Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Українська етносоціологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Національно-суспільне підсвідоме

Не “національні архетгаїи”, а “національно-суспільне підсвідоме”

Тут вважаємо за важливе перш за все підкреслити, що Юнгові архетипи, складаючи зміст колективного несвідомого (за нашим потрактуванням – підсвідомого), мають міфологічний характер. При цьому, прямуючи дослідницьким шляхом від первісно-інстинктивного через етнічне до національного і водночас від етнонаціональної ментальності до етнонаціональної архетипності, ми повинні взяти до уваги ту обставину, що поняття національного, яким на сьогодні позначається порівняно нове історичне явище, ніяк не сумісне з такими поняттями, як “первісна інстинктивність”, “сива давнина”, а разом з ними і з поняттям “архетипність” (“першообразність”).

Відтак, з одного боку, відповідно до того змісту, яким нині наповнюється поняття “нація” (власне – “політична нація”), ми вважаємо за недоцільне вживати вираз “національні архетипи”, але, з іншого боку, не можна не визнати креативність ідеї колективного підсвідомого з його символічними смисло-змістами міфо-легендних образів. Отже, у світлі цих міркувань найдоцільнішим видається вживання поняття “національно- суспільне підсвідоме”, яке не наповнене архаїчними змістами- сенсами.

Свідоме формування національно-суспільного підсвідомого як сучасна міфотворчість

Процес творення національно-суспільного підсвідомого (принаймні для більшості сучасних європейських країн) не можна зрозуміти, абстрагуючись від тієї визначальної ролі в цьому процесі, що її відіграють міфи титульного етносу. Маючи на увазі саме цю обставину, Ентоні Сміт стверджував, що “потреба викувати... зв'язну міфологію й символізм культурно-історичної спільноти всюди стає найголовнішою умовою національного виживання та єдності. Без етнічного родоводу майбутня нація розпадеться” (виділення і курсив автора. – Ред.) [17, с. 51]. Більш за те, на його думку, “міфи про етнічну обраність становлять найголовніший засіб самооновлення, а звідси й виживання... Етноси, яким... бракує таких міфів (або ж вони не спромоглися прищепити ті міфи широкому загалові), здебільшого поглинаються іншими спільнотами після втрати своєї незалежності” (тобто, зрозуміло, – державності. – О. Н.)” [Там само, с. 45].

Власне кажучи, Е. Сміт веде мову про те, що титульний етнос, який складає ядро сучасної європейської політичної нації, з необхідністю повинен спиратися на свідомо створюваний міф про своє надзвичайне призначення або про свою особливу місію в історичному процесі. І лише за такої умови він здатний об'єднати навколо себе всі інші етнічні спільноти своєї країни, сформувати політичну націю та захистити незалежність своєї держави-нації. З огляду на це визначальний міф титульного етносу реально постає не як суто етнічний, а як все ж таки етнонаціональний міф.

І тут виникає правомірне питання: “Чи не завдяки саме свідомо створеному міфові про свою богообраність єврейському етносу вдалося більше ніж крізь два тисячоліття пронести свою самобутність, відтворити на етнічній батьківщині державність, посісти чільне місце серед інших державно-національних етносів світу?” Тобто виявляється, що біблійне “не хлібом єдиним” означає, що як раніше, так і тепер навіть великі людські спільноти відчувають потребу у власному “колективному підсвідомому, прагнуть такої сакралізації засадових орієнтацій їхнього життя, яка б породжувала його смислонаповнення, тобто породжувала феномен “Призначення”.

Певна річ, будь-яка сучасна національна спільнота, яка, безумовно, чисельніша за свій титульний етнос, свідомо прагне всіма можливими засобами створювати й закріплювати на підсвідомому рівні такі загальнонаціональні міфи про себе і для себе, які б сприяли її консолідації. При цьому маємо зазначити, що такі міфи, які переважно є засадами життєздатності національних спільнот, докорінно відрізняються від більшості сучасних політичних міфів-ідеологем, призначенням яких є маніпулювання суспільною свідомістю (переважно засобами ЗМК).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші