Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Товарознавство arrow Управління якістю
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вітчизняний досвід управління якістю

У 1965 р. в СРСР було прийнято постанову уряду про Державну атестацію продукції. У 1967 р. затверджений ГОСТ 1.9-67 "Государственный знак качества. Формы, размеры и порядок применения". Цей знак застосовували для позначення важливої серійної і масової вітчизняної атестованої продукції високої якості.

Історія розвитку вітчизняних систем якості свідчить про наявність системного підходу.

Принципи, що лежать в основі системного підходу до процесу управління якістю:

  • 1) використання прямого зв'язку між технологією забезпечення якості і вимогами, що висуваються до якості;
  • 2) чітке регулювання процедур, за допомогою яких встановлюється зв'язок між технологією забезпечення якості і вимогами, що висуваються до якості;
  • 3) урахування і взаємозв'язок впливу на якість різних факторів: людських, матеріальних, виробничих, економічних, технологічних та інших;
  • 4) можливість встановлення "зворотного зв'язку", що дозволяє оцінювати ефективність функціонування систем якості;
  • 5) здійснення постійного контролю за функціонуванням системи якості;
  • 6) визначення оптимальної структури використовуваної системи якості.

Комплексний системний підхід до керування якістю в СРСР був широко впроваджений у галузях, які забезпечують науково-технічний прогрес – авіації, радіотехніці, ракетній техніці, машинобудуванні.

БВПсистема бездефектного виготовлення продукції. Для створення системи управління якістю в СРСР була створена і застосована система "Бездефектного виготовлення продукції" БВП. Така система вперше була використана на Саратовському авіаційному заводі в 1955 р. До цього існувала система контролю, за якої працівники заводу не несли відповідальності за якість продукції, така відповідальність за якість покладалася на ВТК.

Система БВП являла собою комплексну систему, яка включала організаційні, економічні, виховні заходи, що сприяють створенню якісної продукції. В її основу були закладені такі принципи:

  • 1) 100 %-ний контроль якості виробів і їх відповідності діючій документації до пред'явлення службі ВТК;
  • 2) повна персональна відповідальність виконавця за якість продукції, (самоконтроль);
  • 3) зосередження уваги не тільки на факті виявлення і реєстрації браку, але й на заходах, що унеможливлюють його;
  • 4) суворе дотримання технологічної дисципліни.

У цій системі документувався порядок пред'явлення продукції ВТК, який затверджувався директором підприємства. Відповідно до "Положення про систему БВП" працівникові за боронялося пред'являти ВТК вироби з відхиленнями від технічної документації. Система сприяла розвитку практики роботи з особистим клеймом. До неї допускалися робітники, які не менше півроку випускали тільки доброякісну продукцію і здавали її ВТК з першого пред'явлення. Був введений показник здачі продукції з першого пред'явлення, за яком оцінювали якість роботи виконавця:

де К – відсоток здачі продукції ВТК з першого пред'явлення;

С – сума всіх пред'явлень продукції робітником у ВТК;

О – сума всіх відхилень продукції ВТК після виявлення першого дефекту.

Позитивним результатом цієї системи є "дні якості" на підприємстві – це спеціальна нарада, де проводився критичний аналіз роботи із забезпечення якості продукції на наступний тиждень. Система БВП послужила початком нового підходу до керування якістю на підприємствах. З початку 60-х pp. XX ст. подібні системи стали поширюватися спочатку в Європі, а потім і в США. Однак недоліки БВП полягали в тому, що система не охоплювала стадії розробки і проектування продукції, реалізації та експлуатації. Вона мала й обмежену сферу застосування. Основна сутність системи БВП – суворе виконання технологічних операцій.

СБП (СБТ)система бездефектної праці. Ця система вперше була введена на Львівському заводі телеграфної апаратури в 1961 р. Відповідно до неї був розроблений показник якості праці – коефіцієнт, який визначав кількісне вираження якості праці виконавців:

де Кн – вихідний коефіцієнт якості, дорівнює 100;

Кci – коефіцієнт зниження за недотриманням встановленого і-го показника якості праці;

nc – кількість показників зниження коефіцієнта якості;

де – кількість випадків невиконання однотипного і-го завдання;

– норматив зниження за невиконання і-го завдання.

– коефіцієнт заохочування за виконання або перевиконання працівником якості праці, розраховується аналогічно ;

– кількість показників підвищення коефіцієнта якості.

Основні принципи СБП полягали в наступному:

  • 1) здача продукції з першого пред'явлення;
  • 2) застосування коефіцієнта якості праці;
  • 3) встановлення днів оцінки якості;
  • 4) суворий контроль за виготовленням продукції.

Основним недоліком цієї системи можна вважати те, що в ній враховувалися фактори зниження, які підсумовували недоліки за всіма показниками, однак перевищення встановлених значень показників якості праці не відбивалося на коефіцієнті якості. Як і саратовська БВП, львівська СБП була спрямована на керування якістю на стадії виготовлення продукції. Основний зміст системи СБП – високий рівень виконання операцій усіма працівниками.

ЯНАРЗПВ (КАНАРСПИ) – система якості, надійності, ресурсу з перших виробів. Започаткована в 1958 р. на підприємствах Горьківської області. Охоплює стадії проектування, технологічної підготовки виробництва, впровадження в серійне виробництво, аналіз надійності виробленої продукції, спрямований на підвищення ресурсу виробів. Створювала умови, які забезпечили високий рівень конструкторської і технологічної підготовки виробництва нового виробу. Завдання системи полягало у виявленні на стадії розробки продукту можливих причин виникнення браку і зниження надійності, а також розробки відповідних технологічних заходів.

Принципи системи:

  • 1) комплексність завдань забезпечення якості продукції;
  • 2) пошуковий характер системи, що передбачає всебічний розвиток досліджень в області підвищення якості продукції; розвиток технологічних, випробувальних служб підприємства;
  • 3) здійснення робіт з одержання об'єктивної інформації про стан якості виробленої продукції;
  • 4) виявлення та усунення причин появи браку в серійному виробництві і при виробництві дослідного зразка;
  • 5) участь підприємства-виробника в удосконаленні конструкції продукції та підвищення технічного рівня експлуатації не тільки підприємства-виробника, а й експлуатуючих організацій;
  • 6) мала універсальний характер і могла застосовуватися в різних галузях виробництва.

Система була спрямована на те, щоб уже на стадії проектування і підготовки виробництва забезпечити виготовлення надійних і якісних виробів. Основний зміст системи – високий рівень конструкції і технологічної підготовки виробництва.

НОРМ – система наукової організації робіт по збільшенню моторесурсу. Створена в Ярославському об'єднанні "Автодизель" у 1964 р. За критерій підвищення якості було прийнято збільшення ресурсу роботи автомобільного дизеля до першого капітального ремонту. Забезпечувала якість і надійність комплектуючих виробів, які випускалися суміжними виробниками, а також реалізацію вимог чинної технічної документації і систематичне підвищення цих вимог. Сприяла зниженню витрат на техобслуговування і ремонт двигунів за рахунок підвищення надійності вузлів та деталей.

Характерні особливості системи:

  • – оптимальний моторесурс двигунів і потенційні його можливості закладаються при створенні конструкції і технологічній підготовці виробництва;
  • – необхідність аналізу власних виробничих даних;
  • – за результатами аналізу зовнішньої та внутрішньої інформації уточнюється термін служби окремих деталей і моторесурс двигуна;
  • – розробляються методи прискорених випробувань;
  • – проводяться роботи з удосконалення випробувальної бази;
  • – досягнутий моторесурс встановлюється випробуваннями зразків двигунів і підтверджується наступною експлуатацією;
  • – вивчення матеріалів експлуатації і збільшення моторесурсу двигуна ведеться безперервно до зняття його з виробництва.

Основний зміст системи НОРМ – підвищення технічного рівня і якості виробів (збільшення моторесурсу).

НОПВУ (НОТПУ)система наукової організації праці, виробництва і управління. Розроблена на Рибінському моторобудівному заводі. Набула популярності як система, у якій поєдналося комплексне використання методів (у тому числі кількісна оцінка рівня) наукової організації праці, виробництво та управління на основі постійного удосконалення технологій та устаткування.

Основний зміст системи НОПВУ – використання комплексних методів НОП на базі удосконалення виробництва та управління.

Комплексна система управління якістю продукції КС УЯП (КС УКП). Ця система розроблена на основі узагальнення і вивчення досвіду розроблених раніше систем контролю якості, у результаті спільного науково-виробничого експерименту промислових підприємств Львівської області, НВО "Система" Держстандарту СРСР у середині 70-х pp. XX ст.

Вона стала першою системою якістю, в якій організаційно- технічними основами управління стали стандарти підприємства. У стандартах регламентувалося проведення всіх організаційних, технічних і економічних заходів, спрямованих на підвищення якості продукції. Принцип керування якістю продукції використовувався на всіх стадіях життєвого циклу: при дослідженні і проектуванні, виготовленні, обігу і реалізації, експлуатації і споживанні. Управління якістю передбачалося здійснювати у поєднанні з вирішенням усіх завдань управління виробничо-господарською діяльністю підприємства. Структура системи передбачала багаторівневу організацію управління: на рівні підприємства, цеху, ділянки, бригади, окремого робочого місця. Розподіл спеціальних функцій управління якістю між підрозділами здійснювався керівником підприємства. Це дозволило поліпшити погодженість дій виконавців.

Цілі функціонування КС УЯП:

  • 1) створення нових видів високоякісної продукції, відповідність кращим світовим зразкам;
  • 2) збільшення в загальному обсязі випуску продукції виробів вищої якості;
  • 3) поліпшення показників якості продукції;
  • 4) своєчасне зняття, заміна або модернізація продукції другої категорії якості;
  • 5) планомірне підвищення якості роботи виконавців;
  • 6) суворе дотримання вимог нормативно-технічної документації при виготовленні продукції.

Повсюдне поширення КС УЯП сприяло розвитку на підприємствах заводської стандартизації. При всіх перевагах цієї системи, слід відзначити; що в умовах переходу країни до ринкових відносин вона залишилася тільки на папері. Основна сутність системи КС УЯП – керування якістю на основі стандартів.

Основні недоліки і причини неефективності КС УЯП. Аналіз систем якості на деяких підприємствах дозволив виділити такі характерні недоліки в методології проектування:

  • 1) орієнтація на виробника продукції, а не на споживача;
  • 2) функціональний, а не цільовий підхід у керуванні якістю;
  • 3) високий рівень регламентації положень стандартів підприємства в системі якості;
  • 4) неконструктивність і нетехнологічність багатьох проектних рішень, прийнятих у системі якості;
  • 5) відсутність інформаційно-технологічних моделей управління якістю і засобів їх реалізації та ін.;
  • 6) статичність вимог КС УЯП.

Крім того, неспроможність КС УЯП багато в чому пояснювалася несвоєчасністю впровадження і недоліками самої організації впровадження.

В умовах постійного глобального дефіциту продукції та існування розподільної системи виробник був мало зацікавлений у випуску високоякісної продукції.

Основним недоліком організації впровадження КС КЯП стало перекладання обов'язків за розробку складних систем управління якістю на працівників самих підприємств. Хоча цими питаннями повинні були займатися висококваліфіковані фахівці саме по цих системах.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>