Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ОСНОВНІ ПОДІЇ

  • 1 млн років тому – ймовірна поява найдавніших людей на території сучасної України
  • 1 млн - ХІ тис. тис. до н.е. – палеоліт (давній кам'яний вік)

Близько 100 тис. років тому – виникнення материнського роду

Близько 40-35 тис. років тому – поява на території сучасної України людини сучасного типу (кромальйонці)

X-VII тис. до н. е. – мезоліт (середній кам'яний вік)

VI-IV тис. до н. е. – неоліт (новий кам'яний вік)

Початок IV-середина III тис. до н. е. – енеоліт (мідно-кам'яний вік)

II тис. років до н. е. – бронзовий вік

І тис. до н.е. - І тис. н. е. – ранній залізний вік

IX-VII ст. до н. е. – панування у північних степах України кіммерійців

VII-III ст. до н. е. – перебування на українських землях скіфів

III ст. до н. е. - ІІІ ст. н. е. – проживання на півдні України сарматів

І-ІІ ст. – перші згадки про слов'ян-венедів у писемних джерелах

III-IV ст. – перебування готів на українських землях

IV-VI ст. – Велике переселення народів

V-VII ст. – Велике розселення слов'ян

Первісна доба на території України

Історія України розпочинається з появи перших людей на території сучасної України. Науково доведено, що первісні люди (архантропи) потрапили на українські землі з півдня Європи приблизно 800 тис. - 1 млн років тому. Найдавніша стоянка архантропів виявлена в 1974 р. поблизу с. Королеве на Закарпатті київським археологом В. Гладіліним.

При вивченні стародавньої історії України вчені застосовують археологічну періодизацію, в основі якої покладені характери основних матеріалів, із яких виготовляли знаряддя праці, предмети побуту, зброю тощо. Відповідно до цього виділяють такі періоди:

Давній кам'яний вік (палеоліт). Загалом вчені виявили на території України понад тисячу поселень епохи палеоліту. Найвідомішими стоянками цього періоду є Лука-Врублівецька (Подністров'я), Заскельне (Крим), Антонівка (Донбас), Мізин (Чернігівщина), Межиріч (Київщина). Первісні люди в цей час користувалися примітивними знаряддями праці з дерева і каменю (загострені палиці, рубила, скребла, гостроконечники), займалися збиральництвом і полюванням, навчилися добувати вогонь. У пошуках їжі вони часто переходили з місця на місце, їхні колективи не були сталими (первісне людське стадо). Жили в печерах або куренях, зроблених із дерева та кісток мамонта. Близько 150 тис. років до н. е. на території України відбулося велике зледеніння з різким похолоданням.

Упродовж палеоліту на території України проживали люди кількох типів: пітекантропи (архантропи) - 1 млн-150 тис. років до н. е., неандертальці (палеантропи) – 150-35 тис. років до н. е., кроманьйонці (неоантропи, людина розумна) 35-40 тис. років до н. е. Першою формою людського суспільства було первісне людське стадо, яке приблизно 100 тис. років до н. е. замінюється родовою общиною. Спорідненість у роді визначалася за материнською лінією через домінування жінки в суспільному, економічному житті людського колективу (матріархат). Окремі роди об'єднувалися в племена. Виникає релігія (у формі фетишизму, тотемізму, анімізму, магії), мистецтво (наскельні розписи, різьбярство, скульптура з глини). Цей період в історії найдовший.

Археологічна періодизація стародавньої Історії України

Палеоліт (давній кам'яний вік)

Від появи людини – XI тис. до н. е.

Мезоліт (середній кам'яний вік)

XI-VII тис. років до н. е.

Неоліт (новий кам'яний вік)

VI-IV тис. до н. е.

Енеоліт (мідно-камяний вік)

IV-III тис. до н. е.

Бронзовий вік

II тис. до н. е.

Ранній залізний вік

XI ст. до н. е. – IV ст. н. е.

Середній кам'яний вік (мезоліт). На території України відомо понад 300 пам'яток цієї доби – стоянки, могильники, окремі поховання, культові місця. Мезолітичні пам'ятки знаходять по всій території України. Близько 11-10 тис. до н. е. встановилися природно-кліматичні умови, які мало відрізняються від сучасних. З'являються нові знаряддя праці: кам'яні сокири і тесла; шила, голки, наконечники списів із кісток і рогів тварин. Застосовуються технології мікро- і мегалітів. Було винайдено лук і стріли (перший механічний пристрій); мисливство стає провідною галуззю господарства, розпочалось приручення тварин (собака стала першою прирученою твариною). Розвивається рибальство (винайдено рибальський гачок, гарпун, човен, пліт тощо). Ширше використовується вогонь. Формується племінна організація.

Новий кам'яний вік (неоліт). Саме в цей час людина переходить від привласнюючого господарства до відтворюючого (землеробство і скотарство). Історики називають цей перехід "неолітичною революцією". Люди переходять до осілого способу життя, будують хати, займаються прядінням і ткацтвом, плетінням сіток для лову риби, виготовляють досконаліші знаряддя праці з каменю (ножі, серпи, зернотерки) і кісток (гачки, гарпуни, мотики). Використовуються технології сверління, шліфування, пиляння каменю. У цей період людина створила перші штучні матеріали – кераміку (природна глина, яка після певної обробки і обпалення набувала необхідної міцності) і тканини. Крім того, людина навчилася добувати вогонь.

Територія України, як і загалом Європи, не належала до регіонів зародження скотарства і землеробства на нашій планеті. Поширення нових форм господарства на українських землях датується 6-4 тис. до н. е. Відбувалося воно внаслідок переселення сюди племен землеробів і скотарів, а також через запозичення місцевим населенням нових досягнень. На українських землях археологи виокремлюють понад 10 неолітичних культур, які поділяють на землеробсько-скотарські (існували на півдні в степовій, лісостеповій смугах) і мисливсько-рибальські (існували в лісовій смузі). Першим землеробами були племена Буго-Дністровської археологічної культури, які займалися мотичним землеробством.

Мідно-кам'яний вік (енеоліт). Люди опановують технології виробництва й обробки першого відомого людині металу – міді; вдосконалюється землеробство (започатковано орне землеробство), скотарство. Формуються великі племена, територіальні общини.

За доби енеоліту на теренах України сформувалися дві господарські системи – землеробська і скотарська, які відрізнялися своєрідним життєвим ритмом, менталітетом, матеріальною і духовною культурою. У лісостеповій смузі набула поширення Трипільська культура (4-3 тис. до н.е.).

Власні способи пристосування до умов існування винайшли за енеоліту мешканці степу. Провідною галуззю господарства тут на тисячоліття стало кочове скотарство, яке остаточно сформувалось у ранній залізний вік. Археологічними культурами степових скотарів цієї доби є Середньостогівська, ранні етапи Нижньомихайлівської та Ямної. Існує точка зору, що носії цих культур належали до індоєвропейської спільноти, від якої бере початок переважна більшість народів Європи, а також багато народів Азії. Вимушені багато мандрувати зі своїми отарами скотарі залишили мало поселень. Головним джерелом вивчення їх життя і побуту є поховання.

Індоєвропейці були першим народом, який розпочав зводити поховальні кургани, що й понині височать в українському степу. Виокремлення землеробства і скотарства в окремі галузі господарства називають першим суспільним поділом праці.

Бронзовий вік. У цей період поширюються вироби з бронзи – першого штучно створеного людиною металевого сплаву міді з кольоровими металами (оловом). Основними галузями господарства залишаються землеробство (лісостеп) і скотарство (степ). Подальшого розвитку набувають ремесла. Було приручено коня, винайдено колісний транспорт. Триває поглиблення першого суспільного поділу праці. Відбувається перехід до батьківської (патріархальної) общини; зростає майнова і соціальна нерівність (особливо в скотарів). У добу бронзи на теренах України існувало близько 20 археологічних культур: тшінецько-комарівська, катакомбна, зрубна, культура шнурової та багатоваликової кераміки тощо.

Ранній залізний вік. Цей період характеризується появою залізних знарядь праці. Перехід до залізного віку ознаменувався зростанням соціальної нерівності й формуванням ранньодержавних утворень. Значні зміни відбулися в усіх сферах діяльності, особливо господарстві й військовій справі, у степах Північного Причорномор'я відбувся перехід від пастушого до кочового скотарства, у Лісостепу остаточно зміцніло орне землеробство. Відтак у межах історичних природно-географічних регіонів склалися два світи з різним способом життя, побутом і звичаями – осілих землеробів та степових кочовиків (номадів). Одночасно розпочалася тривала боротьба землеробів Лісостепу із нападами номадів. У залізному віці відбувся другий суспільний поділ праці – ремесло відокремилось від землеробства. Унаслідок цього виникає виробництво речей безпосередньо для обміну, тобто товарне виробництво. Набуває розвитку торгівля, яка поступово виходить за межі окремих племен.

На українських землях початок залізної доби пов'язаний із кіммерійськими племенами, що в IX-VIII ст. до н. е. заселяли Північне Причорномор'я. У цей же час у лісовій зоні жили племена-носії чорноліської культури, яких ототожнюють із предками слов'янських племен.

Отже, найдавніші люди, які заселяли територію України, спочатку утворювали людські стада, потім – роди і племена, спільно працювали, володіли майном і знаряддями праці, порівну розподіляли між собою продукти харчування, розвивали матеріальну і духовну культуру. Історію первісного суспільства завершив ранній залізний вік.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші