Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Глобалізація соціально-економічних проблем

Незважаючи на небачене благоденство, яке досягнуте в багатьох країнах завдяки технічному прогресу і глобалізації виробництва і фінансів, ні урядам, ні Організації Об'єднаних Націй, ні приватному сектору не вдалося знайти ключ до ліквідації тієї хронічної бідності, яка тримає в своїх лещатах більшість людства. Більш того, нинішні дисбаланси світової економіки створюють серйозні загрози для майбутньої міжнародної стабільності: дисбаланс в розподілі багатства, незбалансованість сил економічної інтеграції і політичної фрагментації, дисбаланс між впливом людства на загальнопланетарні системи життєзабезпечення і можливостями таких систем. Глобалізація – процес формування в світовому масштабі єдиного фінансово-інформаційного простору на основі нових, переважно комп'ютерних технологій. Збільшення ролі технологій перетворює фінанси з головного джерела ринкової сили в її слідство. Конкурентоздатність все більше визначається технологіями, передача і використання яких набагато складніше за передачу і використання грошей. Це створює об'єктивний, технологічно зумовлений розрив між розвиненими і країнами, що розвиваються, який не можна подолати при сучасних умовах розвитку міжнародних економічних відносин.

Даний розрив заглиблюється кардинальною зміною ключових ресурсів розвитку: це вже не простір із закріпленим на ньому виробництвом, а мобільні фінанси та інтелект. Відповідно, ефективне освоєння території – вже не оздоровлення суспільства, що знаходиться на ній, але, навпаки, вилучення (звичайно через кризу) його фінансів, інтелекту. При цьому прогрес більш розвиненого суспільства йде за рахунок деградації, що освоюється, і масштаби деградації, як завжди при розвитку за рахунок руйнування, перевершують виграш більш розвиненого суспільства.

Глобалізація якісно змінила співпрацю між розвиненими країнами і тими, що розвиваються: творче освоєння других першими за допомогою прямих інвестицій поступається місцем руйнівному освоєнню за допомогою вилучення фінансів і інтелекту. Осмислення цього переходу породжує поняття “кінцевих країн”, що втратили не тільки найважливіші інтелектуальні ресурси, але і здатність їх виробляти гостроту конкуренції, що об'єктивно посилює сильних і послаблює слабих. Поглиблюючи технологічно зумовлене провалля між розвиненими і країнами (“золотим мільярдом” та іншим людством), що розвиваються, конкуренція з механізму розвитку слабих суспільств перетворилася в механізм їх знищення. Технологічний прогрес, посилюючи на етапі глобалізації ринкову конкуренцію до нестерпного для основної маси людства рівня, підриває його розвиток і робить його несприйнятливим до власних досягнень. Тим самим він обмежує себе тільки розвиненими країнами, причому, загострення конкуренції в перспективі веде до звуження кола цих країн, а обмеженість ринків збуту дорогої високотехнологічної продукції, що виробляються відносно благополучними країнами, вже зараз починає гальмувати технологічний прогрес.

Глобалізація злочинності

Організована злочинність набула глобальних масштабів і охопила всі країни і континенти. Цьому сприяла технічна модернізація злочинності: супутниковий зв'язок, Інтернет, сучасні засоби прослуховування та інші елементи захисту, власні літаки і кораблі надають і й найширші можливості. Глобалізована злочинність особливо активна в наступних сферах:

Наркотики.

Згідно з експертними висновками, обіг наркокартелів складає 400-600 млр. долл. на рік. Тільки в одному Афганістані виробництво опіуму в 1994-1998 pp. складає біля 2500 т. на рік, згідно з даними ООН. Після 2001 р. в Афганістані збільшився наркообіг і зросло виробництво опіуму. Він переробляється в лабораторіях в Пакистані та інших країнах (Туркменістані, Узбекистані, Таджикистані) та йде на експорт в західних країнах. Ще один потік наркотиків проходить із Ірану до Азербайджану, далі зливаються у найважливіший світовий транзитний маршрут постачання наркотиків у Західну Європу, який проходить через Росію.

Торгівля зброєю.

З розпадом біполярної системи зникла загроза світової війни, що привело до сплеску локальних конфліктів на релігійному чи етнічному ґрунті і зростання торгівлі зброєю. На підвищений попит на зброю та інші засоби масового знищення людей здійснює вплив і глобалізація тероризму.

Работоргівля.

Третє місце по обігу займає торгівля людьми. Цьому сприяє як диспропорція в оплаті праці між багатими і бідними країнами так і торгівля “живим товаром”, тобто проституція. Головні поставщики є В'єтнам, Китай, Росія, Україна. Слов'янські жінки напівлегально і легально працюють в країнах Європи, перш за все в Німеччині, Португалії, Італії, Іспанії. В Західній Європі тільки українок в сфері проституції і пов'язаних з нею послугах працює більше 500 тис. Значна частина жінок продаються в турецькі, грецькі і німецькі борделі, а деяких відправляють у східні (мусульманські) країни. Різке погіршення рівня життя в пострадянських країнах викликало із середньовіччя іншу практику – продаж і доставку в західні країни дітей.

Нелегальна міграція.

Один із найважливіших каналів нелегальної міграції – із країн Середньої Азії через Росію і Україну в Західну Європу.

Ринок антикваріату.

В період нестійкої економіки і основних валют антикварні вироби являють собою надійний засіб вкладення грошей. Із зростанням добробуту Південно-Східних країн до цього ринку після Японії підключилися впливові верстви населення Сінгапуру, Гонконгу, Південної Кореї. Попит на антикваріат диктують люди, а в період бурхливих змін людина звертається до “стабільного” минулого. Крім нелегального переміщення, через кордони картин, ікон, а також предметів і артефактів нелегальної археології все більше розповсюдження отримують крадіжки із музеїв. Ця продукція потім нелегальними каналами поступає із Європи в країни Південно-Східної Азії та США.

Глобалізована злочинність – найбільш швидко зростаюча сфера світової тіньової економіки, яка приносить щорічний прибуток сотні мільярдів доларів.

Глобалізація міграційних процесів – зумовлена глобалізацією світового господарства, збільшення масштабів міжнародної міграції населення, втягнення в міграційний потік все більшої кількості країн, якісні зміни структури міграційних потоків у відповідності з потребами глобалізованого ринку праці. Згідно з оцінками ООН, у 2002 р. у світі нараховувалося 175 млн. міжнародних мігрантів; у порівнянні з 1950 р. кількість міжнародних мігрантів зросла в З рази. В 43 країнах світу чисельність міжнародних мігрантів перевищує 600 тис. чол., в 66 країнах – більше 300 тис. чоловік. Існує точка зору, що саме глобалізація населення, умови якої були створені міжконтинентальними міграціями після відкриття європейцями Америки, поєднала розрізнені частини планети в єдине ціле і, таким чином, виявилася першою і найбільш важливою формою загального світового глобалізаційного процесу. Глобалізація, яка розуміється як певна стадія сучасного розвитку світу, включає в себе дві тенденції: 1) тенденцію лібералізації потоків; товарів і капіталів; 2) тенденцію посилення міграційного переміщення людей. В умовах глобалізації все нові і нові маси людей втягуються на ринки праці, на ринки споживацьких товарів, приводять до формування якісно нових міграційних потоків висококваліфікованих кадрів, розповсюдження у глобальному масштабі діяльності міжнаціональних корпорацій і включення країн світу в загальне інформаційне поле. На фоні жорсткого контролю у відношенні міграції некваліфікованих і низькокваліфікованих кадрів відбувається все більше залучення професійних мігрантів, тобто вчених, вищого управлінського персоналу, інженерів і техніків, підприємців, студентів. Глобалізація виробничих процесів і розповсюдження інформаційних і комп'ютерних технологій приводить до уніфікації вимог до кваліфікації працівників, до зростання ролі сучасних професій для яких національна належність втрачає своє колишнє значення і географічні кордони перестають бути реальним обмеженням при працевлаштуванні. Глобалізація міграційних потоків проявляється також і в тому, що вирішення багатьох проблем, пов'язаних з міграцією, стає можливою тільки на міжнаціональному рівні, при участі більшості країн світу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші