Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Геохімічна класифікація елементарних ландшафтів та ценозів

На тип водного режиму ґрунту впливають різні чинники, з яких найбільш вагомими є ступінь підвищення елементарного ландшафту над місцевим базисом дренування, літологічна будова і потужність зони аерації, умови ґрунтового живлення. За водно-фізичними властивостями ґрунтів Українського Полісся і висотою капілярного підйому вологи залежно від їх механічного складу, а також за режимом ґрунтової вологи і провідними тенденціями вологомасопереносу на досліджуваній території виділено такі основні групи елементарних геохімічних ландшафтів – ландшафтно-геохімічних фацій (табл. 3.5).

I. Група елементарних геохімічних ландшафтів прямого зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами. Об'єднує елементарні ландшафти, в межах яких ґрунтові води залягають на глибині до 1,5–2 м.

I-1. Елювіальні ландшафти з низхідним і епізодично обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи. Геохімічно практично автономні. Охоплюють відносно підвищені вододільні площі та схили похило-хвилястої низинної рівнини.

I-2. Транссупераквальні ландшафти з обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи (напівгідроморфні, геохімічно підпорядковані): перші надзаплавні тераси, ділянки пригирлових заплав і внутрішньозаплавні підвищення в межах низьких заплав. Характеризуються дерновим типом ґрунтоутворення з широким розвитком глейових процесів і залізистого оксидогенезу. Ґрунтові води – проточні.

I-3. Супераквальні ландшафти з випітним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні, геохімічно підпорядковані). Охоплюють плоскі знижені ділянки рельєфу низьких терас і заплави річок та озер, де дзеркало ґрунтових вод залягає поблизу поверхні чи виходить на поверхню. Тут розвиваються лучно-болотні і торф'яно-болотні ґрунтотвірні процеси з безкарбонатним оглеєнням. Ґрунтові води застійного типу.

I-4. Елювіально-трансакумулятивні супераквальні ландшафти притерасних частин річкових та озерних заплав, заболочених улоговин з переважно випітним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні). Геохімічна підпорядкованість визначається високим рівнем ґрунтових вод, припливом з прилеглого водозбору схилових і ґрунтових вод, затопленням і підтопленням талими і повеневими водами. Ґрунтовні води – проточні.

I-5. Акумулятивно-елювіальні супераквальні ландшафти з випітним і обернено-низхідним режимом ґрунтової вологи (гідроморфні, геохімічно обмежено гетерономні). Приурочені до понижень на плоских вододілах, складених з поверхні піщаними породами значної потужності. Режим ґрунтового зволоження – непостійний.

II. Група елементарних геохімічних ландшафтів ускладненого зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами, в межах яких останні залягають на глибині до 3–5 м.

II-1. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи і розвитком процесів опідзолювання. Охоплюють підвищені ділянки вододільних просторів.

II-2. Транселювіальні (геохімічно гетерономні) ландшафти з низхідним і боковим стоком ґрунтової вологи і розвитком процесів опідзолювання. Охоплюють верхні схилові ділянки вододільних просторів, опуклі вершини.

ІІ-3. Транселювіально-акумулятивні, елювіально-акумулятивні (геохімічно гетерономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи за відсутності глейових і суглинкових водотривких шарів.

Таблиця 3.5

Індикаторні біогеоценози і ландшафтно-геохімічні умови в точках моніторингу Українського Полісся

Біогеоценоз

Ландшафтно-геохімічні умови

Приуроченість до форм рельєфу

Літолого-генетичний комплекс

Ландшафтно-геохімічна фація

Глибина залягання ґрунтових вод, м

Умови дренування, живлення боліт

Ґрунти, ступінь оглеєння, заболочування

Соснові ліси лишайникові, незакріплені ділянки пісків

Вершини і верхні частини схилів, паем і горбів; дюни, часом надзаплавні тераси

Водно-льодовикові і алювіальні рівнини; дюни; ози; ками

ІІІ-1

3–5 та глибше

Добрі

Дерново-слабопідзолисті пішані неоглеєні

Соснові ліси лишайниково-зеленомохівникові, верескові

Плоскі вершини і схили горбів, надзаплавні тераси, улоговиноподібні міжпасмові пониження

Еолові пасма і горби, ози, ками

II-1, II-2, 1-1

2–5 та глибше

СE

Дерново-підзолисті піщані, дерново-підзолисті глеюваті

Соснові ліси чорнично-зеленомохівникові

Рівнинні місцеположення; пологі схили, невеликі пониження

Водно-льодовикові і алювіальні рівнини

ІІ-3

1,5-2

Середні

Дерново-підзолисті глеюваті і глейові; торф'янисто-глейові

Соснові ліси буяхово-довгомохівникові, орля- ково-чорничні з березою

Пониження на вододілі, окраїни замкнених котловин

Водно-льодовикові і алювіальні рівнини

ІІІ-3

0,5-1,0 (верховодка)

Погані; атмосферне

Дерново-підзолисті глейові, торф'янисто-глейові

Соснові ліси з дубом, мішані ліси

Плато, пологі схили вододілів, подекуди надзаплавні тераси

Ерозійна рівнина, тераси надзаплавні

ІІІ-2

Понад 5; часто трапляється верховодка

Добрі; у разі верховодки – середні

Дерново-підзолисті пилувато-піщані і супіщані, у разі верховодки – глеюваті

Соснові ліси орлякові

Рівнинні ділянки вододілів

Водно-льодовикові

рівнини

I-1

1-3

Середні

Дерново-підзолисті, дер- і ново-підзолисті глеюваті і

Соснові ліси багново-сфагнові, кущово-сфагнові

Обширні замкнені пониження, часто по периферії сфаг-

Водно-льодовикові алювіальні рівнини, надзаплавні те-

I-3, ІІ-З

0,2-0,8

Погані; атмосферно-ґрунтове

Торф'янисто-глейові, торф'яники перехідні

нових олігомезотрофних болот

раси

Соснові ліси пухівково-сфагнові; оліготрофні болота з сосново-березовим рідколіссям

Обширні вирівняні пониження на вододілах, замкнені котловини

Водно-льодовикові алювіальні рівнини, озерно-льодовикова рівнина

ІІІ-4

0,1-1,0

Погані; атмосферне

Торф'яники верхові, болота

Березово-соснові осиково-сфагнові ліси

Улоговинно-пла- корні ділянки межиріч і надзаплавних терас

Водно-льодовикові алювіальні рівнини, надзаплавні тераси, давні улоговини стоку

ІІІ-4

0,4-1,5

Погані; атмосферно-ґрунтове

Торф'яники перехідні, заболочені

Чорновільшаники осоково-трав'яні

Заплави рік, долини струмків, притерасні пониження, плоскі міжпасмові пониження на вододілах, улоговини стоку

Алювіальні рівнини, долини річок

1-4, 1-5, ІІ-З

0,5–1; у заплавах, як правило, проточні

Погані

Торф'яно-глейові, дерново-перегнійно-глейові

Сирі луки різнотравно-злакові, злаково-осоково- різнотравні

Низька заплава, улоговини стоку, пониження на заплаві високого рівня і І надзаплавній терасі

Долини річок

1-3

0,3-1

м

Торф'яно-глейові,

торф'яно-болотні

Сухі і вологі луки різно- травно-білову- сові, різнотрав- но-тонконіжні, дрібнотравні

Перші надзаплавні тераси, заплави високого рівня, підвищення в низькій заплаві

Те саме

1-2

1,5-2

Середні і добрі

Дерново-алювальні

глейові

III. Група елементарних геохімічних ландшафтів відсутності зв'язку ґрунтової вологи з ґрунтовими водами, в межах яких останні залягають глибше 3–5 м або екрануються водотривкими породами.

III-1. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти з низхідним режимом ґрунтової вологи. Охоплюють найбільше підвищені ділянки вододільних просторів водно-льодовикових і давніх елювіальних рівнин та еолових утворень.

IIІ-2. Елювіальні (геохімічно автономні) ландшафти, сформовані на лесових і моренно-водно-льодовикових рівнинах, де ґрунтові води екрануються водотривкими відкладами. Природний дренаж і стік надлишкової вологи утруднені, дерново-підзолисті пилувато-піщані ґрунти різною мірою оглеєні.

ІІІ-3. Акумулятивно-елювіальні (геохімічно практично автономні) ландшафти біля вододільних понижень, замкнених мікроулоговин з близьким від поверхні заляганням водотривких шарів. Джерело водного живлення – виключно атмосферні опади прямого і бокового підтоку з прилеглого водозбору. Зміна вологості залежить від кліматичних особливостей. Режим ґрунтової вологи – напівгідроморфний, періодично – обернено-низхідний.

III-4. Супераквальні ландшафти міжрічкових безстічних просторів і надзаплавних терас з випітним і обернено-низхідним режимами ґрунтової вологи. Живлення переважно атмосферне.

IV. Група елементарних геохімічних ландшафтів лощинно-балкової мережі із значним ерозійним урізом, що дренує ґрунтові води. Гравітаційні явища обумовлюють домінування поверхневих процесів схилового і лінійного винесення розчиненого і завислого матеріалу, а також внутрішньоґрунтового відтоку.

IV-1. Ерозійно-акумулятивні (трансакумулятивні) супераквальні ландшафти, що розвиваються в нижній частині ерозійного схилу і на плоских днищах на делювіальних і пролювіальних відкладах в умовах близького залягання ґрунтових вод і схилового підтоку. Ґрунти збагачені грубим гумусом, погано структуровані, різною мірою оглеєні, підстилаються піщано-суглинковим перевідкладеним матеріалом і похованими ґрунтами.

IV-2. Ерозійно-транзитні супераквальні ландшафти звужених долин з гирлами постійних і тимчасових водотоків. Дернові ґрунти слабкорозвинуті, оглеєні в нижній піщано-суглинковій частині та озалізнені у верхній дренованій частині. Можливе посилене винесення солей.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші