зона надає різні стимули, включаючи звільнення від купівельних мит і податків на імпортовані/експортовані товари і на товари, вироблені в зоні для експорту. Уряд також лібералізував політику прямих іноземних інвестицій як для країн ЄС, так і для держав, які не є його членами: іноземні інвестори можуть брати участь у багатьох сферах місцевої економіки із часткою участі до 100%, реєструвати компанії, придбати акції і нерухоме майно.

Таким чином, Кіпр залишився країною з пільговим оподатковуванням, однак масштаби його діяльності різко скоротилися. Керівництво Кіпру наголошує на підвищенні його престижу як світового центра ділової співпраці, що відповідає критеріям ЄС й інших міжнародних економічних організацій (ОЕСР, ФАТФ).

Мадейра (Португалія). Нині Мадейра перетворилася в новітній офшорний банківський центр. У зв'язку з тим, що о. Мадейра є територією з місцевим самоврядуванням у складі Португалії, а компанії, яких реєструють у вільній економічній зоні Мадейри, резидентами, то існує можливість використання переваг, підписаних Португалією міжнародних угод про запобігання подвійному оподаткуванню доходів і майна. Це ж правило поширюється і на банківські установи, які реєструють на цій території.

Механізм надання податкових пільг за міжнародними угодами має ті ж правові підстави, що і на о. Лабуан у Малайзії, однак список країн, із якими укладено угоди про запобігання подвійному оподаткуванню, у Португалії значно коротший, ніж у Малайзії. Крім Бразилії, до цього списку входять тільки західноєвропейські країни: Австрія, Бельгія, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Норвегія, Об'єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Фінляндія, Франція і Швейцарія. Однак особливу привабливість о. Мадейра надає той факт, що ця територія є повноцінною територією ЄС. Компанії, зареєстровані на Мадейрі, можуть одержати у Міністерстві фінансів Португалії сертифікат, що підтверджує статус компанії-резидента відповідно до умов угоди про запобігання подвійному оподаткуванню.

Тривалий час на Мадейрі дозволяли створення філій тільки португальських банків. Практикувати видачу банківських ліцензій філіям іноземних банків почали тільки із середини 90- х рр., і зараз багато великих комерційних західноєвропейських банків виявляють значну зацікавленість до вільної економічної зони Мадейри. Певні недоліки пов'язані з відносною жорсткістю вимог чинного законодавства до компаній, які реєструють у вільній зоні. Це пов'язане з тим, що останні загалом підкоряються тим же нормативним актам, що й інші португальські компанії. Єдина відмінність компаній, зареєстрованих у вільній економічній зоні Мадейра, полягає в тому, що їх прибуток не обкладають податками до 2011 р. Зрозуміло, що це в достатній мірі поширюється і на фінансові компанії, і на банки, а інакше кажучи, подібні вимоги мають повністю відповідати вимогам чинного законодавства Португалії.

На Мадейрі не передбачено жодних особливих форм заснування підприємства або надання йому статусу звільненої від податків компанії. У Португалії існує два типи товариств, що створюють:

  • • товариство з обмеженою відповідальністю;
  • • акціонерне товариство.

Перше повинно мати мінімальний статутний капітал у розмірі 400 тис. португальських ескудо; капітал товариства може бути розділений на частини розміром не менше 20 тис. ескудо, при цьому кожна частина повинна мати не менш двох передплатників. Мінімальний акціонерний капітал акціонерного товариства не може бути нижчим 5 млн ескудо, мінімальна необхідна кількість акціонерів – 5, причому пакет акцій, що належить одному акціонеру, не повинен бути меншим 1 тис. португальських ескудо. Відомості про акціонерів акціонерного товариства доступні, при цьому ведення відкритого реєстру акціонерів є обов'язковою умовою. Збори акціонерів мають проводитися не рідше одного разу на рік, місцем проведення зборів повинен бути о. Мадейра або закордонний зареєстрований офіс товариства. Для акціонерних товариств обов'язковою є аудиторська перевірка фінансової звітності, проте вищезазначені проблеми певною мірою можуть бути розв'язані використанням довірчого управління і номінальних власників акцій. Акціонерне товариство повинне мати мінімум трьох директорів, а якщо директором є довірчий управляючий, то він має бути резидентом.

При реєстрації банку сплачують урядовий збір у розмірі 750 дол США. Після реєстрації й одержання ліцензії банки мають виплачувати щорічний урядовий збір у розмірі 25 тис. дол США. Додаткові переваги Мадейри як потенційного місця для створення офшорного банку для українських засновників можуть виникнути у зв'язку з підписанням і ратифікацією Українсько-португальської угоди про запобігання подвійному оподаткуванню доходів і майна.

Ірландія розташована в Атлантичному океані, має територію 27,1 тис. кв. миль, населення 3,6 млн осіб. Політичний устрій – парламентська демократична республіка. Ірландія є юрисдикцією загального права. Головна перевага реєстрації компаній в Ірландії полягає в тому, що потенційні партнери в міжнародному бізнесі не сприймають цю юрисдикцію як офшор. Разом із тим, оскільки ця країна – повноправний член ЄС, то зареєстровані тут компанії отримують прямий доступ на один із найбільших у світі ринків. Однак власники нерезидентних компаній не повинні проживати в цій країні, управління можна здійснювати лише з-за кордону. За цих умов фірма має право отримати позитивний преференційний режим діяльності.

Податки, які сплачують в Ірландії: податок на передачу майнових прав; податки на дивіденди та передачу ліцензійних прав. Із нерезидентів, на відміну від вітчизняних компаній, податок на прибуток не стягують (40 % для резидентів), тоді як різниці у сплаті прибуткового податку та податку із трастів немає (існує однакова ставка 27-48 %). Крім того, в Ірландії не стягують: податок на прибуток нерезидентів і звільнених компаній. З акціонерного капіталу нерезидентних компаній на суму якого випущені акції, стягують податок у розмірі 1 %. Валютні обмеження існують для резидентів і відсутні для нерезидентів.

Термін існування трастів 21 рік. Трастовий реєстр відсутній. Є спеціальні інструкції для довірених осіб, встановлено обмеження щодо мінімальної кількості директорів й акціонерів офшорної компанії, дозволено випуск акцій на пред'явника, обов'язковими є: внесення до відкритого реєстру акціонерів, щорічні збори директорів, річні звіти, регулярні аудиторські перевірки. Створення та діяльність офшорних компаній в Ірландії регламентують закони про довірених осіб 1893, 1925, про компанії 1963, 1977,1982, 1983,1986,1990 pp.

Угорщина – одна із країн Центральної і Східної Європи, на території якої створено офшорний центр. Для компаній, зареєстрованих в офшорному центрі, Угорщина є податковим раєм, тому що замість 18-відсоткового корпоративного податку на прибуток вони сплачують 3-відсотковий. Офшорним компаніям надано право вести операції з іноземною валютою, одержувати іноземні позики та кредити без спеціального дозволу влади, що регулює операції з іноземною валютою, мати рахунки в іноземних банках за умови: певна частка рахунків припадає на угорський банк. Посередницьку діяльність таких компаній в Угорщині обмежено зовнішньою торгівлею, причому принцип такого обмеження простий – орієнтувати офшорні пільги на основні переважаючі в зовнішній торгівлі товарні потоки і широке коло добре відомих ділових партнерів.

У 2002 р. парламент Угорщини ухвалив додатки до закону, згідно з якими статус офшорної компанії у країні можна було одержати лише до 2002 р. У підсумку на "останній хвилі" було засновано ще 373 офшорні компанії, і їх загальна кількість стала 740. Приблизно третина всіх офшорних компаній займається торгівлею і ремонтом транспортних засобів, одна шоста частина – торгівлею нерухомістю, багато компаній надають різноманітні фінансові послуги. Сума інвестованого офшорними компаніями капіталу перевищує 13 млрд євро, що становить майже 3/4 річного держбюджету країни. Однак у зв'язку із вступом Угорщини до ЄС існувати ці компанії зможуть, цілком ймовірно, лише до 2017 р.

Країни Прибалтики вчасно і дуже ефективно скористалися процесом розпаду СРСР, чому сприяла їх "прозахідна" орієнтація, збережені тут традиції підприємництва та відповідне законодавство. Зокрема, у Латвії нерезидентам пропонують послуги з відкриття кодованих рахунків (хоча в усьому світі такі рахунки закривають або суворо контролюють). Секретність і конфіденційність щодо власності нерезидентів зберігають дуже ретельно. Проте слід зазначити, що місцеві офшори використовують лише для переміщення коштів, усе ж для їх тривалого ефективного збереження вони непридатні. Також останнім часом у зв'язку з викриттям недобросовісного підприємництва та відмивання брудних коштів підприємцями України та Росії, які мали відповідну правову оцінку, офшори у Прибалтиці набули поганої слави.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші