Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У IX-XIV СТ.

ОСНОВНІ ПОДІЇ

992-996 pp. – споруджено Десятинну церкву у Києві

1037 р. – спорудження Софійського собору у Києві

1037-1039 pp. – при Софійському соборі у Києві і створено літопис, названий Найдавнішим Київським зводом

1056-1057 pp. – створення "Остромирового Єва гелія" – найдавнішої з книг, яка збереглася до наших днів

1073, 1076 pp. – створення "Ізборників для князя Святослава Ярославича"

1108 р. – заснування онуком Ярослава Мудрого Святополком Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві

1113 р. – завершення ченцем Києво-Печерської лаври Нестором написання літопису "Повість минулих літ"

1117 р. – укладання "Повчання" Володимира Мономаха

1200 р., близько – спорудження церкви Св. Пантелеймона у Галичі

1230-ті pp. – написання "Слова про погибель Руської землі"

1256 р. – перша літописна згадка про м. Львів

XIII ст., друга половина – укладання Галицько-Волинського літопису, що містить дві самостійні частини: Галицьку (1201-1261) і Волинську (1262-1292)

1324 р. – перша писемна згадка про чинність на українських землях (у Володимирі-Волинському) магдебурзького права

Особливості соціально-економічного розвитку Київської Держави

Питання соціально-економічного розвитку Київської Русі є дискусійним в історичній науці. Суть питання полягає в тому, чи є Київська Русь феодальною державою, як інші держави Західної Європи.

Значна частина вчених стверджує, що Київська Русь була феодальним суспільством. У той же час інші вчені вказують на те, що:

• у Київській Русі не було чіткої системи васалітету (основної ознаки феодалізму);

• значною була роль торгівлі й міст;

• знать і сам Великий князь перевагу віддавали торгівлі, а не організації праці залежних селян;

• переважну частину населення складало вільне селянство, яке мало більше прав, ніж західноєвропейський селянин;

• значна частина ремісників працювала не на замовлення, а на ринок.

Усі ці та інші особливості дають нам право робити висновок, що Київська Русь була унікальною і самобутньою соціальною системою, яка, однак, розвивалась в бік європейського феодалізму.

Суспільство Київської Русі поділялося на декілька основних верств.

• Панівна верства складалася з князів, бояр, дружинників. Князі належали до правлячої династії Рюриковичів і перебували в досить складних відносинах залежності від київського князя. Бояри сформувалися з представників давньої родоплемінної знаті та дружинників великого князя київського, які стали землевласниками. Дружинники складали найближче оточення князя, що допомагало йому у військових і господарських справах.

• Міське населення поділялося на "людей" – міську знать (купці, пов'язані з міжнародною торгівлею), "молодших людей" – мешканці міст (дрібні торговці, крамарі, ремісники) та "чернь" – найбідніші прошарки міста (вантажники, підмайстри та ін.).

• Селянство становило найчисельнішу верству суспільства. Його переважну більшість становили смерди – особисто вільні селяни, що мали власне господарство, володіли землею і сплачували данину державі. Селян, що втратили власне господарство і опинилися в залежності від землевласників, називали закупами.

* До найнижчих соціальних верств належали наймити (селяни або міщани, що наймалися працювати до землевласників), рядовичі (селяни, які працювали в землевласників за договором – "рядом"), челядь (різні категорії залежного населення, яке можна було продавати, заповідати і дарувати) та холопи (особи, становище яких нагадувало рабів, що обслуговували потреби панського двору). Раби були одним з основних товарів, що продавали київські купці. У рабство потрапляли полонені, злочинці, боржники.

• Окремою групою населення були ізгої – ті, хто внаслідок певних обставин втратили зв'язок зі своєю соціальною групою. Вони залишалися особисто вільними, хоча і не мали прав і обов'язків своєї групи. На Русі ізгоями були вільні селяни, купці, діти духівництва і навіть князів.

• із прийняттям християнства виникає ще один значний прошарок суспільства – духівництво, яке замінило собою волхвів та інших служителів язичницьких богів, культів. Воно було привілейованою соціальною групою і поділялося на вище (митрополит, єпископи тощо) і рядове (священики, ченці тощо).

У Київській Русі 13-15 % населення жило в містах і селищах, яких налічувалось близько 240. Але тільки 74 міста мали населення близько 4-5 тис. осіб. Серед міст вирізнявся Київ, у якому жило 35-40 тис. осіб. На той час це було одне з найбільших міст Європи. Міста в Київській Русі були як осередками ремесла і торгівлі, так і адміністративно-воєнними центрами.

Торгівля в Київській Русі розвивалась завдяки наявності таких важливих торговельних шляхів, як шлях "із варягів у греки" (з Балтійського у Чорне море), по Волзі до узбережжя Каспійського моря.

Незважаючи на значну роль торгівлі й ремесла, переважна частина населення займалась землеробством і різними промислами. У землеробстві використовувався плуг із залізним ралом і дво-, трипільна система сівозміни. Значне місце посідало скотарство. Розводили велику рогату худобу, коней, свиней та ін.

Зміни форми правління Київської Русі IX-XIII ст.

Етапи розвитку державності

Форма

правління

Характерні риси

Становлення

Дружинна

держава

В основу був закладений примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини, який сформувався на основі княжої дружини, що виконувала роль не лише війська, а й радників князя.

Розквіт

Централізована

монархія

Уся повнота влади зосереджувалася у руках князя, дружина відходила на другий план. В управлінні державою князь спирався на князівську раду, до якої входили старші дружинники і вихідці зі старої племінної знаті – бояри.

Роздробленість

Федеративна

монархія

Влада князя обмежувалася його уділом. Найважливіші для усієї Русі питання вирішувалися на князівських з'їздах (снемах). Боротьба за Київ між різними гілками династії Рюриковичів. Зростання ролі віче і боярства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси