Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • 11.1. Міжнародна система у широкому і вузькому смислі слова.
  • 11.2. Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики.
  • 11.3. Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики.
  • 11.4. Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу.
  • 11.5. Україна в системі міжнародних відносин.
  • 11.6. Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука.

Висновки

Питання для самоконтролю

Література

Ключові поняття та терміни

міжнародна система, міжнародні відносини, міжнародна політика, зовнішня політика, внутрішня політика, види міжнародних систем, глобалізація, глобалістика, глобальні ринки, глобалізація економіки, зіткнення цивілізацій, тенденції міжнародної політики, країни “великої вісімки”

Завдання та цілі розділу

  • – проаналізувати сутність міжнародної системи у широкому і вузькому смислі слова;
  • – виділити етапи становлення міжнародних систем;
  • – обґрунтувати сутність та основні параметри міжнародних систем і міжнародної політики;
  • – визначити основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики в умовах глобального розвитку;
  • – визначити сутність зовнішньої політики держави та розкрити основні вектори її політики;
  • – викрити напрями розвитку України як суверенної держави в системі міжнародних відносин;
  • – викрити плюси і мінуси Європейського Союзу і Євразійського економічного Союзу та показати схожість і відмінність інтеграційного будівництва.

Міжнародна система у широкому і вузькому смислі слова

Міжнародна система у широкому смислі представляє собою цілісну сукупність, яка включає: 1) самих різноманітних суб'єктів міжнародної системи: суверенні держави, об'єднання держав, які не є суб'єктами міжнародного права (наприклад, рух неприєднання, “Група 77”, держави, які не мають виходу до моря та ін.); 2) нації і народи, які борються за свободу, незалежність і створення власної державності (наприклад, арабський народ Палестини, народ Західної Сахари, курди); 3) універсальні і регіональні міжнародні міжурядові організації (наприклад ООН, Міжнародна організація праці, ліга арабських держав); 4) державо-подібні утворення (наприклад, Ватикан, у минулому вільні міста Краків і Данциг, Вільна територія Трієст, Західний Берлін); 5) багаточисленні міжнародні неурядові організації (наприклад, Міжнародна асоціація юристів- демократів, “Грінпіс”, молодіжні, жіночі, студентські, ветеранські організації); 6) міжнародні конференції, комітети і комісії, міжнародні суди і трибунали, транснаціональне корпорації, фізичні і юридичні особи різних держав; 7) різноманітні відносини між суб'єктами міжнародної системи – політичні, економічні, торгові, науково-технічні, культурні, конфесійні, інші відносини матеріального і нематеріального характеру у всій їх різноманітності; 8) сукупність правових систем, у тому числі національних, к рамках яких здійснюються різноманітні відносини між суб'єктами міжнародної системи. Умовно міжнародною системою у широкому смислі слід назвати всю земну людську цивілізацію у всій багатоманітності її виявлення, взаємодії і співпраці у рамках існуючих правових систем. Разом з тим, не всі суб'єкти міжнародної системи являються суб'єктами міжнародного права, рівно як і не всі відносини між суб'єктами міжнародної системи можна назвати міжнародними відносинами. До того ж міжнародне право регулює не всі різноманітні відносини між суб'єктами міжнародної системи, а тільки лише особливий вид публічно-правових відносин між обмеженим колом суб'єктів міжнародної системи.

Міжнародна система у вузькому смислі представляє собою цілісну сукупність, яка включає: 1) суверенні держави; нації і народи, що борються за свою свободу, незалежність і створення власної державності; 2) міжнародні, міжурядові організації; 3) державо-подібні утворення – суб'єкти міжнародного права; 3) відносини між суб'єктами міжнародного права – міжнародні відносини; 4) особливу правову систему, що діє в публічно-правових відносинах між суб'єктами міжнародного права, – міжнародне публічне правою. Складовими частинами, чи компонентами, міжнародної системи, є: 1) суб'єкти міжнародного права; 2) міжнародні відносини між суб'єктами міжнародного права; 3) саме міжнародне право.

“Велика Вісімка” або G8 (від англ. Group of Eight, у минулому G6 (Група Шести) та G7 (Група Семи) – група із семи економічно високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада) та Росія, економіку якої Міжнародний валютний фонд станом на квітень 2012 року відносить до числа тих, “що розвиваються” Лідери цих країн регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Крім них у зустрічах бере участь і Європейський Союз, проте він не має права голосувати та проводити щорічні збори. Щороку група проводить зустріч глав урядів та численні допоміжні зустрічі і політичні дослідження. Міністри країн G8 зустрічаються протягом року. Зокрема, міністри фінансів G8 проводять зустрічі чотири рази на рік. Також мають місце щорічні зустрічі міністрів з питань зовнішньоекономічної політики та міністрів з питань охорони навколишнього середовища. Країна-президент групи змінюється щороку у наступному порядку: Франція, Сполучені Штати, Великобританія, Росія, Німеччина, Японія, Італія та Канада. Головуюча країна приймає на своїй території учасників щорічних зборів та оголошує порядок денний. Останнім часом Великобританія та Франція, висловлюють бажання розширити групу та включити до неї п'ять країн, що розвиваються, так звану “Групу +5”: Бразилію, Китай, Індію, Мексику та Південну Африку. Це обумовлено ростом політичного впливу цих держав, який вже не можна ігнорувати. Ці країни у попередніх зустрічах брали участь у якості гостей, такі зустрічі називають “G8+5”. Але станом на 2012 рік жодна з них не було приєднана до G8. Через що вплив “Великої вісімки” вже не має того значення як колись. Натомість все частіше проводяться зустрічі “Великої двадцятки”, яка більш реально відображає стан політико-економічного життя світу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші