Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Самоочищення природного середовища після чорнобильської катастрофи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ландшафтно-геохімічна характеристика експериментальних ділянок

Науково-дослідні полігони ЗВІЗБ(О)В

Проммайданчик і 30-км зона ЧАЕС розташовані на території Українського Полісся, яке займає значну площу північної частини країни. Цей регіон знаходиться в басейнах приток Дніпра – річок Прип'ять, Тетерів, Десна і складає південну частину Прип'ятської низовини. З півдня Полісся обмежене Волино-Подільською і Придніпровською височинами, а на Лівобережжі р. Дніпро майже непомітно зливається з Придніпровською низовиною.

Терасово-заплавна рівнина в межах 30-км зони покрита дерново-підзолистими, луговими, лугово-болотними і торф'яно-болотними ґрунтами. Широко розповсюджені масиви сосново-березово-дубових лісів, на які припадає близько 70 % території. Болотами зайнято до 7 %, решту займають сільськогосподарські угіддя. На дерново-підзолисті ґрунти припадає близько 49 % території 30-км зони ЧАЕС, на дернові та лугові – до 34, на болотні – 10, зруйновані та задерновані піски – 7 %. Ґрунти мають легкий гранулометричний склад, густина в межах 1,12–1,54 г • см-3, низький вміст колоїдної фракції, збіднені органічними речовинами. У взаємодії з достатньою аерацією і великою проникністю ці властивості ґрунтів визначають низьку концентрацію мікроелементів та їхню високу рухливість.

ЗВіЗБ(О)В утворена внаслідок аварійного викиду радіоактивних речовин на Чернобильській АЕС і займає площу понад 2000 км2.

Рівнинність території, незначна розчленованість поверхні та наявність неглибокого залягання водотривкого шару (моренні відклади, піщано-глинисті прошарки) сприяють розвитку процесів оглеєння і заболочення ґрунтів. Болота зосереджені переважно в північній частині, а оглеєні ґрунти поширені в заплавах і надзаплавних терасах річок.

Річкова мережа на території 30-км зони ЧАЕС досить густа. Річкові долини відносно інших районів Полісся менш глибокі і широкі. Басейни річок істотно залісені, що позитивно впливає на їхній гідрологічний режим. Другі (бокові) тераси їх часто з'єднуються, створюючи межиріччя завдовжки у десятки кілометрів.

Відповідно до найбільш типових ландшафтів ЗВіЗБ(О)В і домінуючих типів ґрунтів ми вибрали полігони для вивчення міграції фізико-хімічних форм радіонуклідів, макро- і мікроелементів, дослідження яких тривають з 1995 р. спільно з Чорнобильським науково-технічним центром міжнародних досліджень (нині Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство (ДСНВП) “Екоцентр”). Ґрунти досліджених ділянок характеризуються високою щільністю забруднення радіонуклідами, МБк • м12: полігон Копачі: 137Cs –1,3–2,9; 90Sr – 0,7–1,3; полігон Чистогалівка: 137Cs – 7,6–11,6; 90Sr – 3,7–4,45. Це великою мірою визначає ступінь забруднення рослинності на полігонах, кБк • кг-1: 137Cs – 0,6–41,9; 90Sr – 8,5-9,6 та 137Cs – 21 – 78 і 90Sr – 9,3–117 відповідно (табл. 3.6). Ґрунти науково-дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В характеризуються високим вмістом крупнозернистих фракцій (до 93 % фракції > 0,01 мм) і низьким – дрібнозернистих (близько 7 %). Загальна пористість ґрунтів 34–49 %.

Полігон Копачі розташований на тиловій частині заплави і вирівняній II (боровій) терасі правого берега р. Прип'ять. Відстань до берега сучасного русла р. Прип'ять становить близько 1,5 км. Перехід від II тераси до І різкий стрімчастий. Перепад висоти 5–7 м.

Дослідна ділянка № 1 (точки 1 і 2) знаходиться на вирівняній з незначним схилом на північ боровій терасі р. Прип'ять. Віддалення і напрямок до ЧАЕС – 2,3-2,5 км на південний схід.

До 1986 р. цю ділянку використовували як поле сівозміни. У післяаварійний період тут сформувався багаторічний поклад з природним злаковим різнотрав'ям, де переважають пирій (16 %) і тонконіг (понад 80 %).

Таблиця 3.6

Характеристика дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В

Полігон

Географічні

координати

Ґрунт

Щільність забруднення, МБк • м-2

Глибина залягання ґрунтових вод, м

Північна

широта

Східна

довгота

137Cs

90Sr

Копачі ділянка № 1, точки 1, 2

51°23'

30°06'

Дерново-слабопідзолистий пилувато-піщаний на давньоалювіальних відкладах

1,34

0,7

1,3-1,5

ділянка № 2, точки 3, 4

51°23'

30°04'

Торф'яно-болотний на піщаних давньо- алювіальних відкладах

2,9

1,3

<0,3

Чистогалівка точка 1

51°22'

30°01'

Дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний на давньоалювіальних відкладах

11,6

4,45

1,0-1,2

точка 2

51°22'

30°00'

Торф'яно-болотний на піщаних алювіальних відкладах

7,6

3,7

0,7

Дані аналізів фізичних і агрохімічних властивостей свідчать, що ґрунт малопродуктивний, має підвищену кислотність ґрунтового розчину, низьку буферність і значну водопроникність (табл. 3.7).

Дослідна ділянка № 2 (точки 3 і 4) розташована на тиловій частині правобережної заплави р. Прип'ять на відстані 4,5-4,6 км на південний схід від ЧАЕС. До 1986 р. використовувалась як природний сінокіс. Нині це природний продуктивний луг з продуктивністю біомаси 0,34–0,50 кг сухої речовини на 1 м2. Серед рослинності переважають пирій, осока та інші трави, які здебільшого трапляються на заболочених місцевостях.

Глибина оторфованого шару 35–40 см. Часто спостерігається весняно- зимове підтоплення ґрунту.

За даними фізико-хімічного аналізу, ґрунт належить до кислих низинних торфовищ з грубою малорозкладеною органічною речовиною і надзвичайно малими запасами рухомих сполук фосфору і калію (табл. 3.7).

Полігон Чистогалівка розташований в районі Чистогалівської кінцево-моренної височини, яка являє собою область формування місцевих потоків водного винесення радіонуклідів.

Дослідна ділянка № 3 (точка 1) знаходиться на боровій терасі давньої долини стоку льодовикових вод, витягнутої в широтному напрямку. Точка віддалена від ЧАЕС на 3,5–4 км у південно-західному напрямку. До 1986 р. використовувалась як культурне пасовище, востаннє зорана у 1984 р. У післяаварійний період тут сформувалася суходільна лука з природним злаковим різнотрав'ям, де переважають тонконіг лучний (25 %), звіробій звичайний (14 %), перстач гусячий (12 %) та ін.

Таблиця 3.7

Фізико-хімічні і агрохімічні властивості ґрунтів науково-дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В (шар 0–20 см)

Характеристика ґрунту

Номер дослідної ділянки

1

2

3

4

Об'ємна маса, г • см"3

1,39

0,61

1,47

1,16

Густина твердої фази, г • см'3

1,39

1,86

2,55

2,48

Пористість, %

47,40

67,20

62,0

57,8

Гранулометричний склад, %

1–0,25 мм

46,90

25,80

62,00

57,80

0,25–0,05 мм

36,20

32,60

25,80

13,80

0,05–0,01 мм

10,10

22,70

4,20

11,70

0,01–0,005 мм

1,40

1,90

2,20

3,00

0,005–0,001 мм

1,50

4,80

3,00

4,40

< 0,001 мм

3,90

7,00

2,80

5,10

Фізичний пісок (> 0,01 мм)

93,20

81,10

91,90

90,60

Фізична глина (< 0,01 мм)

6,80

18,90

8,10

9,40

pH водної витяжки

5,27

5,31

6,16

5,54

pH сольової витяжки

3,88

4,32

5,52

4,55

Гумус, %

0,77

3,18

1,80

3,45

Зольність ґрунту, %

10,41

25,30

Ємність катіонного обміну, мг-екв/100 г

2,8

8,06

4,3

7,35

Азот лужногідролізований, мг/100 г

60,10

304,40

116,90

225,40

Доступний фосфор, Р2O5, мг/1000 г

38,20

8,05

8,89

3,85

Рухомий калій, К2O, мг/1000 г

42,50

43,3

21,60

21,80

Відповідно до фізико-хімічних властивостей ґрунту (табл. 3.7) можна дійти висновку, що ґрунт дослідної ділянки є найбіднішим із ґрунтів Полісся. Висока пористість поряд із незначними запасами гумусу і фізичної глини, малою ємністю катіонного обміну сприяє підвищеній міграційній здатності радіоактивних речовин.

Таблиця 3.8

Склад ґрунтів науково-дослідних полігонів ЗВіЗБ(О)В

Компонент

Копачі

Чистогалівка

Дерново- слабопідзолистий пилувато-піщаний

Торф'яно- болотний

Дерново- слабопідзолистий глинисто-піщаний

Торф'яно- болотний

N (h, см)

12 (0-40)

12 (0-40)

1 (0-5)

1 (0-5)

9 (0-20)

9 (0-18)

Кварц, %

97,8

97,8

Польовий шпат, %

2,2

2,2

Карбонат, %

Н.э.

Н.э.

Hi.

Н.э.

Н.э.

Закінчення табл. 3.8

Н+, мг-екв/100г

13,51

14,41

Na+, мг-екв/100г

0,103

0,128

К+, мг-екв/100г

0,136

0,187

Са2+, мг-екв/100г

18,78

20,97

Mg2+, мг-екв/100г

0,16

1,27

ΣΕ, мг-екв/100г

32,69

36,97

Р2O5, мг/100г

5,20

8,00

S042-, мг/100г

< 0,5

< 0,5

Сl-, мг/100г

1,70

2,50

Сорг, %

7,96

10,05

pHw

4,71

4,82

pHe

3,74

3,93

Ehw, мВ

Н.в.

Η.в.

Н.в.

Н.в.

Примітка. N – кількість пошарово відібраних зразків; А – глибина відбору; Н+ – гідролітична кислотність; ΣΕ – сума обмінних основ; w – водна витяжка; е – сольова витяжка; Н.в. – не визначалося, Н.з. – не знайдено; над рискою – граничні значення пошарового аналізу, під рискою – середнє значення.

Дослідна ділянка № 4 (точка 2) розташована на тиловій частині заплавної тераси давньої долини стоку льодовикових вод, витягнутої в широтному напрямку. Відстань до ЧАЕС – 3,4–3,5 км на південний захід. До 1986 р. використовувалась як високопродуктивний природний сінокіс. Нині це природний зволожений луг з продуктивністю біомаси 0,44–0,67 кг сухої речовини на 1 м2. З рослинності переважають осока (36 %) і шоломниця звичайна (17 %), видовий перелік рослинності налічує 16 найменувань.

Ґрунт достатньо родючий, але природна родючість лугу лімітується надзвичайно малими запасами рухомих сполук фосфору і калію (табл. 3.7).

Мінеральний склад усіх ґрунтів практично ідентичний: кварц, польовий шпат, карбонат (кальцит, доломіт) (табл. 3.8)

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші