Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Товарознавство arrow Управління якістю
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Міжнародний досвід управління якістю товарів

Особливості управління якістю в Японії

Розвиток систем якості та їх роль у промисловості та економіці особливо наочно проявився в Японії. Під час Другої світової війни японська продукція була відома дуже низькою якістю і ціною. Однак на той час ринок потребував дешевої продукції. Капітуляція підірвала економічну систему Японії. Більшість промислових підприємств була зруйнована. Згодом на світовому ринку зріс попит на продукцію високої якості. У країні з виснаженою економікою почалася криза. Перед нацією постала проблема пошуку ефективного виходу з кризи.

У 1946 р. був створений "Союз учених та інженерів", у якому була сформована група фахівців для проведення досліджень в області управління якістю. До неї увійшли представники технічної еліти (професори університетів, представники промислових кіл і державних службовців). Основною метою був пошук шляхів удосконалення японської промисловості, імпортування прогресивних технологій з урахуванням специфічних японських факторів, експорт високоякісної продукції в інші країни.

Японські методи управління якістю, не вносячи принципово нічого нового, повністю базувалися на теорії комплексного управління якістю.

Можна виділити такі особливості японського підходу до управління якістю:

  • 1) багаторічне, послідовне і цілеспрямоване вирішення проблем якості на основі всього передового і сучасного;
  • 2) послідовна і наполеглива робота з налагодження системи вивчення запитів споживачів;
  • 3) прагнення до загальної участі;
  • 4) розуміння того, що навіть відмінно працююча система управління якістю згодом втрачатиме ефективність;
  • 5) організація робіт із забезпечення високої якості безпосередньо майстрами і бригадирами;
  • 6) необхідність загострення особливої уваги на мобілізації фізичного й інтелектуального потенціалу робітників (гуртки якості);
  • 7) широко розвинута і постійно діюча система пропаганди значення високої якості продукції для забезпечення стійких темпів економічного росту;
  • 8) державний вплив на кардинальних напрямах поліпшення якості продукції.

У 50-х pp. XX ст. почали створюватися гуртки якості, ініціатором створення гуртків якості був К. Ісікава. Для вивчення роботи з поліпшення процесу виробництва робітники об'єднувалися в невеликі групи для вивчення різних журналів і книг з контролю якості. Вивчалися питання скорочення витрат виробництва, експлуатації та ремонту устаткування, безпеки праці, промислового забруднення і пошуку взаємозамінних ресурсів та ін.

Діяльність гуртків якості полягала в здійсненні таких основних цілей:

  • 1) Робити внесок у підвищення ефективності виробництва і розвиток підприємства.
  • 2) На основі взаєморозуміння і взаємоповаги створювати сприятливу атмосферу на робочих місцях.
  • 3) Створювати сприятливу обстановку для виявлення творчих здібностей працівників та їхніх можливостей.

Гуртки якості призначалися в основному для робітників і майстрів промислових підприємств, а пізніше стали виникати в торгівлі, банківській сфері, готелях, громадському харчуванні. На сьогодні в Японії зареєстровано понад 300 тис. гуртків якості.

Типовим гуртком якості є група 5-10 чоловік (працівників одного підрозділу). Наприклад, у концерні "Тойота" нараховувалося близько 4600 груп (~ по шість чоловік).

На рис. 2 наведена структура гуртків якості та їх взаємодія з іншими організаціями в концерні "Тойота". У цій компанії гуртки якості були безпосередньо пов'язані з виробничою структурою підприємства. На допомогу їм створювалися комітети сприяння, до яких входили керівники і службовці підрозділів (функціональних відділів, відділів кадрів та ін.). Згодом багато фірм стали зосереджувати увагу на якості за допомогою діяльності, аналогічній роботі гуртків якості.

Японську систему управління ділять на групи. До першої групи відносять методи, пов'язані з проблемами ефективності виробництва, а до другої – з проблемами якості. Кожна група складається з простих методів.

Структура

Рис. 2. Структура "гуртків якості" та їх взаємодія з іншими організаціями всередині фірми

Та частина системи, яка спрямована на підвищення ефективності виробництва, відома під назвою "вчасно", прямо пов'язана з матеріальними витратами, від яких залежить рівень продуктивності праці і ефективність виробництва.

Контроль якості проводиться на 3-х рівнях.

  • – загальнофірмовий контроль якості, який полягає в управлінні якістю всієї виробничої діяльності, включаючи регулювання якості продукції, її собівартість, обсяг виробництва і збуту, величини запасів та ін.;
  • – контроль якості за участю всіх робітників, інженерно-технічних працівників і службовців;
  • – повний контроль якості.

Особлива увага приділяється виключенню повторюваних відмов із проведенням глибокого аналізу.

Система "Kanban" (у перекладі – "табличка") означає, зазвичай, спеціальну картку. Ця система базується на розробці методу "точно-вчасно".

Даний метод відповідає методу постачання, а роль "табличок" при цьому виконують супровідні документи.

У компанії "Тойота" розроблена система "Kanban" була пов'язана із спеціальною карткою як сигнальна інформація. Така картка вказувала на необхідність поставки додатково певної кількості деталей.

Відмінністю цієї системи є принцип "витягування": забезпечує виробництво деталей у міру необхідності в них, тобто працює за принципом прямого поповнення запасу при малих партіях, дотримуючись методу "точно-вчасно".

Послідовність дій учасників системи "Kanban":

  • 1) наступна ділянка "витягує" виріб;
  • 2) попередня ділянка випускає вироби, число яких дорівнює числу раніше "витягнутих" виробів;
  • 3) бракована продукція не надходить на наступну ділянку;
  • 4) число карток "Kanban" повинна бути мінімальним;
  • 5) запас виробів на складі мінімальний;
  • 6) коливання попиту компенсуються зміною інтенсивності потоку карток "Kanban";
  • 7) виробничі потужності ділянок мають бути збалансовані;
  • 8) дисципліна поставок не допускає порушень.

Параметри системи:

  • – розмір партії;
  • – число карток;
  • – ємність контейнера;
  • – час замовлення партії;
  • – запас на складі.

Переваги системи "Kanban":

  • 1) Скорочуються витрати складські, кількість контейнерів при перевезенні від одного робочого місця до іншого.
  • 2) Підвищується продуктивність праці внаслідок скорочення браку.

Основні принципи японських методів управління виробництвом:

  • 1) Контроль виробничого процесу (самими робітниками);
  • 2) Наочність результатів виміру показників якості (за допомогою табло, стендів з повною інформацією).
  • 3) Дотримання вимог до якості (головне якість, а потім обсяг виробництва).
  • 4) Зупинка ліній (при виявленні дефектів робітник зупиняє виробничу лінію).
  • 5) Самостійне виправлення помилок (робітники чи бригада переробляють продукцію при виявленні дефектів / браку).
  • 6) 100 % перевірка продукції (перевіряють кожний виріб, а не вибірку з партії; якщо виробництво не автоматизоване, а ручне – перевіряється перший і останній виріб).
  • 7) Принцип поліпшення якості (комітети і спеціальні групи для реалізації поточних проектів підвищення якості).

Сьогодні для України цікавим є досвід роботи гуртків якості. Донедавна багато "нововведень" у централізованій економіці насаджувалися "зверху". Країна перейшла на принципи ринкової економіки, а на більшості підприємств щодо підвищення якості продукції збереглися тільки стандарти підприємства як залишки (на папері) КС УЯП. Позитивний досвід діяльності гуртків якості в західних країнах саме в умовах ринкових відносин, особливо в Японії, змушує Україну повернутися до питань пошуку шляхів більш ефективного використання людського фактора.

На багатьох підприємствах у Росії, на думку фахівців, для вирішення проблемних питань варто залучати до управління якістю акціонерів, які працюють на підприємствах. Вони можуть скласти ядро майбутніх груп якості.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>