Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класифікація статей калькуляції

Витрати на виробництво можуть бути класифіковані за низкою ознак (табл. 5.3). Класифікація витрат за першими трьома ознаками у табл. 5.3 значною мірою висвітлена у попередніх підрозділах. Наступні три ознаки (4-6) стосуються класифікації статей калькуляції.

Таблиця 5.3 – Класифікація витрат на виробництво (Економіка, 2012)

Ознака

Витрати

1. За місцем виникнення витрат

Виробництва, цеху, дільниці, служби

2. За видами продукції (робіт, послуг)

На продукцію, одноразові замовлення, валову, товарну, реалізовану продукцію

3. За видами витрат

Економічні елементи, статті калькуляції

4. За складом витрат

Елементні, комплексні

5. За способами перенесення вартості на продукцію

Прямі, непрямі

6. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

Змінні, постійні

7. За календарними періодами

Поточні, одноразові

8. За собівартістю продукції

Витрати на продукцію, витрати періоду

За складом видатків статті калькуляції поділяються на елементні (прості) та комплексні (табл. 5.4). Елементні складаються лише з одного однорідного економічного елемента і не підлягають подальшому розчленуванню (паливо на технологічні цілі, основна зарплата виробничих робітників, відрахування на соціальні потреби тощо). Комплексні складаються з декількох економічно різнорідних елементів, що мають однакове виробниче призначення (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати тощо). Зокрема, загальновиробничі (цехові) витрати містять у собі практично весь спектр елементних витрат: матеріальні витрати (наприклад, на воду і допоміжні матеріали, опалення та освітлення цеху), зарплату (загальноцехового персоналу), витрати на соціальні потреби (нарахування на попередню статтю), амортизацію будівель цеху і загальновиробничого устаткування. У табл. 5.4 ці види витрат позначені індексами "елем." і "компл.".

Таблиця 5.4 – Класифікація статей калькуляції енергетичної продукції

Номер статті

Статти калькуляції (скор.)

За складом витрат

За способом перенесення вартості на продукцію

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

1

2

3

4

5

1

Паливо на технологічні цілі

елем.

прям.

змін.

2

Вода на технологічні цілі

елем.

прям.

змін.

3

Основна зарплата виробничих робітників

елем.

прям.

пост.

4

Додаткова зарплата виробничих робітників

елем.

прям.

пост.

5

Відрахування на соціальне страхування із зарплати виробничих робітників

елем.

прям.

пост.

6

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування

компл.

непр.

пост.

7

Витрати з підготовки та освоєння виробництва

компл.

испр.

змін.

8

Загальновиробничі витрати

компл.

непр.

пост.

9

Загальногосподарські (загально- станційні) витрати

комлл.

непр.

пост.

10

Купівельна енергія

елем.

прям.

змін.

Виробнича собівартість

Інші операційні витрати

Прибуток

Оптова ціна підприємства

ПДВ

Оптова відпускна піна підприємства

За способом перенесення витрат на собівартість енергетичної продукції при її калькулюванні вони поділяються на прямі та непрямі. У табл. 5.4 ці види витрат позначені індексами "прям." і "непр.". Прямі витрати пов'язані з виробництвом лише даного виду енергії і можуть бути розраховані безпосередньо (прямо), виходячи з обсягу виробленої продукції. Найбільш характерними статтями даного виду витрат є паливо і вода на технологічні цілі, основна зарплата виробничих робітників. Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом декількох видів енергетичної продукції (наприклад, Загальновиробничі й загальногосподарські витрати), їх облік у собівартості даної продукції здійснюється побічно: вони беруться в процентному відношенні від прямих видів витрат, неначебто накладаються на них. Не випадково непрямі витрати називають ще накладними, а прямі – основними. Базою розподілу непрямих витрат можуть бути різні статті основних видатків. Вибір способу розподілу повинен відповідати максимальному наближенню результатів розподілу до фактичних витрат на даний вид продукції.

Примітка

Необхідно зазначити, що не існує ідеальної бази розподілу накладних витрат, однак повинна існувати більш-менш коректна база розподілу витрат, яка має відповідати умовам господарювання конкретного підприємства. Некоректний розподіл накладних витрат може призвести до невідповідності ринкового попиту і ринкових цін на той чи інший товар. Наслідком цього може бути необгрунтоване завищення цін на одні вироби й заниження на інші. У свою чергу, це може спричиняти неправильне планування обсягів випуску продукції, неправильну оцінку діяльності підрозділів підприємства. Вибір бази розподілу визначається з урахуванням специфіки підприємства, його галузевих особливостей, співвідношень окремих витрат у структурі загальних витрат підприємства. Порядок розподілу накладних витрат повинен враховуватися під час ухвалення управлінських рішень про оцінку рентабельності підрозділів (Мельник та ін., 2006).

Для того щоб мати можливість розрахувати накладну (непряму) статтю витрат, необхідно спочатку визначити (установити) процентний коефіцієнт, яким ця стаття пов'язана з певною базою розподілу. У загальному випадку цей розрахунок має такий вигляд:

(5.9)

де – величина накладної (непрямої-) статті, що розраховується; αн – процентний коефіцієнт, яким накладна стаття пов'язана з базою розподілу;

– величина бази розподілу для даного виду продукції (тобто основної прямої статті).

Приклад 7

Величина загальновиробничих витрат встановлюється у відсотках (185 %) від величини основної заробітної плати виробничих робітників, що для даного виду енергетичної продукції становить 8 грн. Отже, цехові витрати за даним видом продукції дорівнюють 8 грн • 1,85 = 14,8 грн.

Накладні статті калькуляції розраховують таким чином:

  • • "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" – пропорційно "Основній зарплаті виробничих робітників" (найчастіше); можливі варіанти – пропорційно статті "Паливо на технологічні цілі" (в енергоємних виробництвах);
  • • "Загальновиробничі витрати" та "Загальногосподарські витрати" – пропорційно "Основній зарплаті виробничих робітників" (найчастіше); можливі варіанти – пропорційно сумі статей "Основна зарплата виробничих робітників" і "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування"; можливий також розрахунок як прямої статті відповідно до відпрацьованих годин, обсягу виробництва, інших прямих витрат. Так, загальногосподарські (загальностанційні) витрати на електростанціях розподіляються між тепловою та електричною енергією пропорційно їх цеховій собівартості, на мережевих підприємствах – пропорційно сумі прямих витрат на передачу і розподіл того чи іншого виду енергії (Инструкция, 2011);.

Приклад 8

Складемо калькуляцію собівартості та ціни 1 кВтгод електроенергії, виходячи з таких даних, кУкВттод: вартість палива на технологічні цілі – 9,52; вода на технологічні цілі – 1,11; основна зарплата виробничих робітників – 1,87; витрати з підготовки та освоєння виробництва – 0,65; купівельна енергія – 0,79; інші операційні витрати – 0,34. Додаткова зарплата виробних робітників становить 8 %, витрати на утримання та експлуатацію устаткування – 11,7 %, загальновиробничі та загальногосподарські (загальностанційні) витрати – відповідно 70 і 80 % від основної зарплати виробничих робітників. Відрахування на соціальне страхування із зарплати виробничих робітників становлять 37 %, прибуток – 12 % від повної собівартості, податок на додану вартість – 20 % від оптової ціни підприємства.

Розв'язання

Зведемо вихідні дані до таблиці, аналогічної табл. 5.4, та розрахуємо собівартість і ціну 1 кВтгод електроенергії (табл. 5.5).

Таблиця 5.5 – Розрахунок статей калькуляції 1 кВт год електроенергії

Номер статті

Стаття калькуляції

База для розрахунку

Розрахунок статті

Сума,

к.

1

2

3

4

5

1

Паливо на технологічні цілі

9,52

2

Вода на технологічні цілі

1,11

3

Основна зарплата виробничих робітників

1,87

4

Додаткова зарплата виробничих робітників

8 % від ст. 3

0,08 • 1,87

0,15

5

Відрахування на

соціальне страхування із зарплати виробничих робітників

37 % від (ст. 3 + ст. 4)

  • 0,37 •
  • (1,87 + 0,15)

0,75

6

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування

11,7 % від ст. 3

0,117• 1,87

0,22

7

Витрати з підготовки та освоєння виробництва

0,65

8

Загальновиробничі витрати

70 % від ст. 3

0,7 • 1,87

9

Загальногосподарські (загально- станційні) витрати

80 % від ст. 3

0,8 • 1,87

1.50

10

Купівельна енергія

0,79

11

Впробнича собівартість

Сума ст. 1–10

17,87

13

Інші операційні витрати

0,34

14

Повпа собівартість

Сума ст. 11–13

18,21

15

Прибуток

12% від ст. 14

0,12-18,21

2,19

16

Оптова ціпа підприємства

Сума ст. 14-15

20,40

17

пдв

20 % від ст. 16

0,2 • 20,4

4,08

18

Оптова відпускна ціна підприємства

Сума ст. 16-17

24,48

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень видатків витрати поділяють на змінні та постійні

Змінні витрати – це ті види витрат, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням.

До змінних витрат належать витрати на технологічне паливо й енергію, купівельну енергію, а також інші види витрат. У собівартості одиниці продукції вони залишаються незмінними (при постійних нормах витрат матеріалів, палива, окремих видів енергії та незмінних цінах). Ці витрати можуть бути розраховані на кожний вид продукції, виходячи з норм витрат і ціни одиниці ресурсу.

Постійні – це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва. Крім того, оскільки в енергетиці превалює погодинна форма оплати праці, такі статті калькуляції, як основна і додаткова заробітна плата з відрахуваннями на соціальні потреби та витрати на утримання й експлуатацію устаткування, на відміну від інших сфер економічної діяльності, є постійними.

Якщо внаслідок вивчення ринків збуту продукції з'являється можливість значного збільшення обсягу виробництва до рівня, що значно перевищує існуючі виробничі потужності, це можна вважати розширенням виробництва і реалізувати лише за умов збільшення постійних витрат. Крім того, постійні витрати можуть збільшитися (зменшитися) внаслідок якогось управлінського рішення (наприклад, кошти можуть бути використані, щоб збільшити або зменшити охорону тощо). У собівартості одиниці продукції постійні витрати змінюються обернено пропорційно зміні обсягу виробництва. Загальну суму постійних витрат розраховують у цілому по підприємству і його структурних підрозділах, потім залежно від технологічних умов виробництва за кожною статтею витрат у калькуляції собівартості визначається їх частка, що припадає на окремі види продукції. Ставку постійних витрат на кожному підприємстві визначають після детального аналізу витрат із урахуванням технічних і організаційних умов його роботи.

Сума змінних і постійних витрат становить собівартість продукції (робіт, послуг). Залежність змінних та постійних витрат від обсягу виробництва продукції у розрахунку на випуск і на одиницю продукції подана на рис. 5.1. Наведений рисунок наочно демонструє, що постійні витрати у розрахунку на одиницю продукції знижуються при зростанні обсягів виробництва. Це свідчить про те, що одним з найбільш ефективних шляхів зниження собівартості виробів є якомога більше завантаження виробничих потужностей.

Залежність сумарних витрат (собівартості продукції) від її обсягу подана на рис. 5.2. Математично вона може бути виражена такою формулою:

(5.10)

де – загальні (сумарні) витрати виробництва (собівартість продукції); , – відповідно загальні постійні та змінні витрати; – змінні витрати на одиницю продукції (ставка змінних витрат); – фізичний обсяг виробництва продукції.

Звідси собівартість одиниці продукції () становить

(5.11)

Приклад 9

Визначити собівартість одиниці продукції та сумарні витрати на весь обсяг її виробництва, якщо загальні постійні втрати за період становлять 2,2 млн грн, ставка змінних витрат – 178 грн/од., обсяг виробництва – 10600 од.

Розв'язання

Відповідно до формули (5.10) сумарні витрати на весь обсяг виробництва становлять: 2200000 + 178• 10600 = 4086,8 тис. грн.

Відповідно до формули (5.11) собівартість одиниці продукції дорівнює 3200000 / 10600 + 178 = 385,55 грн/од.

Залежність виробничих витрат від обсягів випуску продукції

Рисунок 5.1Залежність виробничих витрат від обсягів випуску продукції

За календарними періодами здійснення витрати поділяються на поточні й одноразові

Поточні – це ті види витрат, що вносяться ("течуть") постійно в процесі виробництва продукції. Звичайно це витрати, періодичність яких ме

нше місяця. До поточних витрат належать витрати на паливо, енергію, заробітну плату і нарахування на неї.

Одноразові витрати – це ті, що вносяться один раз протягом тривалого періоду часу (більш одного місяця). Як правило, це витрати на придбання (модернізацію або ремонт) основних фондів.

Залежність поточних витрат і собівартості від обсягів випуску продукції

Рисунок 5.2 – Залежність поточних витрат і собівартості від обсягів випуску продукції

За собівартістю продукції витрати поділяють на видатки на продукцію і видатки періоду.

Видатки на продукцію – це видатки, пов'язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких видатків належать усі витрати (паливо, матеріали, зарплата, амортизація устаткування тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції.

Видатки періоду – це витрати, що не входять до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, у якому вони були виконані. Це загальногосподарські витрати та інші операційні витрати.

Розрахунки собівартості є базою встановлення ціни реалізації продукції та її рентабельності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші