Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

Важливою складовою техніко-економічного обґрунтування господарських заходів в енергетиці є оцінювання ефективності витрат на природоохоронні заходи в цій галузі. Це пов'язано з тим, що енергетичні підприємства є основними забруднювачами навколишнього природного середовища серед стаціонарних джерел забруднення. Зокрема, в Україні їх частка в загальному забрудненні довкілля становить близько 35–45 %.

Подробиці

На сучасному етапі ПЕК є одним з основних забруднювачів навколишнього природного середовища. На частку ПЕК припадає більш ніж 50 % забруднень атмосфери, близько 30 % загального відведення стоків у природні водойми, до 30 % твердих відходів.

Зі шкідливих викидів в атмосферу галузями ПЕК тверді частинки становлять понад 20-25 %, газоподібні – 70-80 %, із них 30 % становить двоокис сірки, до 10 % – двоокис азоту та 23 % – вуглеводні.

Основними забруднювачами повітряного басейну є стаціонарна електроенергетика та котельні. На частку підприємств електроенергетики та теплопостачання припадає близько 76 % забруднень повітряного басейну серед галузей ПЕК, у тому числі 96 % – золою та сірчистим ангідридом, 88 % – окислами азоту, причому близько 50 % усіх забруднень припадає на котельні. Відповідно до експертних оцінок середній коефіцієнт корисної дії золовловлювання на котельних становить не більше ніж 60 %, на 30-40 % котелень взагалі відсутнє золоочищування. Очищування димових газів від окислів сірки та азоту на теплових електростанціях не застосовується. Питомі викиди окислів сірки у 3 рази перевищують зарубіжні показники, окислів азоту – у 1,5–2 рази. Узагальню вальна характеристика забруднення атмосфери підприємствами ПЕК подана в табл. 7.6.

Галузями ПЕК споживається значна кількість води, з якої 93 % скидається назад у водойми. Із скинутих вод 99,3 % – нормативно чисті та очищені стоки та 0,7 % – забруднені. Основними споживачами води є стаціонарна електроенергетика та теплоспоживання. На частку цієї галузі припадає 95 % споживання свіжої води серед інших галузей ПЕК. Результатом скидання стічних вод електростанцій та котелень у природні водойми є мінералізація й теплові забруднення.

Сучасні очисні споруди теплоелектростанцій забезпечують очищування лише 95-98 % стічних вод, 18,5 % від усіх забруднених стоків ПЕК припадає на електро- та теплоенергетику. У той самий час 75 % потреб електро- та теплоенергетики у водних ресурсах покривається за рахунок оборотних иодосистем (Мельник та ін., 2006).

Таблиця 7.6 – Узагальнюванні відносні характеристики шкідливих викидів в атмосферу підприємствами ПЕК (у відсотках від викидів усіх галузей України) (Инновационное, 2004)

Джерела викидів

Усього

У тому числі

тверді

рідкі та газоподібні

із них

SO2

NOx

СО

інші

Усі галузі України

100

22

78

29

8

33

8

Галузі ПЕК

40

8

32

20

46

4,8

2,6

Теплоенергетика

29

6,8

22,2

17,6

4,3

0,2

0,1

У тому числі ТЕС,

26,5

6,8

9,9

6,2

3,6

0,1

0,1

ТЕЦ та котельні

2,5

0,2

2,3

1,4

0,7

0,1

-

Вугільна промисловість

9,5

1,2

8,3

2,4

0,2

4,2

1,5

Нафтогазова промисловість

1,5

-

1,5

-

ο,ι

0,4

1,2

Інші галузі

60

14

46

9

3,4

28,2

5,4

Розглянемо особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів в енергетиці.

Витрати на природоохоронні заходи в енергетиці зіставляються з кінцевим комплексним соціально-економічним ефектом, який досягається в результаті їх реалізації.

Економічний ефект полягає в економії або запобіганні втратам живої й упредметненої праці (при проектованому порівняно зі сформованим станом навколишнього середовища) у матеріальному виробництві (приріст чистої продукції або прибутку) і невиробничій сфері (економія витрат із надання послуг), в особистому споживанні трудящих (скорочення витрат власних коштів, обумовлених забрудненням навколишнього середовища).

Соціальні результати (скорочення захворюваності населення, поліпшення умов праці й відпочинку, створення умов для розвитку культури та ін.) не завжди можуть бути виражені у грошовій формі. Тому поряд із суто економічним ефектом додаються економічні наслідки соціального ефекту, виражені у грошовій формі. Сумарна величина економічних результатів та економічних наслідків соціальних ефектів називається повним (загальним) економічним ефектом. Розрізняють також додаткові показники економічної ефективності, що визначаються як співвідношення первинних ефектів у натуральному вираженні (скорочення викидів шкідливих речовин, зменшення обсягів скидів неочищених стічних вод та ін.) до витрат, що їх забезпечують.

Показником загальної (абсолютної) економічної ефективності усієї величини природоохоронних витрат є відношення річного обсягу повного економічного ефекту (тобто суми економічних ефектів i-ГО виду від запобігання або зменшення втрат на j-му енергетичному об'єкті)

до еталонних витрат, що викликали цей ефект (тобто до суми річних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень в об'єкти природоохоронного призначення К, приведених до річної розмірності за допомогою нормативного терміну окупності ). Отже,

(7.28)

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи Ек може бути розрахована за формулою

(7.29)

Приклад 14

Визначимо абсолютну ефективність усіх природоохоронних витрат та капітальних вкладень у систему оборотного водопостачання енергетичного підприємства, якщо капітальні витрати становили 4,8 млн грн, щорічні поточні – 26 тис. грн, економічні ефекти від зниження забруднення води та її економії становлять 48 і 85 тис. грн/рік. Нормативний термін окупності витрат = 10 років.

Абсолютна економічна ефективність усієї величини природоохоронних витрат становить= (48 + 85) / (4800 / 10 + 26) = 0,2628, або 26,28 %.

Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень становить = (48 + 85 – 26) / 4800 = 0,0223, або 2,23 %.

Показником порівняльної економічної ефективності заходів щодо охорони навколишнього середовища в енергетиці є мінімум приведених витрат з урахуванням приведення витрат, різних за часом здійснення, за нормативним терміном окупності . Зворотна величина останнього – нормативний коефіцієнт приведення витрат показує, яка частина капітальних вкладень має обов'язково скуповуватися за 1 рік.

Приклад 15

Використовуючи приведені витрати, визначити порівняльну ефективність двох альтернативних за результатами природоохоронних заходів, якщо капітальні витрати за першим заходом становлять = 1,2 млн грн, за другим -= 800 тис. грн. Поточні витрати за варіантами: = 120 тис. грн, С2 = 215 тис. грн. Нормативний коефіцієнт приведення витрат: =0,1.

Приведені витрати за варіантами заходів:

= 1200 • 0,1 + 120 = 240 тис. грн;

= 800 • 0,1 + 215 = 295 тис. грн.

Відповідно до критерію мінімуму приведених витрат кращим є перший варіант.

При розроблені планів показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів порівнюються із відповідними галузевими нормативами і нормативами передових підприємств.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші