Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Балансування фал

Оскільки до кожної фази підключаються різні навантаження (які найчастіше мають динамічний характер), навантаження фаз ніколи не вдається повністю збалансувати, тобто фази будуть навантажені нерівномірно. При цьому зрушення фаз може бути значним, досягаючи 50 (і більше) відсотків.

Є низка причин, які обумовлюють необхідність балансування фаз. Однією з них є підвищення загального ККД трифазної системи. Вирівнювання струмів навантаження й зниження струму найбільш завантаженої фази здійснюється за рахунок збільшення навантаження фаз, які менше завантажені. Це дозволяє збільшити загальне навантаження системи бо збільшення погодженої встановленої потужності й зміни конструкції фідера.

Контролінг ЯЕ передбачає оцінку відповідності ПЯЕ встановленим нормам, виявлення сторони, що винна в погіршенні цих показників, а також прогнозування розвитку мережі та навантаження на неї у майбутньому зі збереженням ГІЯЕ на нормативному рівні. Контролінг ЯЕ містить:

  • моніторинг ПЯЕ поточну оцінку й аналіз ПЯЕ упродовж довготривалого періоду для надання об'єктивної інформації щодо енергопостачання. Він дозволяє вибрати оптимальні варіанти вирішення проблем надійності та ефективності енергопостачання. Моніторинг ПЯЕ надає попередню інформацію для проведення енергоаудитів як у постачальника, так і споживача електроенергії з метою виявлення деструктора;
  • діагностичний контроль ЯЕ (енергоаудит) – періодичне або одноразове виявлення "винуватця" та причин погіршення ЯЕ, визначення допустимого внеску у порушення вимог стандарту за кожним ПЯЕ, внесення їх у договір енергопостачання та нормалізацію ЯЕ;
  • інспекційний контрачь ЯЕ – як правило, одноразово здійснюється органами сертифікації для отримання інформації про стан сертифікованої електроенергії у мережах ЕК з метою підтвердження того, що ЯЕ упродовж часу дії сертифікату продовжує відповідати встановленим вимогам;
  • оперативний контроль ЯЕ – необхідний в умовах експлуатації, де існують і в найближчій перспективі не можуть бути усунені проблеми погіршення ЯЕ. Оперативний контроль необхідний у точках приєднання тягових підстанцій залізничного та міського електрифікованого транспорту, підстанцій підприємств, що мають ЕП з нелінійними характеристиками;
  • системний контроль ЯЕ – здійснюється диспетчерськими службами електроенергетичних систем (системним оператором) з метою встановлення відсотку (частки) участі кожної електростанції у балансі потужності. Контроль відхилень частоти і напруги на шинах електростанцій у поєднанні з контролем відхилень від заданого режиму за активною і реактивною потужністю повинен розглядатися як обов'язкова умова для об'єктивної оцінки участі конкретної електростанції у забезпеченні ЯЕ (Управление, 2006);
  • комерційний контроль ЯЕ – засіб економічного впливу на винуватця погіршення ЯЕ, за результатами якого визначаються знижки (надбавки) до тарифів на електроенергію за її якість. Його правове і методичне забезпечення повинно бути обґрунтовано нормативними документами.

Контроль, як правило, здійснюється у точці загального приєднання, на межі поділу балансової належності, на виводах ЕП або в іншій точці, взятій за узгодженням між ЕК і споживачем як точка мережі, в якій за наявності претензій будь-якої зі сторін договору енергопостачання буде відбуватися перевірка дотримання договірних вимог за ЯЕ, яка є основою для розрахунків за їх порушення (Красник, 2007).

Сьогодні розроблені унікальні прилади, що здатні не лише визначати і контролювати усі ПЯЕ, а й виявляти сторону, що їх погіршує, та частку її впливу. Умовно усі комплекси вимірювання ПЯЕ можна поділити на стаціонарні та переносні (Герлига, 2011). Сучасні прилади контролю оснащені декількома різноманітними інтерфейсами для зв'язку із зовнішніми більш інтелектуальними пристроями, наприклад, із персональним комп'ютером. Використовуючи такі прилади, необхідно виконати неабиякий обсяг вимірювань із високою швидкістю і одночасною математичною і статистичною обробкою їх значень. Цього можна досягти, використовуючи можливості сучасних інформаційних технологій. Поточну інформацію з місця реєстрації ПЯЕ можна передавати каналами зв'язку на сервер у режимі реального часу. Це дозволить оперативно ухвалювати управлінські рішення. Така інформація повинна бути доступна і споживачам, які мають право знати про рівень ЯЕ, що їм постачається, щоб визначити, яких втрат вони зазнають.

Як основні критерії прийняття рішень щодо вибору проектів із покращання ПЯЕ, як правило, використовують чистий дисконтований дохід, внутрішню норму доходності та строк окупності проектів.

Техніко-економічне обґрунтування установки в електричних мережах приладів контролю ПЯЕ можна здійснювати згідно з методикою (Управление, 2006) таким чином.

Стаціонарні прилади будуть установлені упродовж строку, що не перевищує один рік. Сумарні капітальні вкладення (К) становлять

(13.12)

де – вартість одного стаціонарного приладу контролю ПЯЕ з урахуванням витрат на його установку; – вартість одного переносного приладу; k – кількість стаціонарних приладів, які встановлюються на межах СЕП; l – кількість переносних приладів.

Сумарні експлуатаційні витрати в t-му році (В,) становлять

(13.13)

де – щорічні витрати на технічне обслуговування одного приладу контролю ПЯЕ; – щорічні витрати на обробку й аналіз результатів вимірювання приладів; – витрати на пошук і виявлення винуватців погіршення ЯЕ; – витрати, пов'язані із відшкодуванням збитку, заподіяного споживачам з вини ЕК відповідно до підтверджених на основі результатів вимірювань позовів.

Вартісна оцінка результатів установки приладів за рік t () дорівнює

(13.14)

де – надбавка до тарифу та річне електроспоживання і-го проми

слового споживача, винного в погіршенні ЯЕ;– кількість споживачів, винних у погіршенні ЯЕ; – знижка до тарифу промислових споживачів, обумовлена погіршенням ЯЕ з вини енергосистеми (наприклад, перевищенням максимально припустимих значень відхилення напруги) і скасована енергосистемою після аналізу результатів вимірювань ПЯЕ, виявлення причин погіршення ЯЕ з вини енергосистеми й усунення цих причин; – річне електроспоживання промислових споживачів; – сумарна вартість позовів до ЕК, обґрунтовано відхилених на підставі результатів вимірювань. Коефіцієнт 2 перед знаком суми показує, що за відсутності приладів для визначення ПЯЕ всю відповідальність за погіршення ЯЕ несе ЕК.

Приклад 4

Сумарне річне споживання електроенергії СЕП становить 100 млн кВт•год. Для контролю ЯЕ при середньому тарифі 0,68 грн/кВт год встановлюються 10 стаціонарних і 3 переносних прилади. Частка промислового навантаження СЕП становить 25 %. Ціна одного стаціонарного приладу становить тис. грн, переносного – тис. грн; витрати на обслуговування одного приладу тис. грн/рік; витрати на проведення контролю й аналізу ЯЕ (з урахуванням заробітної плати трьох операторів) – 90 тис. грн/рік; середні витрати на відшкодування збитків від погіршення ЯЕ за позовними заявами тис. грн/рік; очікувана вартість за відхиленими позовами, підтверджених протоколами вимірювань, тис. грн/ рік.

За результатами вимірювань встановлено середнє перевищення нормально припустимих значень відхилення напругина 3 % і коефіцієнтів несиметрії напруги на 1,5 %. Договором передбачена корекція тарифу за електроенергію, що споживається, у вигляді неустойки за погіршення ЯЕ, яка стягується з винної сторони: за погіршення ЯЕ через відхилення напруги – 10 % встановленого тарифу, за коефіцієнтом викривлення синусоїдальної форми кривої напруги – 15%. Визначимо, чи економічно доцільно оснащувати СЕП засобами вимірювання ПЯЕ.

Обчислимо вартість електроенергії, відпущеної підприємствам:

Д = 0,68 – 100 * 0,25 = 17 млн грн.

Виплата неустойки за відсутності контролю за ПЯЕ становитиме:

Н= (0,1 +0,15) • 17 = 4,25 млн грн.

Скорочення виплат за неустойкою в результаті реалізації контролю визначимо з урахуванням того, що виплата за kU у розмірі 50 % впливу буде покладена на 12 % промислових підприємств і відповідно повернеться постачальнику в подвійному розмірі.

Відомо також, що постачальник вживатиме заходів щодо врегулювання напруги, що знизить для нього обсяг виплат за відхиленняна 10 % від тарифу: = (2 • 0,5 • 0,15 * 0,12 + 0,1) 17 = 2,006 млн грн.

Економія в результаті придбання приладів з урахуванням відхилених позовів становитиме:= 2,006 + 0,102 = 2,108 млн грн.

Сумарні річні експлуатаційні витрати становитимуть:

= (10 + 3) • 1 + 90 + 60–163 тис. грн.

Тоді балансовий прибуток становитиме:

млн грн.

З урахуванням податку на прибуток (19%) чистий прибуток становитиме:

тис. грн.

Таким чином, оснащення ЕК засобами вимірювання ПЯЕ є економічно доцільним.

Необхідно зазначити, що наведена оцінка економічної ефективності установки приладів і організація постійного контролю ЯЕ за цією методикою не враховує того, що вироблені на основі оцінки і реалізовані заходи щодо покращання ЯЕ будуть сприяти збільшенню термінів служби й підвищенню надійності роботи електротехнічного устаткування електростанцій і підстанцій, а також устаткування споживачів, тобто дадуть додатковий ефект, який важко піддається визначенню, але в якому зацікавлені як постачальник, так і споживач електроенергії (Управление, 2006).

Реалізація проектів з покращання ЯЕ дозволить ЕК повноцінно надавати послуги з енергопостачання як на національному, так і на міжнародному ринку, що підвищить у майбутньому конкурентоспроможність України у міжнародному розподілі праці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші