Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Показники економічної ефективності

Показники економічної ефективності умовно можна диференціювати на дві групи: конкретні та узагальнювальні.

Конкретні показники економічної ефективності характеризують окремі сторони економічного виробничого або комерційного процесу.

Узагальнювальні показники економічної ефективності характеризують результативність діяльності всієї економічної системи в цілому (підприємства, території, національної економіки). Приклади деяких узагальнювальних і конкретних показників подані у табл. 7.1.

Узагальнювапьні показники є підставою для ухвалення рішень на рівні системи в цілому. Ці рішення спрямовані на удосконалення або трансформацію згаданих суб'єктів. В одних випадках необхідно обґрунтувати вибір ресурсів для досягнення конкретних цілей, в інших – вибір напрямків діяльності економічної системи (інвестування коштів). Конкретні показники дають можливість обґрунтувати рішення з удосконалення окремих компонентів виробничих процесів.

Таблиця 7.1 – Система показників ефективності виробництва (діяльності) первинних суб'єктів господарювання (Економіка, 2009)

Узагальнювальні показники

Показники ефективності використання

праці (персоналу)

виробничих фондів

фінансових коштів

  • • Рівень задоволення потреб ринку.
  • • Виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів.
  • • Прибуток на одиницю загальних витрат.
  • • Рентабельність виробництва.
  • • Витрати на одиницю товарної продукції.
  • • Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва.
  • • Народногосподарський ефект використання продукції.
  • • Темпи зростання продуктивності праці.
  • • Частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці.
  • • Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу.
  • • Трудомісткість одиниці продукції.
  • • Зарплатомісткість одиниці продукції.
  • • Загальна фондовіддача (за обсягом продукції).
  • • Фондовіддача активної частини основних фондів.
  • • Рентабельність основних фондів.
  • • Фондомісткість одиниці продукції.
  • • Матеріаломісткість одиниці продукції.
  • • Коефіцієнт використання найважливіших видів сировини й матеріалів.
  • • Оборотність обігових коштів.
  • • Рентабельність обігових коштів.
  • • Відносне вивільнення обігових коштів.
  • • Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції).
  • • Рентабельність інвестицій.
  • • Строк окупності вкладених інвестицій.

Конкретні показники є основою для розрахунку узагальнювальних. У цьому розумінні узагальнювальні показники є метою виконання розрахунків, а конкретні – їх засобом.

Підготовка до розрахунку економічної ефективності передбачає вирішення двох взаємозалежних завдань. По-перше, необхідно визначити, яким чином різні натуральні (негрошові) параметри можуть бути переведені у вартісні оцінки (доходи або витрати), що характеризують конкретні показники ефективності. По-друге, необхідно поєднати окремі конкретні вартісні оцінки, які відрізняються економічним змістом, часовим інтервалом, місцем у життєвому циклі виробу, відношенням до економічних інтересів суб'єкта господарювання в єдиних показниках ефективності, що характеризують дану економічну систему в цілому.

При оцінці економічної ефективності спеціаліст повинен добре відчувати технічні параметри, зміна яких може матеріалізуватися у значеннях економічного ефекту.

Зокрема, при впровадженні нової техніки серед основних таких параметрів необхідно виділити:

  • при виготовленні техніки:
    • – матеріаломісткість виробленої продукції; – енергоємність виробничих процесів; – трудомісткість виготовлення;
    • – технологічні показники (наприклад, питома вага стандартних або запозичених деталей тощо);
  • при експлуатації техніки:
  • – видаткові показники (витрата матеріалів, енергії, палива на одиницю роботи);
  • – обмеження за умовами експлуатації (граничний діапазон температур, стійкість до корозії, сезонність роботи, обмеження до матеріалів, що використовуються, ін.);
  • – продуктивність (швидкість, вантажопідйомність, ін.);
  • – довговічність, надійність; – ремонтопридатність; – ергономічність.

Економічний аналіз дозволяє виявити, як зміна кожного з технічних чи соціальних параметрів може впливати на вартісні дохідні або витратні характеристики.

Нагадаємо, що на величину дохідних характеристик це може впливати через три основні групи факторів:

  • – зміна продуктивності (кількості виробленої і реалізованої за одиницю часу енергопродукції);
  • – зміна якості продукції (ціни реалізації одиниці продукції”);
  • – зміна часового періоду реалізації заходу (терміну дії заходу, упродовж якого можна отримувати прибуток).

На величину витратних характеристик це може впливати через дві групи факторів:

  • – зміна капітальних вкладень;
  • – зміна поточних витрат.

Розрахунок конкретних оцінок (доходів і витрат) за кожним із параметрів, що характеризують окремі сторони роботи устаткування (з кожної причини, що викликала той чи інший ефект), дозволяє перейти до визначення узагальнювальних показників ефективності.

Сумарне значення ефектів (Е) і витрат (В) може бути виражене формулами:

де – значення конкретного ефекту за кожної i-ї причини (параметра), що викликала появу ефекту;

(7.5)

(7.6)

де Bi – значення конкретного виду витрат з i-ї причини (параметра), що викликала появу ефекту.

Для розрахунку узагальнювальних показників використовується вже розглянута вище формула (7.2).

Приклад 7

Модернізація системи водопостачання енергетичного підприємства забезпечила отримання річної економії коштів на воду у розмірі Е1 = 68 тис. грн та на електроенергію у розмірі Е2=150 тис. грн. Капітальні витрати на модернізацію становили В1 = 2 млн грн, щорічні поточні – В2 = 8,4 тис. грн. Термін реалізації проекту Т= 7 років. Розрахуємо економічну ефективність заходу:

е = (Е1 + Е2) • Т/(В1 + В2 • Т) = (68 + 150) • 7 / (2000 + 8,4 • 7) = 0,7412 або 74,12 %, тобто захід є економічно ефективним.

В економічній теорії виділяють дві групи узагальнювальних показників: абсолютні і порівняльні.

Абсолютні показники ефективності визначаються як результат безпосереднього ділення ефекту на витрати, що його викликали.

При розрахунках за вищенаведеною формулою використовуються такі варіанти обліку витрат:

  • повні витрати (капітальні і поточні витрати) за весь період реалізації заходу;
  • капітальні вкладення (інвестиції') на реалізацію заходу.

У вигляді зазначеного ефекту найчастіше виступають:

  • річна величина ефекту – у результаті розрахунків за формулою одержується відомий показник – частка від величини витрат, якій відповідає величина прибутку, що реалізується упродовж року; у Радянському Союзі існувало навіть нормативне значення цього показника, затверджене для різних умов у межах 0,12-0,15;
  • повна величина ефекту (за весь період реалізації заходу) – підсумком розрахунків, зокрема, є показник "віддачі капіталу", що широко використовується, тобто величина прибутку, який отримується на кожну одиницю вкладених витрат (гривня прибутку на гривню витрат).

Примітка

Зазначене багато в чому пояснює наявність в економічній теорії значної кількості оцінок, що називаються показниками ефективності, які, здавалося б, формально до них не належать. Такими, зокрема, є показники продуктивності, ресурсомісткості, рентабельності, чинники використання основних і оборотних фондів тощо.

При уважному аналізі можна переконатися, що їх поєднує те, що всі вони отримані на основі одного й того самого методичного підходу, а точніше, однієї й тієї самої універсальної формули (аналога формули (7.2)):

в якій чисельник або знаменник зведені до одиничного значення (хоча іноді сама ця формула або розрахунок за нею можуть залишатися неначе "за кадром").

Розглянемо:

  • показники, зведені до одиниці ресурсів:
    • – показник продуктивності показує значення результатів на одиницю витрат праці (на 1 працівника) або часу,
    • – показник рентабельності – величина результату (прибутку) на одиницю основних і оборотних фондів;
    • – показник фондовіддачі – величина результату (наприклад, валової чи реалізованої продукції) на одиницю основних фондів;
    • – коефіцієнт оборотності обігових коштів – величина результату (обсягу реалізованої продукції) на одиницю обігових коштів; у даному випадку показник можна інтерпретувати як кількість оборотів, що зроблять обігові кошти за розглянутий період, або – як вартісний обсяг реалізації продукції на одиницю обігових коштів (середній залишок обігових коштів);
  • показники, зведені до одиниці результату:
  • – різні показники ресурсомісткості (трудомісткості, матеріаломісткості, енергоємності, фондомісткості) отримання одиниці результату (виробленої або реалізованої продукції);
  • – показники збиткоємності, або пр иродом істкості отримання одиниці результату (зокрема, збитки від порушення природного середовища або витрати природних ресурсів на одиницю ВВП чи певного виробленого ресурсу).

За своїм економічним змістом усі зазначені показники є різними формами абсолютних показників економічної ефективності.

Однією з форм показника абсолютної економічної ефективності є термін (строк) окупності витрат (капітальних вкладень). Він характеризує період, упродовж якого витрати на реалізацію заходу повністю повертаються за рахунок одержуваного ефекту. Термін окупності () визначається оберненим співвідношенням витрат і річного ефекту:

(7.7)

де В – витрати на реалізацію заходу упродовж усього періоду його дії: як варіанти може використовуватися величина повних витрат або лише капітальних вкладень, грн;– величина чистого річного економічного ефекту, грн/рік.

Модернізація основних фондів (збільшення капітальних вкладень) часто надає можливість знизити величин}• поточних (експлуатаційних) витрат. Наприклад, модернізація енергетичних котлів дозволяє значно скоротити витрату палива при тій самій кількості виробленого тепла; а застосування ізоляційних покриттів – знизити енерговитрати на опалення будинку. У цьому випадку прийнято говорити про термін окупності додаткових капітальних вкладень за варіантами (Тк в) за умови досягнення тотожно корисного результату при застосуванні кожного варіанта:

(7.8)

де і – відповідно капітальні вкладення порівнюваного (з індексом 2) і базового (з індексом 1) варіантів;і– відповідно поточні витрати порівнюваного і базового варіантів за умови, щоі

Приклад 8

Необхідно обґрунтувати доцільність розроблення і впровадження приладів для контролю якості ущільнювачів насосів.

Впровадження приладів знижує витрати при контролі на кожний ущільнювач із 5,43 до 1,56 грн. Вартість приладу становить 4200 грн. Обсяг річної програми – 300 ущільнювачів. Контролю підлягає 80 % готової продукції.

Економічний ефект полягає у зниженні витрат на контроль якості ущільнювачів. Річна програма контрольованих ущільнювачів становить

Річна величина економічного ефекту

Розрахунковий термін (строк) окупності дорівнює

Таким чином, розрахунковий строк окупності додаткових капітальних вкладень становить менше 5 років. Його порівняння із попередньо встановленим нормативним терміном окупності (Тн) дозволяє визначитися з ефективним управлінським рішенням. У свою чергу, нормативний термін окупності встановлюється на рівні галузі або окремих підприємств енергетичного комплексу залежно від їх специфіки, цілей розвитку, конкретних умов господарювання у поточний період часу.

Порівняльні показники ефективності отримують унаслідок зіставлення (порівняння) абсолютних показників двох або більше варіантів реалізованих заходів. Практично розрахунок показників може бути поданий так.

При постійних витратах:

(7.9)

де і – значення економічних ефектів відповідно у порівнюваному (з індексом 2) і базовому (з індексом І) варіантах.

Якщо , перевагу отримує порівнюваний варіант, якщо , кращим треба визнати базовий варіант.

При постійному результаті:

(7.10)

де і – значення витрат на реалізацію відповідно порівнюваного (з індексом 2) і базового (з індексом 1) варіантів.

Якщо , перевагу отримує порівнюваний варіант, якщо , кращим може вважатися базовий варіант.

У найпростішому випадку (незмінний характер поточних витрат і однаковий період реалізації заходу) формула (7.10) може бути записана у такому вигляді:

(7.11)

Приклад 9

Визначимо порівняльну ефективність двох варіантів реконструкції ремонтного цеху підприємства, якщо капітальні витрати за першим варіантом млн грн, за другим – млн грн. Поточні щорічні витрати за першим варіантом – С; = 370 тис. грн, за другим – тис. грн. Термін реалізації заходів Т= 7 років.

Відповідно до формули (7.11):

= (4000 – 3500) + 7-(320- 370) = 150 тис. грн,

тобто перевагу необхідно надати першому варіанту.

Для укрупнених розрахунків формула (7.11) може використовуватися у тих випадках, якщо у розглянутих варіантах дещо відрізняються технічні параметри (наприклад, продуктивність або термін служби устаткування). У цьому разі витратні показники в одному з варіантів (як правило, базовому) зводяться до порівняльного вигляду за допомогою коригувальних коефіцієнтів:

(7.12)

де – коригувальний коефіцієнт, що враховує розбіжність показників продуктивності устаткування;

де і – показники продуктивності відповідно порівнюваного і базового устаткування; – коригувальний коефіцієнт, що враховує розбіжність термінів служби устаткування;

де і – показники терміну служби відповідно порівнюваного й базового устаткування.

Приклад 10

Визначимо порівняльну ефективність двох варіантів впровадження нової техніки на підприємстві, якщо капітальні витрати за першим варіантом К1 = 5,2 млн грн, за другим К2 7,5 млн грн. Річна продуктивність нової техніки за варіантами: А1 = 80 тис. од.; А2= 150 тис. од. Показники терміну служби за варіантами: Т1 = 12 років: Т2 8 років.

Відповідно до формули (7.12):

= 7500 – 5200 • (150 / 80) • (8 / 12) = 1000 тис. грн,

тобто перевагу необхідно надати першому варіанту.

Показники економічної ефективності є найважливішими інструментами реалізації економічної політики на рівні підприємств, регіонів, національної економіки. На рівні підприємств вони є ключовим засобом тех- ніко-економічного обґрунтування управлінських рішень з організації інвестиційної діяльності, оптимізації витрати ресурсів, удосконалення цінової політики. На рівні регіонів і національної економіки показники економічної ефективності покликані бути основою обґрунтування інвестиційної політики, управління системою кредитування, удосконалення оподатковування.

(7.13)

(7.14)

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші