Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Показники оборотності обігових коштів

Найважливішими показниками ефективності використання обігових коштів с швидкість їх обороту (коефіцієнт оборотності) і тривалість одного обороту в днях.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів показує кількість оборотів, які ці кошти здійснюють за плановий період. Цей коефіцієнт визначається за формулою

(3.7)

де Р – обсяг реалізованої в плановому періоді продукції в діючих оптових цінах за рік (квартал), грн; – середній залишок обігових коштів, тобто грошове обчислення суми обігових коштів, що перебувають одночасно на підприємстві у всіх шести формах, грн.

Приклад 3

Річний обсяг реалізованої продукції становить 10 млн грн. При цьому енергетичне підприємство оперує сумою обігових коштів (середнім залишком обігових коштів) обсягом 0,5 млн грн. Таким чином, за рік обігові кошти обернуться разів.

Коефіцієнт оборотності показує суму реалізованої продукції, що припадає на одну гривню обігових коштів.

Коефіцієнт завантаження обігових коштів в обороті характеризує їх суму, що припадає на одну гривню реалізованої продукції:

(3.8)

Тривалість одного обороту обігових коштів (середній період оборотності) показує, упродовж якого періоду (за скільки днів) обігові кошти здійснюють один оборот. Значення цього показника в днях може бути визначене:

(3.9)

де Д – кількість днів у плановому періоді.

Приклад 4

Якщо за рік (Д = 365 днів) обігові кошти здійснили 20 оборотів (= 20), тривалість одного обороту становить = 365 / 20 = 18,2 дня.

Формулу (3.9) можна подати в іншому вигляді:

(3.10)

Тепер можна прирівняти праві частини обох виразів – (3.7) і (3.10):

(3.11)

Отримана формула наочно ілюструє відомий не лише економістам принцип: "Часгроші!". У нашому випадку права частина формули містить час, а ліва – гроші.

Вивільненням обігових коштів називається відносне зменшення потреби в обігових коштах, обумовлене прискоренням їх оборотності, що забезпечує збереження або підвищення існуючого рівня реалізації продукції.

Примітка

Формула (3.11) дає можливість опанувати глибину економічних процесів, що відбуваються на підприємстві, наблизитися до розуміння однієї з головних таємниць економіки, що утворює формулу "Часгроші!".

Дійсно, навіть зовнішній вигляд формули (3.11), де в лівій частині подані лише вартісні показники, а в правій – чинники часу, дає можливість

зрозуміти, що між витратами коштів і витратами часу існує безпосередній зв'язок.

Напрями реалізації цього зв'язку можна простежити в такому:

  • • однакового результату з точки зору нарощення обсягу реалізації можна досягти за рахунок: а) збільшення середнього залишку обігових коштів за незмінної швидкості їх обертання; б) підвищення швидкості обороту обігових коштів за незмінного їх обсягу (зниження періоду оборотності);
  • • за своїм економічним результатом економія часу рівнозначна економії грошей: зниження періоду оборотності обігових коштів дає можливість без втрати обсягу реалізації відмовитися від частини обігових коштів або ж за збереження їх залишку збільшити обсяг реалізованої продукції;
  • • дефіцит обігових коштів може бути деякою мірою компенсований економією часу: потрібно змусити оборотні кошти обертатися швидше, скорочуючи періоди постачання сировини, виготовлення продукції, реалізації готових товарів;
  • • будь-яке гальмування ходу циклів оборотності обігових коштів змушує розплачуватися за це грішми; шоб не втратити обсяг реалізації, підприємство змушене "роздувати" обігові кошти; саме сюди, як правило, спрямовується затримана зарплата, саме це заважає її своєчасному підвищенню.

Абсолютне вивільнення показує пряме зменшення потреби в обігових коштах.

Приклад 5

Якщо середній розмір обігових коштів становив у попередньому році 200 млн грн, а в поточному – 195 млн грн, то абсолютне вивільнення становить 5 млн грн. При цьому не враховується зміна обсягу реалізованої продукції.

Відносне вивільнення характеризує як зміну величини обігових коштів, так і зміну обсягу реалізованої продукції. Щоб визначити його, потрібно розрахувати потребу в обігових коштах за звітний період (рік), виходячи з фактичного обороту та обсягу реалізації продукції упродовж зазначеного періоду та оборотності в днях за попередній період (рік). Різниця й показує суму вивільнення обігових коштів.

Приклад 6

Визначити відносне вивільнення обігових коштів, якщо маємо такі дані по підприємству за 2011-2012 pp. (млн грн):

2011 р.

2012 р

Обсяг реалізованої продукції (оборот за реалізацією)

36

40

Середній залишок обігових коштів

10

9,5

Розв'язання

Період оборотності в днях за 2011 р. – 10 • 360 / 36 = 100 (днів). Потреба в обігових коштах у 2012 р. при швидкості обертання, що відповідає оборотності 2011 р. та обсягу реалізованої продукції 2012 р., дорівнюватиме 40•100 / 360 =11,1 (млн грн).

З огляду на те, що середній залишок обігових коштів за 2012 р. становив 9,5 млн грн, відносне вивільнення дорівнює 1,6 млн грн (11,1 – 9,5).

Ці показники можуть бути обчислені в цілому за всіма обіговими коштами й за окремими їх елементами (так звана поелементна оборотність коштів).

Потреба в обігових коштах зв'язана прямою залежністю не лише з обсягом виробництва (збуту), а й із тривалістю обороту. За скорочення періоду оборотності відбувається вивільнення обігових коштів з обігу, і, навпаки, збільшення періоду оборотності викликає потребу в додаткових коштах.

У випадках, коли відносне вивільнення обігових коштів, зумовлене прискоренням оборотності, перевищує додаткову потребу в коштах, необхідних для забезпечення збільшення обсягів виробництва, відбувається абсолютне вивільнення обігових коштів. Якщо ж додаткова потреба в обігових коштах, пов'язана з нарощуванням обсягу виробництва, більша за ту величину, що вивільняється внаслідок прискорення оборотності, можемо говорити лише про відносне вивільнення обігових коштів. Воно визначає розмір зниження цієї додаткової потреби. Величина обігових коштів, що вивільнилися завдяки прискоренню оборотності, характеризує поліпшення використання оборотного капіталу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші