Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ В ЕНЕРГЕТИЦІ

■ Поняття про ефект та ефективність

■ Методичні підходи до вибору інструментарію техніко-економічного обґрунтування господарських рішень

■ Показники економічної ефективності

■ Визначення економічної ефективності капітальних вкладень в енергетичні об'єкти

■ Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

Поняття про ефект та ефективність

Розвиток енергетичних об'єктів потребує прийняття обґрунтованих господарських рішень, що характеризуються високим рівнем технічної ефективності та соціально-економічної доцільності. У зв'язку з цим в економіці енергетики одним із ключових понять є економічна ефективність господарських заходів.

Господарськими заходами можуть вважатися:

  • • впровадження нової (наприклад, енергоефективної) техніки;
  • • інвестиційний проект;
  • • укладання комерційної угоди;
  • • реалізація будь-якого господарського рішення;
  • • здійснення природоохоронних заходів на енергетичному об'єкті;
  • • проведення соціальних заходів, спрямованих на підвищення добробуту людей, поліпшення інфраструктури, формування культурних цінностей та ін.

Спільними для всіх цих заходів є два моменти:

  • по-перше, усі вони спрямовані на досягнення конкретного результату (соціального або економічного);
  • по-друге, усі вони вимагають витрат коштів (або інших ресурсів).

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим – співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.

Ефект (від лат. effectus – виконання, дія) означає результат, наслідок яких-небудь причин, дій. Ефект може вимірюватися у матеріальному, соціальному, грошовому вираженні. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої і спожитої продукції (тобто штуками, кубічними чи квадратними метрами, кВт•год, тоннами і т. д.), показниками поліпшення здоров'я населення (наприклад, зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя) і т. д. У тому випадку, коли зазначені результати одержують грошову оцінку, говорять про економічний ефект.

Економічний ефект – виражений у вартісній (грошовій) формі результат яких-небудь дій (зокрема перелічених вище господарських заходів).

Примітка

Якщо згадані результати впливають не лише на суто виробничу сферу, але й обумовлюють зміни, пов'язані з впливом на здоров'я або умови життєдіяльності людини, прийнято говорити про соціально-економічний ефект. Якщо ці зміни стосуються природоохоронної сфери, використовують вираз "еколого-економічний ефект".

Хоча за самим визначенням результат і ефект є спорідненими поняттями (ефект – певна форма результату), потреби економічної практики змушують у ряді випадків розмежовувати ці терміни. При цьому під умовним поняттям "економічний результат", як правило, мають на увазі загальний ("брутто") результат (зокрема виторг, дохід), а під поняттям "економічний ефект" – чистий ("нетто") результат (зокрема прибуток). Принциповий взаємозв'язок між зазначеними двома поняттями може бути виражений формулою

Е = Р-В, (7.1)

де Е – величина умовного економічного ефекту; Р – величина умовного економічного результату; В – повні витрати за заходом, що викликав ефект.

Залежно від рівня господарювання розглянуті показники можуть, зокрема, набувати такого змісту.

Рівень національної економіки, паливно-енергетичного комплексу:

Р – приріст ВВП (країни, галузі) за певний період часу;

В – повні витрати за заходом, включаючи економічні збитки від забруднення довкілля;

Е – приріст національного доходу (країни, галузі).

Рівень енергетичного підприємства:

Р – загальний виторг підприємства за певний період часу;

В – вартість виробництва і реалізації продукції "плюс" податкові відрахування і платежі;

Е – прибуток.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, говорять про позитивний ефект (зокрема підприємство отримує прибуток), у

протилежному разі – про негативний ефект (збиток) (Экономическая, 1999).

У ролі показника економічного ефекту залежно від цілей заходу і від рівня прийняття рішення можуть використовуватися:

  • на національному рівні:
    • – приріст національного доходу;
    • – збільшення надходження валютних коштів у країну;
    • – збільшення обсягу податкових надходжень до бюджету;
    • – зниження зовнішнього (внутрішнього) боргу;
    • – зниження економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища тощо;
  • на територіальному рівні:
  • – збільшення обсягу надходжень до бюджету;
  • – збільшення відрахувань, спрямованих на вирішення соціальних проблем;
  • – зростання доходів населення тощо;
  • на рівні енергетичного підприємства:
  • – зростання прибутку;
  • – приріст заробітної плати працівників підприємства;
  • – економія заробітної плати унаслідок вивільнення працівників;
  • – заощадження сировини, енергії, матеріалів тощо.

Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його одержання.

Ефективність розкриває характер причинно-наслідкових зв'язків енергетичного виробництва. Вона відбиває не сам результат, а те, якою ціною він був досягнутий. Тому ефективність найчастіше характеризується відносними показниками, що розраховуються на основі двох груп характеристик (параметрів) результату і витрат. Це, втім, не виключає розгляду у системі показників ефективності і самих абсолютних значень вихідних параметрів.

Економічна ефективність – це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (витрат) досягнення цілей (результатів), а в ряді випадків і самих цілей (зокрема одержання прибутку).

У загальному вигляді принципова схема визначення показника ефективності може бути виражена формулою

(7.2)

де е – показник економічної ефективності; Е – величина економічного ефекту; В – витрати ресурсів (коштів, засобів виробництва, предметів праці, трудових факторів, часу, ін.) на забезпечення зазначеного економічного ефекту.

Приклад 1

Розрахуємо економічний ефект та ефективність господарського заходу із встановлення енергозберігаючих ламп у виробничому цеху, якщо витрати на встановлення ламп становлять ЗО тис. грн, річна економія коштів на освітлення – 12 тис. грн. Термін служби однієї лампи в середньому становить 5 років.

Економічний результат за весь період використання ламп (5 років) без урахування фактора часу становитиме: 12 • 5 = 60 тис. грн; тобто економічний ефект становитиме: Е – 60 – 30 – 30 тис. грн. Відповідно економічна ефективність заходу е = 30 / 30 = 1, або 100 %. Таким чином, захід характеризується високою економічною ефективністю і рекомендується до впровадження.

Хоча сам загальний теоретичний принцип має простий і однозначний вигляд, його практична реалізація може здійснюватися на основі різних методичних підходів. їх вибір вимагає глибокого розуміння економічного змісту господарського заходу, ефективність якого передбачається оцінити.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші