Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Українська етносоціологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

Передумови організаційних зрушень у Західній Європі

Почнемо з нагадування, що ідентифікація є, зокрема, процесом відокремленого зіставлення, а то й протиставлення. Що ж стосується у цьому сенсі західноєвропейської самоідентифікації, або “уявлення Європи про саму себе”, то для нього, як вважає західноєвропеєць Дітер Лангевіше – сучасний німецький історик, “характерне... типове почуття культурної переваги, на основі якого Європа визначає себе, розмежовуючися зі Сходом. Саме таке європейське самосприйняття породило ідею культурної місії Європи. Ідея ця завжди була експансіоністська й рідко коли гребувала нагодою здійснити силою свої претензії на перевагу. Це – неперервна лінія, що тягнеться через усю історію аж до сьогодення й від сьогодення далі” [7, с. 182]. Як можна помітити, Лангевіше говорить про географічний регіон, ніяк не об'єднаний якимось єдиним політичним кордоном і спільною державністю, але який, попри це, вже має певну єдину ідентичність. Отже, чи є єдність цього регіону тільки географічною?

Як стверджує Дітер Лангевіше: “"Східна Європа" – це поняття, створене в Західній Європі... Той, хто дивиться з боку Заходу, під "Східною Європою" розуміє не лише означення просторове... У мовному світі Заходу слова "Східна Європа" нагадують про певну відстань – культурну, соціальну, а також конституційно- політичну. ... Це визначення стосується сфери культури, а не географії” [Там само, с. 181, 182]. Отже, існування певної культурної, соціальної, конституційно-політичної схожості вже задовго до початку організованих інтеграційних процесів сформувало феномен західноєвропейської регіональної ідентичності. І це формування відбувалося водночас із постійним укріпленням як самих національних держав Західної Європи, так і демократичних засад існування їхніх суспільств. У нинішніх умовах ці держави з їхніми суспільствами і їхніми національними ідентичностями досягли стадії зрілості. На разі створення нових організаційних форм і, можливо, – нових форм ідентичності.

Прогнози змін, або про минущість націй і національної ідентичності

Е. Сміт вважає, що “стан сучасної Європи свідчить про розпад її організації, її економічного й політичного порядку” [22, с. 171]. Можливо так йому бачиться певна втрата націями Європи їхньої державної самостійності? Адже, на думку Габермаса, “унаслідок руйнівних примушувань та імперативів світового ринку, внаслідок розширення мережі світової комунікації та розвитку засобів сполучення зовнішній суверенітет держав, хоч як би він обґрунтовувався, сьогодні й без того став анахронізмом'' (курсив автора. – Ред.) [13, с. 215].

Проте виникає питання: “Якщо “зовнішній суверенітет держав став анахронізмом”, то чи не є це початком процесу зникнення націй з їхніми національними ідентичностями?” Фактично Габермас відповідає на це питання ствердно. Так, віддаючи належне сучасній нації, “як першій сучасній ... колективній ідентичності” [16, с. 326], він, разом з тим, послідовно обстоює ідею її минущості: “Спокійний і справедливий світовий та всесвітньоекономічний порядок, – пише Габермас, – годі уявити без ... громадянського суспільства, що досягло мобільності у світовому вимірі. Відтак напрошується конкурентне прочитання, згідно з яким національна держава має бути радше "знятою", ніж скасованою” [13, с. 185].

І, слід визнати, що тут він не є оригінальним. Так, Е. Сміт у статті “Націоналізм та історики” цитує Е. Ренана, який теж вважав, що “нації не вічні. Вони мали початок, будуть мати й кінець. Можливо, їх заступить конфедерація європейських країн. Проте це не є законом теперішнього (ХІХ-го. – О. Н.) століття. Тепер існування націй добре, навіть потрібне...” [22, с. 173]. Зрозуміло, що таке ж майбутнє Е. Ренан накреслював і національній ідентичності. Але у який спосіб має здійснюватися процес об'єднання?

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші