Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Експертизи у судочинстві України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Гірнично-технічна експертиза

Розробка вугільних родовищ України здійснюється в складних гірничо-геологічних умовах за наявності високих показників газоутворень, корисних копалин, гірського тиску, температури вмісних порід, небезпеки виникнення раптових викидів вугілля, породи і газу, здатності корисних копалин до самозагоряння. Основними причинами виникнення аварій вважається недотримання: правил проведення гірничотехнічних робіт; встановлених регламентів при експлуатації шахтних механізмів і обладнання, електричних пристроїв; режимів провітрювання і газового захисту виробок; а також несанкціоноване проникнення людей в ізольовані і відпрацьовані гірничі виробки з метою несанкціонованого видобутку вугілля або розкрадання кольорових і чорних металів. Аварії, що трапляються в гірничотехнічних умовах, а також неефективність заходів з ліквідації їх наслідків досягають іноді катастрофічних масштабів. За такими фактами відкриваються кримінальні провадження, мета яких – встановлення причин аварії та винних осіб, для чого органи досудового розслідування призначають низку судових експертиз, зокрема й судову гірничо-технічну експертизу.

Судова гірничо-технічна експертиза належить до класу судових інженерно-технічних експертиз і є самостійним родом судових експертиз. Сутність гірничо-технічної експертизи як процесуальної дії полягає в дослідженні для кримінального провадження обставин події на підприємстві гірничої промисловості, що призвела до загибелі людей, або до заподіяння шкоди їх здоров'ю, або до інших наслідків, проведеному в передбаченому законом порядку обізнаними в гірничій справі особами. Така експертиза проводиться на підставі постанови при призначення експертизи органу досудового розслідування чи ухвали суду з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження. Потреба у запроваджені цієї експертизи зумовлена значною кількістю надзвичайних ситуацій (технічних аварій, нещасних випадків) на вугільних шахтах, які, зазвичай, спричинені людським фактором, часто мають складний і тривалий характер і в багатьох випадках супроводжуються людськими жертвами на фоні величезних економічних і екологічних збитків.

У 1995 р. в Донецькому НДІСЕ вперше в Україні, а також і в країнах колишнього СРСР, створено сектор судових гірничо-технічних експертиз, і з цього часу здійснюються науково-дослідні роботи із створення теорії цього роду експертизи. У цій державній експертній установі розроблено також теорію тактики аварійно-рятувальних робіт, яка сприяє об'єктивному і всебічному розгляду причин і наслідків надзвичайних ситуацій, а також причинно-наслідкових залежностей при визначенні в ході проведення експертизи осіб, дії яких призвели до виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах.

Така експертиза ґрунтується на декількох базових (материнських) науках і адаптує до потреб судової експертизи низку положень теорії гірничої справи, механіки, математики, опору матеріалів, інженерної психології, теорії систем і управління, електротехніки.

Об'єктами судової гірничо-технічної експертизи, які досліджуються у цивільних і господарських справах, кримінальних провадженнях, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями на підприємствах гірничої промисловості, виникнення яких обумовлене порушеннями вимог правил безпеки і охорони праці, є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, якими є:

  • – надшахтні споруди (будівлі вентиляторів головного провітрювання, баштові копри, будівлі підйомів, градирні тощо);
  • – гірничі виробки (стволи, лави, штольні, шурфи, навколо- ствольні двори, квершлаги, штреки, бремсберги тощо);
  • – збагачувальні фабрики та кар'єри;
  • – підземні споруди;
  • – породні відвали;
  • – гірничошахтне устаткування (підйомні, породонавантажувальні, бурові та інші машини, конвеєри, локомотиви рудникові, виїмкові та прохідницькі комбайни, струги, механізовані крепі, вагонетки, вентилятори й вентиляційні споруди, компресори, лебідки рудникові, насосні станції, скіпи, трансформаторні підстанції, огородження захисні, сигнальні знаки тощо);
  • – засоби захисту, зв'язку і сигналізації;
  • – прилади й системи керування і контролю за технологічними процесами;
  • – вимірювальні прилади і пристосування;
  • – інструменти (відбійні молотки, свердла, бурові штанги, різці тощо);
  • – комунікації (електрична та тягова мережі, водоводи, повітроводи, трубопроводи, газопроводи тощо);
  • – засоби індивідуального захисту (ізолювальні, протипилові й фільтрувальні респіратори, саморятувальники тощо);
  • – засоби контролю та захисту (прилади контролю метану, сигналізатори контролю метану, прибори контролю кількості повітря, температури, вологості, різноманітна апаратура тощо);
  • – технічна документація: проект підготовки та відробітку лави, геологічна характеристика порід ґрунту і покрівлі пласта, геологічна характеристика пласта, що виймається, геологічні зйомки лави, викопіювання з плану гірничих робіт, табель виходу на роботу інженерно-технічних робітників, посадові інструкції інженерно-технічних робітників, акт комісії спеціального розслідування, висновки експертної відомчої комісії, відомості про режими провітрювання, кондиціювання повітря, пилогазовий і газовий режими тощо;
  • – матеріали кримінального провадження, цивільної чи господарської справи, у яких містяться протокол огляду місця події, протоколи інших слідчих (судових) дій, протоколи допитів свідків, потерпілих, схеми, фотографії тощо.

До основних завдань гірничо-технічної експертизи за фактами порушення вимог техніки безпеки й охорони праці на підприємствах гірничої промисловості та в підземних умовах належать:

  • – встановлення (верифікація) виду техногенної аварії на гірничому підприємстві (рудникова ендогенна чи екзогенна пожежа, обвалення порід покрівлі, затоплення підземних виробок тощо), з'ясування її причин та обставин і визначення ступеня тяжкості негативних матеріально-технічних і екологічних наслідків;
  • – з'ясування природних або гірничо-геологічних явищ, які могли зумовити виникнення досліджуваних подій, визначення й врахування впливу на них людського фактору;
  • – установлення причин порушень технологічного гірничого процесу;
  • – визначення відповідності фактичних умов експлуатації гірничих машин, механізмів вимогам нормативно-технічної документації на них;
  • – визначення стану гірничих механізмів і придатності їх для виконання конкретних технічних операцій;
  • – виявлення дефектів гірничих механізмів, обладнання, технічних причин і часу їх виникнення;
  • – установлення відповідності кваліфікації суб'єкта технологічного процесу характеру роботи, яка ним виконується;
  • – визначення об'єктивної можливості виконання певних дій у заданих технічних умовах;
  • – установлення недоліків організаційно-технічного характеру у виробничому процесі гірничого підприємства;
  • – визначення відповідності умов праці на гірничому підприємстві вимогам охорони праці;
  • – оцінка з технічної точки зору дій осіб, причетних до події, у даній виробничій ситуації;
  • – оцінка адекватності дій працівників підприємства у даній ситуації відповідно до вимог Правил безпеки у вугільних шахтах, нормативних актів та інших документів;
  • – виявлення дій осіб, які не відповідали вимогам нормативно- правових актів з охорони праці і які перебували в прямому причинно-наслідковому зв'язку з подією або ускладненням і розвитком негативних явищ певної надзвичайної ситуації.

Типовими завданнями, що можуть бути вирішені в результаті проведення гірничотехнічної експертизи, є: верифікація виду техногенної аварії на гірничому підприємстві, встановлення її причин і обставин, а також ступеня тяжкості матеріально-технічних і екологічних наслідків; виявлення конкретних технічних причин порушення технологічного гірничого процесу; встановлення відповідності фактичних умов експлуатації гірничих машин, механізмів, обладнання, інструментів вимогам нормативно-технічної документації, їх технічному стану і придатності до виконання конкретних операцій; виявлення дефектів гірничих машин, обладнання, механізмів, а також технічних причин і часу їх виникнення; встановлення відповідності кваліфікації суб'єкта технологічного процесу характеру робіт, що ним виконувались; встановлення об'єктивної можливості виконання дій у заданих гірничо-геологічних та гірничотехнічних умовах; виявлення недоліків організаційно-технічного характеру у виробничому процесі гірничого підприємства; встановлення відповідності умов роботи на гірничому підприємстві і на конкретному робочому місці положенням нормативів щодо охорони праці і техніки безпеки; встановлення обставин, що сприяли виникненню професійного захворювання, виробничому травматизму або аварії на підприємстві; встановлення послідовності явищ, що призвели до надзвичайної ситуації; встановлення якості застосованих матеріалів, інструментів та їх безпечності стосовно ведення конкретного виду гірничих робіт; встановлення природних або гірничо-геологічних явищ, що могли зумовити виникнення події, а також того, чи відіграв будь-яку роль людський фактор у її виникненні; оцінка адекватності дій осіб, причетних до події, в конкретній виробничій ситуації.

У межах цього роду інженерно-технічних експертиз розв'язуються ідентифікаційні, діагностичні та ситуаційні експертні завдання. Для цього експертами застосовуються методи моделювання, ідентифікації та діагностики, ситуаційного, інженерно-логічного, кореляційного аналізів, нормативістських досліджень тощо.

Висновком судової гірничотехнічної експертизи не може бути встановлено вину тієї або іншої особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки прийняття такого рішення входить до компетенції суду. Експерт (експертна комісія) виявляє лише окремі факти, обставини, що мають доказове значення і оцінюються в сукупності з іншими зібраними під час кримінального провадження доказами. Як самостійне джерело доказів висновок судового гірничотехнічного експерта дає можливість слідчому, прокурору, суду встановити фактичні дані, що можуть стати доказами, не відомими їм до проведення експертного дослідження, або перевірити раніше встановлені докази.

Факти, що встановлюються судовою гірничо-технічною експертизою, можуть бути використані для висунення криміналістичних версій щодо події, механізму й способу вчинення злочину, для створення уявного портрета злочинця, сприяти правильній організації досудового розслідування, плануванню й проведенню окремих слідчих (розшукових) дій.

Для кримінального провадження про злочин, пов'язаний з порушенням вимог правил охорони праці і техніки безпеки на підприємствах гірничої промисловості судова гірничо-технічна експертиза може встановити такі обставини: час вчинення кримінального правопорушення (день, година, робоча зміна, коли відбувалася подія, а також час порушення певного посадовою особою вимог правил охорони праці і техніки безпеки); місце вчинення кримінального правопорушення (точне місце проведення гірничих робіт, при виконанні яких відбулася подія, – гірнича виробка, ділянка, робоче місце, а також лінії, комунікації тощо, які пов'язані з подією); обставини і механізм події (вид і характер виконуваних робіт, здійснювані технологічні операції, застосовуване устаткування та інструменти, наявність засобів індивідуального і колективного захисту, виникнення і дія травмуючих й шкідливих факторів, характер і зміст нормативних вимог правил охорони праці і техніки безпеки, що були порушені діями посадової особи).

Коло питань, що розв'язуються судовою гірничо-технічною експертизою, зазвичай, доволі значне. Однак практично всі дослідження у межах цього роду експертизи зводяться до розв'язання п'яти основних питань:

  • 1) Вимоги яких нормативно-правових актів з охорони праці регламентують дії осіб, причетних до події, яка досліджується?
  • 2) Якими є організаційні й технічні причини виникнення надзвичайної ситуації при проведенні гірничих робіт?
  • 3) Хто допустив і які саме відхилення від вимог нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні гірничих робіт, наслідком чого стала надзвичайна подія?
  • 4) Хто з осіб, які причетні до події, мав технічну можливість відвернути настання надзвичайної ситуації, що для цього треба було здійснити?
  • 5) Чиї дії або бездіяльність з технічної точки зору перебувають у прямому (безпосередньому) причинно-наслідковому зв'язку з подією, що виникла, та ΰ негативними наслідками?

Також експерту можуть бути поставлені на вирішення такі питання:

  • 1) Якими є механізм і причини виникнення надзвичайної ситуації?
  • 2) Що стало причиною загрози загибелі (фактичної загибелі) людей або настання інших тяжких наслідків у даній аварійній ситуації?
  • 3) Вимоги яких нормативно-правових актів з охорони праці і технічної документації регламентують дії осіб, причетних до події?
  • 4) Які вимоги нормативно-правових актів і технічної документації були порушені?
  • 5) Чи була технічна можливість запобігти настанню надзвичайної ситуації, і що для цього треба було здійснити?

Дослідження у ході виконання судової гірничо-технічної експертизи здійснюються за такою схемою.

  • 1 етап – підготовчий, передбачає попереднє дослідження, за якого експерт знайомиться з наданими йому матеріалами і об'єктами, з'ясовує експертне завдання і складає план експертного дослідження.
  • 2 етап – основне дослідження, що передбачає наявність аналітичної, порівняльної і синтезуючої стадій. На цьому етапі частіше за все застосовують метод ситуаційного аналізу із застосуванням комплексного підходу на базі інженерно-логічного та ймовірнісно-статистичного аналізів і оперативно-інформаційної моделі надзвичайної ситуації. На аналітичній стадії основних досліджень, при вивченні наданих експерту матеріалів кримінального провадження, розробляється уявна динамічна модель надзвичайної ситуації на підприємстві гірничої промисловості. На цьому етапі експертом подумки відтворюється послідовність стадій виникнення, розвитку, ускладнення події, дій чи бездіяльності її учасників, визначаються природні, організаційні та технічні фактори, а також причини, що зумовили виникнення події. На базі створеної експертом ідеальної моделі визначаються належні дії та поведінка в нормальних і екстремальних підземних умовах осіб, що задіяні у виробничому процесі, які (дії) мають відповідати вимогам і нормам техніки безпеки. На порівняльній стадії другого етапу експертизи уявна динамічна модель надзвичайної ситуації порівнюється з її ідеальною моделлю.

При цьому змодельовані адекватні дії працівників зіставляються з їх фактичною поведінкою і виявляються домінантні, в технічному аспекті, залежності причин і наслідків цих дій з огляду на результати надзвичайної події. Використовуючи результати порівняльного аналізу таких моделей, експерт створює інформаційну модель, на основі якої уточнює обставини надзвичайної ситуації, організаційні й технічні причини її виникнення, виявляє причетних до події працівників і в кінцевому підсумку – прямі (безпосередні) зв'язки причини і наслідку. На третій (синтезуючій) стадії основного дослідження дається оцінка результатів цього етапу експертизи.

3 етап – заключний. На ньому здійснюється оцінка всіх результатів дослідження, формулюються остаточні висновки і складається спеціальний процесуальний документ – Висновок експерта.

Наданий у розпорядження судово-слідчих органів висновок експертизи та встановлені за його допомогою факти оцінюються за загальними правилами оцінки доказів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші