Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Експертизи у судочинстві України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Судово-ботанічна експертиза

Судово-ботанічна експертиза має свою структуру, підроди, види та підвиди й ґрунтується, головним чином, на систематиці рослинного світу. Відповідно, виокремлюють два її підроди: експертиза нижчих рослин та експертиза вищих рослин. Перший підрід, згідно з ботанічною систематикою, складається з окремих видів досліджень: дослідження водоростей (судово-фікологічна експертиза); дослідження грибів (судово-мікологічна експертиза). Судово-ботанічна експертиза вищих рослин також має структуру, максимально наближену до систематики цього розділу, однак специфіка експертних досліджень диктує поділ підвидів, що визначається не систематикою, а потребами практики, на такі підвиди: дослідження рослин – продуцентів наркотиків і тютюну; експертизи харчових продуктів і приправ рослинного походження; експертизи продуктів переробки рослинної сировини; експертизи продуктів життєдіяльності рослин.

Об'єктами судово-ботанічної експертизи є рослини, частини деревних, чагарникових і трав'янистих рослин (корені, кореневища, листя, стебла, квітки, насіння, плоди, кора, деревина, волокна), водорості, тирса, стружка, частки дерев'яних предметів, сіно, солома, мох, тютюн і тютюнові вироби, рослини, що містять наркотичні речовини, та інші об'єкти рослинного походження. Вироби з речовин рослинного походження (мотузки, циновки, борошно тощо) не відносяться до об'єктів судово-ботанічної експертизи, оскільки технологічні процеси їх виготовлення спричиняють суттєві зміни біологічних властивостей досліджуваних об'єктів. Притаманні речовинам ботанічного походження риси можуть бути викривлені, видозмінені або повністю втрачені. Дослідження таких об'єктів входить до компетенції експертизи матеріалів, речовин і виробів. А дослідження ботанічної основи або складової подібних об'єктів входить до компетенції експертів-ботаніків. Певною мірою рослинні об'єкти більш інформативні порівняно з об'єктами тваринного походження. За частками рослин у ряді випадків можна судити про час, який пройшов з моменту злочину, а іноді про пори року і навіть кількість діб. Вони можуть бути показниками лісорослинних умов, а також світлового та водного режимів, елементного складу ґрунту.

Цілі непошкоджені екземпляри рослин не часто стають об'єктом судово-ботанічної експертизи і майже ніколи – ідентифікаційних досліджень. Окрім того в класичній ботаніці точне встановлення виду завжди вважалося можливим лише за наявності як вегетативних, так і генеративних органів рослин, що в експертній практиці трапляється нечасто. Встановлення систематичної належності досліджуваного об'єкта завжди являло собою складне завдання. Необхідно вміти не лише визначити вид рослини або її фрагментів – нижчу таксономічну одиницю, ай – що значно складніше – біотаксономічні (внутрішньовидові) характеристики, тобто орієнтуватися в системі географічних підвидів одного й того самого виду, в модифікаціях, що є наслідками різноманітних умов зростання, у виведених сортах і формах тощо. Саме ця складність визначає необхідність виокремлення класифікаційних завдань судово-ботанічної експертизи. Класифікаційні завдання ставлять перед експертами частіш за все для висунення слідчих версій. Формулюються вони таким чином: "Чи є на об'єкті-носієві рослинні частки, а якщо так, то якій рослині вони належать?" Або: "Чи є на об'єкті-носієві частки рослин певного таксону?".

У процесі класифікаційного дослідження експерт-ботанік відносить речові докази у формі будь-якого матеріального утворення чи його відображення (зелена пляма на одязі, відбиток листа чагарнику або дерева тощо) до конкретної загальнонаукової або спеціальної групи, тобто визначає таксономічну належність досліджуваного об'єкта. Таксономічна ознака – це будь-яка особливість члена певного таксона, за якою він відрізняється або може відрізнятися від члена іншого таксона. У випадках, коли слідчого або суддю цікавить належність порівнюваних об'єктів лише до однієї стандартної ботанічної групи, питання необхідно формулювати в такій формі: "Чи мають об'єкти загальну таксономічну належність?".

Вирішення класифікаційних задач охоплює такі питання:

  • 1) Якою є природа речовини (матеріалу), виявленого на предметі-носїї?
  • 2) Якщо надана на дослідження речовина належить до об'єктів біологічного походження, то яка її таксономічна належність?
  • 3) До якого виду (роду, родини) належать рослинні частки (листя, кора дерев, відщепи деревини), виявлені на предметі-носії?
  • 4) Чи є виявлене на предметі-носії волокно рослинним або іншим волокном?
  • 5) Якщо надане на дослідження волокно є рослинним, то рослині якого виду (роду, родини) воно належить?

Подібно до об'єктів інших класів і родів експертиз, об'єкти рослинного походження містять специфічну доказову інформацію. Але, на відміну від об'єктів неживої природи, що характеризуються відносною стабільністю станів у часі і просторі, об'єкти ботанічного походження постійно змінюються залежно від природних фаз їх життя, деградації, смерті. Особливо багато матеріалу дає така інформація для вирішення діагностичних завдань цього роду експертних досліджень, тобто для аналізу структурного компонента (взаємозв'язку та взаємозалежності елементів), іншими словами – динамічних процесів, які характеризують дію, їх обставини та інші складові. Потенційно ця інформація може сприяти встановленню даних щодо часу і місця події, тобто має просторово-часову спрямованість.

Сьогодні часто призначаються експертизи за фактами падіння дерев, що спричиняє загрозу життю та здоров'ю людей, призводить до заподіяння матеріальних збитків. При цьому експертом розв'язуються такі основні діагностичні завдання:

  • – встановлення стану дерев, наявність їх пошкоджень комахами, грибами;
  • – визначення ступеня розкладання деревини, що дає можливість встановити причину падіння дерева.

При встановленні причинно-наслідкових зв'язків ураховуються не тільки властивості об'єктів дослідження, а й специфіка обставин конкретної цивільної справи або кримінального провадження. Наприклад, при падінні дерева були завдані значні матеріальні збитки – пошкоджено транспортні засоби іноземного виробництва, віднесені до високовартісного елітного класу. На вирішення експертизи ставилося питання про причину падіння дерева, що передбачало розв'язання основних завдань і підзавдань діагностичного характеру: встановлення стану дерева та ґрунту, на якому воно зростало, наявності біологічних і механічних пошкоджень дерева, його віку; визначення стадії гнильних процесів; встановлення характеру впливу прокладених труб тепломережі перед падінням дерева в безпосередній близькості від нього, а на деяких ділянках – під кореневою системою конкретного дерева.

В основному для вирішення діагностичних завдань ставлять такі питання:

  • 1) Типовою для яких умов зростання є дана рослина?
  • 2) Якими є природні райони зростання даної рослини?
  • 3) У якому році (в якому сезоні) зрубано дерево?
  • 4) Про яку пору року свідчить комплекс виявлених рослинних часток?

Найчастіше ставиться питання більш загального характеру: яку інформацію можна отримати в результаті дослідження наданого об'єкта рослинного походження?

Особливу групу становлять питання про механізм утворення рослинних часток, виявлених у певному місці.

Завдання судово-ботанічної експертизи діагностичного характеру включають встановлення будь-яких станів об'єкта, змінних або постійних, що мають безпосереднє відношення до події злочину чи іншої події, яка є предметом цивільного спору. Об'єктом дослідження в таких випадках є не лише матеріальні утворення, а й їх хімічні, фізичні, фізіологічні та інші особливості, які фіксуються у динаміці, оскільки будь-які зміни біологічного об'єкта можуть мати вираз як у явній (наприклад перетворення бруньки у лист або квітку), так і прихованій (зміна тургорного тиску рослинної тканини в клітках крохмалю) формах, що може встановити лише експерт-ботанік. Специфіка судово-ботанічної експертизи полягає в тому, що речові докази рослинного походження в силу своєї природи піддаються як зворотним, так і незворотним змінам. Зазвичай, це утруднює роботу експерта, однак трапляються випадки, коли саме наявність змін морфологічного (фізіологічного) характеру дозволяє досліднику дійти відповідних і належним чином обґрунтованих висновків.

Найбільш поширеними завданнями діагностичного характеру є: визначення часу вчинення конкретних дій за специфічними змінами ботанічних об'єктів – речових доказів відповідно до біологічних закономірностей; встановлення стану об'єкта; визначення причинно-наслідкових зв'язків. До діагностичних завдань також відносять дослідження об'єктів, які видозмінилися під впливом процесів життєдіяльності біологічних агентів (ушкодження гризунами, паразитичними формами комах), а також у результаті впливу зовнішнього середовища чи хімічних речовин. Вирішуючи зазначені завдання, судово-біологічна експертиза може дати відповіді на такі питання:

  • 1) Чим викликані зміни конкретного біологічного об'єкта чи сукупності об'єктів?
  • 2) Що являє собою речовина, виявлена на місці події?
  • 3) Чи входять до складу виявленої речовини залишки рослин (стовбура, листя, плодів, коренів)?
  • 4) Чи піддавалися надані на дослідження залишки рослин впливу високої температури, вологи тощо?
  • 5) Який механізм утворення ушкоджень на конкретному біологічному об'єкті?
  • 6) У результаті чого утворилися виявлені ушкодження (вказати які)?

До типових завдань діагностичного характеру відносять встановлення: виду впливу (хімічного, механічного, біологічного) на ботанічний об'єкт; механізму відокремлення частини ботанічного об'єкта від цілого; наявності та причин пошкодження ботанічного об'єкта.

Для встановлення часу вчинення конкретної події, джерела походження або умов зберігання (зростання) рослин необхідно мати або вегетативне тіло рослини, або його частину, яка є носієм певних морфологічних і фізіологічних властивостей (форма, колір, тургор- ний тиск, активність транспірації тощо), притаманних цілому. Коли слідчим шляхом чи під час судового розгляду справи неможливо встановити природу речових доказів, перед експертом доцільно ставити питання: "Якою є природа (таксономічна належність) речових доказів, вилучених з предметів-носіїв?". Так, якщо виявлено труп і з одягу вилучені частки, схожі на рослинні, які відсутні на місці його виявлення, за ними можна локалізувати місце вбивства, шлях слідування тощо.

Отже, в основі будь-якого діагностичного дослідження – встановлення особливостей стану рослинних об'єктів. Стан відбиває спосіб існування рослинних організмів, котрий реалізується шляхом конкретних проявів у відповідних часових і просторових відносинах. Встановлені шляхом судово-ботанічного діагностичного дослідження факти можуть допомогти у висуненні, підтвердженні або спростуванні версій.

Вершиною судово-ботанічних досліджень є індивідуалізація ототожнюваного об'єкта. Передумовою судово-ботанічної ідентифікації є положення про індивідуальність будь-якого рослинного об'єкта й визнання принципової можливості виокремлення його з числа йому подібних. Біологічні об'єкти являють собою доволі інформативні утворення, оскільки мають ознаки, не притаманні об'єктам неживої природи, рівно як і об'єктам, створеним людиною штучно. Ці ознаки – індивідуальність, спадковість і змінюваність. Спадковість зумовлює сталість ознак для всіх представників розглядуваної групи і норму реакції організму. Саме вона є основою ідентифікації об'єкта на таксономічному рівні. Змінюваність, що детермінує відхилення від загального плану розвитку, визначає індивідуальність об'єкта і дає можливість його криміналістичної ідентифікації.

Коло ідентифікаційних задач судово-ботанічної експертизи доволі широке: встановлення загальної таксономічної, родової, групової належності, індивідуальної тотожності. Обов'язковою умовою ідентифікаційного дослідження рослинних об'єктів є наявність порівняльних зразків. Розглядаючи ідентифікаційні завдання судово-ботанічної експертизи, важливо підкреслити, що віднесення порівнюваних об'єктів до однієї стандартної групи жодною мірою не означає встановлення загальної групової належності. Встановлення стандартної групи відбувається лише на підставі сталих біологічних ознак, тоді як встановлення групової належності – на основі сукупності змінюваних, загальних для даної групи, ознак, до того ж не лише біологічного характеру.

Питання ідентифікаційного характеру ставляться, в основному, для підтвердження висунутої органами досудового розслідування чи судом версії. Вони зазвичай типові:

  • 1) Чи мають загальну родову (групову) належність рослинні частки з одягу підозрюваного та потерпілого (знаряддя травми та пошкодження)?;
  • 2) Чи мають рослинні об'єкти з двох порівнюваних об'єктів загальне джерело походження?

Кінцевою метою ідентифікаційного дослідження є встановлення конкретної тотожності об'єкта, до того ж в якості об'єкта ідентифікації можуть виступати різного роду матеріальні утворення – елементи речової обстановки, які мають просторово окреслені межі. Встановлення об'єкта здійснюється на основі всього обсягу інформації про нього, яка охоплює як ознаки, що повторюються в усіх представників даного роду або виду (таксономічні ознаки), так і особливості, що дістають вияв як результат випадкових обставин (природні умови, антропогенний фактор) і відрізняють його від іншого об'єкта, що належить до даної таксономічної одиниці. З урахуванням специфіки досліджуваних об'єктів визначення загальної групової належності може стати кінцевим етапом ідентифікаційного дослідження, якщо встановлення індивідуально-конкретної тотожності є неможливим.

При встановленні групової належності або ідентичності досліджуваних об'єктів частіш за все вирішують такі питання:

  • 1) Чи є однаковим ботанічний склад рослин (насіння, листя), виявлених у конкретному місці і на конкретному предметі-носії, і зразків, вилучених у конкретному місці?
  • 2) Чи належала дана рослина певній ділянці місцевості?

Найбільш складним завданням є ідентифікація цілого за частинами. Вирішення його є можливим у випадках виявлення в об'єктах, шо порівнюються, ознак, які індивідуалізують певний об'єкт дослідження – ряболистості або етіоляції, наявності ідентичних нашарувань, бризок крові, загальної лінії розділення тощо. Питання в цьому випадку може бути сформульоване так: "Чи належить гілка, вилучена у певному місці, дереву, яке росте на місці події?

Оцінка сукупності виявлених збігів потребує аналізу походження ідентифікаційних ознак. їх взаємозв'язку і частотності. Необхідно, шоб виявлені ознаки, що збігаються, утворювали сукупність, яка б індивідуалізувала об'єкт експертного дослідження. Ця сукупність має складатися з комплексу ознак, що характеризуються високою інформаційною значущістю. Для представників різних таксономічних груп вони є специфічними, і така специфічність обов'язково повинна бути відображена в описовій частині та у Висновку експерта.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші