Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зниження втрат напруги

Втрати напруги ΔU на ділянці електричної мережі визначаються так:

(13.7)

де Р – активна потужність, кВт; Q – РП, кВАр; R і Х– відповідно активний і реактивний опори ЛЕП, Ом; – номінальна напруга мережі, В.

Активні й реактивні опори практично постійні, а активна й реактивна потужності змінні, причому характер цих змін може бути різним:

  • – при повільній зміні навантаження відповідно до її графіка – відхилення напруги;
  • – при різко змінному характері навантаження – коливання напруги;
  • – при несиметричному розподілі навантаження за фазами електричної мережі – несиметрія напругу трифазній системі;
  • – при нелінійному навантаженні – несинусоїдальність форми кривої напруги (Ланцов, 2014).

Зниження втрат напруги досягається:

  • 1) вибором перетину провідників ЛЕП за припустимою втратою напруги;
  • 2) застосуванням поздовжньої ємнісної компенсації реактивного опору ЛІНІЇ (X). Однак це призводить до підвищення струмів короткого замикання при X→0. Завдяки послідовному включенню конденсаторів К (поздовжня ємнісна компенсація) втрати напруги в лінії визначаються за формулою

(13.8)

де – частина індуктивного опору, що компенсується конденсаторами, Ом; – частина напруги, що відповідає активній потужності, В; – зниження втрат напруги за рахунок компенсації реактивної потужності, В.

Таким чином, послідовно включені конденсатори компенсують частину індуктивного опору лінії, тим самим зменшується у лінії і створюється певна додаткова напруга в мережі, що залежить від навантаження.

Послідовне включення конденсаторів доцільне лише при значній РП навантаження при коефіцієнті РП . Якщо цей коефіцієнт близький до нуля, втрати напруги у лінії визначаються в основному активним опором і активною потужністю. У цих випадках компенсація індуктивного опору недоцільна.

Послідовне включення конденсаторів досить ефективне при різких коливаннях навантаження, оскільки регулюючий ефект конденсаторів (величина додаткової напруги) пропорційний струму навантаження й автоматично змінюється практично безінерційно. Тому послідовне включення конденсаторів необхідно застосовувати у повітряних лініях напругою 35 кВ і нижче, що живлять різко змінне навантаження з відносно низьким коефіцієнтом потужності. їх використовують також у промислових мережах із різко змінними навантаженнями (Конюхова, 2002);

3) компенсацією РП (Q) для зниження її передачі електромережами за допомогою КУ і синхронних електродвигунів, що працюють у режимі перезбудження. Регулювальний ефект компенсувальних пристроїв можна визначити за формулою

(13.9)

де – потужність компенсувальної установки.

Крім зниження втрат напруги, це є одним із ефективних заходів енергозбереження, що знижує загальні втрати електроенергії в мережах;

4) регулюванням напруги U у центрі живлення ():

(13.10)

яке здійснюється за допомогою трансформаторів, оснащених пристроєм автоматичного регулювання коефіцієнта трансформації залежно від величини навантаження;

5) напруга може регулюватися на проміжних трансформаторних підстанціях ():

(13.11)

за допомогою трансформаторів, оснащених пристроєм перемикання відпайок на обмотках з різними коефіцієнтами трансформації (перемикання без збудження, тобто з відключенням від мережі).

Перший (/?) і другий (А) способи обираються при проектуванні мережі і не можуть надалі змінюватися. Третій () і п'ятий () способи ефективні

для регулювання при сезонній зміні навантаження мережі, але керувати режимами роботи компенсуючого устаткування споживачів необхідно централізовано, залежно від режиму роботи всієї мережі. Четвертий спосіб – регулювання напруги в центрі живлення () – дозволяє енергопостачальній організації регулювати напругу відповідно до графіка навантаження мережі (Ланцов, 2014).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші