Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види енергетичних прогнозів

Прогнози можуть розрізнятися за метою, характером, обґрунтованістю (розрахунковою основою), тривалістю періоду, на який розробляється прогноз, залежністю і впливом об'єкта прогнозування на суміжні об'єкти й сфери. Виходячи з низки наявних пропозицій для вирішення практичних завдань, може бути використана така класифікація прогнозів (рис. 11.1):

  • 1) за ступенем імовірності розрізняють:
    • гіпотетичні прогнози, основу яких становить вивчення загальних тенденцій розвитку науки і техніки та у складанні яких велику роль відіграють експертні оцінки фахівців, отримані значною мірою за допомогою інтуїції, тобто чуття, здогаду, проникливого передбачення, що базуються, однак, на знанні предмета;
    • аналітично-розрахункові прогнози, які на відміну від гіпотетичних базуються на аналізі динаміки наявних статистичних показників і різних розрахунків, здійснюваних за допомогою: екстраполяції, інтерполяції, обробки динаміки статистичних рядів показників, кореляційних залежностей, зіставлення показників прогнозованого об'єкта з іншими об'єктами спостережень;
    • планово-розрахункові прогнози, найбільш типовим видом яких є прогнози виконання плану. Основу планово-розрахункових прогнозів, як правило, складають різні варіанти вихідних подій.

Класифікація прогнозів (Мельник та ін., 2006)

Рисунок 11.1 – Класифікація прогнозів (Мельник та ін., 2006)

Приклад 1

План ГОЕЛРО передбачав розвиток електроенергетики, виходячи з максимальної одиничної потужності енергоблоку: парова турбіна – генератор потужністю 10 тис. кВт. Але вже у 1928-1929 pp. з'ясувалося, що основою електрифікації найближчими роками будуть блоки по 25- 50 тис. кВт. Зміна цієї вихідної позиції, а також темпів загального економічного підйому країни дала можливість прогнозувати з дуже великою точністю дострокове виконання плану (Нелидов, 1979).

Складання будь-якого плану супроводжується певною мірою прогнозом виконання плану. Для цього до всіх основних форм усіх видів планів вводиться графа "очікуване виконання плану попереднього періоду", що підкреслює ймовірні моменти, властиві будь-якій формі планування. Ступінь цих відхилень від первісних даних, як правило, невеликий. Тому можна вважати, що здебільшого планово-розрахункові прогнози мають високий ступінь точності;

  • 2) за тривалістю циклу прогнозування прогнози доцільно розподілити так:
    • прогнози на дуже віддалену перспективу, наприклад, в енергомашинобудуванні на термін понад ЗО років;
    • довгострокові прогнози в електроенергетиці переважно на термін понад 15 років;
    • короткострокові прогнози на терміни переважно від 1 до 5 років.

Приклад 2

Типовим прикладом короткострокового прогнозу для електроенергетики є прогноз стану водного режиму в річках країни й окремих районів, а звідси – розподілу вироблення електроенергії між гідравлічними і тепловими станціями за місяцями року, окремими видами і потужностями енергоустаткування, зокрема використовуваного при базовому і піковому навантаженнях.

  • 3) за масштабністю прогнозування прогнози поділяються на сублокальні, локальні, суперлокальні, субглобальні і глобальні. Приклад сублокального прогнозу – прогноз роботи виробничої бригади щодо виконання плану. Приклад глобального прогнозу – визначення впливу науково-технічної революції на економіку світу. Щодо енергетики, то доцільно використовувати таке угруповання прогнозів за розмірами і масштабністю:
    • сублокальні прогнози, що обмежуються даними розвитку одного енергетичного підприємства;
    • локальні, що передбачають прогнози у межах усієї енергетики;
    • глобальні, що охоплюють усі рівні прогнозування в електроенергетиці з урахуванням взаємного її впливу і всього національного господарства;
  • 4) виходячи з методичних особливостей розроблення та різної вихідної інформації всі типи прогнозів утворюють три основні групи:
    • прогнозування за допомогою статистичних методів. Воно ґрунтується, як правило, на достовірних вихідних даних, наявній динаміці розвитку певної сфери досліджень, матеріального рівня виробництва, ресурсів тощо, виявленні кількісних тенденцій подальшого розвитку прогнозованого об'єкта шляхом застосування статистичних методів: екстраполяції з різними її модифікаціями, інтерполяції, експонентного аналізу й ін.;
    • прогнози, здійснювані переважно на основі експертних оцінок фахівців, зокрема за допомогою різних видів анкетування та їх подальшої обробки, головним чином за допомогою математичної статистики;
    • прогнози, розроблення яких ведеться одночасно статистичними й експертними методами (комбіновані) з використанням проектування моделей і застосування зворотного зв'язку для усунення можливих помилок у судженнях експертів (Глівенко та ін., 2004; Касьяненко та ін., 2006).

Використання прогнозів різних типів, їх поєднання для створення адекватних ситуації суджень щодо розвитку енергетичної галузі у майбутньому залежить від завдань, що ставляться при розробленні тог о чи іншого прогнозу, та певною мірою визначає застосовувані методи розроблення прогнозів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші