Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • 6.1. Поняття “глобальні проблеми сучасності”
  • 6.2. Глобалізація соціально-економічних проблем.
  • 6.3. Причини виникнення глобальних проблем сучасності.
  • 6.4. Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти.
  • 6.5. Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку.
  • 6.6. Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності.

Висновки

Література

Питання для самоконтролю знань

Ключові поняття та терміни

глобальні проблеми сучасності, глобалізація соціально-економічних проблем, антропогенний вплив, людина і природа, шок майбутнього, футурологія, міжнародний тероризм, людина і суспільство, глобальний розвиток

Завдання та цілі розділу:

  • – проаналізуйте поняття “глобальні проблеми сучасності”;
  • – розкрийте, в чому проявляється глобалізація соціально-економічних проблем;
  • – дайте аналіз причин виникнення глобальних проблем сучасності;
  • – в чому проявляється антропогенний вплив людини на природу;
  • – охарактеризуйте, в чому проявляється “шок майбутнього”;
  • – дайте аналіз причин міжнародного тероризму як глобальної проблеми сучасності.

Поняття “глобальні проблеми сучасності”

Глобальні проблеми сучасності – проблеми, що виникли у другій половині XX ст. в результаті стрімкого розвитку виробничих сил (в умовах НТР) і досягнення таких масштабів суспільного виробництва, коли з'явилася загроза порушення балансу між суспільством і природою, від якого залежить існування і прогрес людської цивілізації. Глобальні проблеми сучасності носять загальнолюдський характер, мають планетарні масштаби виявлення, відрізняються комплексністю, динамізмом, гостротою, тому вирішення глобальних проблем сучасності можливе лише при раціональному використанні національних умов з діяльністю ефективної системи міжнародної співпраці. У зв'язку з цим виникла в 1960-і pp. спеціальна наука – глобалістика – науковий напрямок, предметом дослідження якого слугує походження шляхів вирішення глобальних проблем сучасності, а також макросоціоприродні системи та їх динаміка. Виділяють наступні групи проблем:

  • а) пов'язані із взаємодією людини і природи – екологічна, енергетична, демографічна, продовольча, сировинна. Важливим є усвідомлення проблеми скінченності природних ресурсів і катастрофічного забруднення оточуючого середовища. Підрахунки спеціалістів показують, що енергоресурси Землі виснажуються і їх не вистачить навіть на найближчі 100 років; вирублення лісів у світовому масштабі у 18 раз перевищує приріст; один сантиметр чорнозему накопичується за 300 років, а гине за 3 роки; на кожний квадратний кілометр океанської води припадає 17 т різних викидів з суходолу; 80% всіх хвороб викликані недоброякісною питною водою; викиди шкідливих речовин в атмосферу в США складають 150 млн. т. на рік, в СНД – 100 млн. т.; кислотні дощі і руйнування озонового шару атмосфери – наслідки споживацького відношення людини до природи;
  • б) пов'язані із взаємодією особистості і суспільства – проблема голоду, проблема високої смертності і охорони здоров'я; “забруднення духовного середовища” проживання людства; міжнародного тероризму (згідно з даними ООН, щорічно від голоду в світі вмирає 50 млн. людей; загострюється проблема СНІДу, наркоманії, поглиблення демографічної ситуації на планеті; в кінці XX ст. населення Землі досягло 6 млрд, людей);
  • в) пов'язані із сферою міжнародних відносин – проблема запобігання загрози нової світової війни, скорочення розриву на рівні економічного розвитку між Північчю і Півднем. Дослідники різних країн прийшли до одностайної оцінки, що третя світова війна, якщо вона вибухне, стане трагічним фіналом всієї історії людської цивілізації; найбільш руйнівним наслідком можливого застосування ядерної зброї, а також глобальних аварій в результаті використання атомної енергії загине все живе і відбудеться наступ “ядерної зими”; 5% накопичених ядерних запасів достатньо для того, щоб увергнути планету в екологічну катастрофу. Глобальні проблеми сучасності взаємопов'язані між собою: так, вирішення екологічних проблем неможливо без вирішення економічних питань, економічне відставання країн “третього світу” тісно пов'язано з демографічною проблемою, на загострення екологічних проблем впливає гонка озброєнь, на ліквідацію ядерної зброї слід затратити стільки, скільки було затрачено на все виробництво.

Поряд з терміном “глобальні проблеми” в науковій літературі використовуються і інші терміни: глобальні проблеми людства, глобальні проблеми цивілізації, глобальні проблеми соціального прогресу, глобальні проблеми НТР, глобальні проблеми сучасної епохи, суперглобальні проблеми; адитивні і неадитивні глобальні проблеми, загальнолюдські проблеми, планетарні, універсальні, загальносвітові та інші проблеми. Вже на межі XIX – XX ст. такі діячі науки і культури, як Б. Рассел, А Франс і В. І. Вернадський попереджали про можливі загрози наукового процесу. До кінця 1960-х pp. загострення ряду проблем глобального прогресу масштабу вже усвідомлюється на політичному рівні.

В гносеологічному плані глобальні проблеми розглядаються як теоретичні визначення задач, що витікають із протиріч глобального масштабу. Існування глобальних проблем визначається історичним розвитком людської спільноти; глобальні проблеми людства в самому загальному плані – це проблеми, які виникають із протиріч соціальної форми руху та умов її цілісного буття, існуючими в єдиному просторові часовому континуумі. Загострення суперечностей, неможливість вирішення їх в в рамках даної єдності приводить до руйнування цієї просторово-часової дійсності та соціальної форми руху. Теоретико-методологічною основою аналізу глобальних проблем сучасності слугують:

  • 1) критичне осмислення зростання загроз людству зі сторони науково-технічного прогресу (Б. Рассел, Дж. Оруелл);
  • 2) в 1960-і роки велике розповсюдження отримали футурологічні прогнози;
  • 3) загальна теорія систем, методологічні засади якої були сформовані Л.фон Берталанфі (Р. Ешбі, Е. Лассо, Дж. Форестер); була створена теорія динаміки соціальних систем, в рамках якої були описані методологічні принципи глобального моделювання;
  • 4) для розвитку теорії глобалістики велику роль зіграли праці В. І. Вернадського, а також праці П. Тейлора де Шардена і Дж. Лавлока.

Вчені-глобалісти запропоновували різні варіанти вирішення глобальних проблем сучасності: зміни характеру виробничої діяльності – створення безвідходного виробництва, теплоенергозберігаючих технологій, використання альтернативних джерел енергії (сонця, вітру); створення нового світопорядку, вироблення нової формули глобального управління світовою спільнотою на принципах розуміння сучасного світу як цілісної взаємопов'язаної спільноти людей; визначення загальнолюдських цінностей, відношення до життя людини і світу як вищих цінностей людства; відмова від війни як засобу вирішення суперечливих питань; пошук шляхів світового вирішення міжнародних проблем і конфліктів. В 1970-і pp. були введені в дію різного роду програми, почали працювати місцеві, національні і транснаціональні організації. Розроблена Програма Об'єднаний Націй на захист Оточуючого середовища в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро на першому самміті Землі. Захист оточуючого середовища стає інституціональним і міжнародним.

Глобальні проблеми сучасності – сукупність життєво важливих ідей, проблем, питань, що стосуються всієї земної кулі, від яких залежить подальший прогрес суспільства.

Критерії виділення глобальних проблем сучасності:

  • • йдеться більшою чи меншою мірою про всі життєво важливі інтереси всього суспільства;
  • • проблеми, що зачіпають інтереси всіх держав, людей і кожної людини окремо;
  • • проблеми, що набувають гострого характеру, містять у собі загрозу для позитивного розвитку людства – до його загибелі;
  • • вимагають для свого розв'язання колективних зусиль усіх народів і держав.

Основні групи глобальних проблем сучасності:

  • 1. Інтерсоціальні проблеми, пов'язані з проблемами міжнародних відносин “Схід-Захід”; проблеми збереження миру; установлення справедливості на земній кулі; подолання економічної відсталості багатьох країн, що розвиваються; розв'язання проблеми “багаті – бідні”.
  • 2. Проблеми, пов'язані із взаєминами особистості й суспільства: боротьба з голодом і недоїданням; вирішення нагальних проблем охорони здоров'я й освіти; захист від забруднення навколишнього середовища;
  • 3. Проблеми, пов'язані із взаємодією людини і природи: пов'язані з обмеженістю можливостей навколишнього середовища, що не в змозі витримувати навантаження антропогенного характеру; проблеми: екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, енергетична, демографічна; проблеми розумного освоєння Світового океану й Космосу.

Для вирішення цих проблем необхідно об'єднати зусилля комплексу наук, що мають міждисциплінарний характер; розвивається наука “глобалістика” – як дискурс вирішення глобальних проблем. Глобальні проблеми сучасності свідчать про необхідність переходу до нового типу культури. Саме глобалістика покликана розробити практичні рекомендації для розв'язання глобальних проблем сучасності. Загострення глобальних проблем свідчить про граничні навантаження антропогенного характеру, які природа вже неспроможна більше витримувати; це призводить у наш час до деградації природного середовища, що має незворотний характер.

Найбільш серйозні, хворобливі й глобальні злами, що мали максимальний вплив на світову політику, породили такі проблеми:

  • 1. Геополітичні: атлантизм – Євразія;
  • 2. Соціально-економічні: багата Північ – злиденний Південь;
  • 3. Расові й етнічні – національні;
  • 4. Конфесійні – межрелігійні;
  • 5. Внутрішньосистемні – у рамках родинних культур.

Актуальність вирішення глобальних проблем залежить від дії цілого ряду факторів: різкого прискорення процесів суспільного розвитку; сукупності проблем усього людства, від вирішення яких залежить розвиток усієї цивілізації; демографічних проблем: 1960 р. – 3 млрд. чол. населення; 1975 р. – 4 млрд; 1987 р. – 5 млрд; 1993 р. – 6 млрд; кінець XXI століття – 11-12 млрд. Понад 4/5 світового приросту населення припадає на країни, що розвиваються; посилюється нестабільність у світовій економіці; на країни, що розвиваються, припадає 90% загальносвітової кількості людей, які голодують або недоїдають. Від успішного вирішення глобальних проблем залежить виживання цивілізації, її подальший стійкий

розвиток і скорочення ризику самознищення. Глобальні проблеми розгортаються під впливом політичних, економічних і соціокультурних суперечностей, породжені конкретним суперництвом різних країн, суспільних і культурних систем, політичних і військових блоків і потребують співпраці. Таким чином, до глобальних проблем сучасності слід віднести: досягнення стійкого розвитку світу; екологічна; енергетична; продовольча; сировинна; демографічна; боротьба із злочинністю; війни і миру; тероризму; соціальної організованості людства.

Джерела глобальних проблем сучасності дещо умовно поділити на дві групи: поглиблення суперечностей між людиною та природою (екологічні, продовольчі, енергетичні та деякі інші проблеми) та у відносинах між людьми (проблеми війни та миру, захисту і розвитку духовного середовища, демографії, боротьби зі злочинністю тощо). Набуття цими сурепечностями характеру глобальних проблем сучасності зумовлене безпрецедентним загостренням протиріч людської діяльності, зростанням масштабів ї неконтрольованого впливу на природне суспільне середовище, реальною загрозою, перетворення наслідків цих процесів на невідворотні “ядерна зима”, вичерпання ресурсів, зникнення озонового шару та ін. Як самі глобальні проблеми сучасності, так і визначення шляхів їх розв'язання мають комплексний, міждисциплінарний характер, і це потребує не лише глобальної інтеграції зусиль всіх країн світу, але й відповідно до вчення В. І. Вернадського про ноосферу – інтеграції філософсько-політичних, природничих і техніко-економічних знань та відповідних сфер людської діяльності.

Глобальні екологічні проблеми – сукупність всезагальних змін природи на планеті, зумовлених бурхливим розвитком чисельності населення, виснаженням природних ресурсів, збільшенням забруднення оточуючого середовища.

До числа найважливіших глобальних екологічних проблем відносяться:

  • 1. Глобальні зміни клімату – частина глобальних змін природного середовища на Землі, зумовлених змінами теплового балансу атмосфери, циркуляції вод океану і круговороту води. В аспекті екодинаміки велике значення надається парниковому ефекту, враховуючи взаємозв'язок між змістом вуглекислого газу в атмосфері і середньою температурою на Землі. Хронологія палеоклімату свідчить про великі зміни кліматичної системи поза впливом людини, зміни клімату відбуваються під впливом парникового ефекту газів, які поступають в атмосферу за останні 2 століття в результаті діяльності людини. Один із аспектів глобальних змін потепління клімату – підвищення середньої температури атмосфери землі, викликане як антропогенними причинами (парниковий ефект), так і природними факторами.
  • 2. Викиди парникових газів – одна з головних причин глобального потепління, оскільки викиди затримують теплове випромінювання Землі, створюючи так званий парниковий ефект. Протягом новітньої історії спостерігається неухильне зростання концентрації парникових газів в атмосфері Землі. Ця проблема стала особливим предметом змісту Кіотського протоколу, що аналізував цю проблему.
  • 3. Використання відновлюваних природних ресурсів (лісів, прісної води, біологічних ресурсів) в масштабах, які перевищують здатність природи до відновлення. Така невідповідність норм вилучення (об'єму добування) природних ресурсів її запасам як внаслідок економічних причин, так і згідно з екологічними параметрами приводить до виснаження природних ресурсів.
  • 4. Виснаження природних ресурсів поряд із всезагальним забрудненням компонентів біосфери ксенобіотипами, а також збільшенням кількості звичних речовин гранично допустимими концентраціями приводять до деградації природних систем (ґрунтів, природних вод, ландшафтів). Деградація ґрунтів – стійке погіршення властивостей ґрунтів як середовища біоти, а також пониження її родючості в результаті впливу природних та антропогенних факторів – може бути розділена на фізичну (погіршення гідрофізичних властивостей ґрунтів, порушення ґрунтового профілю); хімічну (погіршення хімічних властивостей ґрунтів, забруднення ксенобіотиками та ін.); біологічну (зниження видової різноманітності, порушення оптимального співвідношення різних видів ґрунтової мезофауни і мікроорганізмів, забруднення ґрунтів патогенними мікроорганізмами, погіршення санітарно-епідеміологічних показників).
  • 5. Скорочення біорізноманітності, тобто загибель багатьох видів (особливо великих тварин) внаслідок безмірного непомірного знищення, а також знищення природних місцепомешкань тварин і рослин людиною, що є однією з ознак деградації природних систем. Втрата різноманітності приводить до втрати генофонду. Важливим заходом в інвентаризації і розробки заходів щодо охорони рідкісних і зникаючих біологічних видів є міжнародна національні і регіональні Червоні книги.

Таким чином, вчені глобалісти виокремлюють серед загальнолюдських проблем три основні групи проблем.

Перша група включає проблеми, пов'язані зі сферою міжнародних відносин і відображають властиві їй суперечності і об'єктивно необхідні перетворення. У вирішенні фундаментальних всесвітніх задач цього типу особливу роль відіграють політичні передумови.

Друга група включає в себе глобальні проблеми, сферу виникнення яких складають взаємовідносини особистості і суспільства. Це проблеми безпосередньо стосуються перспектив людини та її майбутнього.

До третьої групи відносяться проблеми в сфері взаємодії людини і природи. Це проблеми незбалансованості потреб життєдіяльності людей і можливостей оточуючого середовища. Для вирішення даних питань всесвітнього масштабу поряд з політичними важливого значення набувають науково-технічні передумови.

Для вирішення глобальних проблем необхідно проведення світовою спільнотою цілеспрямованої узгодженої політичної стратегії, в якій слід виокремити два напрямки: 1) науково-технічна політика;

2) світова і національна політика. Ефективна науково-технічна і економічна політика, що базується на досягненнях науково-технічного прогресу і передових формах організації світового господарства, являють собою важливу умову для вирішення екологічної, сировинної, енергетичної і багатьох інших планетарних проблем.

В цьому процесі сьогодні виокремилося два напрямки:

  • 1) удосконалення і модернізація традиційних для нашого часу способів використання сировини та енергії, оброблення різних матеріалів, а також захист оточуючого середовища;
  • 2) створення принципово нових технологій для застосування в певних сферах.

Таким чином, аналіз глобальних проблем сучасності потребує подальшого виокремлення соціально-економічних проблем сучасності в контексті глобалізації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші