Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Експертизи у судочинстві України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ветеринарна експертиза

Відомо, що порушення ветеринарних правил стає причиною інфекційних хвороб тварин, які завдають збитки тваринництву. Незадовільні умови утримання і годівлі тварин сприяють їх підвищеному виходу, зокрема, недбале збереження отрутохімікатів часто обумовлює масові отруєння, неправильне збереження кормів призводить до їх пліснявіння і розвитку токсикоінфекцій (стахіботріотоксикоз, фузаріоз-токсикоз тощо). Порушення умов карантину, купівлі-продажу тварин, неправильне використання тварин з племінною та іншою метою, браконьєрство, жорстокість стосовно тварин, а також порушення правил утилізації загиблих тварин призводить до порушення судових справ і необхідності проведення судово-ветеринарної експертизи.

Судово-ветеринарна експертиза призначається у справах або кримінальних провадженнях про порушення ветеринарних правил, незаконне полювання, незаконний рибний, тваринний або інший добувний промисли, службові злочини (злочинна недбалість, зловживання службовим становищем тощо), розкрадання майна тощо. Така експертиза визначає причину загибелі чи захворювання, які часто є наслідком порушення зоогігієнічних умов утримання тварин, а саме: протягів, підвищеної вологості в результаті порушення температурних режимів, підвищення концентрації аміаку в повітрі у тваринницьких приміщеннях тощо); режиму ізоляції; використання і утримання хворих і підозрюваних у захворюванні тварин, а також придатності для їжі сировини тваринного походження, у ветеринарно-санітарному відношенні. Зазначена експертиза дає можливість встановлювати правильність і своєчасність проведення протиепізоотичних і санітарно-зоогігієнічних заходів, своєчасність надання допомоги тваринам та їх лікування, правильність утримання тварин, придатність кормів і харчових продуктів (або навпаки). Судово-ветеринарна експертиза обов'язково повинна мати місце при розгляді цивільних справ або кримінальних проваджень, пов'язаних із загибеллю домашніх тварин, з вимушеним забоєм, спричиненим порушенням зооветеринарних правил з їх утримання, годівлі та інших порушеннях. Для з'ясування кількості загиблих тварин і причин загибелі (згоріли, учаділи) слідчий (суддя) вивчають акти обстеження господарств, протоколи розтину трупів тварин та інші документи, раніше складені різними фахівцями, які, однак, не можуть замінити Висновок експерта, оскільки мають відомчий характер і часто складаються фахівцями, відповідальними за стан тваринництва в даному господарстві, і можуть бути необ'єктивними. Вирішення питань, поставлених ветеринарному лікарю як судовому експерту, потребує відповідних знань і досвіду. Судово-ветеринарна експертиза повинна установити наявність причинного зв'язку між захворюванням чи загибеллю тварин і створеними для них несприятливими умовами. Для цієї мети проводять клінічне обстеження тварин, розтин трупів загиблих і огляд туш забитих тварин, а також інші, додаткові, дослідження за потреби.

Отже, завдання судово-ветеринарної експертизи полягають: у визначенні причин загибелі і захворювань тварин; встановленні причинного зв'язку між захворюванням або загибеллю тварин і створеними для них несприятливими умовами; з'ясуванні, чи дотримувалися конкретні особи вимог ветеринарних та інших правил, які забезпечують охорону тварин від захворювань, випуск доброякісних у ветеринарному аспекті продуктів, сировини тваринного походження, а також кормів рослинного і тваринного походження та кормових добавок.

Об'єкт дослідження – це хворі чи загиблі тварини, продукти тваринного походження, різні документи: протоколи (акти) розтину, акти епізоотологічного обстеження господарств та інші документи, що відносяться до даної справи чи кримінального провадження. Об'єктами судово-ветеринарної експертизи можуть бути речові докази (отрутохімікати, мотузки, блювотні маси, послід тощо).

Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Судово-ветеринарну експертизу може здійснювати тільки особа, яка має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини. Як експерти залучаються ветеринарні лікарі, викладачі ветеринарних факультетів сільськогосподарських вищих навчальних закладів, наукові співробітники ветеринарних науково-дослідних інститутів, спеціалісти Державного департаменту ветеринарної медицини. У проведенні комплексних експертиз можуть брати участь епізоотолог, патологоанатом, паразитолог та інші фахівці.

У справах або кримінальних провадженнях, порушених у зв'язку із загибеллю великої кількості тварин або їх вимушеним забоєм, на вирішення експертизи ставляться такі питання:

  • 1) Яка причина загибелі (захворювання) даної тварини, а якщо мало місце інфекційне захворювання, то яке саме?
  • 2) Чи своєчасно і правильно вжито заходів щодо хворих тварин?
  • 3) Чи були порушені і в чому конкретно умови утримання тварин (наприклад молодняка крупної рогатої худоби)?
  • 4) Що призвело до загибелі (захворювання) даних тварин?
  • 5) Хто із службових осіб мав забезпечити дотримання певних ветеринарно-санітарних правил?

Для встановлення причин загибелі тварин здійснюють судово- ветеринарний розтин трупів тварин. За своєю технікою судовий розтин майже не відрізняється від звичайного, однак є деякі юридичні особливості: звичайний розтин проводиться з метою діагностики, визначення правильності лікування, судовий розтин окрім цього переслідує мету з'ясувати винуватість або невинуватість осіб у падежі тварин; встановлюються не тільки причина загибелі, а й час, обставини її настання; встановлюються та аналізуються об'єктивність даних анамнезу, можливість їх перекручування тощо. Як і при будь- якому розтині, при судово-ветеринарному є неприпустимим поширення інфекції. Під час розтину або відразу після його закінчення упорядковується протокольний запис про все, що було при цьому виявлено. Потім він включається до основного документа – Висновку експерта. Повне судове дослідження трупа поділяється на зовнішнє і внутрішнє, за необхідності проводяться додаткові дослідження.

У справах або кримінальних провадженнях, порушених у зв'язку із захворюванням, голодуванням, виснаженням і загибеллю тварин, що стало наслідком недоброякісності або нестачі кормів, експертам ставляться такі питання:

  • 1) Що було причиною виснаження даних тварин?
  • 2) Внаслідок використання якого корму мали місце захворювання або загибель даних тварин?
  • 3) Чи дотримувалися належні умови зберігання, виготовлення кормів, чи є захворювання наслідком годування тварин зіпсованими, неякісними кормами?
  • 4) Які порушення правил виготовлення, зберігання кормів або режиму годування призвели до загибелі (захворювання) тварин?
  • 5) Чи правильно були встановлені раціони та режим годування тварин?
  • 6) Чи була надана необхідна ветеринарна допомога, і чи можливо було врятувати тварин від загибелі?

Можливою причиною захворювання або загибелі тварин є їх неправильна експлуатація. Для встановлення цього факту експертиза вирішує такі питання:

  • 1) Чи відповідає фізичне навантаження, яке мало місце при експлуатації тварин, їх фізіологічним можливостям?
  • 2) Що призвело до захворювання?
  • 3) Які й ким допущені порушення режиму експлуатації та відпочинку тварини, що захворіла або загинула? Як ці порушення впливали на стан здоров'я тварини?
  • 4) Чи могла особа, яка доглядала за твариною, помітити погіршення стану здоров'я тварини, і яких заходів вона мала вжити для недопущення загибелі тварини?

У випадках отруєння тварин хімічними речовинами, які застосовуються в сільському господарстві, з'ясуванню підлягають такі питання:

  • 1) Чи є загибель (захворювання) тварини наслідком отруєння?
  • 2) Коли і внаслідок чого сталося отруєння тварини?
  • 3) Якою отрутою отруєна тварина, і де ця речовина застосовується?
  • 4) Яким шляхом отрута потрапила в організм тварини?

У всіх випадках, коли тварина загинула від отруєння, здійснюється кримінальне провадження для встановлення винних у злочинному або недбалому поводженні з отрутою. При підозрі на отруєння необхідно зважати на такі основні моменти, важливі для постановки діагнозу: раптовість захворювання, бурхливий перебіг і, нерідко, швидка смерть; зв'язок появи патологічних симптомів з поїданням корму; одночасне захворювання кількох тварин; відсутність контагіозності; наявність симптомів ураження нервової системи, шлунково-кишкового тракту, в окремих випадках – і інших органів; специфічний симптомокомплекс і дані розтину. Судово-ветеринарна експертиза полягає у зборі анамнезу, клінічному дослідженні хворих тварин, проведенні судово-ветеринарного розтину, відборі та надісланні проб для хіміко-токсикологічного дослідження, аналізі всієї документації, що стосується даного отруєння. Судово-хімічне дослідження спрямовано на виявлення отрути в кормах, у виділеннях тварин, у внутрішніх органах, у туші.

До компетенції судово-ветеринарної експертизи входить також вирішення питань, які стосуються харчових продуктів, зокрема: дотримання правил ветеринарно-санітарного нагляду при забої худоби, випуску м'яса, його зберіганні та реалізації; встановлення походження м'яса від хворих або загиблих тварин, визначення належності певному виду тварин; з'ясування причин харчових захворювань, спричинених вживанням продуктів тваринного походження (токсикоінфекцією).

Залежно від специфіки питань, які підлягають розв'язанню при проведенні судово-ветеринарної експертизи, можуть проводитись комплексні ветеринарно-зоотехнічні, ветеринарно-орнітологічні, ветеринарно-іхтіологічні та інші експертизи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші