Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Експертизи у судочинстві України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Судова товарознавча експертиза

Судова товарознавча експертиза є одним з відносно нових видів експертиз. Вона призначається у випадках, коли при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень або судовому розгляді кримінальних проваджень, цивільних, господарських справ і справ про адміністративні правопорушення виникає потреба у спеціальних знаннях у галузі товарознавства.

Становлення ринкових відносин, розвиток підприємництва, збільшення кількості суб'єктів, що здійснюють різні види діяльності і часто недостатньо компетентно, призвело до зростання кількості господарських справ, пов'язаних з недотриманням договірних відносин, із фальсифікацією продукції, недобросовісною конкуренцією. Значна кількість експертних товарознавчих досліджень проводиться за цивільними позовами про захист прав споживачів, а також при розгляді цивільних справ, пов'язаних з розподілом майна, відшкодуванням збитків при пошкодженні майна, випуском або продажем недоброякісної продукції, коли обставини потребують дослідження споживчих властивостей продукції, товарів і сировини.

Сьогодні, відповідно до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту (затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 червня 2012 р. Ns 925/5), товарознавча експертиза поділена на такі види: експертиза машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання (спеціальність 12.1); авто- товарознавча (спеціальність 12.2); транспортно-товарознавча (спеціальність 12.4).

Товари, що сьогодні є об'єктами судової товарознавчої експертизи, в основному реалізуються за вільними ринковими цінами, які є результатом встановлення рівноваги між попитом і пропозицією і можуть змінюватися залежно від кон'юнктури ринку, що характеризується сукупністю ознак і відбиває стан ринку конкретних товарів у певний проміжок часу. Будь-який товар має дві властивості – вартість і споживчу вартість. Попит і пропозиція пов'язані з вартістю, котру має товар, затребуваний на ринку. Тобто це товар, який має споживчу вартість і характеризується корисними властивостями, які дістають вияв у процесі експлуатації (використання). При проведенні товарознавчих експертиз необхідно встановлювати різноманітні властивості об'єктів дослідження. У товарознавчій експертизі для встановлення ціни нового виробу використовують різні джерела цінової інформації; при визначенні вартості конкретного виробу необхідно врахувати ситуацію, яка складається на ринку щодо нього і характеризується рівнем попиту й пропозиції, кон'юнктурою ринку в конкретний проміжок часу та в конкретному регіоні, а також аналізувати цінову інформацію з достовірних легітимних джерел.

До об'єктів судової товарознавчої експертизи, яка провадиться в експертних установах, належать: будівельні, меблеві, косметичні, галантерейні, канцелярські товари, одяг, взуття, побутова техніка, фото-, радіо- та відеоапаратура й матеріали, обчислювальна техніка, ювелірні вироби тощо. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари, які мають споживчі якості й певну ціну. Проведення експертизи є можливим, якщо в експертній установі є фахівці відповідної спеціалізації, яким надано право на проведення такої експертизи.

Головними завданнями судової товарознавчої експертизи є: визначення належності товарів до класифікаційних категорій, прийнятих у виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність тощо); визначення якісних змін товарної продукції і причин таких змін (наприклад причини виробничого характеру, наслідки транспортування, зберігання, процесу експлуатації); встановлення способу виробництва конкретної товарної продукції (промисловий чи саморобний), підприємства-виробника, країни-виробника; визначення вартості товарної продукції, в тому числі з урахуванням часткової втрати її товарних якостей у зв'язку з експлуатаційним зносом і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і строків зберігання товарної продукції вимогам чинних правил.

Експертне дослідження таких об'єктів дозволяє визначити: різноманітні параметри, суттєві ознаки, властивості, обставини, пов'язані із споживчими якостями; відповідність стандартам, технічним умовам, зразкам; спосіб фальсифікації вказаних об'єктів. Отже, товарознавча експертиза передбачає: експертну оцінку кількості, якості та ціни; визначення рівня якості товару, його гарантійного строку; визначення орієнтовної ціни товару з урахуванням його фактичної якості тощо; експертну оцінку з метою ідентифікації продукції; експертизу фактичної якості вживаного або дефектного товару.

Товарознавча експертиза – це дослідження споживчих властивостей товарів за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, а також показниками їх кількісних характеристик, що здійснюється експертом шляхом проведення дослідження та на підставі інформації, яка міститься на маркуванні або в товарно-супровідних документах. Об'єктами експертного дослідження можуть бути, наприклад, ювелірні вироби як предмети побуту й прикраси з благородних (дорогоцінних) металів у поєднанні з дорогоцінними, напівдорогоцінними, виробними каменями або художні вироби з недорогоцінних матеріалів, які виконані з великою майстерністю і відповідають високим естетичним вимогам. Проте не всі дорогоцінні метали входять до складу ювелірних виробів. Таких металів вісім, і до них відносять золото, срібло, платину, паладій, рутеній, родій, осмій та іридій, але в ювелірній справі використовують лише перших чотири з них. Тому інші метали, якщо їх використано для виготовлення виробів з невисокими художніми якостями, можуть бути предметами, що досліджуються експертизою матеріалів, речовин і виробів. Водночас, на сучасному ринку ювелірних прикрас крім справжніх має місце велика кількість фальшованих предметів, які лише імітують дорогоцінні метали, коштовні камені, і тому відрізнити справжні ювелірні вироби від підроблених без проведення металознавчих, гемологічних досліджень неможливо. Тому в окремих випадках для встановлення справжньої ціни ювелірних виробів як об'єктів товарознавчої експертизи призначаються комплексні товарознавчі, металознавчі та гемологічні експертизи.

Численна кількість об'єктів товарного походження, індивідуальні відмінності товарних властивостей об'єктів зумовлюють необхідність застосування і різних підходів при вирішенні конкретних експертних завдань.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

  • 1) Яке найменування, призначення наданих на дослідження товарів народного споживання?
  • 2) До якого виду, роду, групи, марки належать товари, надані на дослідження?
  • 3) Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам наданого на дослідження товару народного споживання?
  • 4) Як може бути розшифровано маркування наданого товару народного споживання?
  • 5) Чи відповідає якість даного виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?
  • 6) Які є дефекти у конкретному товарі народного споживання?
  • 7) Чи є можливою реалізація (експлуатація) даного товару за наявності виявлених дефектів?
  • 8) Під впливом яких причин змінилась якість даного товару і виникли різного роду дефекти?
  • 9) Чи мають виявлені дефекти виробничий характер або виникли в результаті будь-яких пошкоджень при транспортуванні, зберіганні, експлуатації?
  • 10) Який процент втрати якості товару враховуючи виявлені ознаки зносу або наявність дефектів?
  • 11) Яка вартість кожного з наданих об'єктів дослідження?
  • 12) Якими є умови приймання, зберігання та відпуску даного товару?
  • 13) Чи правильно виконані маркування та пакування даного товару?
  • 14) Чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам?
  • 15) Яким підприємством і коли виготовлено товар (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супроводжувальних документів)?
  • 16) Якому коду згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідає даний товар?
  • 17) Чи являють собою єдиний комплект окремі вироби, надані на дослідження?
  • 18) Яким є розмір шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження останнього (при пожежі, залитті водою тощо)?

У постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити суть позовних вимог, обставини кримінального провадження або цивільної справи, у якій призначено експертизу.

Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експерту надається об'єкт дослідження. Громіздкі предмети досліджуються за їх місцезнаходженням. Якщо ці об'єкти перебувають за місцем зберігання товару, проживання громадян, то особа або орган, які призначили експертизу, зобов'язані забезпечити експертові можливість їх огляду відповідно до правил, якими встановлено доступ до такого майна. У цивільних справах експертний огляд об'єктів дослідження за необхідності проводиться у присутності сторін (інших зацікавлених осіб), про що вони мають бути повідомлені заздалегідь.

Якщо перед експертом поставлено питання про вартість майна, особа або орган, які призначили експертизу, мають зазначити, за станом на який час і стосовно реалізації товару в якому регіоні належить вирішувати поставлене питання, оскільки вартість товару визначається з урахуванням не лише його стану та якості, а й може змінюватись на певний час і бути відмінною в різних регіонах.

На вирішення експерту може бути поставлене питання про вартість відсутнього на час проведення експертизи майна. У цих випадках особа або орган, які призначили експертизу, повинні зазначити, на підставі яких матеріалів справи, що містять відомості про відсутні об'єкти, має виконуватись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо) і надати експертові ці матеріали (їх копії) або навести ці відомості у постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

При проведенні судово-товарознавчої експертизи, з метою визначення ринкової вартості об'єктів, дослідження складається з трьох основних етапів:

  • – на першому етапі вирішується група завдань, пов'язаних із встановленням товарної належності досліджуваних об'єктів;
  • – на другому етапі вирішується група завдань, пов'язаних з визначенням рівня якості та фактичного стану об'єкта;
  • – на третьому, заключному, етапі проводиться аналіз ринку досліджуваного товару в конкретному регіоні, в конкретний період часу з метою визначення ринкової ціни товару.

Змістом дослідження, що здійснюється на третьому етапі, є пошук експертом на товарному ринку об'єкта, характеристики якого відповідають характеристикам досліджуваного (тобто ідентичного об'єкта) або аналога, характеристики котрого близькі до характеристик досліджуваного, але можуть мати деякі незначні відмінності у властивостях. При визначенні вартості досліджуваного об'єкта, близького за своїми характеристиками до аналогу й інформація про ціну котрого є на ринку, застосовують науковий метод аналогії. Метод аналогії – це метод дослідження нетотожних об'єктів, що ґрунтується на встановленні якомога більшої кількості загальних (подібних) властивостей порівнюваних об'єктів, які є суттєвими для вирішення експертного завдання, і на дослідженні й оцінці не лише подібних, а й розрізняльних властивостей порівнюваних об'єктів. Тобто вартість досліджуваного об'єкта визначається виходячи з вартості аналога із застосуванням поправочного коефіцієнта, сутність якого полягає у врахуванні відмінностей у характеристиках досліджуваного об'єкта й аналога. Значення такого коефіцієнта визначається експертним шляхом на підставі професійних знань експерта.

На кожному етапі вирішуються конкретні підзаддання, досліджуються певні властивості об'єктів з використанням різноманітних методів і засобів. Така структура експертного товарознавчого дослідження товару може застосовуватися, якщо товарна належність об'єкта оцінки не викликає сумнівів, а для розрахунків ринкової вартості товару достатньо використати методи аналогії, статистичний, нормативний тощо. У таких випадках судова товарознавча експертиза проводиться, як правило, експертами-товарознавцями одноособово або комісійно (декількома експертами) – у випадку надання значної кількості об'єктів дослідження.

Якщо при дослідженні ринку встановлено, що на об'єкти, ідентичні досліджуваному, на ринку є пропозиції, то експерт виконує такі дії. З використанням органолептичних і вимірювальних методів встановлює товарні характеристики виробу (модель, технічні параметри, розмірні ознаки), маркувальні позначки, після чого з'ясовує фактичний стан виробу (наявність дефектів, їх розташування та ступінь виразності), встановлює працездатність виробу на час його дослідження. Експертним шляхом визначається ступінь зниження якості досліджуваного виробу, що може бути пов'язано з відмінностями в комплектації та наявністю дефектів. На підставі маркетингового дослідження – аналізу рівня цін і кон'юнктури ринку на вироби відповідної товарної групи визначається вартість нового (бездефектного) виробу в цінах, які діяли на певну дату, що вказана в постанові (ухвалі) про призначення експертизи, а потім визначається вартість досліджуваного виробу з урахуванням фактичного стану на час дослідження в цінах, які діяли на ту саму дату.

Якщо ж об'єкт на дослідження не надано, а в результаті дослідження ринку встановлено, що на об'єкти, ідентичні досліджуваному, на ринку є пропозиції, експерт: за відомостями, які є в наданих на дослідження матеріалах цивільної справи або кримінального провадження, встановлює товарні характеристики виробу (марка, модель, технічні параметри, розмірні ознаки та дату (або рік) його придбання; встановлює період експлуатації виробу (виходячи з дати або року його придбання); визначає зниження вартості досліджуваного виробу виходячи з періоду його експлуатації; на підставі маркетингового дослідження аналізу рівня цін і кон'юнктури ринку на вироби відповідної товарної групи визначає вартість нового (бездефектного) виробу в цінах, які діяли на дату, що вказана в документі про призначення експертизи

У випадках, коли об'єкт на дослідження надано, а при дослідженні ринку встановлено, що об'єкти, ідентичні досліджуваному, на ринку не представлені взагалі, експерт виконує такі дії. Органолептичними та вимірювальними методами встановлює товарні характеристики виробу (модель, технічні параметри, розмірні ознаки), маркувальні позначки, фактичний стан виробу (наявність дефектів, їх розташування та ступінь виразності) на час його дослідження; визначає працездатність виробу; встановлює виріб, аналогічний за товарними характеристиками досліджуваному (аналог); порівняльним методом дослідження встановлює подібність (відмінність) товарних характеристик досліджуваного виробу та аналога; на підставі маркетингового дослідження визначає ринкову вартість бездефектного (нового) виробу, аналогічного досліджуваному, в цінах, які діяли на вказану особою, яка призначила експертизу, дату; визначає ринкову вартість досліджуваного виробу (нового), яка діяла на вказану дату, виходячи з ринкової ціни нового виробу, аналогічного досліджуваному, з внесенням відповідної корегувальної поправки (коефіцієнта); експертним методом визначає ступінь зниження якості досліджуваного виробу в зв'язку з відмінністю в комплектації та наявністю дефектів; визначає вартість досліджуваного виробу з урахуванням фактичного стану в цінах, які діяли на дату, що вказана в документі про призначення експертизи.

Якщо об'єкт на дослідження не надано, а при дослідженні ринку встановлено, що об'єкти, ідентичні досліджуваному, на ринку не представлені, експерт-товарознавець: за відомостями, що є в наданих на дослідження матеріалах цивільної справи або кримінального провадження, встановлює товарні характеристики виробу (марка, модель, технічні параметри, розмірні ознаки та дату його придбання (початок експлуатації); встановлює період експлуатації виробу виходячи з дати або року придбання; зниження вартості визначає виходячи з періоду його експлуатації; встановлює виріб, аналогічний за товарними характеристиками досліджуваному (аналог); порівняльним методом встановлює подібність (відмінність) товарних характеристик досліджуваного виробу та аналога; на підставі маркетингового дослідження визначає ринкову вартість бездефектного (нового) виробу, аналогічного досліджуваному, в цінах, які діяли на вказану особою, що призначила експертизу, дату; визначає ринкову вартість досліджуваного виробу (нового), яка діяла на цю дату, виходячи з ринкової ціни нового виробу, аналогічного досліджуваному, з внесенням відповідної корегувальної поправки (коефіцієнта); визначає вартість досліджуваного виробу з урахуванням періоду його експлуатації в цінах, які діяли на певну дату.

Особливо складним є дослідження майна, яке постраждало в аварійних ситуаціях. У таких випадках експерт органолептичними та вимірювальними методами встановлює: товарні характеристики виробу та маркувальні позначки; дефекти, які виникли внаслідок експлуатації; дефекти, які виникли внаслідок аварійної ситуації. У випадках, коли на ринку представлені об'єкти, ідентичні досліджуваному, на підставі маркетингового дослідження аналізу рівня цін і кон'юнктури ринку на вироби відповідної товарної групи визначає вартість нового (бездефектного) виробу в цінах, які діяли на момент (період) проведення експертизи. Якщо ж об'єкти, ідентичні досліджуваному, на ринку не представлені, експерт встановлює вироби, аналогічні за товарними характеристиками досліджуваному; порівняльним методом встановлює подібність (відмінність) товарних характеристик досліджуваного виробу та аналога; на підставі маркетингового дослідження рівня цін і кон'юнктури ринку визначає ринкову вартість бездефектного (нового) виробу, аналогічного досліджуваному, в цінах, які діяли на момент (період) проведення експертизи; визначає ринкову вартість досліджуваного виробу (нового), яка діяла на момент проведення експертизи, виходячи з ринкової ціни на момент проведення експертизи нового виробу, аналогічного досліджуваному, з внесенням відповідної поправки (коефіцієнта). Після цього експертним методом визначається ступінь зниження якості (і вартості) виробу з урахуванням його експлуатації до пошкодження в результаті впливу аварійної ситуації, вартість наданого на дослідження об'єкта з урахуванням фактичного стану до пошкодження, яке виникло в результаті впливу аварійної ситуації, в цінах, що діяли на момент проведення експертизи. На підставі отриманих даних визначається ступінь зниження якості (і вартості) виробу в результаті аварійної ситуації, встановлюється вартість виробу з урахуванням усіх дефектів (експлуатації та впливу аварійної ситуації) на момент проведення експертизи, визначається зниження вартості (шкода) виробу, який пошкоджено в результаті впливу аварійної ситуації, в цінах, які діяли на момент проведення експертизи.

Трапляються випадки, коли виникає необхідність проведення судової товарознавчої експертизи за документами без фактичного огляду з метою вивчення самого об'єкта експертизи. До завдань такої експертизи входять: визначення товарної належності об'єкта дослідження; дослідження якісних показників продукції, сировини, тари для встановлення їх відповідності нормативно-технічним документам (ДСТУ, ТУ, договір); аналіз якісних показників продукції (кількість, маса, об'єм, розмір); встановлення вартості об'єкта на конкретний період часу; визначення ступеня зниження якості об'єкта з урахуванням часу (періоду), умов експлуатації та його стану на певну дату; визначення вартості об'єкта дослідження з урахуванням його стану на конкретний період часу та періоду експлуатації.

Особливістю проведення такої судової товарознавчої експертизи є те, що експерт досліджує не сам об'єкт, а лише інформацію про нього, котра міститься в документах, наданих на експертизу. Призначення даної експертизи може бути зумовлене тим, що до початку кримінального провадження або судового розгляду у кримінальних провадженнях, цивільних, адміністративних справах іноді відсутній об'єкт дослідження в натурі, або об'єкт втратив свої первісні властивості з будь-яких причин (у разі пожежі, затоплення, механічного пошкодження майна тощо). У таких випадках єдиним джерелом інформації про об'єкт експертизи для експерта є документи, які містять відомості про товарну належність об'єкта, і в яких відображені кількісні та якісні характеристики, умови транспортування та експлуатації, період експлуатації об'єкта, відомості про стан об'єкта на конкретну дату. Такими документами можуть бути: документи, які містять інформацію про походження виробу (сертифікати, посвідчення про якість, технічні паспорти, ярлики); товаросупроводжувальні документи (специфікації, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, пакувальні ярлики); приймальні документи, в яких зафіксовані характеристики товару при його прийомці; складські документи, що містять відомості про умови збереження товару на складі; процесуальні документи (протоколи огляду, допиту, висновки експертів, різноманітні акти та довідки). Ці відомості експерту необхідні для встановлення товарної належності об'єкта дослідження, його стану на конкретну дату й подальшого порівняльного аналізу з нормативно-технічною документацією. Зазначені матеріали збираються особою, яка призначила експертизу, і додаються до постанови (ухвали) про таке призначення. Самостійно збирати подібні документи експерт не має права, оскільки саме вони виступають об'єктами дослідження.

Важливо при дослідженні зазначених документів отримати достовірну та придатну для розв'язання поставлених питань інформацію. Документи, що містять недостовірні або помилкові відомості, можуть викривити справжній стан досліджуваного об'єкта і зумовити неправильний Висновок експерта, а тому експерт-товарознавець повинен оцінити їх зміст на предмет повноти й аргументованості. Для цього він застосовує такі основні методи: документальної перевірки – з метою встановлення достатності та придатності інформації, яка міститься в документах, наданих на дослідження; зустрічної перевірки – за якого порівняльному дослідженню піддаються однойменні показники, відображені в різноманітних документах; нормативної перевірки, за якого оцінюють інформацію, що міститься в документах, у контексті вимог, які пред'являються нормативно-технічною документацією. При вирішенні питання про встановлення вартості об'єкта з урахуванням його зносу на будь-який конкретний період за документами експерт-товарознавець обирає методику, загальна схема якої така: встановлюються товарні характеристики об'єкта (конструкція, модель, розмірні ознаки) за матеріалами справи (цивільної, господарської, адміністративної) або кримінального провадження; підбираються аналоги досліджуваної моделі; встановлюється ринкова ціна аналога об'єкта без дефектів на конкретний період часу на підставі аналізу рівня цін і кон'юнктури ринку на вироби відповідної товарної групи; визначається ринкова вартість досліджуваного об'єкта без дефектів виходячи з ціни аналога із застосуванням поправочного коефіцієнта; визначається ступінь зниження якості об'єкта з урахуванням часу, умов експлуатації та стану на підставі даних матеріалів (документів); визначається вартість об'єкта з урахуванням стану (дефектів) на конкретний період часу.

При встановленні ринкової вартості виробу з урахуванням його стану (дефектів) необхідно уточнити, на який період часу слід проводити дослідження, оскільки між моментом крадіжки чи певної аварійної ситуації і періодом, коли призначається експертиза, може пройти значний час. При цьому необхідно мати відомості про стан об'єкта (працездатність або непрацездатність). У разі відсутності цих відомостей висновок про вартість об'єкта може бути наданий лише в умовній формі.

У разі призначення судово-товарознавчої експертизи в постанові слідчого, прокурора або ухвалі суду повинен бути вказаний повний перелік досліджуваних об'єктів з вказівкою ознак, що визначають товарне походження об'єкта, і необхідних відомостей про нього (найменування виробу, його модель, період експлуатації або умов експлуатації і фактичного стану на конкретну дату). Відсутність таких ознак або їх недостатність роблять неможливим дослідження даного об'єкта в межах судової товарознавчої експертизи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші