Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Висновки

  • 1. В сучасних умовах симптоми глобалізації появляються у вигляді нових можливостей і загроз, породжуваних суспільними зсувами. Першоджерело глобалізації – індустріалізм, який є історичною універсалією, що надає нові імпульси розвитку, набуті в ході науково-технічної революції. Індустріалізм неминуче уніфікує життя і побут народів всієї земної півкулі; розвиток глобальної економіки з її законами і новим рівнем взаємозалежності істотно змінює статус і характер участі національної держави в економічному житті суспільства. Важливий симптом глобалізації – створення єдиного світового інформаційного простору, що неминуче породжує стандартизацію всіх сторін буття. Одним із самих загрозливих наслідків глобалізації є втрата контролю над соціальними процесами, яка сама по собі не являє собою певного шляху справедливості і ні в якій мірі не гарантує, що всі її наслідки будуть носити виключно сприятливий характер. Більше того, що глобалізація може створювати як передумови глобального процвітання, так і можливість глобальних катастроф. Зокрема, глобалізація не тільки є силою, що руйнує кордони локальних формувань, але і стимулом, який провокує їх пожвавлення. Зростання націоналізму і сепаратизму – реакція на глобалізм, який стає серйозним джерелом напруги та катастроф, які загрожують суспільному життю і життю маси людей. Глобалізація для багатьох народів, які проживають за межами зони економічного процвітання, сприймається з почуттям дискомфорту і тривоги, як тенденція, руйнівні наслідки якої сприймаються більш гостро, ніж позитивні досягнення. В суспільствах, які гостро переживають деструктивні наслідки глобалізації, реакція протесту часто приймає ідеологічну форму антизахідних чи антиамериканських мотивів. Подальше просування на шляху до нових реалій економічного, культурного і політичного життя можливе лише на шляху інтенсивного діалогу між цивілізаціями, традиційно представленими дихотомією Схід-Захід.
  • 2. Глобальна система, що народжується в XXI ст., являє собою нову інформаційно-технічну, науково-політичну і соціокультурну спільноту з її специфічними структурами і процесами, що функціонують і розвиваються в рамках людства з її складним переплетінням світогосподарських і міжнародних відносин. Будучи цілісною і в той же час суперечливою, глобальна система складається із ряду підсистем, розташованих у певному ієрархічному порядку. Ці підсистеми пов'язані між собою і здійснюють відповідний вплив один на одну. Разом з тим кожна із підсистем володіє автономією і здатна функціонувати самостійно, якщо здійснюваний в рамках кожної із підсистем розвиток не чинить перепони для розвитку інших систем. У випадку дисфункціональності будь-якої системи порушується цілісність глобальної системи. Проте це порушення ще не приводить до глобальної кризи, постільки автономне існування інших підсистем хоча і отримує деякий вплив ззовні, проте не втрачає своєї самостійності. Якщо порушення в одній із підсистем вибухають всередині її структури, то відцентрові сили різноспрямованої дії є такими потужними, що здійснюють дисбаланс в інших підсистемах і приводять до хаосу всю глобальну систему як економіки, так і політики.
  • 3. Сучасна світова економіка зазнає глибоких змін: глобалізація ринку, розвиток багатомірної конкуренції, трансформація господарських процесів виявляють застарілі принципи та орієнтири структурування і розвитку суб'єктів світових і національних господарств. Якщо до 70-х pp. XX ст., конкуренція особливо не виявлялася у багатьох галузях і країнах, то сьогодні масштаби її зростання і розширення виходять за межі окремих регіонів світу, загострюючи питання конкурентоспроможності національних підприємств та установ. Глобалізація і розвиток конкуренції створюють не тільки економічні проблеми, але і нові можливості для товаровиробників: постійні інновації, безпрецедентні темпи розвитку найбільш конкурентних сьогодні галузей економіки (електроніки, машинобудування тощо) Японії та інших індустріально розвинених країн зумовлюються посиленням внутрішньої і міжнародної конкуренції. Порівняльні оцінки конкурентоспроможності, з виявленням сильних сторін успішних конкурентів, дозволяють визначити слабості національних суб'єктів світового господарства та уточнити орієнтири подальшого економічного розвитку.
  • 4. Глобальна нерівність виникає в ході процесу глобалізації і породжує транснаціональні форми нерівності. Регіональна нерівність – результат нерівномірного розвитку світової економіки, яка вже давно знаходиться у фокусі уваги політиків і аналітиків. Існує декілька теорій, які намагаються пояснити відсталість і слабий розвиток окремих регіонів світу – класичний марксизм, теорія модернізації, теорія залежності, неомарксизм, лівоструктуралізм, постімперіалізм. Всі ці теорії не позбавлені недоліків і не змогли з достатньою мірою переконаності ні обґрунтувати причини нерівності на інтернаціональному рівні, ні висунути програми їх подолання. Слабкими сторонами цих теорій слід назвати недооцінку внутрішніх соціальних факторів бідних країн; нерозуміння взаємозалежності розвитку і недорозвинутості та унікальності історичного розвитку будь-якого суспільства; зневажання багатоманітності досвідів і різних стартових умов “третіх держав”; небажання розглядати можливі прояви нових форм суспільств, відмінних від країн першого ешелону. Формування глобального багатства і глобальної бідності супроводжується сьогодні глобальною рестратифікацією. Зник, так званий, другий світ (це були країни соціалістичного табору). Третій світ сьогодні також змінився, так як в країнах третього світу виникли нові індустріальні країни, які успішно конкурують з першим світом, до якого відносяться високорозвинені країни. З'явилися найбідніші країни четвертого світу, тобто країни, в яких панує тотальна бідність. Всі ці зміни привели до того, що частина дослідників сьогодні говорить про бідну і багату частину людства, про бідні і багаті країни, що свідчить про те, що глобальна стратифікація глобального суспільства поки ще не створена.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші