Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Експертизи у судочинстві України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вибухотехнічна експертиза

Вірогідність отриманих експертних висновків багато в чому залежить від своєчасності призначення судової експертизи та правильності й повноти підготовки слідчим, прокурором, судом матеріалів для дослідження. Сьогодні розроблені теоретичні основи судової вибухотехнічної експертизи щодо її предмета, об'єктів дослідження, завдань, які вирішуються під час її проведення. Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Мін'юсту України від 8 січня 1998 р. № 53/5, вибухотехнічну експертизу віднесено до видів судової криміналістичної експертизи.

На практиці під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях дослідження вибухотехнічних об'єктів спеціалістами здійснюється принаймні двічі – у формі попереднього дослідження таких об'єктів спеціалістом-вибухотехніком під час огляду місця події і в межах цієї слідчої (розшукової) дії та під час проведення експертами державних експертних установ судової вибухотехнічної експертизи. Головною метою попереднього дослідження є негайне повідомлення слідчого чи прокурора, який здійснює огляд місця події, про основні властивості та ознаки виявлених вибухотехнічних об'єктів і слідів, надання рекомендацій щодо способів фіксації, вилучення і збереження, а також повідомлення процесуальної особи про ймовірні шляхи отримання інформації, яка має розшукове та доказове значення. Наприклад, якщо на місці події виявлені рештки електронних схем, антени, приймача, то спеціаліст може попередньо висловити свою думку щодо конструкції та принципу дії вибухового пристрою, дистанції, з якої можна було керувати підривом. Своє дослідження спеціаліст-вибухотехнік на місці події здійснює в тих межах, які йому визначає слідчий або прокурор, як процесуальна особа, що керує проведенням огляду як окремої слідчої (розшукової) дії. Отримані за результатами попередніх досліджень, зокрема й проведених експрес-аналізів, дані можуть містити, хоча й короткі і не достатньо інформативні, але науково обґрунтовані відомості щодо причин і обставин вибуху, основних характеристик вибухового пристрою та вибухових чи інших речовин, які використані в його конструкції. Такі дані мають важливе значення і для наступних експертних досліджень.

Отримана під час огляду місця події на стадії попереднього дослідження слідів вибуху інформація потрібна для висунення слідчих версій, проведення оперативно-розшукових заходів, обрання виду й послідовності проведення слідчих (розшукових) дій. Така інформація не відрізняється своєю повнотою і потребує перевірки, зокрема й шляхом призначення та проведення судових експертиз для дослідження слідів і предметів, виявлених під час огляду. Експертні дослідження вибухотехнічних об'єктів, які проводять в лабораторних умовах державних експертних установ чи підрозділів, здатні дати відповіді на більш широке коло питань, розв'язання яких сприятиме розкриттю злочину, пов'язаного з вибухом, або встановленню причини вибуху, що не є кримінальним. Ефективність отриманої від експертів інформації багато в чому визначається не лише правильністю виявлення, фіксації й вилучення слідів вибуху, а й послідовністю призначення тієї або іншої судової експертизи, дотриманням певних вимог щодо їх проведення. Завдання вибухотехнічної експертизи в кожному випадку визначають ситуаційно виходячи з наявних матеріалів кримінального провадження та обставин, які підлягають встановленню й доказуванню під час досудового розслідування з використанням спеціальних знань.

Експертне вибухотехнічне дослідження відрізняється від попереднього дослідження спеціаліста не лише застосованими методами, а й процесуальним значенням отриманих результатів, оскільки висновок експерта є одним з джерел доказів у кримінальному провадженні.

Усі конкретні об'єкти, що підлягають вибухотехнічному дослідженню, зазвичай поділяють на три групи:

  • – вибухотехнічні вироби, матеріали і речовини, з яких вони виготовлені, вибухотехнічні суміші та їх пакування, капсулі і електро- детонатори, підривачі, піротехнічні та імітаційні засоби, саморобні вибухові пристрої і їх залишки після вибуху;
  • – інші матеріали, речовини і вироби, що пов'язані з підготовкою до злочину, зокрема інструменти й пристосування для виготовлення або доведення вибухових речовин і вибухових пристроїв, камуфляж і предмети із слідами вибухотехнічних об'єктів, що залишились після спільного з ними зберігання, пакування, доставки вибухового пристрою до місця вибуху;
  • – предмети речової обстановки з місця події, які мають на собі сліди вибуху, а також знаряддя й інструменти, які були використані для знешкодження вибухотехнічних виробів.

Такий поділ об'єктів вибухотехнічних досліджень на окремі групи спрощує роботу слідчого, прокурора з речовими доказами і дає можливість чітко орієнтуватися у наявних матеріалах. Залучаючи експерта для проведення судової вибухотехнічної експертизи, слідчий, прокурор повинні дотримуватися такої процедури: визначити юридичні та фактичні підстави, а також обрати тактично обґрунтований момент призначення експертизи; вибрати експерта та з'ясувати необхідні дані щодо його спеціальності й компетентності; визначити державну установу (експертний підрозділ), в якій має бути проведена судова експертиза і в якій є відповідні спеціалісти; сформулювати питання, що підлягають вирішенню експертами; скласти постанову про призначення експертизи з вказівкою часу й місця її проведення; підготувати для дослідження матеріали (об'єкти) та зразки для порівняльного дослідження; відібрати, належним чином упакувати й надати у розпорядження експерта окрім вибухотехнічних об'єктів також і матеріали кримінального провадження, необхідні для проведення дослідження.

Судові вибухотехнічні експертизи, як і всі інші криміналістичні експертизи, проводяться виключно у спеціалізованих державних експертних установах (підрозділах), які мають відповідний штат спеціалістів і потрібне для проведення такої експертизи обладнання. При залученні експерта-вибухотехніка для проведення експертизи на слідчого, прокурора покладається обов'язок з'ясування необхідних даних щодо спеціальності та компетенції конкретного експерта. Ці дані встановлюються під час бесіди з ймовірним експертом та з'ясування питання, чи зацікавлений він у вирішенні кримінального провадження, при вивченні документів, що засвідчують його особу, а також підтверджують освіту, спеціалізацію, стаж наукової, практичної та експертної роботи, місце роботи, посаду, яку він займає, тощо. Крім того дані щодо спеціальності та компетенції експерта, який є штатним співробітником експертної установи, надаються його керівником, котрий має право доручати проведення експертизи конкретному співробітнику чи групі співробітників експертної установи, та відображаються в окремій довідці або у висновку експерта.

Для проведення експертизи слідчий, прокурор повинні чітко уявляти обсяг матеріалів, які дають можливість експерту-вибухотехніку виконати дослідження і дійти висновків, давши відповіді на кожне з питань, поставлених на вирішення експерту. До таких матеріалів можуть бути віднесені: речові докази як об'єкти дослідження; зразки, потрібні для порівняльного дослідження, в разі призначення експертиз ідентифікаційного характеру; матеріали кримінального провадження, які містять відомості, потрібні для забезпечення розв'язання питань експертизи.

Значення кожного з об'єктів вибухотехнічної експертизи зумовлене певними факторами, до яких слід віднести: характер зв'язку конкретного об'єкта з подією злочину; обсяг і зміст інформації, яку зберігає в собі об'єкт; можливість розв'язання конкретних питань та їх послідовність; здатність вибухотехнічного об'єкта зберігати на собі сліди і характеристики, потрібні для проведення експертизи.

Судова вибухотехнічна експертиза зазвичай має комплексний характер і потребує залучення спеціалістів, які володіють знаннями в різноманітних галузях науки, техніки, ремесла, що пов'язано із специфічністю об'єктів її дослідження. Так, наприклад, за особливостями ушкоджень тіла людини, що завдані вибухом і виникають на різних відстанях від його центру, судово-медичні експерти можуть діагностувати дистанцію й зону вибуху. Частіше за все для розв'язання завдань дослідження вибухотехнічних об'єктів залучають спеціалістів у галузі хімії та технології виробництва вибухових речовин, металознавства, криміналістики й судової медицини.

Крім того за фактом вибуху часто виникає потреба у призначенні й інших видів судових експертиз, послідовність проведення яких визначають з урахуванням інформативності виявлених на стадії попереднього дослідження ознак різноманітних об'єктів, і потреба у забезпеченні збереженості криміналістичних слідів, які є основними об'єктами наступних досліджень. В іншому випадку важлива для досудового розслідування й розшуку злочинців інформація може бути втрачена, а речові докази – завчасно видозмінені або зруйновані. Запобігти цьому – одна з головних умов правильного криміналістичного підходу до дослідження всієї сукупності ознак об'єктів, котрі мають властивості речових доказів і характеризують їх основні особливості.

Наявність на речових доказах слідів папілярних узорів рук, залишених, ймовірно, особами, причетними до вчинення протиправних дій, зумовлює необхідність проведення дактилоскопічної експертизи, з розв'язанням традиційних для цього виду досліджень питань, до призначення й проведення вибухотехнічних досліджень. Сліди папілярних узорів залишаються після вибуху на окремих елементах пристроїв, котрі з якихось причин не отримали значної деформації і руйнування. У разі проведення вибухотехнічної експертизи до виконання експертного дослідження папілярних узорів, останні можуть бути знищені експертом-вибухотехніком, а натомість на таких об'єктах залишаться сліди особи, яка проводила вибухотехнічні дослідження.

Корисну і важливу інформацію щодо особи – виготовлювача вибухового пристрою може бути отримано в результаті проведення біологічної експертизи виявлених на місці вибуху слідів потожирової речовини, крові, волосся тощо. Дослідження в межах криміналістичної експертизи матеріалів, речовин і виробів з використанням фізико-хімічних методів виявлених на місті події та на окремих фрагментах вибухових пристроїв мікрооб'єктів волокон одягу, слідів фарби, слідів нафтопродуктів та інших паливно-мастильних матеріалів, часток речовин невідомого походження тощо дозволяє отримати інформацію щодо їх природи, виду, матеріалів і властивостей. Зазначені експертні дослідження проводять з використанням відповідних інструментальних методів за розробленими методиками без руйнування та з мінімальним зміненням властивостей об'єктів- носіїв. їх здійснюють у межах вибухотехічної експертизи до проведення хімічних досліджень з виявлення слідів підірваної речовини. У зв'язку з цим основною вимогою, яку висувають до проведення дактилоскопічної, біологічної, фізико-хімічної та інших видів експертиз за фактом вибуху, є забезпечення збереження мікроскопічних кількостей вибухової речовини на досліджуваних речових доказах, які можуть бути ймовірними носіями слідів вибухової речовини, застосованої для вибуху.

Різноманітність матеріалів і речовин, які використовуються в конструкціях вибухових пристроїв, зумовлює потребу в проведенні криміналістичного дослідження з встановлення їх групової належності на основі різноманітних експертних методик. Сліди вибухових речовин в основному досліджують крапельно-аналітичними реакціями, методами тонкошарової хроматографії. Застосовують також газову, газорідинну і рідинну хроматографію, інфрачервону спектрометрію, рентгеноструктурний аналіз. Для визначення компонентів піротехнічних сумішей зазвичай застосовують елементний спектральний і мікро-спектральний методи з використанням сучасного високоточного лабораторного обладнання.

Встановлення конструкції вибухового пристрою і його окремих елементів часто зумовлює потребу в проведенні металознавчого дослідження, яке дозволяє визначити марку використаного для виготовлення пристрою та його окремих елементів, зміни структури металу в результаті вибухового навантаження, а за наявності зварних або паяних швів у конструкції вибухового пристрою можна встановити застосовані зварювальну техніку, матеріали, марку електроду, тип припою тощо.

Доволі часто у кримінальному провадженні, пов'язаному з вибухом, доводиться розв'язувати питання, що відносяться до галузі криміналістичної трасологічної експертизи. Цим видом досліджень вирішують питання діагностики й ідентифікації за слідами на корпусі й окремих елементах конструкції вибухового пристрою інструментів або обладнання, які використані для виготовлення деталей і вузлів, встановлення цілого за частинами.

У разі використання побутових предметів як засобів камуфляжу вибухових пристроїв для дослідження їх залишків може бути призначено комплексну вибухотехнічну й товарознавчу експертизи. Дослідження об'єктів експертами-товарознавцями виконуються до проведення вибухотехнічних досліджень, оскільки встановлений товарознавцями предмет може бути використано експертами-вибухотехніками як порівняльний зразок для точного визначення місця розташування заряду, його маси, способу підриву.

Встановлення природи вибуху, відновлення зовнішнього вигляду підірваного вибухового пристрою, його конструктивних особливостей, принципу функціонування і застосування здійснюється спеціалістами з проведення судових вибухотехнічних експертиз.

Предмет цієї експертизи складають фактичні дані, пов'язані з встановленням належності досліджуваних речовин і виробів до вибухових речовин або вибухових пристроїв, зокрема й до боєприпасів, з визначенням їх уражаючої здатності й ступеня небезпеки в разі незаконного поводження з ними, встановленням рівня спеціальних знань і професійних навиків особи – виготовлювача вибухового пристрою, а в разі спрацювання такого пристрою – також і з відновленням (реконструкцією) предметної обстановки місця події та аналізом ситуації, що передувала вибуху.

Об'єктами вибухотехнічної експертизи є вибухові речовини, вибухові пристрої, боєприпаси, місце вибуху й виявлені на ньому пошкоджені об'єкти й інші сліди вибуху, а також матеріали кримінального провадження. У межах цієї експертизи розв'язують широке коло ідентифікаційних, класифікаційних, діагностичних і ситуаційних завдань.

Ідентифікаційні завдання розв'язують на рівні індивідуальної конкретної тотожності досліджуваного об'єкта і встановлення групової (родової) належності. До таких завдань відносять:

  • – встановлення єдиного цілого окремих фрагментів або елементів вибухового пристрою;
  • – встановлення єдиного (спільного) джерела походження двох чи більше порівнюваних об'ємів вибухової речовини;
  • – встановлення виду й марки досліджуваної вибухової речовини або вибухового пристрою промислового виготовлення;
  • – встановлення підприємства-виготовлювача вибухового пристрою промислового виготовлення;
  • – встановлення загальної групової належності двох чи більше вибухових пристроїв;
  • – встановлення належності слідів, виявлених на досліджуваних об'єктах, предметах речової обстановки місця події, до слідів вибуху.

В процесі розв'язання класифікаційних завдань встановлюють належність досліджуваних невідомих речовин, виробів і слідів до певного класу об'єктів вибухотехнічної експертизи.

Діагностичні завдання експертизи пов'язані з встановленням факту вибуху, його природи і технічної причини, визначенням центру вибуху, встановленням конструкції окремих елементів і підірваного пристрою в цілому, принципу його функціонування, оцінкою маси підірваної речовини, встановленням уражаючих властивостей вибухового пристрою, радіусу вражаючої (руйнівної) дії вибуху, а також встановленням наявності або відсутності у особи – виготовлювача вибухового пристрою спеціальних знань у галузі боєприпасів, хімії й технології вибухових речовин, а також у вибуховій справі.

Ситуаційні завдання вибухотехнічної експертизи розв'язуються в процесі реконструкції ситуації, що передувала вибуху будь-якої природи, в момент вибуху, а також у процесі аналізу ймовірних наслідків підготовленого до виконання але не здійсненого вибуху. До ситуаційних завдань відносять: відновлення обстановки місця вибуху, визначення спрямованості вибуху, відновлення конструкції вибухових пристроїв та їх елементів шляхом реконструкції або реставрації.

На дослідження експертам можуть бути направлені об'єкти, вилучені з місця події, пов'язаної з вибухом або виявленням вибухонебезпечних предметів, або ж будь-які вибухотехнічні об'єкти, виявлені у процесі проведення інших слідчих (розшукових) дій, таких як обшук, слідчий експеримент, чи добровільно видані правоохоронним органам особами, які проходять у кримінальному провадженні як свідки, потерпілі, підозрювані.

У межах вибухотехнічних експертних досліджень може бути проведено експертизу вибухових пристроїв та їх частин і фрагментів, експертизу вибухових речовин та їх слідів або експертизу обставин і місця вибуху.

Інженерно-технічний аналіз вибухових пристроїв та їх частин складається з таких етапів: аналіз зовнішніх ознак об'єкта; вивчення ознак внутрішньої будови; демонтаж об'єкта; дослідження окремих вузлів і деталей, матеріалів і речовин, з яких виготовлені об'єкти дослідження; монтаж, збирання й перевірка працездатності вибухового пристрою. Найбільшу складність становить експертиза, яку проводять з метою встановлення вибухового пристрою за його залишками після вибуху. В такому разі аналізу підлягає весь комплекс слідів прояву дії вибуху. Водночас, окрему складність становить проведення вибухотехнічної експертизи саморобних вибухових пристроїв, які є унікальними, поєднують у своїй конструкції елементи вибухових пристроїв різних типів, і тому можуть виникнути проблеми у визначенні принципу й механізму дії, конструктивних ознак конкретного вибухового пристрою.

Експертизою вибухових пристроїв та їх частин можуть бути розв'язані діагностичні й ідентифікаційні завдання. Для розв'язання діагностичних завдань правомірною є постановка перед експертом таких питань:

  • 1) Чи є наданий на дослідження предмет вибуховим пристроєм або боеприпасом?
  • 2) До якої категорії вибухових пристроїв відноситься предмет, вилучений з місця події (під час проведення обшуку)?
  • 3) Якою є конструкція даного вибухового пристрою?
  • 4) Заводським чи саморобним способом виготовлено наданий на дослідження вибуховий пристрій?
  • 5) Які вражаючі фактори притаманні наданому на дослідження вибуховому пристрою?
  • 6) Чи придатний наданий предмет для використання за цільовим призначенням – вчиненням вибуху, а якщо непридатний, то з яких причин?
  • 7) Якою є причина неспрацювання вибухового пристрою після приведення його в дію?
  • 8) З якого матеріалу виготовлено оболонку (корпус) даного вибухового пристрою?
  • 9) Яким є спосіб підриву наданого на дослідження вибухового пристрою або пристрою, осколки і фрагменти якого були виявлені на місці вибуху?
  • 10) Яким є спосіб приведення наданого на дослідження вибухового пристрою в дію?
  • 11) Чи придатний наданий на дослідження вибуховий пристрій для здійснення вибуху?
  • 12) Якою є причина неспрацювання наданого на дослідження вибухового пристрою?
  • 13) Якими є призначення, галузь застосування, тип вогнепровідних чи детонуючи шнурів, наданих на дослідження?
  • 14) Якими є радіус і характер небезпечного ураження внаслідок вибуху наданого на дослідження вибухового пристрою?
  • 15) Чи можливий самовільний вибух (спрацьовування) наданих на дослідження боєприпасів або вибухового пристрою за певних конкретних умов?
  • 16) Чи має особа, яка виготовила наданий на дослідження вибуховий пристрій, спеціальні знання і професійні навики в галузі вибухової справи, боєприпасів, вибухових речовин тощо?
  • 17) Чи є осколки і деталі, вилучені з місця вибуху, осколками оболонки (корпусу) боєприпасів або вибухового пристрою?
  • 18) Які вид, форму, розміри мав корпус вибухового пристрою чи боєприпасів, осколки яких виявлені на місці події?
  • 19) Які предмети, вироби використані як корпус наданого на дослідження вибухового пристрою або для його камуфляжу?
  • 20) Якщо підірвано боєприпаси, то якими є вид, марка, маса речовини заряду?
  • 21) Якщо підірвано вибуховий пристрій, то якими є його конструкція, вид, маса речовини заряду?
  • 22) Чи є надані на дослідження засоби підриву детонаторами, запалювальними трубками, і чи придатні вони для виконання вибуху?
  • 24) Чи є наданий на дослідження предмет імітаційним засобом, і яким саме?

Для розв'язання ідентифікаційних завдань можуть бути поставлені такі питання:

  • 1) Чи становили єдине ціле частини (осколки), виявлені на місці вибуху, і чи є вони залишками вибухового пристрою або боєприпасів?
  • 2) Чи мають вибуховий пристрій, вилучений з місця події, і пристрій, вилучений у гр. А (виготовлений громадянином А), однакову конструкцію, і чи виготовлені вони з однакових матеріалів?
  • 3) Чи мають вибухові пристрої (залишки вибухових пристроїв), виявлені в різних місцях, єдине джерело походження?

Окремим завданням реконструкції підірваного пристрою при проведенні вибухотехнічних експертних досліджень є визначення геометричних параметрів вибухового пристрою. Спочатку із загальної маси об'єктів, вилучених з місця події, відбирають елементи, які до вибуху входили до складу пристрою або були частинами зруйнованого корпусу, засобу підриву і маскувальної оболонки. Кількісну оцінку окремих елементів підірваного пристрою можна встановити, беручи до уваги ймовірні зміни їх залишків після вибуху в результаті деформації. З використанням металографічних досліджень структури металу можна встановити товщину й інші розміри корпусу. Для розв'язання такого роду завдань експерти використовують інформаційні фонди у вигляді рентгенівських спектрів кристалічних решіток досліджуваних зразків, а також дані щодо змін мікроструктури зразків з різних металів у широкому діапазоні тиску на фронті ударної хвилі.

Експертне дослідження речовин на предмет визначення належності їх до вибухових складається з декількох етапів: віднесення досліджуваної речовини до певного класу вибухових речовин; визначення іонів та елементів індивідуальних і сумішевих з'єднань; визначення групової належності вибухової речовини. Якщо при дослідженні речовини в кількості декількох грамів вдається визначити конкретну вибухову речовину, то для вирішення цього ж завдання, за наявності мікрокількостей речовини (залишків після вибуху), експертний аналіз використаних із злочинною метою речовин становить складне завдання. Складність його зумовлена не тільки малою кількістю речовини, а ще й тим, що на об'єктах ураження їх зазвичай виявляють у складі інших хімічних сполук, що є наслідком хімічних реакцій, які відбуваються після вибуху. Розроблені методики дозволяють проводити якісний і кількісний аналіз речовин, що надходять на дослідження експертам вибухотехнікам.

Для розв'язання діагностичних завдань у межах експертизи вибухових речовин та їх слідів (продуктів вибуху) слідчим, прокурором можуть бути поставлені такі питання:

  • 1) Чи є надана на дослідження речовина вибуховою, а якщо так, то якою саме?
  • 2) Яким є склад наданої на дослідження вибухової речовини?
  • 3) Яким є склад наданої на дослідження піротехнічної суміші, і якою є її уражаюча дія в разі нештатного використання?
  • 4) Чи можуть використовуватись для виготовлення вибухівки надані на дослідження речовини, а якщо так, то у якому сполученні?
  • 5) Чи мав заряд вибухової речовини пристрою, який підірвано (вказати місце, дату), будь-які сторонні включення (цвяхи, кульки, шрот тощо)?
  • 6) Яку кількість вибухової речовини і якої саме застосовано як заряд вибухового пристрою, котрий підірвано (вказати місце, дату)?
  • 7) Яким є спосіб (промисловий чи саморобний) виготовлення наданої на дослідження вибухової речовини?
  • 8) У якій галузі застосовується надана на дослідження вибухова речовина?
  • 9) Чи є можливим самовільний вибух наданої на дослідження речовини, а якщо так, то за яких умов?
  • 10) Чи є на наданих на дослідження об'єктах, що вилучені з місця події, сліди вибухової речовини, і якої саме?
  • 11) Чи можуть бути використані речовини, вилучені у гр. А, для виготовлення вибухової речовини?

Для розв'язання ідентифікаційних завдань експерту можуть бути поставлені такі питання:

  • 1) Чи мають надані на дослідження вибухові речовини загальну родову або групову належність?
  • 2) Чи має вибухова речовина, вилучена у гр. А, єдине джерело походження з вибуховою речовиною, використаною для вибуху (вказати місце й дату)?

Окрема група завдань вибухотехнічної експертизи стосується дослідження продуктів вибуху і горіння, залишки яких відкладаються на різноманітних об'єктах на місці вибуху. Вивчивши такі нашарування, вдається встановити природу спорядження вибухових пристроїв. У продуктах вибуху і горіння конденсованих вибухових систем присутні речовини, що не вступили в реакцію між собою. Виявлення й ідентифікація слідів таких речовин дозволяє встановити природу вибухової речовини, яка була застосована на місці вибуху. При цьому, чим більшою є детонаційна здатність вибухової речовини, тим меншою є доля часток цієї речовини, які не прореагували. До складу таких часток входять як вибухові компоненти, так і різні окислювачі, флегматизатори, барвники. Це дає можливість встановити марку вибухівки.

Експертизою обставин і місця вибуху зазвичай розв'язуються діагностичні завдання, на вирішення яких можуть бути спрямовані такі питання:

  • 1) Чи мав місце у даному випадку вибух боєприпасів чи вибухового пристрою?
  • 2) У якому місці знаходився центр вибуху, а якщо їх декілька – то центр кожного з них?
  • 3) Якою є природа вибуху, що мав місце (вказати місце й дату)?
  • 4) Чи можливе утворення вибухонебезпечної концентрації у приміщенні об'ємом... у випадку витікання побутового газу з газового балону ємністю 50 л?
  • 5) Що було джерелом запалення газоповітряної суміші в конкретному приміщенні, де стався вибух?
  • 6) Скільки вибухових пристроїв або боєприпасів було підірвано на місці події?
  • 7) Чи міг статися вибух вибухового пристрою або боєприпасів за умов, зазначених у показаннях гр. А?
  • 8) Яким способом здійснено підрив вибухового пристрою?
  • 9) Яким способом здійснено підрив засобу ініціювання вибуху?
  • 10) Яку потужність у тротиловому еквіваленті мав підірваний заряд з огляду на результати утворених руйнувань і пошкоджень?
  • 11) Чи могли спрацювати вибуховий пристрій або боєприпаси при транспортуванні внаслідок удару, струсу, нагрівання чи за інших умов?
  • 12) Чи міг вибух (вказати місце й дату) призвести до руйнування стіни, дверей, вікон, заподіяння тілесних ушкоджень гр. Б?

На вирішення комплексної судової пожежо-технічної та вибухотехнічної експертизи ставиться таке питання:

Чи є пожежа на місці вибуху наслідком вибуху або ж, навпаки, – вибух є наслідком пожежі?

Для розв'язання комплексною судово-медичною та вибухотехнічною експертизою може бути поставлено питання:

На якій відстані від місця вибуху вибухового пристрою існувала реальна небезпека для життя і здоров'я людей?

Для правильної оцінки як слідчим, прокурором, так і експертом- вибухотехніком обставин і наслідків вибуху мають надзвичайно важливе значення висновки судово-медичної експертизи.

Доволі часто постраждалими від вибухів є люди, до того ж у великій кількості, і за характером і ступенем їх ушкоджень можуть бути висунуті версії щодо конструктивних особливостей вибухового пристрою, місця його закладення, мети й мотиву вчинення злочину. Залежно від виду й сили вибуху, виду й типу застосованої вибухової речовини та вибухового пристрою, відстані від них до об'єкта ураження картина пошкоджень може істотно різнитися. Вона залежить також від дії всіх факторів вибуху. Деталі підірваного пристрою, частки вибухової речовини можуть міститися на одязі трупа чи потерпілого. У разі призначення комплексної вибухотехнічної й судово-медичної експертизи вибухотехнічні дослідження не повинні виходити за межі компетенції експерта-вибухотехніка.

У кримінальних провадженнях, що пов'язані з вибухом чи виявленням вибухових пристроїв, можуть бути призначені й інші види судових експертиз. Так, об'єктами криміналістичної експертизи можуть бути вибухові пристрої та їх деталі або фрагменти, сліди, виявлені на цих об'єктах, сліди дії вибуху, матеріали й інструменти, котрі могли бути використані для виготовлення, збирання вибухового пристрою або для його пакування чи камуфляжу.

На розв'язання експертам-криміналістам можуть бути поставлені такі питання:

  • 1) Чи є на предметах, вилучених з місця події (на вибуховому пристрої, його деталях, засобах підриву тощо), сліди рук, придатні для ідентифікації?
  • 2) Чи залишені виявлені сліди рук відбитками пальців гр. А?
  • 3) Сліди яких інструментів є на поверхні предметів, виявлених на місці події?
  • 4) Яким з інструментів, що вилучені у підозрюваного, гр. А, залишені сліди на корпусі вибухового пристрою?
  • 5) Чи є на інструментах, що належать підозрюваному, сліди матеріалів і речовин, використаних для виготовлення вибухового пристрою?
  • 6) Одним чи різними інструментами залишені сліди обробки на деталях вибухового пристрою і предметах (яких саме), що вилучені під час обшуку у підозрюваного, гр. А?
  • 7) Чи складали одне ціле предмети пакування або камуфляжу вибухового пристрою і фрагменти матеріалів, вилучені у підозрюваного?

На вирішення криміналістичної експертизи матеріалів, речовин і виробів (КЕМРВ), якою досліджуються вибухотехнічні об'єкти, можуть бути поставлені такі питання:

  • 1) Які речовини містяться у пробах ґрунту й води, взятих з вирви та окремих ділянок на місці вибуху?
  • 2) Яким є хімічний склад кіптяви на предметах, вилучених з місця події?
  • 3) Які речовини містяться у піднігтьовому вмісті, змивах з рук підозрюваного, в пилу, що видалений з його одягу?
  • 4) Які речовини містить пил, зібраний у квартирі підозрюваного, на його робочому місці, де, ймовірно, виготовлявся вибуховий пристрій?
  • 5) Чи однакові за хімічним складом вибухові речовини, виявлені на місці події, і речовини, вилучені у підозрюваного?

Якщо експерт-криміналіст дійшов висновку, що стальні деталі вибухового пристрою з'єднані зварюванням, то для з'ясування питань щодо марки сталі, електродів, способу зварювання може бути призначено технічну, технологічну та металознавчу експертизу. Для визначення розмірів матеріальних збитків, завданих вибухом, може бути призначено комплексну вибухотехнічну і товарознавчу, інженерно-будівельну, будівельно-економічну судову експертизу.

Важливе значення має правильна підготовка вибухотехнічних об'єктів для експертного дослідження. До направлення слідчим чи прокурором вибухового пристрою на експертне дослідження його треба розрядити за участю спеціаліста. Якщо експертному дослідженню підлягають осколки, частини вибухового пристрою або елементів його конструкції, то на експертизу слід направляти всі об'єкти, виявлені на місці події. Виявлені при огляді трупа в його одязі, між одягом і тілом осколки, вторинні снаряди (частки дерева, ґрунту, каміння тощо) також підлягають вилученню і направленню на дослідження експертам. Крім того експерту направляють протокол огляду місця події з додатками, в яких мають бути зазначені місця розташування всіх виявлених осколків та інших предметів.

Окремо упаковані об'єкти експертного дослідження повинні мати бирку з пояснювальним написом, підписом і відбитком печатки слідчого чи прокурора, який вилучав об'єкти вибухотехнічних досліджень з місця їх виявлення. Якщо певні об'єкти після їх вилучення з місця події і до призначення вибухотехнічної експертизи оглядалися окремо, про це має бути зазначено в постанові про призначення експертизи, а оглянуті речові докази треба знову упакувати за правилами пакування об'єктів експертизи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші