Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

Антропогенний вплив – прямий і опосередкований вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти внаслідок господарської діяльності. Антропогенні чинники вживаються здебільшого стосовно негативних наслідків: 1) забруднення навколишнього середовища; 2) вичерпання природних ресурсів і деградації екосистем; 3) збіднення біорізноманіття; 4) хижацьке знищення лісів; це усі види створюваних технікою і безпосередньо людиною впливів, які пригнічують природу: забруднення внесення в середовище нехарактерних для нього нових фізичних, хімічних чи біологічних агентів або перевищення наявного природного їх рівня:

  • • технічних перетворень і руйнування систем ландшафтів;
  • • глобальних кліматичних впливів.

Б. Коммонер виділяє 5 основних втручань людини в екосистеми: спрощення екосистеми і розрив біологічних циклів; поява генетичних змін в організмах рослин і тварин; введення в екосистему нових видів; концентрація розсіяної енергії у вигляді теплового забруднення; збільшення отруйних відходів від хімічних виробництв. За даними інституту Всесвітнього спостереження (Вашингтон, США), щороку на нашій планеті: втрачається близько 26 млрд, т. родючого шару орних земель; знищуються вологі тропічні ліси на площі 16,8 млн. га.; через нераціональне використання земель утворюється близько 6 млн. га пустель; через кислотні опади пошкоджено ліси на площі 50 млн. га; під загрозою знищення перебуває не менше як 25-30 тис. видів рослин. Особливо гострою стала проблема забруднення навколишнього середовища різними токсинами антропогенного походження.

Антропогенний вплив людини на природу класифікують за різними ознаками: сільськогосподарські, техногенні, рекреаційні, урбогенні. Основні урбогенні негативні чинники – теплові, хімічні, радіаційні, електромагнітні, світлові, звукові, вібраційні, які часто діють одночасно. Над містами здіймаються “гарячі острови” з пилу та сажі, а також газові викиди, що погіршують якість середовища, яке стає шкідливим для здоров'я людей. Антропогенні і кліматичні чинники витісняють природну рослинність, збіднюють тваринні світи, обмежують діяльність мікроорганізмів -деструкторів. Екосистеми великих міст та індустріальних центрів є енергетично субсидованими, їх функціонування залежить від втручання людини (газони, квітники, сади, сквери, захисні смуги, агрокультури). За характером зв'язків розрізняють антропогенні впливи – вітальні і сигнальні, за часом дії – постійні і періодичні; за результатом дії – помітні і катастрофічні. Керування антропогенними впливами може здійснюватися шляхом їх обмеження: через встановлення гранично допустимих навантажень; різних нормативів; введення науково-обґрунтованих режимів природних ресурсів; міжнародного співробітництва (МЛ. Хилько); наукового обґрунтування заходів щодо охорони природи; раціонального природокористування; обмеження негативних наслідків антропогенних змін екосистем; відповідних вимог щодо раціонального використання природних ресурсів; правових принципів охорони довкілля; екологічно обґрунтованих ландшафтно- меліоративних, організаційно-планувальних, природоохоронних заходів; моніторингу навколишнього середовища в Україні. Таким чином, необхідно забезпечити економічне заохочення реалізації суспільних інтересів у сфері національного природокористування за умови ефективної системи пільг та екологічних податків, а також цільового використання одержаних коштів на природоохоронні цілі; спонукати суб'єктів господарювання до екологічно доцільних змін у технологіях їхнього виробництва, а відтак до зниження та припинення забруднення довкілля, а також до компенсації суспільству заподіяної екологічної шкоди; сприяти тому, щоб податкова політика держави була спрямована на наповнення бюджету за рахунок екологічних податків; у 20 країнах – членах ОЕСР застосовується близько 150 таких податків, структуру та ставки яких затверджено національними парламентами; удосконалити ефективність економічного механізму збереження та захисту екологічного середовища, який здійснюється двома шляхами: негативні стимули, які передбачають спеціальне оподаткування шкідливих виробництв, та позитивні, зміст яких полягає в податкових пільгах для тих суб'єктів господарювання, які застосовують природоохоронні технології; сприяти виконанню державної програми “Питна вода України” на 2006-2010 pp., передбачивши надання споживачам якісних послуг водопостачання, зниження забруднення джерел питного водопостачання, створення нормативної бази питної води, розробки різних технічних систем для очищення води, розробки найновіших технологій.

Глобальні зміни природних умов.

Сьогодні спостерігається помітне посилення змін природних умов на поверхні Землі. Ці зміни прослідковуються в різних геосферах (зміни газового складу атмосфери, розвиток потепління клімату, скорочення ольоденіння, зростання швидкості підйому океану, зростання катастрофічних явищ). їх причинами є як природні коливання природних процесів під впливом геліокосмічних і тектонічних факторів, так і зростання активної діяльності людини. Антропогенний вплив став здійснюватися на глобальному рівні. Практично скрізь на земній кулі виявляються наслідки людської діяльності, які проявляються в зміні хімічного складу атмосфери, вод суші і океанів, ґрунтів землі, біомаси і біологічної продуктивності, режиму поверхневих і підземних вод, вологого обміну між поверхнею Землі і атмосферою. Хімічні речовини, створені людиною, у все більшому об'ємі накопичуються на земній поверхні і у водному середовищі, здійснюючи вплив на земну біоту; відбувається збільшення швидкості втрати біорізноманітності. Багато явищ за останні 200 років стали незворотними і навіть загрозливими; світ знаходиться в стані кризи, і більше того – катастрофи, тому виникла сама серйозна проблема людства – проблема його виживання. Із зростанням соціально-екологічної кризи виникає необхідність глибокого аналізу розвитку взаємодії між природними і суспільними процесами з метою визначення шляхів управління ними.

Глобальні зміни оточуючого середовища – зміни в атмосфері, водних об'єктах – рослинному і тваринному світі, ґрунтах, пов'язані з господарською діяльністю людини, які здійснюють несприятливий вплив на економіку і здоров'я людини та інших організмів. Експоненціальний ріст економіки і населення за час цивілізації сприяв змінам у всіх природних середовищах. У XX ст. здійснювався самий інтенсивний ріст, коли більшість показників перевищили всі рівні, досягнуті цивілізацією у попередній період. Величезні зміни відбулися на поверхні суші, перевищуючи зміни, які відбувалися під час останнього максимуму ольоденіння 18 тис. років назад: в результаті господарської експансії на 63% суші Землі знищені природні екосистеми, які замінені на антропогенні системи. Площа лісів за час існування цивілізації скоротилася наполовину. Відбуваються зміни концентрацій газів в атмосфері, в тому числі в ній з'явилися гази, яких там раніше не було – хлорфторвуглеводи (фреони). На всіх континентах у прісних водах зростає концентрація біогенів, що веде до прискореної евтрофікації водних об'єктів. Спостерігається фізична, хімічна і біологічна деградація ґрунтів, яку російський вчений Г. Добровольський назвав “тихою кризою планети”. Відбувається масове знищення видів організмів, так як в природних умовах на рік зникає 1-10 видів. Зараз, як вважають біологи, темпи знищення видів прискорилися до 1000 видів на рік. Таким чином, ресурси, які вважалися поновлюваними, перестали бути такими, вони не поновлюються в межах природних коливань.

Глобальні кліматичні катастрофи – зміни клімату, які приводять до масової загибелі живих організмів. При глобальних кліматичних катастрофах в результаті швидкої зміни клімату відбувається повне вимирання багатьох видів організмів або на всій нашій планеті; або на значній її частині, що охоплює ареали цього ряду представників тваринного і рослинного світу. Найвідоміші причини глобальних кліматичних катастроф – сильні ексклюзивні (вибухові) виверження вулканів і падіння великих небесних тіл. Частіше відбуваються локальні кліматичні катастрофи, викликані атмосферними факторами.

Таким чином, антропогенний вплив людини на природу – це вплив, що здійснює людина на навколишнє середовище і його ресурси внаслідок господарської діяльності. Відомий еколог Б. Коммонер виділяє п'ять основних втручань людини у екологічні процеси: спрощення екосистеми та розривання екологічних циклів; виникнення генетичних змін в організмах рослин і тварин; введення в екосистему нових видів; концентрація розсіяної енергії у вигляді теплового забруднення; збільшення отруйних відходів від хімічних виробництв тощо. Вплив людини на природу може бути як свідомим, так і стихійним, випадковим. Особливої шкоди природі завдають урбогенні та техногенні процеси, зокрема: теплові, радіаційні, електромагнітні, світлові, звукові, вібраційні тощо, які часто діють одночасно.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші