Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інтенсифікація та показники використання основних фондів

Узагальнюючі показники використання основних фондів залежать від багатьох техніко-організаційних і економічних факторів і відображають кінцевий результат використання основних фондів. До них належать фондовіддача та фондомісткість.

Фондовіддачу (випуск продукції на 1 грн основних фондів) по підприємству чи галузі визначають відношенням товарної, валової, реалізованої або чистої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Показник фондовіддачі (Фв) розраховують за формулою

(2.3)

де Р – річний випуск товарної, валової, реалізованої або чистої продукції, Фсер середньорічна вартість основних фондів, грн.

(2.4)

де Фп балансова вартість основних фондів на початок року, грн; Фвв вартість основних фондів, що вводяться в плановому році, грн; Фвив, – вартість виведених протягом року ОСНОВНИХ фондів, грн; Pee, Ттв – кількість місяців використання фондів, що вводяться та вибувають відповідно.

Резерви підвищення фондовіддачі наведені у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 – Резерви підвищення фондовіддачі

Збільшення терміну роботи обладнання

Оптимальне завантаження техніки, виробничих площ

Технічне удосконалення виробничих основних фондів

Уведеная в дію придбаного, але не встановленого обладнання.

Підвищення коефіцієнта змінності.

Скорочення кількості переналадок.

Скорочення часу перебування в ремонті.

Скорочення терміну досягнення проектної продуктивності обладнання. Ліквідація вузьких місць, забезпечення відповідності окремих ділянок

Оптимальне заповнення робочого обсягу печей та агрегатів.

Максимальне використання номінальної потужності обладнання.

Наукова організація праці та виробництва

Раціональне використання виробничих площ.

Технічне переоснащення.

Реконструкція на базі нової техніки. Використання прогресивних технологічних процесів.

Модернізація обладнання.

Упровадження раціоналізаторських пропозицій.

Величина, обернена показнику фондовіддачі, називається фондомісткістю (Фм) і характеризує величину основних виробничих фондів (за вартістю), яка припадає на кожну грошову одиницю продукції, що випускається:

(2.5)

Незважаючи на те, що фондовіддача та фондомісткість є оберненими величинами, вони мають різні сфери застосування. Наприклад, показники фондовіддачі необхідні для ретроспективного аналізу використання основних фондів і застосовують винятково для внутрішньогосподарських аналітичних розрахунків на підприємстві.

Показники фондомісткості використовують для перспективного (прогнозного) аналізу і прийняття рішень на майбутнє щодо ефективних напрямів інвестування. Зокрема, може бути визначений необхідний обсяг капітальних вкладень з метою випуску певного виду продукції.

Приклад 4

Оперуючи вихідними даними, наведеними у табл. 2.7, визначимо такі техніко-економічні показники будівництва об'єкта у поточному році: фондовіддачу та фондомісткість.

Таблиця 2.7– Вихідні дані

Показник

Значення

Вартість основних виробничих фондів на початок року, млн грн

3700

Уведення в дію основних виробничих фондів у поточному році, млн грн

430

Вибуття основних виробничих фондів у поточному році, млн грн

120

Місяць надходження основних виробничих фондів (останній день місяця)

Березень

і

Місяць вибуття основних виробничих фондів (останній день місяця)

Травень

Загальний річний обсяг робіт, млн грн

14270

Розв'язання

Для визначення показника фондовіддачі визначаємо середньорічну вартість основних виробничих фондів:

3700 + 430 • 9 /12 – 120 • 7 / 12 = 3700 + 322,5 – 70 = 3952,5 млн грн.

Обчислюємо показник фондовіддачі:

Фв= 14270/3952,5 = 3,61.

Визначаємо показник фондомісткості:

Фм = 1/3,61=0,277.

Часткові показники характеризують рівень використання основних фондів залежно від окремих факторів, наприклад часу, потужності (за одиницю часу), ступеня оновлення.

Коефіцієнт екстенсивного завантаоісення устаткування (Ке) характеризує рівень використання його в часі й визначається за кожною групою однотипного устаткування за формулою

(2.6)

де Тф.в – фактичний час, відпрацьований устаткуванням, годин; Тд – час можливого використання устаткування (режимний, плановий фонд часу), годин.

Рівень використання машин та устаткування за продуктивністю чи потужністю характеризується коефіцієнтом інтенсивного використання (Ki)

(2.7)

Де Qфакт – фактичний випуск продукції за одиницю часу; Qтехн технічно обґрунтований випуск продукції за одиницю часу.

Цей коефіцієнт можна визначати, використовуючи показники потужності – фактичної і технічно обґрунтованої.

Інтегральний коефіцієнт використання машин та устаткування за потужністю і в часі (Кінт) визначають як добуток двох розглянутих вище коефіцієнтів Kі і Ке:

(2.8)

Приклад 5

Визначити показники екстенсивного, інтенсивного та інтегрального використання активної частини основних фондів вантажного крана, якщо він відпрацював 100 робочих днів, зокрема: у першу зміну – 100 машино-змін;

У другу зміну – 60 машино-змін; у третю зміну – 30 машино-змін.

За планом вантажний кран повинен використовуватися 1,5 зміни на добу. Норма виробітку за монтажем металоконструкцій – 20 т/зміну. Фактично змонтовано 3200 т металоконструкцій.

Розв'язання

1. Розраховуємо плановий час роботи вантажного крана:

Tд = 100 днів • 1,5 зміни =150 машино-змін.

2. Визначаємо фактичний час роботи вантажного крана:

Тф.в = 100 + 60 + 30 = 190 машино-змін.

3. Розраховуємо коефіцієнт екстенсивного використання основних фондів:

Ке = 190 / 150 = 1,27.

4. Розраховуємо коефіцієнт інтенсивного використання основних фондів:

Кі = 3200 / (20 • 190) = 0,842.

5. Визначаємо коефіцієнт інтегрального використання основних фондів:

Кінт = 1,27 • 0,842 = 1,069.

Одним із важливих показників використання устаткування є коефіцієнт змінності. Його величина характеризує ступінь інтенсифікації виробництва. Фактичний коефіцієнт змінності роботи устаткування (Кзм) визначається співвідношенням кількості машино-змін, відпрацьованих устаткуванням підприємства чи цеху за добу, до загальної кількості встановленого устаткування:

(2.9)

де F1, F2, F3 – кількості фактично відпрацьованих машино-змін у І, II і III змінах; Wоб загальна кількість машин та обладнання, що існують на підприємстві чи в цеху.

Приклад 6

Використовуючи вихідні, дані прикладу 4, розрахуємо коефіцієнт

змінності вантажного крана:

Кзм = 190/100= 1,9.

Залежно від цілей аналізу і специфіки виробництва використовують і декілька інших показників, наприклад:

  • – питома вага прогресивного устаткування в загальному парку;
  • – питома вага фізично зношеного і морально застарілого устаткування;
  • – питома вага устаткування з терміном служби до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 20 років, понад 20 років;
  • – коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності;
  • – напруженість використання площ.

Інтенсифікація використання основних фондів може бути досягнута завдяки застосуванню комплексу заходів, що охоплюють увесь виробничий процес, а саме впровадженню передових технологій, інтенсифікації технологічних процесів, зменшенню планових та усуненню позапланових простоїв устаткування, виключенню непродуктивної роботи устаткування, поліпшенню якості сировини, матеріалів, покращанню стану устаткування, підвищенню рівня спеціалізації виробництва та ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші