Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Українська етносоціологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Феномен і поняття самосвідомості

Діяльнісно-рефлексивна природа самосвідомості

Розвиток самосвідомості є розвитком феноменального “Я” індивіда, але це “Я” виникає, постає, утверджується, лише діяльнісно опосередковуючись своїм “не-Я”, лише виявляючи у ньому “своє інше”, лише наповнюючи себе почерпнутими через “не-Я” смислами, тобто образ “Я” включає в себе соціальні компоненти, “джерелом яких є взаємодія індивіда з іншими людьми” [6, с. 33]. І навпаки, “відмінність Я і не-Я існує скрізь, де є індивідуальна самосвідомість. Людина... пізнає себе лише завдяки результатам своєї – спільної з іншими людьми – діяльності. Самосвідомість, яка не ґрунтується на реальній діяльності, виключає її як "зовнішню", неминуче заходить у безвихідь, стає "порожнім" поняттям” [7, с. 78].

Діяльнісно-рефлексивна природа самосвідомості, мабуть, і зумовила те, що російський соціальний психолог В. Столін виокремлює у самосвідомості індивіда два аспекти: соціологічний та психологічний.

Соціологічний аспект самосвідомості

Соціологічний аспект пов'язаний з усвідомленням індивідом себе як виконавця певної соціальної ролі, як одного із суб'єктів реалізації технологічного боку культури. Тут його самосвідомість є “формою реєстрації своєї відповідності технологічному процесу” [8, с. 102]. Тобто ми б уточнили: індивід не може не постати у своїй самосвідомості тим, ким він насправді є у суспільстві – типізованим, певною мірою конформованим суб'єктом спільної соціальної діяльності. Проте водночас – залученим, “допущеним” до цієї діяльності й включеним через неї у певну соціальну суб'єкт-групу. Інакше кажучи, тут маємо справу із самосвідомістю індивіда як особистості, констатуючи той факт, що “взаємозв'язок індивідів у рамцях технології забезпечує тотожність систем оцінок інших людей та самооцінок” [Там само, с. 101].

У зв'язку з виокремленням соціологічного, особистісного шару самосвідомості індивіда, ми спеціально звертаємо увагу на те, що у цьому шарі індивід постає сам перед собою як залежна, неавтономна, певним чином знівельована соціальна величина. Тут можна вгледіти щось споріднене з общинною свідомістю й самосвідомістю, а саме: ясно виражене усвідомлення своєї приналежності до конкретної спільноти. Відмінність, проте, полягає в тому, що, ідентифікуючи себе з цією спільнотою, сучасний індивід включає в цю ідентифікацію лише відносне протиставлення себе разом зі “своєю” спільнотою іншим спільнотам та індивідам, що до них входять. Це пов'язано з розумінням і визнанням не тільки відмінностей, а й певної “спорідненості” з цими спільнотами – й саме при входженні разом з ними у великі соціальні групи й у суспільство загалом. У самосвідомості ж первісного індивіда його “Я” досить жорстко ідентифікується з “Ми”, й цьому синкретичному “Я-Ми” так само жорстко протиставлені всі “Вони” як “чужі”.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші