Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

Послідовна зміна станів міжнародного політичного життя обумовлена особливостями світового політичного процесу, що є результатом взаємодії всіх політичних інститутів і сил, задіяних у міжнародному житті. У цій взаємодії зіштовхуються різноманітні, іноді цілком протилежні інтереси, ідеологічні позиції, цілі й наміри суб'єктів міжнародного політичного життя, насамперед, держав. Значну роль відіграє й те, що світ розділений на зони політичного впливу держав, об'єднань держав, блоків, які, дбаючи лише про свої інтереси, нерідко суперничають із іншими. Тому, результат взаємодії суб'єктів міжнародного політичного життя може виявлятися в різних тенденціях світового політичного процесу: у тенденціях пом'якшення клімату на міжнародній арені або загострення, протистояння, конфронтації й т.п. У цьому полягає суперечливість і нерівномірність розвитку світового політичного процесу, що ілюструє зміни в міжнародних відносинах після Другої світової війни між капіталістичною й “соціалістичної” системами. Основними тенденціями, які відзначають науковці у розвитку сучасних міжнародних відносин є такі:

  • 1. Зростання національної самосвідомості народів та посилення економічної, соціальної та духовної неоднорідності світу, розпорошеність політичної влади.
  • 2. Збільшення взаємозв'язків та взаємозалежності учасників міжнародних відносин, посилення інтернаціоналізації та цілісності світу.
  • 3. Підвищення конфліктності у міжнародних відносинах та зміна джерел протиріч та війн. Розвиток процесу суверенізації держав призводить до виникнення “гарячих точок” переважно через етнічні конфлікти. Крім національних, соціальних та ідеологічних джерел конфліктів, на думку дослідників, найсуттєвішими стануть культура та релігія.
  • 4. Виникнення глобальних проблем людства (збереження миру, захист навколишнього середовища), вирішення яких можливе лише за умови успішної співпраці народів всього світу.
  • 5. Все більше усвідомлення політиками і народами того факту, що ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, економічних та інших цілей держав, що нині потрібні гуманні підходи до вирішення міжнародних проблем.
  • 6. Формування у людей нового уявлення про шляхи національної безпеки, оскільки в сучасних умовах проблема забезпечення безпеки окремої держави нерозривно пов'язана з проблемою створення умов для всезагальної безпеки.
  • 7. Зростання ролі політичних засобів у вирішенні міжнародних конфліктів, протиріч та проблем, становлення нового світового устрою на принципах демократизації, демілітаризації та гуманізації партнерських стосунків держав.

Надзвичайної актуальності набуває екологічна проблема, обумовлена важливим погіршенням природного середовища. Екологічна криза пов'язана з небаченим прискоренням економічного й технічного розвитку, наслідком чого є посилення експлуатації природних ресурсів, руйнування гармонійних природних зв'язків, отруєння природного середовища. Фахівці висловлюють думку, що за таких темпів зростання природоруйнуючої діяльності людство почне згасати вже з 2030 року.

Небезпечним є колосальний розрив у рівні економічного й соціально-культурного буття між розвиненими й відсталими країнами. Вимагає рішення й продовольча проблема через зростання чисельності населення на планеті взагалі. У дослідженнях експертів відзначається, що в країнах, що розвиваються (проблема голоду там найбільш актуальна), населення зростає швидкими темпами, тоді як економічно розвинені країни перебувають у стані демографічної кризи.

Серед проблем глобального масштабу – боротьба зі СНІДом, наркоманія, міжнародний тероризм. Ці проблеми дали підстави членам Римського клубу (міжнародній неурядовій організації, що виникла в 1968 р. і об'єднує вчених різних країн, які присвятили себе вивченню глобальних проблем) дійти висновку про “кризу цивілізації”, вихід з якої вимагає єдності всіх країн.

Отже, світ перебуває в досить суперечливому стані, якщо тенденція до утвердження нового порядку, безпеки й мирного розвитку країн натрапляє на протидію тенденції до застосування силових засобів у політиці й відносинах з іншими державами. Треба сподіватися, що прагнення людства до самозбереження буде сприяти остаточній перемозі першої тенденції, гармонізує політичне мислення світового співтовариства з новими реаліями.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші