Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ВИСНОВКИ

Діяльність енергетичних систем, які охоплюють виробництво, транспортування й кінцеве використання паливно-енергетичних ресурсів, здійснює значний вплив на соціально-економічний добробут суспільства, політичну безпеку держав, визначає коло найбільш вагомих екологічних проблем. Комплексний вплив енерговиробництва та енергоспоживання на суспільно-економічну діяльність приводить до того, що в кінцевому підсумку рівень розвитку суспільства значною мірою визначається ступенем ефективності використання ним енергоресурсів в енергетичних системах.

У сучасній світовій практиці для оцінки рівня енергетичного розвитку держав та його впливу на соціальну, економічну й екологічну діяльність використовуються різноманітні показники, які характеризують з різних боків ступінь використання основних факторів енергетичного виробництва. Найбільш важливими з них є загальне споживання країною енергоресурсів та у розрахунку на душу населення встановлена потужність електростанцій, обсяги імпорту, експорту енергоресурсів, енергоємність валового внутрішнього продукту тощо. У межах окремого енергетичного підприємства на мікрорівні пріоритетного значення набувають показники ефективності використання основних фондів та обігових коштів, рівня собівартості енергетичної продукції, продуктивності праці, цінової політики, обсяги отримуваного прибутку та рентабельність виробництва. Зазначені економічні показники енергетичного підприємства є взаємозв'язаними і разом утворюють єдину систему оцінки економічної ефективності функціонування суб'єкта господарювання. Зокрема, показники використання основних фондів та обігових коштів, продуктивності праці впливають на величину собівартості енергетичної продукції, яка, у свою чергу, визначає рівень ціни одиниці енергоресурсу (енергії). Формування кінцевих економічних результатів діяльності підприємства – прибутку та рентабельності – прямо залежить від ціни одиниці продукції, її собівартості та обсягу реалізації. Сукупність економічних показників діяльності окремих енергопідприємств визначає макроекономічні показники розвитку енергетичної галузі.

Важливу роль у функціонуванні енергетичного комплексу відіграє держава. Враховуючи високий ступінь природного монополізму, властивий енергетиці, основними завданнями державного регулювання у цій сфері є підтримання конкуренції серед енерговиробників, створення правових засад функціонування енергетичних ринків, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, тарифне регулювання, стимулювання енергозбереження як у виробників, так і у споживачів енергії тощо. Для виконання зазначених завдань створюються структури державного управління енергетичним комплексом. В Україні до їх складу належать Кабінет Міністрів та Президент України, Верховна Рада України, Рада національної безпеки і оборони України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, його державні департаменти, національні енергетичні компанії (НАК "Надра України", НАК "Нафтогаз України" тощо), Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України і його підрозділи, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України, місцеві державні адміністрації та ін.

Ефективність функціонування енергетики у межах країни та ступінь енергетичної безпеки держави значною мірою залежить від якості планування і прогнозування макроенергетичних показників. Найважливішим енергетичним документом країни є енергетичний баланс, який пов'язує потоки енергії, що виробляється в країні та надходить у вигляді імпорту енергоресурсів, та такої, що споживається в країні або йде на експорт. Співвідношення експорту й імпорту енергоресурсів, ступінь забезпечення держави енергією власного виробництва визначають енергетичну і врешті- решт політико-економічну незалежність країни.

Ринкові відносини, в умовах яких функціонує економіка України, потребують застосування адекватних методів управління енергетичною галуззю країни. Глибоке проникнення енергетики в усі сфери матеріального і нематеріального виробництва визначає її вирішальну роль у підвищенні ефективності функціонування національного господарства. На сучасному етапі економічного розвитку енергетичний комплекс України потребує вирішення багатьох невідкладних проблем, серед яких диверсифікація зовнішніх джерел постачання енергоресурсів, формування ефективної тарифної політики, раціоналізація структури органів державного управління паливно-енергетичним комплексом, залучення інвестицій у модернізацію існуючих та створення нових основних фондів енергетики, реалізація державної політики енергозбереження, використання економічних методів управління енергетичною галуззю, розвиток "зеленої" енергетики, підвищення надійності й якості енергопостачання та ін. Довготривалими пріоритетами державної енергетичної політики України відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та пов'язаними з нею національними програмами і планами визначені такі напрями, як створення лібералізованих конкурентних ринків енергоносіїв, максимальна реалізація потенціалу енергозбереження, залучення в розвиток паливно-енергетичного комплексу зовнішніх інвестицій, нарощування експортного потенціалу паливно-енергетичного комплексу, наближення українських енергетичних підприємств до норм та стандартів Європейського Союзу, активний розвиток альтернативних енергоджерел тощо. Досягнення цих орієнтирів передбачає дотримання і врахування у практичній діяльності економічних закономірностей розвитку енергетики, активізацію економічного стимулювання реорганізації енергетичної галузі на базі впровадження ресурсота енергозберігаючих технологій.

Важливим напрямом сучасного розвитку енергетики України є підвищення частки в енергобалансі країни альтернативних відновлювальних джерел енергії. З позицій диверсифікації зовнішніх постачальників енергоресурсів та забезпечення зростання енергетичної незалежності держави розвиток "зеленої" енергетики набуває вирішального значення, обумовлюючи необхідність відповідного реформування нормативно-правової бази, створення економічно сприятливого середовища для запровадження альтернативних технологій енерговиробництва й енергоспоживання у промисловості й побуті. Розбудова сектору "зеленої" енергетики також сприятиме вирішенню актуальних проблем забезпечення надійності та якості енергопостачання, що загострюються в міру зростання національного та світового попиту на енергію. Реалізація проектів з покращання якості і надійності енергопостачання на базі запровадження енергозберігаючих та "зелених" технологій дозволить енергетичним компаніям повноцінно надавати послуги з енергопостачання на внутрішньому і зовнішньому ринках, підвищити конкурентоспроможність та енергонезалежність України в умовах глобалізації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші