Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Українська етносоціологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

Сучасне загострення міжетнічних відносин, кризові явища у функціюванні самосвідомості та культури етносів не є випадковими. Вони спричинені нерегульованим розвитком науки, техніки, промисловості, що призвів до порушення рівноваги між етносами та їхнім природним і соціальним середовищем, до зруйнування внутрішньоетнічних структур. Проте водночас він викликав і таке явище сьогодення, як етнічний ренесанс. Тому доцільно саме в контексті цього явища з'ясувати спільнотно-суспільну цінність етнічного.

Припущення безетнічності

Важливо усвідомлювати, що так само як жодна окрема людина не може бути справді соціальною істотою, якщо вона позбавлена ознак етнічності, так і жодна нація не може існувати як безетнічне утворення. Якщо припустити реальність такої абстракції, як безетнічна нація, то перед нами постане фактично велетенське збіговисько манкуртів [10], пам'ять і душі яких є пустими і які не мають:

  • • ні почуття Батьківщини;
  • • ні чуття єдиної родини;
  • • ні почуття вдячності предкам;
  • • ні відповідальності перед нащадками.

Манкурти не усвідомлюють себе часткою певної спільноти, а лише створюють механічну масу населення.

Феномени напіветнічності та деетнізованості

Відомо, що Америка першою зазнала дію неспланованого історичного експерименту, який має застерегти людство. Адже європейці-колоністи:

  • 1) не приросли до коренів тієї культури, яку вони знайшли в Америці на початку колоніальної доби. Навпаки, вони викоренили цю культуру разом з її носіями;
  • 2) не перенесли на нові терени й дух своїх предків, традиціями яких не було освячене їхнє ставлення до чужої землі та її багатств;
  • 3) не ставши продовженням етносів, з яких вони вийшли, не створили й нового етносу.

Проте європейці-колоністи створили нову державу, зі своєю новою історією, на єдиній території і з єдиною (англійською) мовою. І хоча основу цієї держави складали переважно нащадки англосаксонських колоністів, фактично виник конгломерат напівдеетнізованих спільнот, або країна етномаргіналів. Так, уже набагато пізніше від часів першої колонізації, у 1928 р., один з тогочасних знавців Америки писав про те, з якою “разючою легкістю розстаються в Америці іммігранти всіх націй не тільки з "любов'ю до батьківщини та народною гордістію", а навіть і з рідною мовою” [11, с. 188].

Проте й нині етномаргіналізм в Америці – явище доволі поширене. Адже американський спосіб життя, за всіх його переваг, є відчутною мірою безетнічним. Достатньо звернути увагу на те, що за даними перепису населення США 1980 р. шоста частина населення цієї країни назвалася американизмы, тобто людьми без певної етнічної належності, або ж відмовилася вказати своє етнічне походження взагалі [12, с. 49]. Однак кожен знає, що такого етносу, як американці, не існує.

Наприклад, автори книги “Зберігаючи українську самобутність”, говорячи про культурно-гуманітарні зв'язки України з українсько-канадською діаспорою, згадують про подорож по Україні учасників концертної програми “Спадщина-86”. “Найбільш цікавим було те, – пишуть вони, – що у всіх цих заходах взяли участь молоді канадці українського походження. До речі, лише за деяким винятком, англомовні... У багатьох із них, безумовно вже асимільованих, прокидається зацікавленість Україною і українством взагалі” [13, с. 87]. Однак ці молоді люди – вже, зрозуміло, не українці. Вони – американці, тобто, на відміну від своїх батьків і дідів-переселенців, – не частково, а вже повністю деетнізовані індивіди.

На перший погляд може здатися, що фактор певної етнічної належності не відіграє у житті соціалізованого індивіда якоїсь помітної ролі. Спробуємо з'ясувати, чи справді це так. Для цього досить стисло викладемо наше бачення взаємовпливу етнічного й економічного факторів у не такій вже й тривалій історії американського суспільства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші